Примірні економічні пороги шкодочинності окремих видів бур'янів у посівах сільськогосподарських культур
Лабораторна робота №11
Тема:Нормативні рівні присутності та пороги шкодочинності бур’янів в агрофітоценозах.
До проведення хімічної прополки агроном із захисту рослин повинен визначити її доцільність, установивши чисельність бур'янів, що становлять реальну небезпеку врожаю. Варто пам'ятати, що хімічна прополки полів, які її не потребують, принесе лише шкоду. Доцільність проведення хімічної прополки визначається економічними порогами шкідливості бур'янів. Методика їх розрахунку була розроблена Центральним інститутом агрохімічного обслуговування сільського господарства.
Для проведення розрахунку необхідно мати зональні дані затрат на застосування гербіцидів, показники зниження величини і якості врожаю, закупівельні ціни на продукцію, затрати на прополки, догляд за посівами, збирання і доробку врожаю на засмічених посівах, порівняно із незасміченими.
Приріст врожаю, що окупає затрати на застосування гербіцидів і використовується для розрахунку економічних порогів шкодочинності бур'янів, визначається як частка затрат на ціну продукції. Скорочення затрат праці на прополку рослин, еквівалентне затратам на застосування гербіцидів, визначається діленням їх на тарифну ставку за кінно-ручними роботами на прополках. Так само підраховуються витрати стосовно догляду за посівами, збирання і доробки врожаю, що окупають затрати на застосування гербіцидів.
Найчастіше хімічна прополка збільшує врожайність культури і скорочує затрати на проведення прополок, догляд за посівами збирання врожаю. При цьому величина додаткового врожаю, що окупає застосування гербіцидів, визначається розподілом різниці між затратами на застосування гербіцидів і економією засобів для ручних робіт на ціну продукції.
При визначенні порогів шкодочинності слід встановити рівень засміченості, при якому реально існує небезпека втрат врожаю. Для цього використовується ще один показник – коефіцієнт зниження врожаю культури внаслідок збільшення засміченості посіву на одиницю (наприклад на 1 бал). Цей коефіцієнт розраховується щодо кожної культури для основних видів бур'янів на підставі дослідних даних про шкідливість рослин бур'янів.
Розрахунок економічних порогів шкодочинності бур'янів зводиться до визначення рівня засміченості, при якому втрати врожаю і додаткові затрати на прополювання та догляд за посівами дорівнюють затратам на застосування гербіцидів. Виходячи з цього, показник засміченості посівів розраховується за формулою:
Х=3:(Ц*У*а),
де3 – затрати на застосування гербіцидів, грн./га;
Ц – ціна продукції, грн./т;
У – запланована врожайність, т/га;
а – коефіцієнт, що характеризує зниження врожаю при збільшенні засміченості на одиницю.
Примірні економічні пороги шкодочинності окремих видів бур'янів у посівах сільськогосподарських культур
| Види бур'янів | Економічний поріг шкодочинності, шт./м2 | Види бур'янів | Економічний поріг шкодочинності, шт./м2 |
| Озима пшениця | 10. Гірчиця польова | ||
| 1. Волошка синя | 11. Мишії | ||
| 2. Гірчиця польова | Ячмінь | ||
| 3. Березка польова | 1. Будяк польовий | ||
| 4. Дим'янка Шлейхера | 2. Лобода біла | ||
| 5. Лисохвіст лучний | 3. Осот польовий | ||
| 6. Метлюг звичайний | 4. Пікульник звичайний | ||
| 7. Підмаренник чіпкий | 5. Пирій повзучий | ||
| 8. Пирій повзучий | Овес | ||
| 9. Ромашка непахуча | 1. Осот польовий | з | |
| 10. Фіалка триколірна | Рис | ||
| 11. Дескурайнія Софії | 1. Бульбоочерет | ||
| 12. Мак-самосійка | 2. Просо рисове | ||
| 13. Хориспора тонка | 3. Чистець подорожниковий | ||
| Яра пшениця | Кукурудза | ||
| 1. Журавельник | 1. Будяк польовий | ||
| 2. Будяк польовий | 2. Березка польова | ||
| 3. Гречка татарська | 3. Гречка татарська | ||
| 4. Березка польова | 4. Лобода біла | ||
| 5. Лобода біла | 5. Осот польовий | ||
| 6. Молокан татарський | 6. Підмаренник чіпкий | ||
| 7. Вівсюг | 7. Просо куряче | ||
| 8. Осот польовий | 8. Мишій сизий | ||
| 9. Пікульник звичайний | 9. Щириця розлога |
При використанні гербіцидів на посівах з рівнем забур'яненості, що дорівнює економічному порогові засміченості, затрати на застосування гербіцидів окупаються, але господарство не одержить прибутку, рентабельність виробництва культури при цьому знижується. У такому разі застосування гербіцидів не буде раціональним. Обґрунтованим вважається таке їх використання, коли затрати не тільки окупаються, але й приносять прибуток. Мінімальною величиною прибутку варто вважати такий, котрий забезпечить господарству підвищення рентабельності виробництва цієї культури. Для економічного обґрунтування використання гербіцидів уводиться показник економічного порога доцільності їх застосування. При його визначенні, крім даних, використовуваних при розрахунку економічних порогів шкодочинності, доцільно враховувати дані технічної ефективності препаратів і показники рентабельності виробництва конкретної культури.
Детальні критерії забур'яненості полів, при яких застосування гербіцидів чи інших протибур'янових заходів економічно доцільне і екологічно допустиме, одержують після розрахунків еколого-економічних порогів забур'яненості посівів за наступними моделями:
|
де: ЕЕПф – еколого-економічний поріг забур'яненості посівів на час внесення післясходових гербіцидів або виконання інших проти бур’янових післясходових заходів, виражений кількістю сходів бур'янів на цей час при умові рентабельності та екологічно безпечного їх застосування, шт./м2;
ЕЕПп – еколого-економічний поріг потенційної забур'яненості поля, виражений кількістю схожого насіння бур'янів навесні в шарі ґрунту 0-10см на час внесення ґрунтових гербіцидів (або виконання інших протибур'янових заходів у досходовий період) при умові економічної рентабельності та екологічної безпеки, млн..шт./га;
З – затрати, пов'язані з проведенням екологічно регламентованих проти бур’янових заходів та збирання урожаю збереженої продукції, грн./га;
Р – рентабельність виробництва культури, а відповідно і додаткових затрат на застосування гербіцидів, %;
Т – технічна ефективність окремих заходів боротьби з бур'янами, %;
П – середньо видова шкідливість бур'янів, розрахована для певного видового складу, ц/га на 1 шт./м2;
Ц – ціна 1ц основної продукції культури, яку захищають, грн./ц;
Вф – виживання сходів бур’янів на період збирання урожаю відносно їх кількості на час внесення після сходових гербіцидів чи застосування іншого протибур’янового заходу після сходів культурних рослин;
Вп – процентне відношення кількості сходів бур’янів на час збирання урожаю до кількості схожого насіння бур’янів у шарі ґрунту 0-10см на період внесення до сходових ґрунтових гербіцидів чи застосування іншого до сходового протибур’янового заходу.
Економічно виправдане та екологічно обґрунтоване застосування гербіцидів потребує знання економічних порогів та критичних періодів шкодочинності бур'янів. Економічний поріг є критерієм допустимого рівня забур'яненості посівів різних культур. У сучасних умовах рівень забур'яненості завжди більший за розрахункові показники економічних порогів. Критичні періоди характеризують відносну стійкість культури щодо бур'янів упродовж періоду після появи сходів культури. Після завершення критичного періоду за відсутності заходів контролю бур'янів спостерігаються істотні втрати врожаю. Встановлені вченими Інституту кормів і Вінницького медичного університету критичні періоди показують: чим вища конкурентна активність рослин, тим довшим може бути критичний період.