З’ясувати поняття діалог, водевіль, колізія, комічна опера, комедія, конфлікт, монолог, резонер, ремарка. соціально-побутова драма.
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Становлення нової української літератури
План
1. Історичні, суспільно-політичні та культурні передумови становлення нової української літератури.
2. Народна мова як визначальна основа нового письменства.
3. Журналістика першої половини ХІХ ст. і її роль у становленні нової української літератури.
4. Початки вітчизняного літературознавства, фольклористики та мовознавства.
5. Формування стильових напрямків у літературному процесі ХІХ ст.: інерція бароко, фрагменти класицизму, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм.
6. Доведіть або спростуйте тезу С.Єфремова: „У нас письменство ніколи не було тільки письменством, а справляло разом і величезної ваги громадську роботу”.
Завдання
З’ясувати поняття альманах, бурлеск, взаємодія літератур, дискурс, епігонство, етнографізм, журнал, класицизм, літературна критика, літературний вплив, літературний процес, народність літератури, новаторство у літературі, просвітницький реалізм, раціоналізм, реалізм, романтизм, сентименталізм, травестія, традиція, фольклоризм.
Література
1. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001.
1. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006.
2. Бондар М. Діалог з історичним часом: формування нової української літератури // Київська старовина. – 1998. - №5. – С.9-54.
3. Волинський П. Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина ХІХ ст.). – К., 1969. – С.7-47.
4. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990.
5. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. – С.3-23.
6. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.
7. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.6-21.
8. Історія української дожовтневої журналістики. – К., 1983. – С.20-87.
9. Історія української літератури : У 8-ми т. – Т.2. – К., 1968. – С.133-190.
10. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С. 11-63, 88-126.
11. Історія української літератури поч. ХІХ ст. / За ред. Хропка П.П. – К., 1992. – С.9-47.
12. Історія української літературної критики: Дожовтневий період – К., 1989. – С.9-32.
13. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. – К., 1977. – С.44-60, 80-134.
14. Попович М. Історія української культури. – К., 2001. – С.290-361.
15. Сивокінь Г. Одвічний діалог: Українська література і її читач від давнини до сьогодні. - К., 1984. – С.76-114.
16. Українські літературні альманахи і збірники ХІХ – початку ХХ ст. / Укл. І.З.Бойко. – К., 1967.
17. Федченко П. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К., 1982. – С.12-117.
18. Хропко П.П. Становлення нової української літератури – К., 1988. – С.7-44.
19. Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) – Тернопіль, 1994. – С.308-317.
20. Шубравський В. Від Котляревського до Шевченка: Проблема народності української літератури. – К., 1976. – С.11-63.
Тема 2. Поема І.Котляревського «Енеїда» як перший твір
нової української літератури
План
1. «Енеїда» І.Котляревського як одна з травестій поеми Вергілія. Традиції і новаторство українського автора.
2. Класицистичні та просвітницькі тенденції в «Енеїді» І.Котляревського.
3. Україна і українці у поемі І.Котляревського. «Енеїда» як джерело пізнання суспільного життя і побуту народу у другій половині ХVІІІ – на початку ХІХ ст.
4. Характер типізації у поемі «Енеїда». Майстерність автора у змалюванні численних життєвих типів.
5. Значення поеми І.Котляревського «Енеїда» у становленні нової української літератури.
6. Доведіть або спростуйте тезу С.Єфремова про «Енеїду»: «Вона, ота книжечка, завершила собою попередню еволюцію національного життя на Україні й стала вихідним пунктом для дальшої; закристалізувавши в художній формі минуле, вона разом із тим стала зерном для майбутнього, і з неї в українському письменстві починається той потужний дух свідомого демократизму й людяності, боротьби за право людини й нації, прочування до добра і волі, який озивався й раніше, але з цього часу зробився вже домінуючою нотою в нашому письменстві».
Тексти
Енеїда.
Завдання
1. З’ясувати поняття амбівалентність, ампліфікація, бурлеск, гротеск, епічна поема, класицизм, ментальність, пародія,просвітницький реалізм, сарказм, типізація, травестія.
2. Зробити версифікаційний аналіз тексту поеми І.Котляревського «Енеїда» (письмово).
3. Визначити, як І.Котляревський використав у поемі «Енеїда» традиції давньої української літератури (твори мандрівних дяків, апокрифи, інтермедії, козацькі літописи) (письмово).
Література
1. Балакірєва Р. «Енеїда» І.Котляревського й особливості психології народу // Слава сонцем засіяла: Відзначення 200-річчя з дня народження І.П.Котляревського. – К., 1972. – С.216-223.
2. Білецький О. «Енеїда» І.П.Котляревського // Письменник і епоха. – К., 1963. – С.109-124.
3. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.86-114.
4. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006. – С.21-74.
5. Вовк Я. «Енеїда» І.Котляревського у контексті травестій світової літератури // Українська мова й література. – 1999. - №3. – С.70-73.
6. Волинський П. І.Котляревський: Життя і творчість. – К., 1969. – С.80-189.
7. Гаранін В. Еней був парубок моторний: Лексична енциклопедія «Енеїди». – Одеса, 2005.
8. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.68-70, 96-97, 122-129.
9. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982.- С.24-37.
10. Єфремов С. Котляревський // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.121-140.
11. Житецький П. Етнографічний і поетичний реалізм в «Енеїді» Котляревського // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти т. – Т.2. – К., 1963. –С.134-138.
12. Жулинський М. Україна на шляхах до Вічного Міста (Втілення міфологеми «Нового Риму» у творчості Франческо Петрарки та Івана Котляревського) // Українська мова й література. – 1999. - №3. – С.4-11.
13. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С. 21-54, 71-75.
14. Кирилюк Є. Іван Котляревський: Життя і творчість. – К., 1981. – С.91-149.
15. Микитенко О. Антична спадщина і становлення нової української літератури. – К., 1991. – С.58-72.
16. Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроби нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). – Л., 1994. – С.4-29.
17. Неборак В. Перечитана «Енеїда»: Спроба сенсового прочитання «Енеїди» І.Котляревського на тлі зіставлення її з «Енеїдою» Вергілія. – Львів, 2001.
18. Сверстюк Є. Іван Котляревський сміється // Сверстюк Є. На святі надій. – К., 1999. – С.253-282.
19. Скорина Л. Котляревский и Вергилий. – К., 1987.
20. Ткачук М. Естетична концепція людини в «Енеїді» Івана Котляревського. – К., 1995.
21. Ткачук М. Художній світ «Енеїди» І.Котляревського. – Тернопіль, 1994.
22. Хропко П. «Енеїда» І.Котляревського серед інших травестій епопеї Вергілія // Творчість І.Котляревського в контексті сучасної філології: Зб. наук. праць. – К., 1990. – С.31-40.
23. Хропко П. Біля джерел української реалістичної поезії. – К., 1972. – С.5-87.
24. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.44-73.
25. Хропко П. Українська бурлескна традиція ХVІІІ століття і «Енеїда» Івана Котляревського // Слава сонцем засіяла: Відзначення 200-річчя з дня народження І.П.Котляревського. – К., 1972. – С.207-216.
26. Шевчук В. «Енеїда» Івана Котляревського в системі літератури українського бароко. – Львів, 1998.
27. Яценко М. На рубежі літературних епох: «Енеїда» Котляревського і художній прогрес в українській літературі. – К., 1977.
Тема 3. Драматургія І.Котляревського
План:
1. Іван Котляревський і театр.
2. Жанрова специфіка «Наталки Полтавки». Реалістичні принципи змалювання життя (життєві джерела сюжету, соціальний конфлікт, зображення соціально-побутових умов).
3. Типізація та індивідуалізація образів дійових осіб у п’єсі «Наталка Полтавка».
4. Особливості композиції п’єси. Пісні як органічні композиційні частини твору.
5. Водевіль «Москаль-чарівник»: жанрова специфіка, морально-побутовий характер конфлікту, дидактизм, особливості поетики.
6.Доведіть або спростуйте тезу М.Зерова: «Типом своєї творчості драматичної Котляревський перебуває в руслі тих впливів, що йшли з Франції ХVІІІ в.».
Тексти
Наталка Полтавка. Москаль-чарівник.
Завдання
З’ясувати поняття діалог, водевіль, колізія, комічна опера, комедія, конфлікт, монолог, резонер, ремарка. соціально-побутова драма.
2. З’ясувати, у чому полягає художня функція прислів’їв і приказок у п’єсах І.Котляревського (письмово).
3. Визначити, як у драмах І.Котляревського зреалізовано класицистичний закон «трьох єдностей» (письмово).
Література
1. Волинський П. І.Котляревський: Життя і творчість. – К., 1969. – С.198-253.
2. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.96-97, 126-129.
3. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.37-53.
4. Єфремов С. Котляревський // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.121-140.
5. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.21-54, 71-75.
6. Кирилюк Є. І.Котляревський: Життя і творчість. - К., 1981. – С.58-91.
7. Мороз Л. Іван Котляревський: Соціальна критика – чи утвердження християнської моралі? // Слово і час. – 1999. - №2. – С.63-66.
8. Назар М. Пісня в драмі-опері І.Котляревського «Наталка Полтавка» // Дивослово. – 1996. - №9. – С.46-48.
9. Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроби нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). – Л., 1994. – С.30-68.
10. Перепелиця П. З історії українського водевіля // Український водевіль. – К., 1965. – С.3-19.
11. Сулима М. «Наталка Полтавка» й українська драматургія ХVІІ-ХVІІІ століття // Київська старовина. – 1998. - №5. – С.67-74.
12. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.113-131.
13. Хропко П. Українська драматургія першої половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.6-29, 72-80.
14. Шубравський В. Фольклорно-етнографічний елемент у «Наталці Полтавці» // Слава сонцем засіяла: Відзначення 200-річчя з дня народження І.П.Котляревського. - К., 1972. – С.253-261.
Тема 4. Жанр байки в українській літературі
першої половини ХІХ ст.
План:
1. Історія розвитку жанру байки в українській літературі:
a) жанрові особливості байки, зв’язок з традиціями античної та світової байки;
b) українська літературна байка, її зв’язок з усною народною творчістю.
2. П.Білецький-Носенко – перший український байкар ХІХ ст.:
a) етнографічно-побутовий колорит у байках «Ворона да Лисиця», «Кіт да Кухар», «Дворовий Пес да Голодний Вовк»;
b) морально-етична проблематика байок «Індик», «Громада мишей», «Зелена корова».
3. Ремінісценції з польського поета-байкаря І.Красіцького у творчості українських письменників-байкарів.
4. Експериментальні пошуки П.Гулака-Артемовського у межах жанру байки.
5. Риси просвітницького реалізму у байках Є.Гребінки. Новаторство Гребінки-байкаря:
a) збагачення проблематики жанру через осмислення явищ суспільного життя («Ведмежий суд», «Рибалка», «Вовк і Вогонь»);
b) жанрові різновиди: алегоричні, побутові, епіграматичні байки.
6. Морально-дидактичні засади байок Л.Боровиковського.
7. Доведіть або спростуйте тезу І.Франка про Є.Гребінку: «Гребінка йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського мужика».
Тексти
П Білецький-Носенко. Комашка та Цвіркун. Львиний розділ. Громада мишей. Вовки та вівці. Мужик та Гадюка. Дуб, Очерет да Поросята. Рада звірей для обрання собі царя. Працьовитий Ведмідь. Тяжба. Рись та Кіт. Ворона да Лисиця. Кіт да Кухар. Дворовий Пес да Голодний Вовк. Індик. Зелена корова.
П Гулак-Артемовський. Пан та Собака. Супліка до Грицька Квітки. Солопій та Хівря, або Горох при дорозі. Дурень і Розумний. Цікавий і Мовчун. Лікар і Здоров’я. Тюхтій та Чванько. Рибка. Дві пташки в клітці. Батько та Син.
Л.Боровиковський. Моя байка. Багатий, Бідний. Крикун. Голодний Хома. Дорожній Стовп. Пан та мужики. Мірошник. Щука й Пліточка. Гуси. Мішок з грішми. Скупий. Розбійник. Клим. Щука.
Є.Гребінка. Школяр Денис. Будяк та Конопелечка. Рожа да Хміль. Дядько на дзвониці. Ячмінь. Рибалка. Соловей. Мірошник. Ведмежий суд. Віл. Цап. Лебідь і Гуси. Пшениця. Верша та Болото. Вовк і Вогонь.
Завдання
З’ясувати поняття алегорія, аполог, байка, байка-казка, байка-приказка, бурлеск, вольний вірш, гумор, дидактизм, діалог, езопівська мова, етнографізм, іронія, колорит, мандрівні сюжети, мораль, позитивна байка, сатира.
2. Зробити художній аналіз байки П.Гулака-Артемовського «Пан та Собака» (письмово).
3. Заповнити запропоновану таблицю та зробити висновки про специфіку функціонування жанру байки в українській літературі перших десятиліть ХІХ ст.:
| Корпус байкарських текстів автора | Джерела сюжетів байок | Особливості опрацювання запозичених сюжетів | Жанрові модифікації байки, властиві творчості авторові | Художні особливості байкових текстів | |
| П.Білецький-Носенко | |||||
| П.Гулак-Артемовський | |||||
| Л.Боровиковський | |||||
| Є.Гребінка |
Література
1. Айзеншток І. Петро Гулак-Артемовський // Гулак-Артемовський П. Твори. – К., 1970. – С.5-15.
2. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006. – С.95-107, 136-150,
3. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.71-85, 129-137, 144-152.
4. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.54-112.
5. Деркач Б. Байкарська спадщина Левка Боровиковського // Рад. літературознавство. – 1974. - №2. – С.56-69.
6. Деркач Б. Євген Гребінка: Літературний портрет. – К., 1974. – С.52-104.
7. Деркач Б. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі. – К., 1977. – С.80-180.
8. Деркач Б. На шляху становлення нової української літератури // Гулак-Артемовський П. Твори. – К., 1978. – С.5-15.
9. Деркач Б. П.П.Гулак-Артемовський // Гулак-Артемовський П. Поезії. – К., 1989.
10. Деркач Б., Косяченко В. Жанр байки в українській літературі // Українська байка. – К., 1983. – С.3-27.
11. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. Твори: В 2-х т. – К., 1990. – Т.2. – С.26-41.
12. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С.54-67, 80-91.
13. Зеров М. П.Гулак-Артемовський. Твори // Там само. – С.770-772.
14. Зубков С. Євген Павлович Гребінка: Життя і творчість. – К., 1962. - С.42-74.
15. Красіцький І. Байки та приповідки / Вступ. стаття та переклад з польської М.Годованця. – К., 1970.
16. Крижанівський С., Ротач П. Визначний представник українського романтизму // Боровиковський Л. Повне зібрання творів. – К., 1967. – С.33-40.
17. Куліш П. Приказки Гребінки (Од іздателя) // Куліш П. Твори: В 2-х т. – Т.2. - К., 1989. – С.514-515.
18. Куценко Л. Байка П.Гулака-Артемовського «Пан та Собака»: національне в соціальному змісті твору // Дивослово. – 2003. - №8. – С.2-3.
19. Нахлік Є. «З’єдналась правда із брехнею… під іменем приказки…» // Слово і час. – 1994. - №8. – С.15-19.
20. Нудьга Г. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини ХІХ ст. – К., 1959. - С.20-29.
21. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. – К., 1984. – Т.41.
22. Хропко П. Біля джерел української реалістичної поезії. – К., 1972. - С.133-185.
23. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.81-112.
Тема 5. Бурлескно-реалістична проза
Г.Квітки-Основ’яненка
План:
1. Особливості творчого методу Г.Квітки-Основ’яненка.
2. “Салдацький патрет” як своєрідна художня декларація письменника.
3. Фольклорна основа оповідань “Мертвецький великдень”, “От тобі й скарб”, “Пархімове снідання”.
4. Реальне і фантастичне у повісті “Конотопська відьма”. Особливості композиції та характеротворення.
5. Доведіть або спростуйте тезу І.Франка про те, що повість „Конотопська відьма” - це ”незрівнянний майстерний малюнок козацьких порядків з половини ХVІІІ віку у новочасному сатиричнім освітлення”
Тексти
Супліка до пана іздателя. Салдацький патрет. Мертвецький великдень. Конотопська відьма. От тобі й скарб. Купований розум. Пархімове снідання. Підбрехач.
Завдання
1. З’ясувати поняття анекдот, антигерой, бурлеск, гротеск, демонологія, дидактизм, міфологізм, оповідання, оповідач (наратор), повість, реалізм, фантастика.
2. Визначити особливості змалювання картин ярмарку в оповіданні “Салдацький патрет” (письмово).
3. З’ясувати, як у творах Г.Квітки-Основ’яненка („Мертвецький великдень”, „От тобі й скарб”, „Конотопська відьма”) використано народні фантастично-міфологічні сюжети та образи (письмово).
Література
1. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006. – С.112-136.
2. Борзенко О. Художній світ української прози Г.Квітки-Основ’яненка. – К., 1996.
3. Буторіна Н. Національні мотиви у творчості Григорія Квітки-Осов”яненка // Слово і час. – 2005. - №6. – С.76-79.
4. Вербицька Є. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – Харків, 1968. – С.87-104.
5. Гончар О. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість . – К., 1969. – С.125-159, 306-363.
6. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.113-175.
7. Гончар О. Художній стиль української прози Г.Ф.Квітки-Основ’яненка // Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1987. – С.72-129.
8. Гребенка Е. Малороссийские повести, рассказанные Грицком Основьяненком//Гребінка Є. Твори: В 3-х т. – К., 1981. – Т.3. – С.472-473.
9. Задорожна Л. Філософський концепт „Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка // Українська мова і література. – 1998. - №18. – С.1-3.
10. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С. 67-71, 91-100.
11. Зеров М. Г.Квітка-Основ’яненко, його життя та твори // Там само. – С.682-687.
12. Зеров М. Літературна постать Квітки // Там само. – С.651-656.
13. Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К.,1978. – С.194-221.
14. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. - К., 1977. - С.80-115.
15. Квітка-Основ’яненко Г. Письмо к издателям “Русского вестника” // Історія української критики та літературознавства: Хрестоматія: В 3-х кн. – К., 1996. – Кн.1. – С.76-82.
16. Кичигін В. Від народнопоетичних форм до художнього цілого повісті („Салдацький патрет” Г.Квітки-Основ’яненка) // Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. праць. – К., 1986. – С.49-67.
17. Слюсар А. Фантастична повість в українській літературі 30-х років ХІХ ст.//Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ-початку ХХ ст.: Зб. наук. праць. – К., 1986. – С.67-89.
18. Трофименко В. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.
19. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.160-167.
Тема 6. Сентиментально-реалістичні повісті
Г.Квітки-Основ’яненка
План
1. Сентименталізм як напрям західноєвропейського письменства, його особливості у творах Г.Квітки-Основ’яненка.
2. Ідейно-художній аналіз повісті “Маруся”. Вплив житійної та проповідницької прози на жанрову природу, образну систему та стиль твору.
3. Проблеми пошуку людського щастя у повісті “Щира любов”.
4. Сентиментальне й реалістичне у повісті “Сердешна Оксана”.
5. Образ оповідача у повістях Г.Квітки-Основ’яненка. Дидактизм та моралізаторські відступи та висновки.
6. Доведіть або спростуйте тезу С.Павличко: „Квітка зробив революційний переворот у літературі, величезний крок вперед – від бурлеску до серйозної літератури, від „придуркуватого українця” до серйозного героя з життям душі”.
Тексти
Супліка до пана іздателя. Маруся. Щира любов. Сердешна Оксана. Козир-дівка. Божі діти. Перекотиполе.
Завдання
1. З’ясувати поняття агіографія, дидактизм, етнографізм, ідеалізація, оповідач (наратор), пейзаж, повість, портрет, психологізм, реалізм, сентименталізм, фольклоризм.
2. З’ясувати, у чому виявився полемічний характер повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся” (письмово).
3. Довести, що в сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітка-Основ’яненко реалізував принцип поєднання ”і звичайного, і ніжненького, і розумного, і полєзного” (письмово).
Література
1. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. (Від Г.Квітки до прози „Основи”) // Білецький О.І. Зібр. праць: У 5-ти т. – Т.2. – К., 1965. – С.148-164.
2. Борзенко О. Художній світ української прози Г.Квітки-Основ’яненка. – К., 1996.
3. Буторіна Н. Національні мотиви у творчості Григорія Квітки-Основ’яненка // Слово і час. – 2005. - №6. – С.76-79.
4. Вербицька Є. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1968. – С.41-46, 71-84, 87-128.
5. Возняк М. До історії видання Квітчиної “Марусі”. – Львів, 1937.
6. Гончар О. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1969. – С.159-221, 306-362.
7. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.113-175.
8. Гончар О. Художній стиль української прози Г.Ф.Квітки-Основ’яненка // Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1987. – С.72-129.
9. Гребенка Е. Малороссийские повести, рассказанные Грицком Основьяненком//Гребінка Є. Твори: В 3-х т. – К., 1981. – Т.3. – С.472-473.
10. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С. 67-71, 91-100.
11. Зеров М. Г.Квітка-Основ’яненко, його життя та твори // Там само. – С.682-687.
12. Зеров М. Літературна постать Квітки // Там само. – С.651-656.
13. Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К.,1978. – С.175-194.
14. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.204-229.
15. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. – К., 1977. - С.80-115.
16. Квітка-Основ’яненко Г. Письмо к издателям “Русского вестника” // Історія української критики та літературознавства: Хрестоматія: В 3-х кн. – К., 1996. – Кн.1. – С.76-82.
17. Куліш П. Григорій Квітка (Основ’яненко) і його повісті // Куліш П. Твори: В 2-х т. – К., 1989. - Т.2. - С.487-503.
18. Лімборський І. Сентименталізм в українській літературі. – К., 1995.
19. Медвідь В. Він написав „Марусю” // Основа. – 1997. - №23 (1). – С.120-123.
20. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. – К., 1988. – С.27-68.
21. Орлов П. Русский сентиментализм. – М., 1977.
22. Трофименко В. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітницька естетика. – Суми, 2000.
23. Турчин М. Філософська повість на Україні (Нетрадиційний погляд на повість „Маруся” Г.Квітки-Основ’яненка) // Українська мова і література в школі. – 1993. - №11. – С.46-50.
24. Хропко П.Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.147-167.
25. Чалий Д. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко (Творчість). – К., 1962. – С.104-109, 143-154, 188-190.
Тема 7. Російськомовна проза Є.Гребінки
План:
1. Історична тема у прозі Є.Гребінки:
a) співвіднесеність факту і домислу у повісті „Нежинский полковник Иван Золотаренко”;
b) роман „Чайковский” як поетична героїзація минулого;
c) поєднання романтичного та реалістичного у творах на історичну тематику.
2. Тема “малої людини” у прозі Є.Гребінки (“Записки студента”, “Лука Прохорович”, “Верное лекарство”).
3. Традиції “натуральної школи” у повісті “Приключения синей ассигнации”.
4. Доведіть або спростуйте тезу М.Михайлова: „Ніхто, перечитуючи тепер повісті Гребінки, не назве його сліпим наслідувачем Марлінського або Загоскіна, а лише віднесе його до відомого літературного періоду, який наклав на нього своє тавро. Гребінка належить до тих обдарувань, що є немовби єднаючою ланкою між геніями”.
.
Тексти
Нежинский полковник Иван Золотаренко. Чайковский. Доктор. Путевые заметки зайца. Записки студента. Приключения синей ассигнации. Кулик. Лука Прохорович. Верное лекарство.
Завдання
1. З’ясувати поняття автобіографізм, белетристика, історизм, історичний колорит, нарис, натуральна школа письма, оповідання, повість, роман, фантастика, „фізіологічний” нарис.
2. Проаналізувати композиційно-сюжетні особливості повісті „Нежинский полковник Иван Золотаренко” (письмово).
3. Підготувати виступ на тему „Зв’язок прози Є.Гребінки з творчістю М.Гоголя”.
Література
1. Гнідан О. Традиції і новаторство І.Котляревського і Є.Гребінки // Гнідан О. Історія української літератури ХІХ – початку ХХ століття: Практ. заняття. – К., 1987. – С.12-29.
2. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.137-144.
3. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.199-204.
4. Деркач Б. Євген Гребінка: Літературний портрет. – К., 1974.- С.111-149.
5. Зубков С. Євген Павлович Гребінка: Життя і творчість. – К., 1962. – С.97-209.
6. Зубков С. Русская проза Г.Квитки и Е.Гребенки в контексте русско-украинских связей. – К., 1979. – С.178-267.
7. Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1997. – С.64-70.
8. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ ст. … - С.74-92, 179-181.
9. Попович М. Микола Гоголь. – К., 1989.
10. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. – К., 1984. – Т.41.
Тема 8.Українська романтична балада
План:
1. Балада як літературний жанр.
2. Специфіка опрацювання жанру балади у творчості П.Гулака-Артемовського. Оригінальне і запозичене у його баладах.
3. Баладна творчість Л.Боровиковського: оригінальність переспівів чужих сюжетів, використання народних повір’їв і переказів, засоби образотворення. І.Франко про баладу „Маруся”.
4. Естетичний ідеал А.Метлинського та його реалізація у баладних творах.
5. Осмислення історичного минулого у баладах М.Костомарова. Риси індивідуального стилю поета.
6. Доведіть або спростуйте тезу Ю.Луцького: „Поєднання фольклору й історії було як п’янке вино для українських інтелектуалів. Воно давало готові відповіді не тільки на їхні національні проблеми, а й задовольняло їхні естетичні та філософські запити”.
Тексти
П Гулак-Артемовський. Твардовський. Рибалка.
Л.Боровиковський. Маруся. Молодиця. Фарис. Ледащо. Чарівниця. Вивідка. Убійство. Чорноморець. Рибалка. Бандурист. Палій. Волох. Козак. Журба. Гайдамака.
А.Метлинський. Підземна церква. Козак та буря. Козачая смерть. Гетьман.Зрадник. Степ. Спис. Чарка. Козак, гайдамак, чумак. Перекотиполе (Покотиполе). Дитина-сиротина. Старець. Бандура. Смерть бандуриста. Шинок. Ніч. Добридень.
М.Костомаров. Максим Перебийніс. Щира правда. Дід-пасічник. Могила. Пан Шульпіка. Посланець. Кінь. Чорний кіт. Співець Митуса. Брат з сестрою. Ластівка. Явір, тополя й береза. Наталя.
Завдання
З”ясувати поняття байронізм, балада, демонізм, екзотика, ідеалізація, історизм, історичний колорит, легенда, ліричний герой, метаморфоза, міфологізм, преромантизм, романтизм, романтика, символ, стилізація, фантастика, фольклоризм.
2. Зробити художній аналіз однієї з балад М.Костомарова (письмово).
3. З’ясувати особливості творення образу народного співця-бандуриста в українських баладах початку ХІХ століття (на прикладі 4-5 текстів різних авторів) (письмово).
Література
1. Айзеншток І. Петро Гулак-Артемовський // Гулак-Артемовський П. Твори. – К., 1970. - С.15-23.
2. Айзеншток І.Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. – К., 1968. – С.7-64.
3. Арендаренко І. По дорозі й назустріч. Англійська та українська романтична поезії: порівняльна типологія і поетика. – К., 2004.
4. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.115-169.
5. Віктор Забіла — поет-романтик: До 200-ліття від дня народження. — Ніжин, 2009.
6. Волинський П. Український романтизм у зв’язку з розвитком романтизму в слов’янських літературах // Волинський П.К. З творчого доробку. – К.. 1973. – С. 39-81.
7. Геник-Березовська З. Історичний елемент в українській романтичній літературі // Геник-Березовська З. Грані культури. Бароко, романтизм, модернізм. – К., 2000. – С.96-112.
8. Гнідан О. Мотиви лірики Амвросія Метлинського: аналіз в аспекті творчого методу // Історія української літератури ХІХ-початку ХХ століття: Практ. заняття. – К., 1987. – С.29-43.
9. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.93-112, 207-270.
10. Дах М. Поетика балади // Слово і час. – 1998. - №12. – С.45-48.
11. Єременко О. Українська балада ХІХ століття (історія жанру). – Суми, 2004.
12. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.230-317.
13. Комаринець Т. Ідейно-естетичні основи українського романтизму (Проблема національного й інтернаціонального). – К., 1983.
14. Крижанівський С. Амвросій Могила та Ієремія Галка // Амвросій Могила. Ієремія Галка. Поезії. – К., 1972. – С.3-32.
15. Крижанівський С., Ротач П. Визначний представник українського романтизму // Боровиковський Л. Повне зібрання творів. – К., 1967. – С.5-32.
16. Нудьга Г. Українська балада (з історії та теорії жанру) – К., 1970. – С.7-101.
17. Охріменко О. Українська романтична балада (20-60-ті роки ХІХ ст.) // Рад. літературознавство. – 1986. - №5. – С.53-61.
18. Половина О. Конфлікт у баладі й світогляд поета // Слово і час. – 1999. - №6. – С.63-66.
19. Ткаченко О. Спроба типології романтизму: доба, стиль, мова // Слово і час. – 1999. – №6. – С.41-44.
20. Ткачук М. Стиль балад Левка Боровиковського. – Збараж, 1991.
21. Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. / Вступ стаття І.Айзенштока. – К., 1968.
22. Українські поети-романтики: Поетичні твори / Вступ. стаття М.Т.Яценка. – К., 1987.
23. Франко І. Дещо про “Марусю” Л.Боровиковського та її основу // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. – К., 1982. – Т.33. – С.403-416.
24. Франко І. Южнорусская литература // Там само. – Т.41. – С.101-161.
25. Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). – Тернопіль, 1994. - С.355-376.
26. Шабліовський Є. Микола Іванович Костомаров, його життя та діяльність // Костомаров М.І. Твори: В 2-х т. – Т.І. – К., 1967. – С.8-12.
27. Яценко М. Українська романтична поезія 20-60-х ХІХ ст. // Українські поети-романтики. Поетичні твори. – К., 1987. – С.5-36.
Тема 9. Романтична драматургія М.Костомарова
План:
1. Розширення М.Костомаровим тематичних і жанрових меж нової української драматургії.
2. Фольклорна основа трагедії М.Костомарова “Сава Чалий”. Авторське потрактування історичного факту.
3. Жанрова природа п’єси М.Костомарова “Переяславська ніч”. Зв’язок твору з античною трагедією.
4. Романтична драма „Кремуций Корд”: осудження тиранії, античне тло сюжету.
5. Засоби творення романтичного героя у драмах М.Костомарова.
6. Доведіть або спростуйте тезу А.Шамрая про драму „Сава Чалий”: „Весь комплекс тих емоцій, що складають психологічний портрет головного героя (Сава Чалий. – авт.) значно складніший і відмінніший від варіацій Петруся з „Наталки Полтавки” у п’єсах 20-40-х років”.
Тексти
Сава Чалий. Переяславська ніч. Кремуций Корд.
Завдання
1. З’ясувати поняття автобіографізм, алюзія, амбівалентність, антагоніст, античність, діалог, драма ідей, драматизм, драматичні сцени, історизм, історична драма, конфлікт, монолог, позитивний герой, полілог, ремарка, трагедія.
2. Визначити особливості образної системи трагедії “Сава Чалий” (письмово).
3. Схарактеризувати специфіку використання мотиву кохання у романтичних драмах М.Костомарова (письмово).
Література
1. Баглай-Соляник Б. Античні мотиви у творчості Миколи Костомарова // Проблеми літературознавства і художнього перекладу. – Львів, 1997. – С.28-36.
2. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.192-201, 209-217, 219-227, 253-262.
3. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982.- С.253-260.
4. Івашків В. Українська романтична драма 30-80-х років ХІХ ст. – К., 1990. – С.31-63.
5. Козачок Я. Українська ідея: з вузької стежки на широку дорогу (художня і науково-публіцистична творчість М.Костомарова). – К., 2004.
6. Смілянська В. Літературна творчість Миколи Костомарова // Костомаров М. Твори: В 2-х т. - Т.І. – К.. 1990. – С.5-37.
7. Хропко П. Українська драматургія першої половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.94-114.
8. Шабліовський Є. Микола Іванович Костомаров, його життя та діяльність // Костомаров М. Твори: В 2-х т. – Т.І. – К.. 1967. – С.12-15.
9. Яценко М. Минуле проростає в сучасність (Романтична драматургія Миколи Костомарова) // Слово і час. – 1992. - №5. – С.3-8.
Тема 10. ”Руська трійця” і початок розвитку
нової української літератури в Галичині
План:
1. Історія видання та розповсюдження альманаху “Русалка Дністровая”. Його ідейно-тематичний зміст, структура.
2. Основні мотиви поетичної творчості М.Шашкевича. Пісенно-романсовий характер інтимної лірики.
3. Легендарно-історична поема І.Вагилевича “Мадей”.
4. Літературна і фольклористична діяльність Я.Головацького.
5. Доведіть або спростуйте тезу О.Ткачука про те, що „Русалка Дністровая” – не лише літературний, а й політичний маніфест українського національного відродження”.
Тексти
М.Шашкевич. Слово до чтителей руського язика. Руська мати нас родила. Другові. Побратимові. Відкинь той камінь... Туга. Думка. Місяченько круглоликий. Згадка. Погоня. О Наливайку. Хмельницького обступленіє Львова. Руська мова. До милої. Розпука. Веснівка. Псалми Русланові. Над Бугом. Сумрак вечерній.
І.Вагилевич. Мадей. Жулин і Калина.
Я.Головацький. Два віночки. Туга за родиною. Весна. Братові з-за Дунаю. Моя доля. Річка.
Завдання
1. З’ясувати поняття альманах, балада, думка, елегія, інтимна лірика, ліризм, ліричний герой, літературний маніфест, медитація, пісня, романтизм, фольклоризм.
2. Визначити особливості жанрової природи твору М.Шашкевича “Олена” (письмово).
3. Підготувати виступ на тему “Перекладацька діяльність письменників “Руської трійці”.
Література
1. Білецький О.І. “Русалка Дністровая” // Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т. - Т.2. – К., 1965. – С.127-147.
2. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.274-288.
3. Вінок Маркіянові Шашкевичу: Поезії, статті, виступи, хроніка. – Х., 1987.
4. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982.- С.270-284.
5. Євшан М. Свято Маркіяна Шашкевича // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998. – С.33-45.
6. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т.2. – К., 1990. – С.129-135.
7. Микитась В. Галузка могутнього дерева: Літературний нарис. – Ужгород, 1971.
8. Нахлік Є Пантелеймон Куліш і “Руська трійця”: до проблеми ідеологічних шукань серед української інтелігенції ХІХ століття. – Львів, 1994.
9. Нахлік Є. Поетичний світ Шашкевича-романтика // Рад. літературознавство. – 1984. – №8. – С. 37-46.
10. Петраш О. “Руська трійця”: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький та їхні літературні послідовники. – К., 1986.
11. Пільгук І. Літературне відродження на Західній Україні (30-50-і роки ХІХ ст.) // Письменники Західної України 30-50-х рр. ХІХ ст. – К., 1965. – С.5-33.
12. “Руська трійця” в історії суспільно-політичного і культурного руху України. – К., 1987.
13. Франко І. М.Шашкевич і галицько-руська література // Зібр. творів: В 50-ти т. - Т.29. – К., 1982. – С.249-257.
14. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.167-183.
15. Шалата М. Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.