Створення Web-сторінок з допомогою мови HTML
Гіпертекст
Теоретично гіпертекст — це усього лише зручний спосіб представлення інформації. Але на практиці гіпертекст — це можливість зробити посилання на інші документи за допомогою слів, фраз, малюнків. Ім’я кожного з цих місць можна зв'язати з іншим документом, у якому міститься більш докладна інформація. Коли користувач вибирає посилання в першому документі, браузер відкриває другий документ із більш докладними даними.
У гіпертексту є дві важливі особливості.
1. Інформація ніяк не впорядковується — документи просто зв'язуються один з одним за допомогою посилань. Хоча головною метою багатьох методів є саме впорядкування інформації тим або іншим способом (наприклад, у виді ієрархії), у гіпертексті основна увага приділяється створенню інформаційних зв'язків. Таким чином, гіпертекст — це спроба створення моделі, що описує спосіб представлення інформації в мозку людини.
2. Інформаційні зв'язки можуть існувати між самими різними документами. Створюючи впорядкований список або схему, ви поміщаєте на кожне місце в списку або ієрархії (тобто в структурі) тільки один елемент. А в гіпертексті кожен інформаційний фрагмент (або елемент) може знаходитися в багатьох, причому зовсім різних, місцях структури.
Документи HTML.
HTML (Hypertext Markup Language — мова гіпертекстової розмітки) служить для опису Web-сторінки, що зберігається у виді звичайного текстового файлу з розширенням *.htm або *.html. Головна мета HTML — описати формат вмісту Web-сторінки, він описується з допомогою дескрипторів (tag) HTML. Дескриптори визначають способи форматування тексту, служать розпізнавальними знаками зображень або таблиць, дозволяють зв'язувати слова або фрази з іншими документами в Internet.
Якщо дати коротке означення Web-сторінки, то це комбінація тексту і дескрипторів HTML, що описують способи форматування цього тексту.
HTML — це стандарт, прийнятий Консорціумом Всесвітньої інформаційної мережі (W3C — World Wide Web Consortium).
Термін Web-сторінка позначає документи в Web, у яких для опису атрибутів форматування використовується мова HTML. HTML-документ — це ще одна назва Web-сторінки, причому більш точне, оскільки HTML використовується не тільки в Web.
Робота з динамічними даними
Динамічний HTML користується в даний час величезною популярністю, оскільки дозволяє розроблювачеві створити дійсно інтерактивну Web-сторінку, а не статичний документ. Подібна можливість досягається за рахунок того, що для кожного елемента Web-сторінки можна написати сценарій. Наприклад, можна написати сценарій зміни кольору слова при приміщенні на нього покажчика миші, чи написати сценарій імітації феєрверку при натиненні кнопки миші на деяких елементах Web-сторінки.
Створення Web-сторінок з допомогою мови HTML
Гіпертекстові Web-сторінки зберігаються в звичайних текстових файлах з розширенням НТМ або HTML. HTML – мова розмітки гіпертекстових документів, призначена для створення та написання гіпертекстів. HTML – базується на стандартній мові узагальненої розмітки (SGML - Standard Generalized Markup Language) та призначений для опису взаємопов'язаних документів у розподіленій мережевій інформаційній системі WWW. HTML описує не тільки структуру документів, а й зв'язок між ними. У загальному вигляді HTML – це набір стилів (tags), які виділяють різні компоненти WWW-документів.
Основним елементом HTML є дескриптори або теги. Документ форматується при додаванні дескриптора, що точно вказує, як повинен виглядати текст. Дескриптори HTML розташовані у кутових дужках <>. Умовно дескриптори модна розбтити на три частини:
· Дескриптори, які інформують браузер про те, що документ є HTML-документом, і дескриптори коментарів.
· Дескриптори заголовків HTML-документа.
· Дескриптори тіла HTML-документа.
Розрізняють два тири дескрипторів: дескриптори-контейнери і прості дескриптори.
Дескриптори-контейнери обмежують текст із двох сторін. Завершальний дескриптор відрізняється від починаючою тільки косою рисою – </ >. Між ними може знаходитися як текст, так і інші дескриптори.
Існують також дескриптори, що не є контейнерами. Ці дескриптори просто вставляють спеціальний елемент або виконують спеціалізовану функцію на Web-сторінці. Наприклад, один з найбільш вживаних дескрипторів <BR> використовується для розриву рядка, а дескриптор <IMG> використовується для вставки на сторінку малюнка. У цих випадках завершальні дескриптори не використовуються.
Структура документів HTML
Кожен файл HTML має однакову базову структуру. Умовно його можна розбити на дві частини – заголовок і тіло. Відповідно є дескриптори які відносяться до заголовка і тіла html-документу, але крім цього, як ми говорили, існують ще загальні дескриптори. Тому, структуру html, розглядають поряд з структурою дескрипторів.
В загальному кожен html-файл починається з дескрипторів <HTML> і закінчується дескриптором </HTML>. Усередині цього контейнера вкладені два інші: <НЕАD> і <BODY>. Контейнер <HEAD> містить заголовну інформацію про документ, а контейнер <BODY> вміст документа. В загальному ж структура html-файлу така:
<html>
<head>
Текст заголовку html-документа
</head>
<body>
Текст html-документу
</body>
</html>