Теоретичні та нормативно-правові засади операцій з давальницью сировиною
ВСТУП
Актуальність даної теми полягає в тому, що в умовах переходу до ринкової економіки операції з давальницькою сировиною набувають особливого значення. Зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною є важливим способом забезпечення фінансово-економічної безпеки українських підприємств. На даному етапі економічного розвитку країни не у всіх підприємств є необхідне обладнання для виготовлення продукції. Як правило, вони використовують виробничі потужності інших підприємств, передаючи їм свою сировину на давальницьких умовах. Нерідко ця сировина вивозиться для переробки за кордон. Оскільки бухгалтерський облік і оподаткування таких операцій мають деякі особливості і викликають питання у бухгалтерів, то слід приділити увагу саме цим аспектам.
Метою дослідження є визначення особливостей бухгалтерського обліку операцій з давальницькою сировиною у фінансовій звітності підприємства.
Об’єктом дослідження даної роботи виступають операції з давальницькою сировиною, предметом – механізм їх обліку.
Теоретичні та нормативно-правові засади операцій з давальницью сировиною
Нормативно-правовим забезпеченням проведення операцій з давальницькою сировиною є:
1. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. № 327/95-ВР
2. П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» затверджена наказом Міністрества фінансів України від 10 серпня 2000 р. №193
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції закону від 22 травня 1997 р. №238/97-ВР
4. Закон України «Про ЗЕД» від 16 квітня 1991 р. №959
5. Закон України «Про ПДВ» від 3 квітня 1997 р. №168/97-ВР
6. Порядок застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затверджений наказом Державної митної служби України від 13 вересня 2003 р. №609
7. Порядок застосування окремої митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 24 грудня 2003 р. № 909
8. Лист Міністерства фінансів України від 16.08.96 р. 18-19123 "Про облік продукції з давальницької сировини".
9. Положення про порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 13.02.96 р. 26.
Згідно ст.1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. № 327/95-ВР, давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби, енергоносії, ввезені на територію України іноземним замовником або вивезені за її територію українським замовником для використання у виробництві готової продукції з подальшим поверненням продукції повністю або частково в країну замовника або вивозом у третю країну.
Право власності на імпортовану давальницьку сировину і виготовлену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту або отримана їм в результаті проведення інших операцій.
Операція з давальницькою сировиною – це операція з переробки давальницької сировини, ввезеної на митну територію України з метою отримання готової продукції за відповідну плату. Вартість сировини повинна складати не менше ніж 20% вартості виготовленої продукції.
Учасниками операцій з давальницькою сировиною є:
- Замовник – суб’єкт господарювання, який надає давальницьку сировину
- Виконавець – суб’єкт господарювання, який здійснює переробку давальницької сировини.
Термін здійснення операції з давальницькою сировиною (ДС) повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД на ДС. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховується вартість всієї ввезеної ДС та витрати з транспортування цієї сировини до виконавця.
Законодавством передбачені операції з переробки ДС в різних митних
режимах:
- ввезення ДС на митну територію України з метою отримання готової продукції;
- придбання іноземним замовником за іноземну валюту ДС на території України з метою виробництва готової продукції
- вивезення українським замовником ДС за межі митної території України з метою отримання готової продукції.