ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни
«Фінансовий облік 2»
на тему:
ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
Керівник:
к.е.н..доцент кафедри
фінансів,обліку і аудиту
Демченко Т.А.
Умань-2013
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….……2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З
ОПЛАТИ ПРАЦІ
1.1. Економічний зміст та форми оплати праці……………………….……..5
1.2. Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці………………………………………..…..9
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Основні економічні показники діяльності підприємства………….….12
2.2. Організація облікової політики на підприємстві……………………....14
РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ
ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1. Первинний облік оплати праці………………………………...………..18
3.2. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці…...…20
3.3. Удосконалення фінансового обліку розрахунків з оплати праці
на підприємстві……………………………………………………………….22
3.4. Методика проведення аудиту оплати праці………………………...….26
3.5. Фінансовий облік розрахунків з оплати праці з використанням комп’ютерних технологій………………………………………………..…..35
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..………41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..……..43
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….44
ВСТУП
Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва,споживання та розподілу створеного продукту.Участь працюючих у частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати,яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.
Заробітня плата-один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці,її продуктивності,збільшення обсягів виробничої продукції,поліпшення її якості та асортименту.Це один із основних стимулів та мотиваторів праці. Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.
В умовах переходу економіки України до ринкового механізму функціонування,дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу,зменшення використання “живої” праці,механізація трудомістких робіт,оптимізація використання трудових ресурсів,зменшення втрат робочого часу.
Облік праці та заробітня плата-одна з найважливіших і складних ділянок роботи,що потребує точних і оперативних даних у яких відбуваються зміни чисельності робітників,витрати робочого часу,категорії робітників,виробничих витрат.
Облік праці та заробітної прати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві .Заробітня плата є основним джерелом прибутків робітників фірм,підприємств.Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми.
Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства,
працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати якщо не як найважливіше, то як одне з найважливіших. У зв'язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов'язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка.
Основними задачами обліку праці і заробітної плати на підприємствах всіх форм власності є:
-правильне визначення затрат робочого часу і облік праці;
-нарахування заробітної плати кожному робітнику у відповідності з кількістю та якістю затраченої праці;
-виявлення фактичного об’єму Фонду заробітної плати і здійснення контролю його складових частин;
-облік кожної суми нарахованої заробітної плати робітникам підприємства як складової частини витрат підприємства;
-забезпечення контролю вірності використання Фонду заробітної плати в
кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідальності, пов’язаної із зниженням продуктивності праці;
-відображення всіх затрат із заробітної плати на рахунках бухгалтерського обліку.
Дана тема є дуже актуальною, оскільки винагорода за працю є основним стимулом робітників, що здійснюють процес виробництва і виробляють матеріальні блага. Витрати на оплату праці як складова частина собівартості безпосередньо впливає на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Об’єкт дослідження ТОВ «Кищенці» Маньківського району Черкаської області.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З
ОПЛАТИ ПРАЦІ
1.1.Економічний зміст та форми оплати праці.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і е грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) визначені П(С)БО 26 «Виплати працівникам», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601.
Згідно з П(С)БО 26 є п’ять видів виплат працівникам, згрупованих за подібними ознаками, а саме:
-поточні виплати;
-виплати при звільненні;
-виплати по закінченні трудової діяльності;
-виплати інструментами власного капіталу підприємства;
- інші довгострокові виплати.
Поточні виплати працівникам включають заробітну плату за окладами і тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.
Зобов’язання щодо виплат при звільненні визнається у разі, якщо підприємство має невідмовне зобов’язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні за власним бажанням згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою. Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, в якому виникають зобов’язання за такими виплатами.
Виплати по закінченні трудової діяльності – виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті по закінченні трудової діяльності працівника.
Виплати інструментами власного капіталу підприємства – виплати працівнику, за якими йому надається право на отримання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством (або його материнським підприємством), або сума зобов’язань підприємства працівнику залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством.
Інші довгострокові виплати – виплати працівнику (окрім виплат по закінченні трудової діяльності, виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які не підлягають сплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.
Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов’язанням у періоді, протягом якого працівники виконували роботу.
Нарахування, виплата та облік заробітної плати мають проводитися згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини. Бухгалтерський облік має забезпечити:
- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг затрат праці;
- відображення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу кожним працівником за галузями і по підприємству в цілому;
- правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;
- контроль за використанням фонду оплати праці;
- дотримання порядку розподілу оплати праці за об’єктами бухгалтерського обліку;
- повний і своєчасний розрахунок з працівниками щодо оплати праці;
- своєчасне складання та подання звітності з оплати праці.
Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.
Облік праці та її оплати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок,
доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.
Згідно із законом заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
1.2. Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці.
Правові та економічні умови обліку витрат на оплату праці визначено чинним законодавством.
Питання з оплати праці регулюються основними нормативними документами:
-Трудові відносини регулюють Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-УІІІ і Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці".
-П(С)БО 26 "Виплати працівникам", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601.
- Інструкція із статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5.
- Податковий кодекс
Закон України "Про оплату праці" визначає: структуру заробітної плати, порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати, джерела коштів на оплату праці, систему організації і тарифну система оплати праці. Також законом передбачено державне та договірне регулювання оплати праці. права працівників на оплату праці та їх захист.
Кодексом законів про працю України передбачено встановлення загальних вимог щодо укладання колективних договорів між роботодавцем і трудовим колективом та трудових договорів - між роботодавцем та відповідно працівниками.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; умов і охорони праці; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:
-заробітна плата за окладами і тарифами;
-надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;
-премії та заохочення;
-матеріальна допомога;
-компенсаційні виплати;
-оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;
-інші витрати на оплату праці.
Установлюються державні норми і гарантії з оплати праці:
1) За роботу в понаднормовий час.Згідно із статтею 65 КЗпП України понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
2) Усвяткові та неробочі дні. Законодовство України обмежує випадки проведення робіт у святкові та неробочі дні.Перелік таких днів визначений статтею 73 КЗпП .Згідно з цим перелуком встановлено такі святкові дні: 1 січня-Новий рік; 7січня-Різдво Христове;8 березня- Міжнародний жіночий день;1 і 2 травня-День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня-День Перемоги; 28 червня-День Конституції України;
24 серпня- День незалежності України.
3) Вихідні дні.
4) За час простою.За час простою з вини робітника-заробітню плату не виплачують,а за простій не з вини робітника(відсутність електроенергії,матеріалів тощо) на підставі простійних плату нараховують у зменшеному розмірі,але не більше половини тарифної ставки погодинної оплати праці робітника відповідно до його кваліфікації.
5) За виявленням браку.Повний брак продукції,що стався з вини робітника,не оплачується,до того ж з нього утримується вартість забракованого матеріалу.
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Основні економічні показники діяльності підприємства.
Керівництво підприємства багато уваги приділяє підготовці і перепідготовці своїх спеціалістів і керівників, а також шляхом резерву кадрів з числа найбільш перспективних працівників шляхом їх навчання в ВУЗах.
В загальному на підприємстві працює така кількість людей:
·2010 рік–367осіб;
· 2011 рік – 356 осіб;
· 2012 рік – 355 осіб.
Ефективність виробничої діяльності ТОВ«Кищенці»характеризується системою економічних показників,вибір яких залежить від складових діяльності підприємства. Аналізуючи динаміку економічних показників, виберемо такі показники: обсяг товарної продукції,прибуток, рентабельність,середньорічна вартість основних засобів,фондоввідача та продуктивність праці.Аналіз економічних показників у динаміці за 2010 – 2012 роки дає можливість оцінити роботу підприємства,виявити тенденцію зміни цих показників,а також виявити недоліки у роботі товариства та їх причини.
Аналіз діяльності ТОВ «Кищенці» необхідно починати з обсягів продукції, так як від величини цього показника в значній мірі залежить рівень всіх інших показників діяльності управління.
Основні економічні показники наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1