Інтерфейс середовища швидкої розробки програм Delphi.
Популярні такі візуальні середовища швидкого проектування програм:
· для Basic - Microsoft Visual Basic,
· для Pascal - Borland Delphi,
· для C++ - Borland C++Builder,
· для Java - Symantec Cafe.
Етапи розв’язування прикладних задач з використанням комп’ютера
1. Постановка задачі
2. Побудова моделі
3. Розробка алгоритму
4. Вибір структур даних
5. Розробка програми
6. Тестування програми
7. Аналіз результатів роботи програми
Структура й складові елементи програм
Програму, написану на мові програмування Pascal, можна умовно розділити на наступні основні частини:
* заголовок програми (не обов’язково);
* підключення бібліотек транслятора;
* розділ оголошень і угод (оголошення глобальних міток, глобальних констант, глобальних типів, глобальних змінних);
* розділ процедур і функцій (для кожної з них фіксується заголовок процедури (функції), виконується оголошення локальних міток, локальних констант, локальних типів, локальних змінних, записується основний блок процедури або функції);
* основний блок програми, обмежений операторними дужками begin і end.
Програма схематично може бути зображена в такий спосіб:
program ім’я_програми;
наприклад program main;
uses перелік бібліотек транслятора, що підключаються;
наприклад uses crt, dos, graph;
label перелік міток;
наприклад label m1, m2, … , mn;
const перелік імен констант та їх значень;
наприклад const c1=значення_1; c2=значення_2; …
type перелік імен типів та їх опис;
наприклад type t1=опис_типу_1; t2=опис_типу_2; …
var перелік імен змінних та їх типів;
наприклад var v1: тип_1; v2: тип_2; …
begin початок тіла основної програми
оператори програми;
end. кінець тіла основної програми
Типи даних.
Кожна одиниця інформації зберігається в елементах пам'яті комп'ютера, що мають свої адреси.
Константа – це величина, яка не змінює свого значення в процесі виконання програми. Вона може бути задана явно своїм значенням або позначена ім'ям.
Змінна – це величина, яка може змінювати своє значення в ході виконання програми.
Ім’я (ідентификатор) – це послідовність букв і цифр, що починається з букви. Окрім букв і цифр до складу імені не можуть входити ніякі інші символи.
Ім'я слід вибирати таке, яке відображає сенс використовуваної змінної або константи.
Змінна має ім’я, значення та тип.
Реальні дані, з якими працює програма, - це числа, символи і логічні величини (аналоги 1 і 0, «істина» і «фальш»). Ці типи даних називають базовими. До базових типів даних мови Turbo Pascal відносять цілий, дійсний, символьний, логічний.
| Тип | Діапазон | Розмір |
| Цілі типи | ||
| Byte короткий цілий без знаку | 0..255 | 1 byte |
| ShortInt короткий цілий із знаком | -128..127 | 1 byte |
| SmallIn цілий із знаком | -32768..32767 | 2 byte |
| Integer, Longint довгий цілий із знаком | -2147483648..2147483647 | 4 byte |
| Int64 | -263 .. 263-1 | |
| Word цілий без знаку | 0..65535 | 2 byte |
| Cardinal, LongWord | 0..4294967295 | |
| Дійсні типи | ||
| Real дійсний тип | 2.9E-39..1.7E38 | 6 byte |
| Single одинарна точність | 1.5E-45..3.4E38 | 4 byte |
| Double подвійна точність | 5.0E-324..1.7E308 | 8 byte |
| Extended розширена точність | 3.4E-4932..1.1E4932 | 10 byte |
| Comp 64-bit integer | 9.2E18..9.2E18 | 8 byte |
| Символьні типи | ||
| Char символьний тип | символи таблиці ASCII | 1 byte |
| String | 0..255 | Max-255 |
| Логічний тип | ||
| Boolean логічний тип | True, False | 1 byte |
Для запису арифметичних дій використовуються арифметичні операції, призначені для обчислення значення виразу.
До основних арифметичних операцій відносяться:
+ (додавання)
- (віднімання)
* (множення)
/ (ділення),
Математичні функції:
Abs(аргумент) - обчислення абсолютного значення,
Sqr(аргумент) - обчислення квадрату аргументу x2 ,
Sqrt(аргумент) - обчислення квадратного кореня з аргументу 
,
Exp(аргумент) - обчислення експоненти,
Ln(аргумент) - обчислення натурального логарифму,
Sin(аргумент) - обчислення синусу,
Cos(аргумент) - обчислення косинусу,
Arctan(аргумент) - обчислення арктангенсу,
Odd(аргумент) - перевірка на непарність,
Int(аргумент) - обчислення цілої частини реального аргументу,
Round(аргумент) - округлення до найближчого цілого,
Trunc(аргумент) - відсікання дробової частини реального аргументу,
Frac(аргумент) - обчислення дробової частини реального аргументу
За допомогою арифметичних операцій формуються арифметичні вирази, які складаються з операцій і операндів (змінних і констант).
Наприклад, вираз х2 + 3 складається з однієї операції + і двох операндів - змінної х2 і числової константи 3.
Оператор (команда, вказівка) – це конструкція мови програмування, яка виконує певну операцію.
У мові програмування Pascal можна виділити 10 виконуваних операторів:
1. присвоєння,
2. виклику процедури,
3. безумовного переходу,
4. умовного переходу,
5. вибору,
6. циклу з параметром,
7. циклу з передумовою,
8. циклу з післяумовою,
9. складений,
10. приєднання.
Різновиди операторів
| Оператор | Формат оператора | Приклади |
| ОПЕРАТОР ПРИСВОЄННЯ | Змінна:=вираз; | x:=0.785398; b:=c/a+1; n:=x; |
| СКЛАДЕНИЙ ОПЕРАТОР | BEGIN … END | |
| ОПЕРАТОР ВВЕДЕННЯ | READ(); READLN(); | read(x1,x2,y); readln(X); |
| ОПЕРАТОР ВИВЕДЕННЯ | WRITE(); WRITELN(); | write(x); writeln(‘ПРИВІТ’); |
| УМОВНИЙ ОПЕРАТОР Скорочена форма | if логічний_вираз thenоператор; | if c>0 x:=2*c; |
| УМОВНИЙ ОПЕРАТОР Повна форма | if логічний_вираз then оператор_1else оператор_2; | if c>0 x:=2*c else x:=2+c; |
| ОПЕРАТОР ВИБОРУ | case порядкова_змінна of перелік_значень_1 : оператор_1; … перелік_значень_n : оператор_n; elseоператор end; | case n of 1 :writeln(‘понеділок’); 2 :writeln(‘вівторок’); … 7 :writeln(‘неділя’); elsewriteln(‘такого дня не має’) end; |
| ОПЕРАТОРА ЦИКЛУ З ПАРАМЕТРОМ | for i:=k1 to k2 doоператор; | for i:=1 to 10 dos:=s+i; |
| ОПЕРАТОР ЦИКЛУ З ПЕРЕДУМОВОЮ | whileлогічний_вираз doоператор; | while (k+1)/(k+2)<eps do begin n:=n+1; k:=k+1 end; |
| ОПЕРАТОР ЦИКЛУ З ПІСЛЯУМОВОЮ | repeat оператор1; оператор2; … until логічний_вираз; | repeat wriekn(x); s:=s+x; until x=0; |
Підсумки заняття
Отже, сьогодні ми познайомились з елементами програми, вивчили основні їх складові, навчились складати та записувати програми.
Домашнє завдання
Вивчити конспект лекцій. Скласти програму знаходження коренів квадратного рівняння.