Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається
1 ) МСА 315;
2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;
3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;
4) МСА 210.
67. За формою подання робочі документи поділяються на:
1) графічні, табличні, текстові, комбіновані;
2) ручні, на машинних носіях;
3) стандартизовані, довільної форми;
4) оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові.
68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання бувають:
1) від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором;
2) довгострокові, короткострокові;
3) стандартизовані, довільної форми;
4) документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки.
69. За технікою складання робочі документи поділяються на:
1) графічні, табличні, текстові, комбіновані;
2) оглядові, інформативні, перевірочні;
3) ручні, на машинних носіях;
4) 3) первинні, документи вторинної обробки.
70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію:
1) висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах;
2) склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою;
3) зміст проведених робіт, які дають впевненість в тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності до вимоги чинного законодавства;
4) реквізити суб’єкта господарювання.
71. При виконанні яких умов надається умовно-позитивний висновок:
1) під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора;
2) під час перевірки були встановлені факти невідповідності діючому законодавству;
3) відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту;
4) коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту.
72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства:
1) це не суперечить чинному законодавству;
2) це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»;
3) висновок підлягає підтвердженню аудитором України;
4) це не регламентовано національним законодавством.
73. Який розділ аудиторського висновку дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства:
1) масштаб перевірки;
2) вступна частина;
3) заголовок;
4) підпис аудиторського висновок.
74. Який розділ аудиторського висновку містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора):
1) вступна частина;
2) заголовок;
3) масштаб перевірки;
4) адреса аудитора.
75. Хто має право підписувати аудиторський висновок:
1) аудитор, який проводив аудит;
2) аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми;
3) директор аудиторської фірми, який має сертифікат;
4) правильної відповіді немає.
76. За яких обставин невпевненість або незгода вважаються фундаментальними:
1) коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації;
2) коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ у цілому;
3) коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур;
4) вірна відповідь відсутня.
До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Який вид модифікованого висновку повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода?
1) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;
2) умовно-позитивний;
3) негативний;
4) відмовитися від надання висновку.
78. Якщо висновок аудитора обґрунтований, складений неупереджено стосовно до клієнта та інших заінтересованих сторін, це відповідає принципу:
1) незалежності;
2) об'єктивності;
3) конфіденційності;
4) професійної компетентності.
79. До аудиторського висновку не включається:
1) адресат;
2) опис перевірених документів;
3) рівень аудиторської гарантії;
4) опис виявлених невідповідностей.
80. Які дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність:
1) аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень;
2) аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку;
3) аудитор надасть умовно-позитивний висновок;
4) аудитор відмовить у наданні висновку.
81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно:
1) вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється та зібрати достатню кількість аудиторських доказів;
2) перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється;
3) скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором;
4) перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється.
82. За яких обставин аудитор має право видати негативний аудиторський висновок:
1) аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві;
2) існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій;
3) існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій;
4) аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві.
83. Якщо аудитор не погоджується з клієнтом з питань обраної облікової політики, то:
1) аудитор відмовляється надати аудиторський висновок;
2) аудитор надає умовно-позитивний висновок;
3) аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта;
4) аудитор надає безумовно-позитивний висновок.
84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки:
1) в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю;
2) в письмовій формі у вигляді висновків;
3) в письмовій формі у вигляді листа;
4) передає висновок через працівників підприємства-клієнта.
85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до:
1) видачі позитивного висновку;
2) видачі умовно-позитивного висновку;
3) видачі негативного висновку;
4) відмові від видачі висновку.
86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до:
1) видачі позитивного висновку;
2) видачі умовно-позитивного висновку;
3) видачі негативного висновку;
4) відмові від видачі висновку.
87. Якщо при проведенні аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, то:
1) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором;
2) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку;
3) відповідальність за проведені процедури несе експерт;
4) відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання.
88. До складу інформаційних джерел при перевірці касових операцій не відносять:
1) журнал-ордер та відомість до 30 рахунку;
2) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;
3) розрахунково-платіжну відомість;
4) інвентарна картка обліку основних засобів.
89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять:
1) установчі документи підприємства;
2) прибутковий касовий ордер;
3) видатковий касовий ордер;
4) журнал-ордер та відомість до 372 рахунку.
90. До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за розрахунками з оплати праці не відносять:
1) розрахунково-платіжні відомості;
2) трудові контракти;
3) виписки банку;
4) векселі.
91. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять:
1) протоколи зборів власників;
2) розрахунки відсотків;
3) накладні;
4) курси валют.
92. До складу інформаційних джерел при аудиті власного капіталу не відносять:
1) Головну книгу;
2) статут підприємства;
3) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;
4) протоколи загальних зборів засновників підприємства.
93. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:
1) правильність оцінки та введення в експлуатацію;
2) правильність нарахування зносу;
3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт;
4) правильність формування резерву сумнівних та безнадійних боргів.
94. До складу інформаційних джерел при аудиті запасів не відносять:
1) прибутковий ордер;
2) приймальний акт;
3) картку складського обліку;
4) інвентарну картку.
95. При відпуску матеріальних цінностей на сторону аудитор перевіряє такий первинний документ:
1) вимога;
2) лімітно-забірна картка;
3) накладна;
4) дорожній лист.
96. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах:
1) документальний контроль оптових товарних операцій;
2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів;
3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів;
4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.