Схема електрична принципова ТДМ-253Т У2
Теоретичні відомості
Трансформатори з рухомими магнітними шунтами виконані на магнітопроводах стрижневого типу і мають дискові обмотки, розміщені симетрично на двох стрижнях осердя-магнітопроводу-3
У вікні магнітопроводу між первинною і вторинною обмотками встановлено магнітний шунт. Між стрижнями осердя і шунтом передбачено повітряні проміжки «а». Розсіяння у трансформаторі створюється за рахунок рознесення первинних і вторинних обмоток одна від одної на певну відстань, що призводить до появи значних потоків розсіяння Ф1р і Ф2Р. У конструкціях трансформаторів передбачено повне і часткове рознесення обмоток і обмоток стосовно шунта. При повному рознесенні первинні і вторинні обмотки розміщені по різні боки шунта, а при частковому - вторинна обмотка складається з двох секцій: основної з числом витків W20 і додаткової з числом витків W2Д. Додаткова обмотка розміщена поряд з первинною і має з нею добрий магнітний зв'язок. Трансформатори з повністю рознесеними обмотками доцільно виконувати на струми до 200-250 А. Для подальшого збільшення струму навантаження необхідно знижувати кількість витків первинних і вторинних обмоток. У цьому випадку порушується оптимальне співвідношення витрат обмотувальних матеріалів і сталі, масо-габаритні показники трансформатора зростають. Повному рознесенню відповідає діапазон малих струмів. При переході на діапазон великих струмів вмикається обмотка з числом витків W2Д і вимикається частина обмотки з числом витків W20. При переході на діапазон малих струмів додаткові котушки вимикаються, а основні вмикаються послідовно, причому в цьому випадку спостерігається збільшення напруги неробочого ходу. Перехід з одного діапазону на другий не вимагає перемикання витків первинної обмотки, що підвищує строк служби трансформатора.
Плавне регулювання струму у трансформаторі здійснюється за рахунок переміщення магнітного шунта вручну або сервоприводом. При виведенні шунта з вікна магнітопроводу, тобто зі збільшенням «δ», магнітні потоки розсіяння Ф1Р і Ф2Р значною мірою замикаються на повітрі і, відповідно, зменшуються.
Це приводить до збільшення магнітного опору шунта Rμш, результуючого потоку ФΣ2, напруги U2, зменшенню індуктивного опору Хт і, отже, до зростання зварювального струму I2.
Швидкість зниження індуктивного опору при виведенні шунта на початку постійна, а потім, при виході шунта за межі вікна магнітопроводу, різко зменшується, далі Хт змінюється незначною мірою.
Схема електрична принципова ТДМ-253Т У2
S1- Вимикач ПЕ-011;
K1- Пускач ПМЛ-2100,380В;
КК- Теплове реле РТМ-90;
Х1- Мережевий провід;
Х2,Х3- Струмові зажими.
Лабораторна схема :
G— Джерело зміного струму — трансформатор
Тс — Трансформатор струму
А — Амперметр
РБ — Баластний реостат
— Осцилограф