Характеристика зразків тканин
Теоретичні відомості
Шовкові тканини дуже різноманітні за видом використовуваної сировини, переплетенню, обробки і призначення. Їх одержують з натурального шовку, штучних і синтетичних волокон і ниток. При виробленні цих тканин використовуються полотняне, саржеве, атласне, дрібноузорчаті, жакардові і складні переплетення. Тканини випускаються вибіленими, гладкофарбованими, меланжевими, строкатими, набивними, гофрованими, з різними видами обробки.
Шовкові тканини широко використовуються для виготовлення ошатних і повсякденних платтів; блузок, костюмів, сорочок, літніх пальто і плащів; крім того, вони застосовуються як підкладковий матеріал для костюмів і пальто.
Тканини з натурального шовку одержують з ниток шовку-сирцю, одиночних і кручених, а також із шовкової крученої пряжі, полотняним, жакардовим і ворсовим переплетеннями, гладкофарбованими і набивними. Ці тканини красиві, м'які, відзначаються гарною драпірувальністю і малою поверхневою щільністю; призначені вони в основному для виготовлення платтів і блузок. На частку тканин з натурального шовку приходиться усього лише 4% загального випуску шовкових тканин.
До тканин з натурального шовку відносяться класичні крепові тканини, такі, як крепдешин, креп-шифон і креп-жоржет. Ці тканини дуже складні в обробці, тому що сильно витягаються, сковзають і обсипаються. Тому при їх настиланні використовуються спеціальні затиски, а при пошитті застосовуються тонкі швейні нитки і голки, причому збільшується частота рядків. Для утворення рядка рекомендуються голки № 75—85, швейний шовк № 65 і бавовняні нитки № 80—100.
Крепові тканини — це тканини, вироблені із шовку крепової крутки в основі і чи утоці в одній із зазначених систем ниток. Близько 70 % асортименту їхнього випуску складають класичні крепові тканини, такі, як крепдешин, креп-шифон, креп-жоржет. Крепдешин — напівкрепова тканина полотняного переплетення, із приємним м'яким блиском і дрібнозернистою поверхнею.
Шовкові тканини випускаються різними за призначенням, але серед тканин побутового призначення найпоширеніші тканини платтяні (включаючи тканини для блузок і платтяно-костюмні тканини).
Платтяні тканини виробляють з натурального шовку, штучних і синтетичних ниток, із суміші штучних ниток із синтетичною, штапельною і бавовняною пряжею, а таеож — чисто штапельні. Крім того, у виробництві платтяних тканин використовують комбіновані, фасонні, профільовані та інші нитки, а також металізовані.
Надзвичайна різноманітність сировини, дає можливість створювати на шовкових тканинах цікаві ефекти — лакс, гофре, витравки тощо.
За зовнішнім оформленням і способом виготовлення платтяні тканини бувають вибіленими, гладкофарбованими, набивними, строкатотканими, з меланжевим ефектом, ворсовими та ін. Переплетення використовують усіх основних класів — головні, комбіновані, складні.
Поверхнева щільність становить 40...50 г/м2 у більш тонких і прозорих тканин, 300...350 г/м2 у щільних і товстих двошарових штапельно-костюмних тканин.
Платтяні тканини виробляють з натурального шовку — це крепові тканини, які виробляють полотняним переплетенням. Креповий ефект досягається використанням ниток шовку-сирцю високого крепового кручення.
Нині основною креповою тканиною з натурального шовку є крепдешин. Він належить до так званих напівкрепових тканин, оскільки виробляється з використанням крепових ниток у пітканні (у 4 чи 5 складень). Для основи використовують нитки шовку-сирцю. Це досить щільна тканина, має поверхневу щільність 55...75 г/м2; водночас тканина м'яка, добре драпірується, з матовим приглушеним блиском. Випускають крепдешин набивним або гладкофарбованим (для блузок) в широкій гамі світлих і темних тонів.
Тканини з віскозної пряжі посідають значне місце в асортименті шовкових тканин, їх виробляють з одинарної та крученої пряжі 20,0...29,4 текс. полотняним і дрібновізерунковим переплетенням. Поверхнева щільність 100...120, рідше до 300 г/м2. Тканини випускають набивними та строкатотканими. Тканини з віскозної штапельної пряжі піддають спеціальній обробці, щоб вони менше зминалися і зсідалися.
Сорочкові тканини виробляють в основному з двокомпонентної віскозно-лавсанової або бавовняно-лавсанової пряжі. Вміст лавсану в цій пряжі 67 %, лінійна щільність 15,6Х2 текс або 11,8Х2 текс. В останні роки стали виготовляти і більш тонкі тканини з пряжі 10Х2 текс. Переплетення дрібновізерункове або полотняне. Тканини цікаві за зовнішнім виглядом, мають високу зносостійкість, невелике зсідання, мало зминаються.
Ацетатні й триацетатні тканини виробляють з ниток 11,1 чи 13,3 текс пологого кручення саржевим або дрібновізерунковим переплетенням. Поверхнева щільність 80...120, рідше 130...150 г/м2. Важливо підкреслити: ацетатні та триацетатні тканини мають порівняно високу щільність, вони гладенькі, пружні. Ацетатні й триацетатні тканини випускають набивними: саме завдяки малюнку і досягається насамперед художньо-естетична якість. Крім порівняно невеликої міцності та малої гігроскопічності до недоліків цих тканин слід віднести наелектризованість, яка утруднює експлуатацію.
Нарівні з тканинами чисто ацетатними, чисто триацетатними випускають тканини із суміші ацетатних або триацетатних ниток з віскозними нитками. В основному застосовують мооскрепові нитки, скручені з віскозних крепових і ацетатних ниток пологого кручення. Для виготовлення тканин мооскрепові нитки часто використовують у два складення, тоді тканини виходять масивними з поверхневою щільністю 220... 240 г/м2.
Цікаві тканини, в яких застосовують текстуровані триацетатні нитки. Ці нитки мають низьку лінійну щільність, пухнастість. Дрібновізерункові, особливо жакардові, тканини з тонких ниток ефектні й нарядні. Для щільності текстуровані триацетатні нитки 22,2 текс армують тонкою капроновою ниткою 2,2 текс.
Платтяні тканини із синтетичних ниток набувають все більшого поширення завдяки наявності сировини, застосуванню текстурованих синтетичних ниток, різноманітних поєднань синтетичних та штапельних ниток тощо.
Частково тканини з матових капронових комплексних або монониток 2,2...6,7 текс пологого або муслінового кручення використовують як блузкові. Ці тканини напівпрозорі, легкі, поверхнева щільність 25...50 г/м2. Чисто капронові тканини для суконь поступаються місцем тканинам, в яких капронові нитки використовують у різноманітних сполученнях із штучними нитками — віскозними, ацетатними та триацетатними. Наприклад, за допомогою сумішей віскозних і капронових ниток та двошаровим переплетенням виробляють цікаві тканини з рельєфною фактурою.
Крій та пошиття виробів із тканин натурального шовку повинні бути особливо точними, а обробка старанною. Гладенька поверхня робить шовкові тканини слизькими, що ускладнює розкрій їх у настилі. Тканини легко зсуваються, тому під час розкрою виникає потреба використовувати спеціальні затискачі, які скріплюють настил, застосовувати дискові розкрійні ножі, настилати менше шарів. За недостатньої щільності шовкові тканини легко осипаються та розсовуються у швах виробів. Шовкові тканини крепового кручення під чає замочування дуже зсідаються, але повністю відновлюються в процесі прасування. Тканини з натурального шовку треба прасувати в сухому стані протягом 30 с при температурі, яка не перевищує 160 °С. У крайньому разі можна прасувати через злегка зволожену бавовняну тканину. Строчать шовкові тканини з лицьового боку швейним шовком, а з виворітного — бавовняними нитками № 60—80, голками № 75—85.
Через підвищене зминання віскозних тканин їх доводиться часто прасувати. При цьому слід мати на увазі, що недотримання температурних режимів волого-теплової обробки призводить до зміни кольору тканини, а інколи й до зменшення її міцності. Рекомендується прасувати віскозні тканини через зволожену бавовняну тканину при температурі 160...180°С і лише протягом ЗО с. Під час прасування на віскозних тканинах часто виникають ласи, тому треба слідкувати за правильним натиском на праску.
Осипання віскозних тканин дуже значне особливо в тканинах малої щільності, а також із сатиновим переплетенням. Тому краї швів у виробах із віскозних тканин обметують. Рідкіші тканини дають значне розсування у швах виробів. Деякі віскозні тканини легко пошкоджуються голкою, зміщуються, що призводить до викривлення форм розкроєних деталей.
Строчка виконується голками № 90, 100 швейними нитками № 50, 60.
Ацетатний шовк погано переносить нагрівання, тому треба бути особливо обережним під час прасування, дотримуючись температури 140 °С та часу прасування - не більш як 30 с.
Тканини із синтетичних волокон легко осипаються, тому під час розкрою треба робити припуски. Шви слід робити з подвійним підгином або обробляти їх оверлоком.
Внаслідок гладенької поверхні тканини сковзають у настилі під час різання, тому, як і для натурального шовку, потрібні спеціальні затискачі. Ножі швидко затуплюються, а оскільки вони швидко рухаються, то нагріваються, внаслідок чого тканина на краях зрізів плавиться, а шари настилу зминаються; Синтетичні волокна не витримують високих температур (капрон плавиться при температурі 170 °С, лавсан і анід— при 235...240 °С, тому прасувати їх гарячою праскою не можна). Рекомендується прасувати їх через зволожену тканину. При великому натиску на тканину можуть виникати ласи. Якщо при строчінні сильно розтягувати тканину, то вона витягується, а потім, завдяки великій пружності, знову відновлює свої розміри, в результаті чого шов починає призбируватися. Такий недолік може виникати під час прання виробів, тому що бавовняні швейні нитки зсідаються і стягують шов, тоді як тканини із синтетичних волокон не зсідаються.
Шовкові ворсові тканини складні в пошитті, бо під час прасування ворс зминається і привести його в початковий стан можна тільки спеціальним відпарюванням.
ЗМІСТ ЗВІТУ
1. Тема.
2. Мета.
3. Обладнання і матеріали.
4. Одержані результати дослідження основних показників зразків бавовняних тканин занести в таблицю.
Таблиця
Характеристика зразків тканин
№ п/п | Назва тканини | Артикул | Волокнистий склад | Щільність (число ниток на 10 мм) | Переплетення | Вид оздоблення | Властивості | Призначення | ||
о | у | о | у | |||||||
Примітка: о - основа; у - уток.
Література
1 Лабораторний практикум по материаловедению швейного производства / Б.А. Бузов й др. - М.: Легпромбытиздат, 1991