Тематика фіксованих виступів і рефератів
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Плани семінарських занять, методичні поради, тести та
завдання для самостійної роботи студентам,
які навчаються за кредитно-модульною системою.
Затверджено на засіданні
кафедри історії та країнознавства.
Протокол № 5 від 17.02.2005 р.
Хмельницький 2005
Історія України. Плани семінарських занять, методичні поради, тести та завдання для самостійної роботи студентам, які навчаються за кредитно-модульною системою / Ю.С. Земський, Є.Є. Мручко, М. П. Олійник, В. І. Яременко. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 59с.
ЗМІСТ
Вступ
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Змістовий модуль 3
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ
ВСТУП
Історія України є важливою дисципліною циклу гуманітарних наук, яка не лише надає студентам системні знання історичного минулого рідного українського народу, але й сприяє формуванню у них національної свідомості, державницької позиції та громадянської активності.
Метою вивчення дисципліни є з’ясування визначальних подій і процесів вітчизняної історії та усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків, які обумовлювали їх перебіг, а також формування чіткого громадянського усвідомлення українських національних інтересів з огляду на історичний досвід минулого.
Основні завдання вивчення дисципліни:
- надати системні знання з історії України;
- навчити вмінням покладатися на історичні реалії, а не на історичні міфи, а також набути прагнення дошукуватися істини у розумінні минулого;
- допомогти пізнанню історичного досвіду з метою вироблення чіткої життєвої та громадянської позицій;
- сприяти формуванню шани до кращих вітчизняних традицій та критичного ставлення до помилок предків;
- виробити мотивацію до зацікавлення історичною інформацією в подальшому;
- виховати переконання у необхідності плекання власної національної гідності і доброзичливого ставлення до інших народів.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
- специфіку історичної науки, її місце у системі гуманітарної освіти та культурній спадщині народів;
- основні події з історії України та хід історичного процесу в його внутрішньодетермінованому зв’язку;
- різні наукові оцінювальні характеристики доленосних історичних подій та діячів української історії;
- головні історичні результати важливих подій українського минулого;
вміти:
- виокремлювати важливі, визначальні, доленосні події у їх зв’язку та наступності;
- знаходити у науковій та довідковій літературі потрібну історичну інформацію;
- оперувати фактами історичних реалій, а не історичними міфами;
- визначати й аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між подіями і фактами, формулювати закономірності історичного розвитку;
- використовувати знання рідної історії у формуванні власної життєвої та громадянської позицій;
- висловлювати власні судження і формувати особисте ставлення до минулого з відповідною аргументацією.
Зазначені завдання реалізуються через лекції, семінарські заняття та самостійну роботу студентів. Відповідно до Болонської конвенції навчальний процес організовується за кредитно-модульною системою і саме це видання покликане допомогти студенту краще організувати підготовку до семінарських занять та самостійну роботу. Наприкінці методичної розробки вміщено тести, що сприятимуть самоконтролю знань студентів і на основі яких викладач може провадити контроль рівня засвоєння матеріалу за змістовими модулями.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Семінар 1. Джерела та історіографія історії України
1. Поняття “історичні джерела” та їх видова класифікація.
2. Допоміжні історичні дисципліни.
3. Розвиток української історичної науки. Видатні історики України.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Нестор – літописець і його праця.
2. Літописці козацької слави.
3. Життєвий та науковий шлях Михайла Грушевського.
4. Скіфія в Геродотовій “Історії” і дані археології: спроба порівняльного аналізу.
5. Основні концепції історії України.
Література: [1; 12; 14; 33; 34; 63; 64; 67; 70; 73; 78; 196].
Методичні рекомендації
До першого питання. Охарактеризуйте розмаїття джерел інформації, на які може покладатися дослідник історичного минулого. Подумайте, з якою метою науковці класифікують історичні джерела за їх видовими ознаками та виявіть у літературі різні приклади класифікації джерел.
Особливу увагу приділіть аналізу групи джерел, які називаються “письмові”. Чому саме ці джерела мають особливу вагу та значення для істориків? З’ясуйте, якими засобами визначається автентичність джерел (тобто їх справжність, непідробність), а також вірогідність (тобто достовірність, правдивість) інформації, яку вони в собі несуть.
Подумайте над специфікою таких письмових джерел, як літопис, актова книга (книги для запису важливих стосунків між окремими людьми, в першу чергу, судового характеру), люстрація (опис маєтностей), мемуари, щоденники, епістолярія (листування), преса тощо.
До другого питання. Історія як наука з часу своєї появи постійно удосконалюється, а тому й ускладнюється. Найближчими, за предметом дослідження, до неї сьогодні є такі науки: історіографія (власне історія історичної науки), джерелознавство (наука, що вивчає історичні джерела), археологія (наука, що вивчає матеріальні пам’ятки минулого) та археографія (розробляє правила та методи видання письмових пам’яток минулого). У поєднанні всіх цих наук або “на перетині” їх взаємодії, існує ще й значний ряд спеціальних історичних дисциплін.
Подумайте, яке значення можуть мати такі допоміжні дисципліни, як:
- хронологія, що досліджує події у їх послідовності з точним датуванням, а також системи літочислення, календарі;
- історична географія, що вивчає географічні об’єкти (в першу чергу території або землі) у їх історичній ретроспекції;
- палеографія, що вивчає давнє письмо, в тому числі розшифровує забуті мови;
- метрологія, що вивчає одиниці виміру: міри, довжини, площі, місткості, ваги;
- геральдика, вексиллогія та сфрагістика, що вивчають герби, знамена та печатки;
- генеалогія, що досліджує родоводи та родинні зв’язки;
- нумізматика, що вивчає грошові одиниці;
- ономастика, що вивчає власні імена та назви;
- топонімік, що вивчає історію географічних назв (річок, морів, населених пунктів тощо);
- іконографія, що вивчає зображення (не символічні) гравюр, картин, мініатюри літописів тощо.
До третього питання. Розкриваючи проблему розвитку української історичної науки, зверніть увагу, що інтерес до минулого та спроби його зафіксувати, інтерпретувати з’являються з самого часу появи писемності. Прослідкуйте, яка проблематика залишалася незмінно у полі зору авторів історичних праць, та якою методикою опису минулого вони послуговувалися. Водночас, охарактеризуйте зміни у поступі історіографічного процесу.
Окрему увагу приділіть обставинам та факторам, які сприяли формуванню української історичної науки. Назвіть основоположників впровадження елементів науковості в історичних студіях, а також тих дослідників, з чиїми іменами пов’язується піднесення та розквіт української історичної науки.
Завдання на самостійну роботу
За довідковою літературою складіть перелік найдавніших іноземних джерел, з яких ми дізнаємося про минуле України.
Семінар 2. Проблема етногенезу українського народу
1. Поняття “етнос” та “етногенез”.
2. Проблема прабатьківщини слов’ян.
3. Різні підходи у вивченні етногенезу українців.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Сучасна наука про прабатьківщину індоєвропейців та напрями їх розселення.
2. Теорія етногенезу Л.М. Гумільова та суперечки навколо неї.
3. Сучасна антропологія про предків слов’ян.
4. Сучасна історіографія та джерелознавство про давніх слов’ян.
5. Міфи та факти про назви “Русь” та “Україна”.
6. Марксистський підхід до проблеми етногенезу білорусів, росіян та українців.
Література: [6; 7; 12; 13; 25; 31; 33; 38; 54; 63; 70; 73; 78; 116; 136; 179].
Методичні рекомендації
До першого питання. Зверніть увагу на багатозначність слова “народ” і нетотожність понять “народ”, “етнос” та “нація”. Поміркуйте та наведіть приклади, в яких випадках ці слова можуть використовуватись як синоніми, а в яких вони мають відмінні значення. З’ясуйте, в чому полягає відмінність у різних підходах до визначення природи та типологічних ознак етносу (біологічна, соціальна та біосоціальна концепції). Чому найбільш значущою рисою етносу вважають етнічну самосвідомість? Що, на Вашу думку, найбільше впливає на її формування? З’ясуйте, в чому полягає взаємозв’язок історичної свідомості, комплексу етнічних назв та етнічної самосвідомості певного етносу. (Для успішного розв’язання цих питань необхідно знати значення наступних понять: “етнос”, “типологічні ознаки етносу”, “антропологічний тип”, “психологічний тип”, “менталітет”, “етнічний поведінковий стереотип”, етнічні назви: етнонім, автоетнонім (ендоетнонім), екзоетнонім, політонім, конфесіонім, койнонім, мікроетнонім, макроетнонім (мегаетнонім або суперетнонім).
У чому полягають відмінності у підходах до визначення сутності етногенезу та етнічної історії? Як пов’язані між собою процеси культурогенезу, лінгвогенезу, антропогенезу, соціогенезу та етногенезу. Які чинники можуть спричинити новий етногенез або етап розвитку етносу? Які форми історичної спільності людей вважають етапами розвитку етносу? Які ознаки спільноти можуть свідчити про завершення етапу етногенезу? З’ясуйте, які відмінності є суттєвими в міграційному, автохтоністському та субстратному підходах до дослідження етногенезу. Поміркуйте, як визначення етнічних субстратів та суперстратів може сприяти дослідженню етногенезу певного етносу. На основі відомих Вам історичних фактів наведіть приклади процесів етнічних інтеграції, консолідації, асиміляції, парціації, сепарації, дисперсизації як можливих шляхів утворення етносів.
До другого питання. Зверніть увагу на існуючі в сучасній науці погляди щодо походження, розселення та етнічного розвитку індоєвропейців. Прослідкуйте за картою розташування давніх європейських етносів сусідів слов’ян: балтійців, германців, іранців, кельтів, угро-фінів, фракійців. Проаналізуйте, виходячи з теоретичних концепцій етногенезу та відомостей про напрями міграції етносів, які процеси могли відбуватись у зонах контактів слов’ян та інших етносів.
Прослідкуйте, які історичні джерела містять перші згадки та відомості про давніх слов’ян, їх походження та культуру. Проаналізуйте відомі гіпотези (міграційну та автохтоністську) та їх аргументацію щодо розташування “прабатьківщини” слов’ян. Зверніть увагу на взаємозв’язок етносу та території (етноплацента, етнойкумена, етнокультурний ареал). Які сучасні наукові засоби і методики використовують для дослідження проблеми етногенезу слов’ян?
Зверніть увагу на відомості сучасної науки про ранню історію, розселення слов’ян, зокрема східнослов’янських “літописних племен”, їх соціальний устрій та культурно-побутові особливості (з’ясувати за картою розташування союзів племен відносно річкових систем).
До третього питання. Готуючись до обговорення питання, зверніть увагу на те, що проблема етногенезу східнослов’янських народів зажди була об’єктом певних політичних маніпуляцій. Поміркуйте про причини заполітизованості цієї наукової проблеми.
Порівняйте відомі схеми етногенезу східнослов’янських етносів (схеми Карамзіна, Погодіна, Грушевського, “єдиної колиски” та її модифікації, Залізняка), проаналізуйте аргументацію і контраргументацію щодо них в українській та зарубіжній історіографіях (використовувати короткі огляди). Особливу увагу приділіть таким питанням, як:
- дискусія про “давньоруську народність” (П. Толочко – Л. Залізняк);
- етнічний склад населення Русі, ступінь економічної, політичної та культурної інтеграції на різних етапах існування держави;
- відмінність між свідомістю освіченої частини князівсько-боярської верхівки та духовенства і населенням земель;
- розташування союзів племен, автохтонного населення, політичних і культурних центрів, що стали центрами регіональної консолідації.
Спробуйте проаналізувати відомі Вам історичні факти, методології дослідження етногенезу та спроби визначити субстрати, суперстрати, можливий час початку та завершення етногенезу східнослов’янських етносів.
З’ясуйте, як узгоджуються зі схемами етногенезу гіпотези щодо розвитку східнослов’янських мов та діалектів, формування та розвиток книжних мов (“давньоруської” (“руської книжної”), “церковнослов’янської” (“старослов’янської”)), що побутували на теренах Русі.
Зверніть увагу на використання різних етнічних назв щодо українців в добу середньовіччя. Спробуйте співвіднести відомі етнічні назви українців (русини, русичі, руські, литвини, черкаси, козаки, малороси, хохли, українці) з різними типами етнічних назв (автоетнонім (ендоетнонім), екзоетнонім, політонім, конфесіонім, койнонім).
Завдання на самостійну роботу
1. Складіть хронологію етнополітичних процесів в Південній Україні І тис. до н.е. – перших століть н.е.
2. З’ясуйте, які археологічні культури сучасна наука визначає як слов’янські.
3. З’ясуйте основні події, що відбувались на теренах сучасної України в епоху відому як “Велике переселення народів”. Який вплив вони могли мати на етногенетичні процеси в Східній Європі?
4. Як історична наука пояснює походження слов’ян і формування українського народу?
5. Розгляньте основні теорії щодо походження та значення назв “Русь”, “Мала Русь”, “Малоросія” та “Україна”.
Семінар 3. Українські землі княжої доби
1. Теорії походження давньоруської держави та термінів: Русь, Україна.
2. Еволюція державоустрою.
3. Роль Галицько-Волинської держави в історії України.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Назва “Русь” і теорія “давньоруської народності”.
2. Слово “Україна” у фольклорі українців.
3. Павло Чубинський – людина і науковець.
4. Книга О. Братко-Кутинського “Нащадки Святої Трійці”: переконливість викладеного.
5. Подільська символіка: огляд публікацій.
6. Гетьманська геральдика.
7. Хто були Кий, Дір, Аскольд (Оскольд): огляд гіпотез і аргументів.
8. Битва за Київ 1240 року та її наслідки.
9. Західна політика Данила Галицького і його стосунки з Римською курією.
10. Спір в історіографії про “перетікання київської спадщини”.
Література: [9; 13; 25; 31; 33; 49-51; 53; 54; 63; 65; 70; 73; 78; 85; 89; 90; 104; 116; 127; 136; 143; 152; 157-159; 204].
Методичні рекомендації
До першого питання. Назвіть та охарактеризуйте, підкріплюючи відповідною аргументацією, найбільш відомі теорії про походження давньоруської держави Русь. Окрему увагу приділіть так званій “норманській” теорії, з’ясуйте історію її виникнення та поясніть причини “нерозв’язаності” суперечки норманістів та антинорманістів, називаючи імена конкретних дослідників проблематики державотворення у східних слов’ян. Сформулюйте власну думку щодо цього, спираючись на аргументи, які Вам видаються найпереконливішими.
З’ясуйте час появи термінів “Русь” та “Україна”. Подумайте, наскільки обидва вони для нас значимі та як правильно їх вживати.
Що Вам відомо про певні спекулятивні (політично заангажовані) висновки, які робляться на основі поняття “давньоруська народність”?
До другого питання. Прослідкуйте, як змінювалися відносини між центральною владою в Києві (владою великого князя) та владами на місцях (в окремих землях). Якими були ці відносини за часів князів Олега та Ігоря, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, а також після Володимира Мономаха?
З’ясуйте, які реформи щодо державоустрою проводилися окремими князями.
Охарактеризуйте владу князя і владу віче. Як вони співвідносилися, які були регіональні особливості у їх реалізації?
Визначте, як особливості державоустрою вплинули на процес роздроблення давньоруської держави. Яку роль в цьому зіграло “вотчинне право”?
До третього питання. Розгляньте, як відбувалося утвердження самостійності удільних Волинського та Галицького князівств, зверніть увагу, які сформувалися особливості в їх політичному та економічному житті. За яких обставин і коли було створене Галицько-Волинське князівство та як воно розвивалося, утвердившись, зрештою, як держава.
Окрему увагу надайте розкриттю діяльності таких князів як Роман Мстиславович та Данило Галицький. Охарактеризуйте особливості внутрішньої та зовнішньої політики князя Данила. Поясніть феномен розквіту Галицько-Волинської держави у ХІІІ ст. – в той самий час, як північно-східні удільні князівства колишньої Київської Русі перебували в повному занепаді. Розкажіть про діяльність наступників Данила Романовича та поясніть причини занепаду і ліквідації держави. Яке значення мала Галицько-Волинська держава в історії генезису українського державотворення?
Завдання на самостійну роботу
1. Спростуйте теорію про те, що в створені держави “Русь” з центром у Києві основну роль зіграв зовнішній чинник.
2. Окресліть географічні межі історичної Волині та історичної Галичини.
3. Чому історик М. Костомаров назвав Данила Галицького князем-лицарем? За яких обставин він став королем?
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Семінар 4. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського
1. Особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.
2. Унійні процеси та їх наслідки для України.
3. Соціальна структура українського суспільства на межі
ХVІ–ХVІІ ст.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Битва біля Синіх Вод та її місце в історії Східної Європи.
2. Торгівля в Україні XIV–XVI ст.
3. Історик Наталія Яковенко про українську шляхту.
4. Магдебургія в Україні за новітніми дослідженнями.
5. Дмитро Яворницький – Нестор Запорожжя.
6. Нові підходи у вивченні Запорожжя та його культури.
7. Книга Д. Яворницького “Запорожжя в залишках старовини і переказах народу”.
8. Запорозька Січ у західноєвропейських пам’ятках.
Література: [9; 25; 33; 54; 70; 73; 83; 85; 104; 105; 114; 117; 121; 130; 141; 185; 199; 202; 206].
Методичні рекомендації
До першого питання. Розкрийте історію та особливості підпорядкування українських земель Великому князівству Литовському. Зверніть увагу, як складалися стосунки у представників різних верств українського суспільства із новою владою у ХІV ст. та як і чому вони змінювалися протягом ХV – першої половини ХVІ ст. З’ясуйте зміст понять: “звичаєве право”, “копні суди”, “Магдебурзьке право”, “Литовські статути”.
До другого питання. Розгляньте розвиток міждержавних стосунків Великого князівства Литовського та Польщі, встановіть, які об’єктивні чинники “підштовхували” їх до взаємозближення. Визначте, чому акт Люблінської унії суттєво вплинув на умови життя українського народу. Прослідкуйте, які зміни відбулися з кожною із верств суспільства та як ці зміни реалізовувалися в різних сферах суспільного життя (економічній, духовній, політичній тощо). Окрему увагу приділіть розгляду Берестейської унії.
До третього питання. Поясніть, чому після інкорпорації (входження) українських земель до складу Королівства Польського в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни: українська аристократія полонізується, а селянство щодалі більше втрачає свої політичні та економічні права і можливості.
З’ясуйте, яку роль в громадсько-політичному житті України на межі ХVІ–ХVІІ ст. відігравали церковні братства.
Зверніть увагу, що саме в цей час щодалі більше зростає роль і впливовість у суспільстві козацької верстви. Поясніть значення цього феномена.
Завдання на самостійну роботу
1. З’ясуйте, чим відрізнялася “місійна роль” Великого князівства Литовського у збиранні земель Київської Русі від аналогічної політики Московського князівства?
2. Чому історик М. Брайчевський називає період 1363–1470 рр. “другим Українським королівством”?
3. З’ясуйте, що таке “волочна реформа” та якими були її наслідки.
4. Зробіть порівняльну характеристику становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
5. Назвіть причини, сутність і прояви національно-культур-ного піднесення в Україні кінця XVI – перших десятиліть XVIІ ст.
Семінар 5. Українська козацька держава
1. Походження українського козацтва.
2. Формування та устрій козацької держави.
3. Причини занепаду козацької державності.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. 1654 рік і українсько-російські домовленості за козацьким літописанням.
2. Оцінка Богдана Хмельницького в сучасній історіографії.
3. Історики про українських гетьманів після Богдана Хмельницького як провідників Гетьманщини.
Література: [9; 18; 25; 30; 36; 38; 40; 61; 64; 66; 68; 74; 84; 86; 87; 96; 100-103; 106; 118; 132-135; 160; 170; 180; 190; 193; 201; 207].
Методичні рекомендації
До першого питання. Назвіть основні теорії походження козацтва, порівняйте аргументованість кожної з них та сформулюйте власне бачення цієї проблеми. Прослідкуйте поступальність генезису козацької верстви в українському суспільстві. Зверніть увагу на зростання ролі і впливовості козацтва у всіх сферах суспільного життя.
Розгляньте процес формування станів козацької верстви (городового, запорозького та реєстрового козацтва), з якими історичними особами (легендарними чи документально встановленими) пов’язуються ці процеси.
Приділіть увагу з’ясуванню особливостей життя та побуту козацтва, їх військовим походам. Подумайте, чому образ козака став символом України і про що це свідчить.
До другого питання. Розгляньте ретроспективно хід національно-визвольної війни та визначте, які її здобутки дають підстави констатувати створення унікальної за своєю самобутністю Козацької держави. Подумайте, чому ряд істориків називає ці події революцією.
З’ясуйте, в чому особливість полково-сотенного устрою, за яким адміністративно була організована Козацька держава. Чому цей устрій називають стихійно-демократичним?
Визначте найголовніші зміни, які відбулися в Україні в суспільно-політичному та економічному житті.
Чому сучасники тих подій називали українців козацьким народом?
До третього питання. Визначте, які сподівання покладали козаки на союз з Москвою і наскільки вони виправдалися.
Дайте оцінку Віленському перемир’ю 1656 р. та поясніть, як ця подія вплинула на політичну стратегію подальших дій українських урядів (Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмель-ницького).
Встановіть головні причини поділу Козацької держави на Ліво- та Правобережну. Яку роль в цьому процесі зіграли Андрусівське перемир’я 1667 р. та Вічний мир 1684 р.?
Окрему увагу приділіть постатям українських гетьманів Петра Дорошенка та Івана Мазепи. Чим обумовлено антагоністично-проти-лежне трактування їх ролі в нашій історії?
З’ясуйте, які реформи призвели до повної ліквідації решток української політичної автономії.
Завдання на самостійну роботу
1. Простежте хронологію історії Запорозької Січі від утворення до 1775 р.
2. Складіть хронологію основних козацьких виступів і рухів до 1638 р.: дата, провідники, ареал, результати.
3. Проведіть аналогії між Хмельниччиною та буржуазними революціями в Англії і Нідерландах.
4. Складіть хронологію українських гетьманів після Богдана Хмельницького із зазначенням оцінки їхнього правління в історичній літературі.
5. Які були об’єктивні та суб’єктивні причини розполовинення козацької держави на поч. 60-х рр. ХVІІ ст.? Як закінчилося двовладдя?
6. Які фактори засвідчують патріотизм гетьманів Івана Мазепи і Пилипа Орлика?
7. Наведіть факти, які свідчать, що політика царату стосовно України XVIII ст. базувалася на імперському принципі “devide et impera”.
Семінар 6. Українські національно-визвольні змагання ХІХ ст.
1. Кирило-Мефодіївське братство.
2. Громадівський рух та народовці.
3. Політизація українського громадського життя. Створення політичних партій.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Валерій Марченко про Миколу Гулака.
2. Внесок Кирило-Мефодіївським братчиків у розвиток науки і культури.
3. Роль Тараса Шевченка в діяльності Кирило-Мефодіївського братства.
Література: [4; 24; 35; 40; 58-60; 62; 70; 73; 93; 107; 111; 112; 149; 153; 163; 165; 167; 173; 177; 184; 187; 188; 189; 191; 192; 195; 198; 202].
Методичні рекомендації
До першого питання. В якій суспільно-політичній атмосфері виникло Кирило-Мефодіївське товариство? Розкажіть про його провідних діячів, їх фахову та громадську діяльність. Назвіть проблематику, якою переймалися братчики, напрацьовані ними програмові документи. Визначте, якими були ідеали братчиків щодо суспільно-політичного майбуття України.
До другого питання. Розкажіть про розгортання громадівського руху в Україні, особливу увагу приділіть діяльності Петербурзької та Київської громад. З’ясуйте, які завдання ставили перед собою громадівці, якою була їх мета та засоби реалізації ідеалів. Назвіть провідних діячів громадівського руху та найбільші досягнення у сфері національно-політичного відродження України.
Визначте зміст та суспільно-політичне значення Валуєвського циркуляру та Емського указу Російської імперії. Що можна сказати про їх вплив на націотворчі процеси в Україні?
Розкрийте зміст реформ в Австрійській імперії кінця ХVІІІ ст. та середини ХІХ ст., з’ясуйте, як вони вплинули на громадське життя в Україні. Визначте природу таких суспільних явищ як “рутенство”, “москвофільство” та “народовство”, поясніть причини їх побутування та значення в національно-культурному процесі.
До третього питання. Визначте, які зміни в громадському та економічному житті обумовили зростання політичної активності в українському суспільстві. Окрему увагу приділіть таким постатям як М. Драгоманов та І. Франко.
З’ясуйте за яких обставин виникають перші політичні українські партії в Західній та Наддніпрянській Україні. Яким було їх спрямування та які завдання вони ставили. Яку роль зіграли в цьому процесі М. Міхновський, М. Павлик, Ю. Бачинський, Д. Донцов.
Завдання на самостійну роботу
1. Зробіть порівняльну характеристику становища українців в складі Російської та Австрійської імперій на середину ХІХ ст.
2. З’ясуйте, яке відношення мають назви “хлопомани”, “москвофіли”, “народовці”, “радикали”, “народники” до громадсько-політичного життя україни середини і другої половини ХІХ ст.
3. Якою була роль Михайла Драгоманова в історії України?
4. Чому під кінець ХІХ ст. Галичину називали “українським П’ємонтом”?
5. Які можна виділити національні аспекти розвитку капіталізму в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.?
6. Що історики пишуть про мобілізаційні здатності українського руху напередодні революційних потрясінь ХХ ст.?
7. Проаналізуйте наслідки революції 1905-1907 рр. і Першої світової війни для України.
8. Які були геополітичні та національні аспекти участі України в Першій світовій війні?
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3
Семінар 7. Українське державотворення 1917-1921 рр.
1. Досягнення та прорахунки Центральної Ради.
2. Особливості Української держави гетьмана П. Скоропадського.
3. ЗУНР і УНР періоду Директорії: порівняльна характеристика.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Українське питання в Російській імперії на початок ХХ ст.
2. Юліан Бачинський та ідея самостійності України.
3. Нові відомості про перші спроби організації українських партій.
4. Микола Міхновський в сучасній історичній літературі.
5. Михайло Грушевський як політик.
6. Симон Петлюра та євреї.
7. Огляд документів Центральної Ради.
8. Теоретичні засади Гетьманату 1918 р.
9. За сторінками спогадів Павла Скоропадського.
Література: [10; 14; 15; 16; 21; 23; 26; 28; 29; 71; 72; 73; 79; 81; 82; 88; 101; 109; 115; 124; 125; 126; 137; 138; 139; 145; 149; 200].
Методичні рекомендації
До першого питання. Зверніть увагу на зміну ситуації після Лютневої революції, а також на обставини утворення Центральної Ради. Проаналізуйте основні етапи її становлення та методи боротьби за активізацію і об’єднання українського суспільства. Покажіть причини прийняття І та ІІ Універсалів, розкрийте їх зміст. З’ясуйте основні досягнення і прорахунки керівництва Центральної Ради до проголошення УНР.
Проаналізуйте обставини прийняття ІІІ Універсалу і його основні положення. Дайте пояснення росту напруженості у відносинах УНР з більшовицьким Раднаркомом Росії, покажіть механізм початку і ходу війни між ними, поясніть причини перемоги більшовиків. Розкрийте зміст ІV Універсалу та умови мирного договору УНР з Німеччиною та її союзниками. Зупиніться на причинах розгону німцями Центральної Ради. Підбийте підсумки її діяльності, виділіть її основні досягнення і помилки.
До другого питання. Радимо показати історію приходу до влади в Україні П. Скоропадського, суть гетьманської форми правління. Розкрийте зміст основних напрямів внутрішньої політики гетьманату, виявіть найсуттєвіші зміни порівняно з періодом УНР. Проаналізуйте плани основних реформ, задуманих гетьманом (аграрна, військова), порівняйте їх з реальною ситуацією в цих сферах. З’ясуйте основні досягнення, які мали місце при гетьманаті, причини втрати влади.
До третього питання. Зверніть увагу на причини утворення Директорії, її склад та обставини приходу до влади. Проаналізуйте причини падіння авторитету Директорії, основні суперечності між В. Винниченком і С. Петлюрою, сформулюйте свою оцінку їх позицій щодо суперечливих питань. Дайте характеристику основним періодам історії другої УНР, її зовнішньополітичним орієнтаціям. Розкрийте особливості проголошення і розбудови ЗУНР, спробуйте порівняти їх з аналогічними процесами в УНР. Охарактеризуйте Акт Злуки і його значення. Виясніть обставини і основні причини ліквідації УНР і ЗУНР. Продумайте, які наслідки це мало.
Завдання на самостійну роботу
1. З’ясуйте ступінь легітимності Центральної Ради.
2. Які віхи в діяльності Центральної Ради означили її чотири універсали?
3. Як постала Українська держава на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським?
4. Які особливості другої УНР?
5. Особливості громадянської війни в Україні.
6. Дайте характеристику трьох етапів утвердження більшовицької влади в Україні і, відповідно, діяльності трьох більшовицьких урядів.
Семінар 8. Україна в складі СРСР
1. Політичні тенденції 20-х та 30-х років ХХ ст.
2. Україна в роки Другої світової війни.
3. Основні зміни в українському житті повоєнного періоду.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. ВУАН у 1920-х роках.
2. Голод 1921–1923 рр. в Україні за документами і матеріалами.
3. Нові дані про повстанський рух в Україні на початку 20-х років ХХ ст.
4. “Родова пам’ять про страшний голодомор” (Записані студентами спогади рідних, близьких знайомих про пережиту, побачену чи почуту трагедію).
5. Книга Роберта Конквеста “Жнива скорботи”.
6. Сучасна історіографія у пошуках визначального чинника трагедії українців 1932–1933 рр.
7. Мілена Рудницька про ставлення культурного світу до голодової катастрофи та свідчення про неї іноземних очевидців.
8. Україна в планах Німеччини та СРСР (квітень – жовтень 1939 р.).
9. ОУН і УПА у Другій світовій війні: огляд документів.
10. Нові аспекти у вивченні історії України періоду Другої світової війни
11. Вплив післявоєнного фактора на сучасний стан українсько-польських відносин.
Література: [10; 19; 20; 22; 29; 32; 39; 41; 43; 44; 45; 46; 47; 48; 55; 56; 57; 69; 75; 76; 77; 94; 97; 98; 99; 108; 110; 119; 120; 122; 123; 129; 144; 146; 147; 150; 151; 154; 155; 156].
Методичні рекомендації
До першого питання. Простежте, як змінювалася політика радянської влади в Україні протягом 20–30-х рр. ХХ ст. і в чому полягав зміст військового комунізму та нової економічної політики, індустріалізації та колективізації.
З’ясуйте, чим обумовлена була політика “коренізаціі”, на які сфери громадсько-політичного та культурного життя вона найбільше вплинула. Подумайте, чому в кінці 1920-х років влада різко посилила боротьбу з українським буржуазним націоналізмом.
Проаналізуйте причини та засоби встановлення тоталітарного режиму правління. Які фактори цьому сприяли? Яку роль виконував терор у процесі утвердження тоталітаризму? Назвіть основні форми його прояву та проаналізуйте ступінь охоплення терором різних верств суспільства.
До другого питання. Зверніть увагу, в яких умовах перебувала Україна на момент розв’язання Другої світової війни і за яких обставин відбулося об’єднання українського народу та українських земель в єдиних кордонах.
Простежте особливості ведення військових дій, спочатку, в ході відступу радянських військ і окупації України фашистами, а потім організацію військових операцій з визволення наших земель. Окремо розгляньте проблеми неналежної готовності до початку війни; полонення цілих армій через волюнтаристські рішення радянського командування, організації руху опору окупаційному режиму українськими націоналістами (УПА) та радянською владою (партизанські загони), українсько-польських конфліктів під час війни на західних українських землях, жорстокості радянської влади до населення, яке перебувало на окупованій території, складності підрахунку жертв, які поніс український народ протягом Другої світової війни.
Подумайте, чи можна говорити про надання належної шани радянською владою тим, хто насправді брав участь в обороні та визволенні української землі від фашизму.
Які українські проблеми, на Вашу думку, досі залишаються недостатньо вивченими та усвідомленими в інтерпретації подій Другої світової війни.
До третього питання. Простежте, як змінювалося життя в Україні у повоєнні роки. Якими методами та засобами здійснювалася відбудова народного господарства. Чому знову трапився голод у 1946–1947 рр. та поновилися репресії?
Проаналізуйте, що реально змінилося в політичному житті в післясталінський період у другій половині 50-х – 60-ті роки ХХ ст. У чому полягає зміст поняття “Хрущовської відлиги”?
Визначте, що змінилося в економічному та в політичному житті радянської України протягом періоду правління Л.І. Брежнєва. Чому він іменується “застоєм”?
У чому полягає феномен української інтелігенції, яку називають “шістдесятниками”, які їх зусилля та дії заслуговують справжньої національної шани?
Завдання на самостійну роботу
1. З’ясуйте, якою була в 1920-х рр. політика стосовно національних меншин, що проживали в УСРР.
2. Покажіть на фактах, що сталінських терор в Україні об’єктивно мав форму геноциду і етноциду.
3. Визначте, чи пов’язана колективізація з політикою індустріалізації; якими були методи і результати проведення останньої.
4. Дайте порівняльну характеристику становища західноукраїнських земель, які були в складі СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30-ті рр. ХХ ст.
5. З’ясуйте якими були обставини та наслідки входження західноукраїнських земель до складу УРСР з точки зору волевиявлення народу.
6. Простежте основні військові дії в Україні 1941–1944 рр., виділивши: найбільші оборонні бої та наступальні операції, їх інтенсивність, втрати, засоби досягнення успіху.
7. Якою була міра колаборанства українців у роки Другої світової війни?
8. Чому один із іноземних кореспондентів писав в 1945 р.: “Те, що дехто намагається зобразити як “російську славу”, було перш за все українською війною”?
9. Простежте, які основні демографічні, політичні, економічні, ідеологічні зміни відбулися в Україні після закінчення війни.
10. Вивчіть, як продовжувалася “радянизація” Західної України в післявоєнний період.
11. З’ясуйте масштаби, спрямування, форми, тривалість, значення повстанського руху проти сталінського режиму в Західній Україні.
12. Зберіть факти із історичної літератури про участь українців у табірних повстаннях 40-50-х років ХХ ст.
Семінар 9. Відродження державної незалежності України
1. Дисидентський рух в Україні.
2. Перебудова та її вплив на громадсько-політичне життя в Україні.
3. Досягнення та втрати незалежної України. “Помаранчева” революція.
Тематика фіксованих виступів і рефератів
1. Перехід Криму до складу УРСР.
2. Національна політика 70-80-х рр. ХХ ст. в УРСР.
3. Робітничі протести останніх десятиліть УРСР.
4. Праця Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація” та її резонанс.
5. Українські в’язні сумління: огляд виданих спогадів і матеріалів.
6. Україна і світ на межі тисячоліть: становище та інтеграційні процеси.
7. Основні проблеми внутрішнього розвитку Української держави останнього десятиліття.
Література: [1; 2; 3; 8; 17; 27; 39; 41; 42; 72; 73; 80; 91; 92; 95; 101; 128; 131; 140; 142; 145; 148; 149; 153; 160; 165; 167; 175; 192].
Методичні рекомендації
До першого питання. Перш за все треба з’ясувати основні причини появи дисидентського руху і розкрити його загальну сутність. Після цього, варто проаналізувати різновиди дисидентства: (комуністичне, правозахисне, національне, релігійне), показати їх поширеність, окремість і взаємозв’язок в умовах України 1960-1980-х років. Доречно дати інформацію про найяскравіших представників дисидентства, охарактеризувати їх конкретний внесок у боротьбу проти тогочасної системи. Виділіть етапи розвитку дисидентства, особливу увагу приділіть періоду утворення і діяльності Української Гельсінської Спілки. Проаналізуйте причини ізоляції дисидентства від широких мас, зробіть висновок про його значення.
До другого питання. Проаналізуйте становище України на середину 80-х рр. ХХ ст. Розкажіть про основні зміни, що відбулися під час спроби перебудови соціалістичного суспільства в 1985–1991 рр. Особливу увагу зверніть на події в політичній сфері: створення і розвиток Народного Руху України, формування багатопартійності, вибори до Верховної Ради в 1990 р. і початок її роботи. Проаналізуйте результати союзного референдуму що відбувся в березні 1990 р. і основні положення Декларації про державний суверенітет України. Розкажіть про причини і обставини появи Акту про Незалежність України, результати референдуму і президентських виборів 1 грудня 1991 р. Аргументуйте свій висновок про закономірність чи випадковість офіційного здобуття Україною державної незалежності.
До третього питання. Поясніть причини проблем, які постали перед Україною у перші роки незалежності в економічній, політичній, культурно-виховній сферах життя. З’ясуйте, якою мірою вони були обумовлені наслідками спадщини радянського минулого, а в чому виявилися грубі помилки і зловживання влади. Охарактеризуйте основні здобутки і втрати періодів президентства Л. Кравчука та Л. Кучми. Дайте характеристику діяльності окремих урядів та методів керівництва прем’єрів.
Які тенденції в економіко-політичному житті України обумовили збурення українського народу та масові виступи у підтримку “Помаранчевої революції”? Які проблеми вдалося розв’язати українцям у ході революції? Назвіть основні політичні сили та постаті, які відіграли вирішальну роль в боротьбі за свободу та демократію в українському суспільстві.
Завдання на самостійну роботу
1. Яке значення для України мали післясталінські реформи?
2. Назвіть факти, що свідчать про посилення політики русифікації в Україні у 70-80-ті рр. ХХ ст.
3. Яке відношення має українське шістдесятництво та дисидентство до появи самостійної Української держави?
4. Які події активізували громадсько-політичне життя УРСР у 1985–1991 рр.?
5. Якими були національні, економічні, політичні, культурні, підстави незалежності України на початок 90-х років ХХ ст.
6. Подумайте над співвідношенням зовнішніх та внутрішніх чинників у досягненні Україною самостійності.
7. Спростуйте шовіністське твердження, що Україна виникла в Біловезькій Пущі.
8. З’ясуйте, як і наскільки швидко сучасна Українська держава одержала міжнародне визнання.
9. Зробіть баланс втрат і здобутків першого десятиліття існування самостійної України.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ
Модуль 1
1. Трипільська культура була поширена на теренах сучасної України в епоху:
а) палеоліту; б) мезоліту; в) неоліту.
2. Розташуйте народи, які панували в Північному Причорномор’ї в хронологічній послідовності:
а) скіфи; б) кіммерійці; в) сармати.
3. Племінним центром сіверян було місто:
а) Київ; б) Новгород; в) Чернігів.
4. Реформи, які впорядковували норми феодальних повинностей (данини), були проведені за князювання:
а) Ольги; б) Святослава; в) Ігоря.
5. Перше писемне зібрання норм давньоруського права має назву:
а) “Слово про закон і благодать”;
б) “Руська правда”;
в) “Правда Ярославичів”.
6. Кого з князів Галицької держави оспівує автор “Слова о полку Ігоревім”:
а) князя Володимирка;
б) князя Ярослава Осмомисла;
в) князя Ростислава.
7. У 1362 р. відбулась битва:
а) на р. Калка; б) на “Синіх Водах”; в) на р. Ворскла.
8. Право створювати органи міського самоврядування у середніх віках мало назву:
а) Руське право; б) Магдебурзьке право; в) Волоське право.
9. Козаки вирушали у морські походи на початку XVII ст., щоб:
а) здобути здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників;
б) захопити частину турецької території;
в) налагодити торговельні стосунки з Туреччиною;
10. У який період ранньої історії сформувався тип людини сучасного виду (людина розумна)?
а) палеоліт; б) мезоліт; в) неоліт.
11. Головним заняттям трипільців було:
а) землеробство; б) скотарство; в) торгівля.
12. Який з кочових народів (ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.) римляни називали “оперезані мечем”?
а) кіммерійців; б) сарматів; в) скіфів.
13. Розташуйте у відповідності якому союзу племен належали міста:
1) поляни; а) Чернігів;
2) сіверяни; б) Іскоростень;
3) древляни. в) Київ.
14. Князівські військові загони називались:
а) полками; б) дружинами; в) сотнями.
15. У 907 та 911 рр. були укладені вигідні для Русі угоди з:
а) Арабським халіфатом; б) Візантією; в) Римом.
16. Якого князя вбили печеніги?
а) Ігоря; б) Олега; в) Святослава.
17. Яка подія відбулась у 988 р.?
а) Хрещення Русі;
б) проголошення Перуна верховним божеством;
в) об’єднання Київської держави.
18. Першим християнським храмом у Києві була церква:
а) св. Софії; б) Десятинна; в) св. Пророка Іллі.
19. Першим з русичів митрополитом став:
а) Нікон; б) Нестор; в) Іларіон.
20. Перша велика битва з половцями на р. Альта у 1068 р. закінчилась:
а) перемогою тріумвірату Ярославовичів;
б) поразкою тріумвірату Ярославовичів;
в) підписанням взаємовигідної угоди.
21. Коронація Данила Галицького відбулась у:
а) Холмі; б) Львові; в) Дорогочині.
22. У битві 1362 р. військо Ольгерда отримало перемогу над:
а) печенігами; б) половцями; в) татарами.
23. Прийняття якої унії в 1413 р. закріпило політичну незалежність Литви?
а) Люблінської; б) Берестейської; в) Городельської.
24. Персональною унією в результаті шлюбу королеви Ядвіги і великого князя Ягайла стала унія:
а) Люблінська;
б) Кревська;
в) Берестейська;
г) Городельська.
25. Обставини загибелі якого козацького провідника відбилися в народній пісні про Байду (“В Цареграді на риночку”)?
а) Петра Сагайдачного;
б) Дмитра Вишнивецького;
в) Петра Дорошенка ;
г) Івана Підкови.
26. Перший великий козацький рух 1591–1593 рр. очолив:
а) С. Наливайко;
б) Г. Лобода;
в) К. Косинський;
г) М. Шаула.
27. Річ Посполита за допомогою козаків була врятована від турецького поневолення завдяки перемозі у битві під:
а) Хотином; б) Цецорою; в) Корсунем; г) Віднем.
28. Пересопницьке Євангеліє 1556–1561 рр. є визначною пам’яткою української культури, бо:
а) його переклали з церковнослов’янської мови на українську;
б) це перша друкована книга в Україні;
в) має найкраще оздоблення;
г) є найдавнішою літературною пам’яткою.
29. Хто з руських князів у 860 р. здійснив похід на Константинополь?
а) Олег; б) Аскольд; в) Ігор.
30. Східнослов’янські землі були об’єднані в єдину державу з центром у Києві за часи правління:
а) Олега; б) Ігоря; в) Аскольда.
31. Князь Ярослав був посаджений батьком правити у:
а) Чернігові; б) Новгороді; в) Переяславі.
32. На з’їзді руських князів у м. Любечі (1097 р.) було вирішене питання про:
а) початок війни з половцями;
б) розподіл Київської держави на удільні князівства;
в) відносини з Візантією.
33. У 1199 утворилось:
а) Галицьке князівство;
б) Волинське князівство;
в) Галицько-Волинське князівство.
34. Під чиїм тиском Данило Галицький був змушений знищити найбільші фортеці князівства?
а) Чінгісхана; б) Бурундая; в) Батия.
35. Розташуйте в хронологічній послідовності князів, що правили в Галицько-Волинській державі:
а) Данило Галицький;
б) Роман Мстиславович;
в) Юрій Львович.
36. Яка битва призвела до занепаду Тевтонського ордену?
а) під Грюнвальдом у 1410 р.;
б) на “Синіх Водах” у 1362 р.;
г) на Ворсклі у 1399 р.
37. Самовладна військова організація низових козаків називалася:
а) Томаківка; б) Запорозька Січ; в) реєстр; г) полк.
38. Міщанські братства в кінці XVI – на початку XVII ст. захищали:
а) шляхетські привілеї;
б) православну віру;
в) уніатське духовенство;
г) привілеї цехових ремісників.
39. Яке з грецьких міст-держав у північному Причорномор’ї в перекладі з грецької мало назву “щаслива”?
а) Херсонес; б) Феодосія; в) Ольвія.
40. Першим полянським князем (V ст.) був:
а) Аскольд; б) Кий; в) Дір.
41. Найбільш ймовірним автором “Повісті минулих літ” історики вважають:
а) Никона; б) Нестора; в) Никодима.
42. Який вид данини до кінця Х ст. збирався для утримання військової дружини?
а) полюддя; б) податок; в) грошова рента.
43. Яка подія стала кульмінацією повстання древлян?
а) відмова древлян платити данину;
б) похід на Київ;
в) вбивство князя Ігоря.
44. Християнство в Київській Русі запровадив:
а) Володимир Великий;
б) Ярослав Мудрий;
в) Володимир Мономах.
45. Поставте у відповідність наступні поняття та пояснення:
1) смерди; а) селяни, змушені працювати у феодала за
угодою;
2) закупи; б) селяни, які мали земельні наділи,
сплачували данину;
3) рядовичі. в) селяни, які втратили землю та брали гроші
у борг, потрапляючи в залежність від
феодала.
46. Останніми галицько-волинськими князями з династії Романовичів були:
а) Данило і Василько Романовичі;
б) Лев і Юрій Даниловичі;
в) Андрій і Лев Юрійовичі.
47. Кревська унія 1385 році була укладена між:
а) Польщею та Литвою;
б) Московією та Литвою;
в) Австрією та Литвою.
48. Хто очолив у 1508 р. останній значний виступ українських феодалів проти польсько-литовського панування?
а) К. Острозький;
б) М. Глинський;
в) М. Вишневецький.
49. Битва на Синіх Водах – це:
а) перемога над тевтонськими лицарями;
б) поразка війська Литовсько-Руського князівства від монголів у Подніпров’ї;
в) перемога об’єднаного війська Великого князівства Литовського над Московським;
г) перемога військових сил Литовсько-Руського князівства над татарами.
50. Позитивним наслідком Люблінської унії для України було:
а) зменшення повинностей і податків селян та міщан;
б) об’єднання більшості українських земель в одній державі;
в) посилення військового потенціалу України;
г) набуття українською знаттю польських ознак.
51. “Реєстром” під кінець XVІ ст. називали :
а) опис земель, підвладних короні;
б) опис маєтностей феодала і повинностей селян;
в) козаків, прийнятих на службу короні;
г) фіксацію народжених дітей у Речі Посполитій.
52. До Київського братства разом з Військом Запорозьким вступив гетьман:
а) Богдан Хмельницький;
б) Петро Дорошенко;
в) Петро Сагайдачний;
г) Богдан Ружинський.
53. У 1620 р. у сан Київського митрополита було висвячено Єрусалимським патріархом Феофаном:
а) Ісайю Копинського;
б) Іова Борецького;
в) Петра Молгилу;
г) Мелетія Смотрицького.
54. Перша в Україні слов’яно-греко-латинська школа – це:
а) Львівська братська школа;
б) Київська братська школа;
в) Острозька школа;
г) Києво-Могилянський колегіум.
55. Перехід від привласнюючого типу господарства до відтворюючого відбувся в епоху:
а) палеоліту; б) мезоліту; в) неоліту.
56. У творах Плінія Старшого, Тацита, Птоломея слов’яни згадуються під іменем:
а) венедів; б) антів; в) словенів.
57. Центром Полянського князівства (V ст.) був:
а) Чернігів; б) Київ; в) Іскоростень.
58. Яке з наведених положень літопису не відповідає дійсності?
а) “Слов’яни прийшли й сіли по Дніпру і назвалися полянами”;
б) “інші – древлянами, тому що сіли в лісах”;
в) “а ще інші сіли між Прип’яттю й Двіною і назвалися слов’янами”.
59. На чолі мирного посольства до Візантії у 946 р. стояв:
а) князь Ігор; б) княгиня Ольга; в) князь Святослав.
60. Власним “градом”, замком княгині Ольги був:
а) Вишгород; б) Переяславець; в) Ітіль.
61. Хто з князів включив до складу Давньоруської держави червенські міста?
а) Володимир Великий;
б) Ярослав Мудрий;
в) Володимир Мономах.
62. У 30-х р. ХІ ст. головним храмом держави став:
а) Володимирський собор;
б) Михайлівський собор;
в) Софіївський собор.
63. Автором “Повчання дітям” є:
а) митрополит Іларіон;
б) Володимир Мономах;
в) Ярослав Мудрий.
64. Ярлик на княжіння від хана Батия отримав князь:
а) Роман Мстиславович;
б) Данило Галицький;
в) Ярослав Осмомисл.
65. Останнім князем єдиної Галицько-Волинської держави був:
а) Лев Данилович;
б) Юрій Левович;
в) Юрій-Болеслав ІІ.
66. Хто з литовських князів у 1252 р. охрестився і коронувався як король Литви?
а) Гедимін; б) Міндовга; в) Ольгерд.
67. Тевтонський орден у 1410 р. зазнав нищівної поразки в битві:
а) на р. Альта;
б) на р. Сян;
в) Грюнвальдській.
68. До яких селян у XV ст. вживався термін “непохожі”?
а) до тих, які носили яскравий одяг;
б) до тих, які прийшли з іншої місцевості;
в) до тих, хто був прикріплений до панського маєтку.
69. За церковними канонами Київська митрополія підпорядковувалася у XV–XVI ст.:
а) єрусалимському патріарху;
б) константинопольському патріарху;
в) олександрійському патріарху;
г) московському.
70. Внаслідок козацьких повстань 1591–1596 рр.:
а) почалося масове покозачення селян і міщан;
б) була створена козацька держава;
в) було знищено магнатсько-шляхетське землеволодіння;
г) почалося переселення козаків з України Правобережної на Лівобережжя.
71. Козацькі полки в Хотинській битві очолював:
а) Я. Остренин;
б) Я. Бородавка;
в) С. Наливайко;
г) П. Конашевич-Сагайдачний.
72. Де було створене перше церковне братство?
а) у Луцьку; б) у Львові; в) у Києві; г) у Кам’янці.
73. Хто із королів Речі Посполитої у 1632 р. узаконив православну Церкву в Україні (“пункти для заспокоєння руського народу”)?
а) Владислав IV;
б) Казимир IV;
в) Стефан Баторій;
г) Станіслав Лещинський.
74. З розвитком книгодрукування в Україні стало розвиватися мистецтво:
а) фрески; б) гравюри; в) іконопису; г) портретного живопису.
Модуль 2
1. До причин Визвольної війни-революції під проводом Богдана Хмельницького не відноситься:
а) посилення соціально-економічного гніту;
б) загострення релігійних утисків православного населення;
в) захоплення шляхтичем Чаплинським родового хутора Суботів, що належав Богдану Хмельницькому;
г) нехтування станових інтересів козацтва.
2. Якою угодою Московська держава грубо порушила Березневі статті 1654 р.?
а) Роднотським договором;
б) Віленським перемир’ям;
в) Білоцерківським договором.
3. За умовами Гадяцької угоди з Річчю Посполитою до складу Великого князівства Руського повинні були увійти:
а) терени Волинського, Руського та Подільського воєводств;
б) всі терени сучасної України;
в) терени колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств.
4. Спираючись на антипольське повстання на Правобережжі та на антимосковське на Лівобережжі, у 1668 р. під однією владою об’єднав Україну:
а) Петро Дорошенко;
б) Іван Брюховецький;
в) Дем’ян Многогрішний.
5. Іван Самойлович для посилення влади гетьмана спирався на запроваджене ним бунчукове товариство, яке являло собою:
а) привілейовану групу козацької еліти, до якої переважно входили діти козацької старшини;
б) наймане військо, що підпорядковувалось виключно гетьману;
в) групу іноземців, що служили у козацькому війську;
6. Чигиринськими походами в історії України називають:
а) воєнні дії між Польщею та козацько-московським військом;
б) війну між Угорщиною та козацькою Україною;
в) воєнні дії між Туреччиною та козацько-московським військом.
7. Кримський похід був наслідком укладення договору:
а) “Вічного миру” між Польщею та Московією;
б) Бахчисарайського договору між Туреччиною та Московією;
в) Бучацького договору між Туреччиною та Україною.
8. За умовами договору підписаного Мазепою та шведським королем Карлом ХІІ в жовтні 1708 р. Україна:
а) ставала незалежним князівством;
б) ставала провінцією Швеції;
в) ставала автономією Речі Посполитої.
9. Після Прутського миру Пилип Орлик:
а) за згодою Туреччини у 1714 р. поширив свою владу на всю Правобережну Україну;
б) через договір Туреччини і Польщі 1714 р. втратив контроль над Правобережною Україною;
в) у 1714 р. поширив свою владу на терени всієї Козацької України.
10. Гетьман Кирило Розумовський належав до найближчого оточення імператриці Катерини ІІ. Влада гетьмана в часи Катерини:
а) послідовно обмежувалась;
б) збільшувалась і наближалась до влади суверенного правителя;
в) була уявною, для палацових парадів.
11. Основним автором програмних документів Кирило-Мефодіївського братства був:
а) Тарас Шевченко;
б) Микола Костомаров;
в) Пантелеймон Куліш.
12. Перший український журнал, який видавався в 1861–1862 рр. у Петербурзі, мав назву:
а) “Громада”; б) “Основа”; в) “Зоря”.
13. У червні 1651 р. відбулася найбільша битва періоду Хмельниччини під:
а) Батогом;
б) Білою Церквою;
в) Берестечком;
г) Пилявцями.
14. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького в 1656–1657 рр. була спрямована на:
а) створення нової антипольської коаліції з України, Швеції, Трансильванії (Семиграддя) та інших країн всупереч намірам Москви;
б) підписання нової угоди з Московською державою;
в) замирення з річчю Посполитою;
г) досягнення нейтралітету щодо України з боку сусідніх держав.
15. Перші два університети в Україні планувалось створити за умовами:
а) Берестейської унії 1596 р.;
б) Березневих статей 1654 р.;
в) Гадяцького договору 1658 р.
16. Зіткнувшись з посиленням загрози з боку Польщі, Кримського ханату та Московії, а також з внутрішнім розбратом, Петро Дорошенко, для досягнення єдності козацької держави вирішив укласти союз з:
а) Швецією; б) Симиграддям; в) Туреччиною;
17. Генеральна військова рада в Гетьманщині – це:
а) рада, в якій брали участь тільки генеральні старшини;
б) рада, в якій брали участь представники від всього козацького війська;
в) рада, в якій брали участь крім козаків і посполиті – селяни і міщани.
18. Коломацькі статті, підписані Мазепою у 1687 р.:
а) обмежували права гетьмана і старшини у внутрішній і зовнішній політиці;
б) розширювали права гетьмана і старшини у внутрішній і зовнішній політиці;
в) суттєво не змінювали автономних прав гетьмана і старшини.
19. Повстання правобережного козацтва проти Речі Посполитої у 1702-1704 рр. очолив:
а) Кость Гордієнко; б) Іван Мазепа; в) Семен Палій.
20. У 1711 р. Пилип Орлик створив антимосковську коаліцію, до якої увійшли:
а) Швеція, Крим, Туреччина та поляки, що підтримували короля Станіслава Лещинського;
б) Швеція, Крим, Туреччина та поляки, що підтримували короля Августа ІІ;
в) Пруссія, Польща, Молдова та імперія Габсбургів.
21. Пилип Орлик після створення несприятливої ситуації для досягнення самостійності України:
а) відійшов від політичних справ;
б) перейшов на бік переможців і служив Гетьманщині у складі Московії;
в) до кінця життя намагався створити антимосковську коаліцію для досягнення самостійності України.
22. Павло Полуботок був наказним гетьманом, це означає що він був:
а) тимчасово виконуючим обв’язки гетьмана;
б) гетьманом з розширеними правами адміністративної влади;
в) цивільним чиновником середнього рангу.
23. Ліквідація гетьманства була спровокована у 1764 р.:
а) особистим конфліктом Розумовського з Катериною ІІ;
б) надмірним збагаченням гетьмана і зловживанням владою;
в) прагненням гетьмана перетворити гетьманство на спадкове.
24. Правління гетьманського уряду в Лівобережній Гетьманщині було створено після смерті гетьмана:
а) Івана Скоропадського;
б) Івана Мазепи;
в) Данила Апостола.
25. Повстання Коліївщина відбулось у:
а) 1734 р.; б) 1750 р.; в) 1768 р.
26. Внаслідок першого поділу Польщі землі Галичини відійшли до:
а) Пруссії; б) Росії; в) Австрії.
27. Програмні положення Кирило-Мефодіївського товариства були викладені у документі:
а) “Руська правда”;
б) “Книга буття українського народу”;
в) “Історія Русів”.
28. В економічній структурі Австро-Угорщини західноукраїнські землі були:
а) ринком збуту товарів і джерелом сировини для центральних і західних провінцій;
б) одним із промислово розвинутих регіонів імперії;
в) постачальником промислових товарів і споживачем сировини із центральних і західних провінцій.
29. Територія козацької держави за Зборівським миром 1649 р.:
а) Київське, Чернігівське, Волинське воєводства;
б) Київське, Чернігівське Брацлавське воєводства;
в) Київське, Волинське, Брацлавське воєводства;
г) Київське, Подільське, Волинське воєводства.
30. За Білоцерківським договором 1651 р. козацькою вважалася територія:
а) Київського, Чернігівського, Волинського воєводств;
б) Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств;
в) Київського і Брацлавського воєводств;
г) Київського воєводства.
31. У Конотопській битві в червні 1659 р. козацькі війська розгромили війська:
а) Московії;
б) Туреччини і Криму;
в) Польщі.
32. У результаті зростаючої повстанської боротьби, спричиненої польськими репресіями, Тетеря відмовився від влади у 1665 р. Новим гетьманом Правобережної України став:
а) Петро Дорошенко;
б) Михайло Вишневецький;
в) Іван Самойлович.
33. Після зречення гетьмана Петра Дорошенка, об’єднати обидва береги Дніпра під своєю владою вдалось у 1676 р.:
а) Д. Многогрішному;
б) Ю. Хмельницькому;
в) І. Самойловичу.
34. За умовами Бахчисарайського миру Туреччина порівняно з умовами Бучачського миру:
а) збільшувала свою територію за рахунок України;
б) втрачала територію України, якою володіла раніше;
в) територіальні зміни відбувались не за рахунок України.