Поняття та ознаки цивільно-правового зобов’язання з страхування.
Гражданское право Тема 14
Страхові зобов'язання є самостійним видом цивільно-правових зобов'язань, які опосередковують відносини з надання фінансових послуг.
Страховим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником або зазначеній в акті цивільного законодавства (надати допомогу, виконати послугу тощо), а друга сторона (страхувальник) зобов'язується сплачувати страхові пла-тежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (або вимоги актів цивільного законодавства).
Страхування може здійснюватись у двох формах: добровільній або обов'язковій (ст. 5 Закону «Про страхування»; далі - Закон).
Обов'язкове страхування виникає в силу прямої вказівки Закону, який зобов'язує його учасників (здебільшого - страхувальника) укласти договір страхування. Обов'язкове страхування розповсюджується на пріоритетні об'єкти страхової охорони, коли питання такої охорони певних об'єктів зачіпає суспільні інтереси (наприклад, страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при їх перевезенні). Обов'язкове страхування можливе лише тоді, коли за допомогою добровільного страхування неможливо досягнути (або одержати) необхідний ефект. Нерідко об'єктивною перешкодою для проведення добровільного страхування є обмежена платоспроможність (неплатоспроможність) страхувальника, а тому обов'язкове страхування у таких випадках дозволяє забезпечити захист майнових інтересів як безпосереднього учасника страхових правовідносин, так і суспільства в цілому. Зважаючи на примусовий характер обов'язкового страхування, Закон містить вичерпний перелік обов'язкових його видів.
Істотні умови обов'язкового страхування: порядок та правила його проведення1, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методика актуарних розрахунків встановлюю-ться Кабінетом Міністрів України2.
Підставою для виникнення зобов'язань з добровільного страхування є договір страхування, який укладається на підставі вільного волевиявлення сторін. Страхувальник повністю вільний у виборі страховика при реалізації своїх страхових інтересів. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації страхувальником інших правовідносин.
Перелік видів добровільного страхування, який міститься у Законі (ст. 6), не є вичерпним. Страховик може здійснювати будь-які види добровільного страхування. Визначальним моментом при цьому є на-явність, по-перше, прийнятих страховиком правил (загальних умов) страхування, які пройшли реєстрацію в Уповноваженому органі; по-друге, відповідної ліцензії на здійснення конкретного виду добровіль-ного страхування.
2. Особливості договірного та обов’язкового, особистого та майнового страхування.
Стаття 4. Предмет договору страхування
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси,
що не суперечать закону і пов'язані: {
з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним
забезпеченням (особисте страхування);
з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове
страхування);
з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі
або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі
(страхування відповідальності).
Стаття 5. Форми страхування
Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами
України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється
здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим
Законом.
Стаття 6. Добровільне страхування та його види
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на
основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови
і порядок здійснення добровільного страхування визначаються
правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно
відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування
визначаються при укладенні договору страхування відповідно до
законодавства.
Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути
обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
Види добровільного страхування, на які видається ліцензія,
визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами)
страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.
Видами добровільного страхування можуть бути:
1) страхування життя;
2) страхування від нещасних випадків;
3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
4) страхування здоров'я на випадок хвороби;
5) страхування залізничного транспорту;
6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);
7) страхування повітряного транспорту;
8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та
інших видів водного транспорту);
9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних
явищ;
11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9
цієї статті);
12) страхування цивільної відповідальності власників
наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
13) страхування відповідальності власників повітряного
транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
14) страхування відповідальності власників водного транспорту
(включаючи відповідальність перевізника);
15) страхування відповідальності перед третіми особами
(іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);
16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності
позичальника за непогашення кредиту);
17) страхування інвестицій;
18) страхування фінансових ризиків;
19) страхування судових витрат;
20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих
гарантій;
21) страхування медичних витрат;
22) інші види добровільного страхування.
Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного
страхування визначає Уповноважений орган.
Страхування життя - це вид особистого страхування, який
передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно
з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а
також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття
застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування
та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором
віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати
обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного
випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби
застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку
передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати
(страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у
договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом
періоду між початком дії договору страхування та першою страховою
виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках
передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим
протягом всього строку дії договору страхування життя.
Страховики мають право займатися тільки тими видами
добровільного страхування, які визначені в ліцензії.
Стаття 7. Види обов'язкового страхування
В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:
1) медичне страхування;
2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників
(крім тих, які працюють в установах і організаціях, що
фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування
вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових
обов'язків;
3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які
працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного
бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів
добровільних пожежних дружин (команд);
4) страхування спортсменів вищих категорій;
5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної
медицини;
6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
7) авіаційне страхування цивільної авіації;
8) страхування відповідальності морського перевізника та
виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського
транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам,
багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та
третім особам;
9) страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів;
10) страхування засобів водного транспорту;
12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної
установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок
ядерного інциденту;
13) страхування працівників (крім тих, які працюють в
установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету
України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в
тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на
психічні розлади;
14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів
господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та
аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи
пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність
на яких може призвести до аварій екологічного та
санітарно-епідеміологічного характеру;
15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому
числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про
розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;
16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл
продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про
розподіл продукції" ( 1039-14 );
17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я
тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та
працівників Міністерства фінансів України, які визначені ним для
вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці
родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України
"Про нафту і газ" ( 2665-14 );
19) страхування медичних та інших працівників державних і
комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових
установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що
фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання
на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних
обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками
інфекційних хвороб;
20) страхування відповідальності експортера та особи, яка
відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо
відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини,
власності та навколишньому природному середовищу під час
транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних
відходів;
22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна
інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів
України за поданням Національного космічного агентства України;
23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів
космічної діяльності;
24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна
інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних
з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском
та експлуатацією її у космічному просторі;
25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з
підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском
та експлуатацією її у космічному просторі;
26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення
небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при
перевезенні небезпечних вантажів;
27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність
яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком,
встановленим Кабінетом Міністрів України;
28) страхування відповідальності власників собак (за
переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо
шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
29) страхування цивільної відповідальності громадян України,
що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за
шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок
володіння, зберігання чи використання цієї зброї;
30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення,
вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у
випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом
Міністрів України;
31) страхування відповідальності суб'єктів туристичної
діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його
майну;
32) страхування відповідальності морського судновласника;
33) страхування ліній електропередач та перетворюючого
обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок
впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних
дій третіх осіб;
34) страхування відповідальності виробників (постачальників)
продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів,
субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового
знищення, випадкового пошкодження або псування.
40) страхування майна, переданого у концесію;
41) страхування цивільної відповідальності суб'єктів
господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або
здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і
агрохімікатів;
42) страхування цивільної відповідальності суб'єкта
господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам
унаслідок проведення вибухових робіт.
43) страхування майнових ризиків користувача надр під час
дослідно-промислового і промислового видобування та використання
газу (метану) вугільних родовищ;
44) страхування життя і здоров'я волонтерів на період надання
волонтерської допомоги.
Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів
України встановлює порядок та правила його проведення, форми
типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового
страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри
страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.