Бюджетний дефіцит: види, джерела фінансування та макроекономічні наслідки.
Бюджетний дефіцит – це фінансове явище, що необов’язково відноситься до розряду надзвичайних подій. В сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом.
Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є:
— зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;
— збільшення державних видатків на фінансування неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління й економічно необґрунтовані соціальні програми;
— падіння доходів в умовах кризового стану економіки та зменшення надходжень до держбюджету;
— циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й тривалі;
— неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює поступове зниження ділової активності та тінізацію економіки;
— не правильно визначені орієнтири та непослідовність фінансово-економічної політики;
— слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;
— збереження ситуації, за якої найприбутковішими є вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва (торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну);
— зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;
— у короткостроковій перспективі — зменшення податків з метою підвищення ділової активності та стимулювання економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).
Отже, зменшення і подолання бюджетного дефіциту можливе лише шляхом ліквідації причин, що його зумовлюють.
За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на:
- Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;
- Прихований - офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення у склад доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит- більш негативне явище, ніж відкритий.
За причинами виникнення:
- Вимушений - є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.
- Свідомий - визначається характером фінансової політики держави - вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок при максимальній надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.
За напрямом дефіцитного фінансування:
- Активний - це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.
- Пасивний - покриття поточних витрат.
За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту:
А) фактичний дефіцит – є зовнішнім виявленням розбалансованості дохідної та видаткової частини бюджету
Б) структурний - це дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів
В) циклічний це наслідок недонаходження бюджетних коштів внаслідок циклічних коливань у економіці. В загальному вираженні циклічний дефіцит є різницею між фактичним і структурним дефіцитом.
Існує три джерела дефіцитного фінансування:
- внутрішні позички. В цьому випадку уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позички, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг;
- зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми;
- грошово-кредитна емісія. Це означає, що Національний банк випускає нові гроші, які не забезпечені зростанням товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд.
Неінфляційні джерела містять в собі:
- внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках: кредити комерційних банків, іноземних урядів та міжнародних організацій; продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам та домогосподарствам;
- трансферти – фінансування у вигляді безоплатної допомоги.
Світовий досвід вказує чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:
а) скорочення бюджетних витрат;
б) пошук джерел додаткових доходів;
в) випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;
г) позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій