ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

За самостійною роботою студентів з курсу «Політична географія» передбачаються три звітні заняття, на яких обговорюватиметься інформаційний матеріал щодо питань, наведених нижче. Кожний студент повинний за результатами самостійної роботи над тематичними блоками підготувати інформаційне повідомлення за певним питанням, а також взяти активну участь в обговоренні інших питань, висловити власну думку і бачення з окремих проблем, що розглядатимуться.

 

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК 1. Історія становлення і розвитку

Політичної карти Європи

1. Грецька цивілізація і Римська імперія.

2. Західна Європа: Франкська імперія, Священна Римська імперія.

3. Східна Європа: Візантійська імперія.

4. Іспанська і Португальська імперії й епоха Великих географічних відкриттів.

5. Колоніальні імперії XVII-XVIII ст.: Нідерландська, Французька, Британська.

6. Вестфальський договір і формування сучасної системи держав-націй у Європі.

7. Промислові революції й апогей європоцентризму.

8. Перша світова війна і територіальні перекроювання політичної карти.

9. Територіальні підсумки революції в Росії.

10. Друга світова війна і територіальні зміни по закінченні.

11. Політична карта Старого Світу. Євразія. Відмінності між частинами світу на одному материку. Форми державного устрою європейських країн.

12. Монархії в Європі: данина традиції або необхідність?

13. Колишня Югославія. Історичні долі народів і доля федерації.

14. Європейська інтеграція: основні інтеграційні об'єднання.

15. ЄС: історія створення, керівні органи, основні напрямки економічної політики, сучасні проблеми, міграція робочої сили з «третіх» країн.

 

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК 2. Геополітика і геополітичні концепції

1. Геополітичні конфлікти в світі. Сучасні геополітичні проблеми кордонів.

2. Роль геополітичного положення у розв'язуванні сучасних проблем.

3. Геополітичні проблеми контролю над геопростором.

4. Геополітичний зміст праць Ф. Ратцеля, Ю. Челена, К. Хаусхофера.

5. Німецька та американська школи геополітики. Геополітична модель світу Х. Маккіндера. Геополітичні ідеї Спайкмена, Коена, З. Бжезинського, Г. Киссинджера.

6. Наукові школи сучасної геополітики. Світові геополітичні цикли. Дж.Модельський і В. Томпсон.

7. Цикли гегемонії П. Тейлора. С. Хантінгтон і «Зіткнення цивілізацій».

8. Ф. Фукуяма і «Кінець історії».

9. Геополітична історія Росії: між Заходом і Сходом. Концепція «Москва – Третій Рим».

10. Геополітична концепція євразійства.

11. Теорія етногенезу Л.М. Гумільова.

12. Народи «історичні» і «позаісторичні» (Гегель «Філософія історії»).

13. Концепція просторових імперій ХХІ століття. Концепції моно-, бі-, багатополярного світу.

14. Геополітика та геополітичні теорії і концепції щодо території України.

15. Погляди на геополітику М. Грушевського, Ю. Липи, Д. Доцова, С. Рудницькoгo, М. Міхновського. Сучасні геополітичні проблеми України.

 

ТЕМАТИЧНИЙ БЛОК 3. Полiтико-географічні аспекти глобалізації

 

1. Глобалізація та її види, чинники виникнення. Погляди «глобалістів» та «антиглобалістів».

2. Впливи глобалізації на міжнародну політичну систему.

3. Відбиття глобалізаційних процесів на політичній карті світу.

4. Вплив глобалізації на державу та окремого громадянина.

5. Чи сприяє глобалізація розвитку громадянського суспільства?

6. Яким чином глобалізація впливає на державний суверенітет?

7. Великі глобальні проблеми людства і їхній прояв у країнах різних типів.

8. Чи можливе створення системи безпеки у планетарному масштабі?

9. Малі глобальні проблеми.

10. Прикордонне співробітництво і прикордонні конфлікти. Гарячі точки карти світу.

11. Глобальні проблеми новітнього часу: тероризм як загроза світу.

12. Можливі шляхи вирішення глобальних проблем. Перспективи людства у ХХІ ст. Чи в змозі вижити цей світ?

13. ООН як організація, яка займається вирішенням глобальних проблем людства.

14. Зміст основних міжнародних актів, прийнятих ООН для вирішення глобальних проблем.

15. Глобалізація: нова світова глобальна проблема, чи рушій прогресу?

Завдання для розрахунково-графічної роботи

 

Протягом семестру вивчення дисципліни студенти повинні виконати розрахунково-графічну роботу (РГР). Теми для роботи видаються студентам протягом 1–2 тижня семестру. Подання викладачу на перевірку виконаної роботи – останній перед заліковим тиждень.

В якості РГР студенту може бути зарахована участь із особистою науковою доповіддю за проблематикою дисципліни на конференції чи семінарі (за умовою публікації матеріалів доповіді).

Студент відповідно із варіантом теми повинний підготувати пояснювально-інформаційний (5–10 сторінок тексту) та розрахунково-графічний матеріал (власно розроблений картографічний, статистичний, табличний матеріал) щодо своєї теми із списком використаних інформаційних джерел.

При оцінюванні роботи береться до уваги структурованість викладання змісту роботи, правильність проведених розрахунків та розробки картографічного матеріалу, самостійність в розв’язанні проблематики, власні форми систематизації та представлення інформації, дотримання загальних правил оформлення наукових робіт.

 

Перелік тем для розрахунково-графічної роботи (РГР):

1. Географія поширення сепаратизму в світі: кількісний та якісний аналіз.

2. Миротворчі операції ООН із вирішення збройних конфліктів в світі: географія, статистичні показники діяльності.

3. Кореляційний аналіз залежності між забезпеченістю природними ресурсами територій та наявністю вогнищ регіональних збройних конфліктів.

4. Розробка та розрахунок показника ступеня дезинтегрованості держав.

5. Порівняльний картометричний аналіз та характеристика самопроголошених держав на пострадянському просторі.

6. Картографічне відображення національно-етнічних проблем й протиріч у Південно-Східній Європі.

7. Картографування процесів «балканізації» регіону світу (на вибір).

8. Картометрична характеристика країн «ісламського світу».

9. Каталогізація та картографування сучасних колоніальних і залежних країн світу.

10. Статистико-картографічна порівняльна характеристика монархічних форм устрою різних країн.

11. Картографічне відображення міжнаціональних й етнотериторіальних конфліктів в СНД (1991–2007 рр.).

12. Картографічне відображення територіальних претензій держав світу в полярних регіонах планети.

13. Укладання переліку міжнародних річок, протоків і каналів; з’ясування особливостей їхнього функціонування.

14. Каталог політико-географічних акронімів сучасної політичної карти світу.

15. Порівняння статистико-економічних показників розвитку залежних країн і територій.

16. Порівняння статистико-економічних показників розвитку самопроголошених і де-факто існуючих країн і територій.

17. Розрахунок та аналіз показника дрібності АТП країн Європи.

18. Картометричне порівняння підходів до територіального розмежування морського простору.

19. Картографічне відображення прогнозів розвитку політичної карти регіону світу в ХХІ ст.

20. Порівняльний аналіз рисунку міждержавних кордонів в Африці та Європі.

21. Типологія держав світу за наявністю виходу до моря: кількісно-картометричний аналіз.

22. Кількісні параметри сусідства держав світу регіону (на вибір).

23. Розрахунок міри форми державної території країн регіону світу (на вибір).

24. Каталогізація та картографування державних територій світу з особливим політичним режимом.

25. Картографічно-статистичні порівняння 20 найменших країн світу.

26. Картографічно-статистичні порівняння 20 найбільших країн світу.

27. Порівняння країн Європи за показником ієрархічності одиниць АТП.

28. Типологія держав світу за формами правління: кількісно-картометричний аналіз.

29. Типологія держав світу за формами державного устрою: кількісно-картометричний аналіз.

30. Типологія держав світу за типом політичного режиму: кількісно-картометричний аналіз.

31. Типологія держав світу за ідеологічною орієнтацією: кількісно-картометричний аналіз.

32. Типологія держав світу за державно-правовим режимом.

33. Типологія монархій світу за системою престолонаслідування: кількісно-картометричний аналіз.

34. Типологія держав світу за величиною території: кількісно-картометричний аналіз.

35. Типологія федеративних держав світу за типом утворення: кількісно-картометричний аналіз.

36. Типологія держав світу за господарською спеціалізацією в міжнародному географічному поділі праці: кількісно-картометричний аналіз.

37. Типологія столиць держав світу за показником ексцентриситету.

38. Картографічний й кількісно-статистичний аналіз хроніки перенесення столиць.

39. Картографічний й кількісний аналіз територіального розвитку ООН.

40. Картографічний й кількісний аналіз територіального розвитку ЄС.

41. Картографічний й кількісний аналіз територіального розвитку НАТО.

42. Картографічний й кількісний аналіз територіального розвитку АСЄАН.

43. Картографічно-кількісний аналіз формування сучасної політичної карти Африки.