ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ БЖД

 

1. Центральне завдання сучасної екології:

а) охорона природи;

б) раціональне використання природних ресурсів;

в) дослідження живої компоненти біосфери, пізнання всіх процесів функціонування життя.

 

2. Об'єкт традиційної екології:

а) екологічні системи планети всіх рівнів та їх елементи;

б) взаємозв'язки між живими організмами;

в) природні ресурси.

 

3. Предмет традиційної екології:

а) живі організми;

б) абіотичні фактори середовища;

в) взаємозв'язки між живими організмами, їх групами різних рангів, живими і неживими компонентами екологічних систем, а також особливості впливу природних і антропогенних чинників на функціонування екологічних систем та біосфери в цілому.

 

4. Складові традиційної екології:

а) аутекологія, демекологія, синекологія;

б) біоекологія, геоекологія, техноекологія та соціоекологія;

в) екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічний аудит.

 

5. Глобальна екосистема – біосфера – це:

а) загальнопланетарна оболонка в якій розвинулося життя, до складу якої входять нижні шари атмосфери, ціла гідросфера і верхні шари літосфери;

б) ландшафтна екосистема;

в) поєднання на одній території окремих видів і їхніх екологічних ніш.

 

6. Експеримент – це:

а) змішування хімічних речовин у пробірках;

б) проведення у визначених умовах серії дослідів для спостереження за станом об'єкта дослідження, які дозволяють стежити за його змінами і відтворювати їх кожний раз під час повторення дослідів;

в) певні дії дослідника, спрямовані на отримання наукового результату.

 

7. Експедиційні дослідження – це:

а) спостерігання у польових умовах;

б) дослідження в лабораторіях;

в) іонообмінна хроматографія.

 

8. Антропоцентризм це:

а) дотримання гасла: “Природа є центром світу й головною цінністю”;

б) дотримання гасла: “Людина «виняткова істота», природа існує для людини і не потрібно ждати милості від природи, а треба брати від неї все, що потрібно…”;

в) дотримання гасла: “Людина є центром світу й головною цінністю”.

 

9. Екоцентризм це:

а) система поглядів, згідно з якою жива природа є основою світобудови, що базується на розумінні необхідності коеволюції людини і біосфери;

б) світогляд, згідно з яким центром всесвіту є людина;

в) система поглядів, згідно з якою наша планета – Земля – є самостійною живою істотою.

 

10. Абіотичні фактори природного середовища – це:

а) вплив живих організмів;

б) форми людської діяльності;

в) сукупність неорганічних умов середовища перебування.

 

11. Антропогенні фактори – це:

а) клімат, ґрунти, рельєф;

б) ті, що зумовлені діяльністю людини: вирубування лісів, регулювання річок, меліорація, хімізація, інтродукція (введення в культуру) нових видів рослин чи тварин;

в) живі організми, підтримувані людиною.

 

12. Біотичні фактори природного середовища – це:

а) весь комплекс впливу живих компонентів природи;

б) клімат, ґрунти, рельєф;

в) живі організми, підтримувані людиною.

 

13. Під глобальною екологічною проблемою розуміється:

а) деградація навколишнього природного середовища як в результаті нераціонального природокористування, так і в результаті забруднення відходами людської діяльності;

б) погіршення стану довкілля;

в) погіршення умов існування людини.

 

14. Екологічний імператив передбачає, що:

а) суспільство повинне навчитися погоджувати свої потреби з можливостями біосфери;

б) треба відмовитись від науково-технічного прогресу;

в) треба всіх агітувати за охорону природи.

 

15. До фізичного забруднення довкілля належить:

а) забруднення атмосферного повітря викидами підприємств, продуктами згоряння палива;

б) теплове, шумове, вібраційне, радіаційне забруднення;

в) таке забруднення яке фізично має місце на поточний момент часу.

 

16. Системний підхід в екології підтверджується її визначенням:

а) “Екологія — це наука про екологічні системи”;

б) “Екологія – це наука про живі організми”;

в) “Екологія – це наука про взаємодію живих організмів”.

 

17. Синекологія вивчає:

а) популяцію і її середовище;

б) взаємовідношення екосистем із навколишнім середовищем;

в) окремий вид у живій природі.

 

18. Адаптація – це:

а) мімікрія;

б) природний відбір;

в) пристосування організму чи його окремих органів до певних умов середовища.

 

19. Рівні організації живої матерії, які вивчає екологія:

а) одноклітинні, багатоклітинні;

б) організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний;

в) клас, порядок, родина.

 

20. Демекологія вивчає:

а) популяцію і її середовище;

б) окремий вид у живій природі;

в) стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угрупування організмів.

 

21. Під ефективністю раціонального природокористування розуміють:

а) еколог-соціально-економічну результативність використання природних ресурсів та експлуатації природного середовища;

б) раціональне використання корисних копалин;

в) природоохоронну діяльність.

 

22. Глобальні проблеми людства стосуються:

а) країн з потужною промисловістю;

б) усіх країн;

в) країн, які розвиваються.

 

23. Аутекологія вивчає:

а) вплив екологічних умов на живі організми і реакцію організмів на їх зміни;

б) популяцію і її середовище;

в) окремий вид у живій природі.

 

24. Популяції – це:

а) всі організми, що населяють одну територію;

б) сукупність організмів з однаковими морфологічними якостями;

в) група особин одного виду організмів, яка населяє одну територію і здатна обмінюватись генетичною інформацією.

 

 

dliev1vlad@gmail.com

 

katejsha@mail.ru, katjaaverjna@mail.ru , deny10411@mail.ru ,
dliev1vlad@gmail.com , annbubl@gmail.com , marusya18063@gmail.com

serchemp@gmail.com