на 2015-2016 навчальний рік
З біологічної хімії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету
на 2015-2016 навчальний рік
| №№ п/п | Тема та зміст заняття | Вид заняття | Обсяг у годинах | Обладнання заняття | Місце проведення | |
| V семестр | ||||||
| РОЗДІЛ 1 “Загальні закономірності метаболізму”. | ||||||
| “ Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму ” | ||||||
| 1. | Загальна характеристика, властивості ферментів. Білкова природа ферментів. Активний, аллостеричний центри ферментів. Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Визначення структури ферментів біуретовою реакцією, реакцією Фоля | Лабораторне | |||||
| 2. | Міжнародна класифікація і номенклатура ферментів. Проферменти. Активація проферментів, роль в метаболізмі. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Виявлення активности пепсину формолтитруванням гідролізатів. | Лабораторне | |||||
| 3. | Основні теорії біокаталізу. Кінетика каталізу. Методи якісного та кількісного визначення ферментів. Внутриклітинна локалізація ферментів. Використання ферментів у клініці (основи медичної езимології). Ензимодіагностика, ензимотерапія. Ензимопатії. Демонстрація ензимограм. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Спостереження кінетики дії ліпази на жир молока. 2.Вплив жовчі на активність ліпази. | Лабораторне | |||||
| “ Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики ” | ||||||
| 4. | Специфічні та загальні шляхи катаболізму. Цикл трикарбонових кислот (ЦТК). Послідовність реакцій та характеристика ферментів. Біологічне значення ЦТК. Біоенергетика ЦТК. Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу трикарбонових кислот. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1. Виявлення дегідрогенази молока. 2. Виявлення сукцинатдегідрогенази в м'язах. | Лабораторне | |||||
| 5. | Молекулярні механізми тканинного дихання. Будова мітохондрій. Дихальні ферменти. Ланцюг переносу електронів. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Відкриття оксидази (тирозинази) в картоплі. 2. Відкриття пероксидази в витяжці з хрону. | Лабораторне | |||||
| 6. | Мітохондрії. Окислювальне фосфорилювання в дихальному ланцюгу. Макроергічні сполуки. Перекисне та мікросомальне окислення. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1. Відкриття каталази в крові. 2. Кількісне визначення каталази крові (каталазне число) по Баху та Зубковій.. | Лабораторне | |||||
| 7. | Контроль засвоєння практичних навичок розділу 1 ”Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму. Основні закономірності обміну речовин та молекулярні основи біоенергетики ”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1” | Практичне | Методичні вказівки Банк тестових завдань | Аудиторії кафедри | ||
| РОЗДІЛ 2 “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.” | ||||||
| “ Метаболізм вуглеводів та його регуляція ” | ||||||
| 8. | Внутрішньоклітинний катаболізм глюкози. Гліколіз: реакції,. Порівняння гліколізу та спиртового бродіння. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Відтворення “in vitro” процесу гліколізу, визначення кінцевих продуктів. 2.Проба на спиртове бродіння. | Лабораторне | |||||
| 9. | Глікогеноліз, регуляція. Відмінності від гліколізу. Етапи аеробного окислення глюкози: окислювальне декарбоксилювання пірувату. Біоенергетика процесу. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Визначення вмісту пірувата в сироватці крові. | Лабораторне | |||||
| 10. | Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема,біологічне значення, особливості функціонування в різних тканинах. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози: спадкові ензимопатії їх обміну. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Виявлення фруктози реакцією Селіванова | Лабораторне | |||||
| 11. | Біосинтез глюкози: фізіологічне значення, реакції, регуляторні ферменти. Субстрати глюконеогенезу. Глюкозогалактозний та глюкозоаланіновий цикли. Регуляція обміну глюкози. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення. Біосинтез глікогену. Регуляція обміну вуглеводів. Глікогенози. Цукровий діабет. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Виявлення вмісту глюкози у крові методом Хагедорна-Йенсона. Виявлення глікогену в печінці. | Лабораторне | |||||
| “ Метаболізм ліпідів та його регуляція ” | ||||||
| 12. | Роль ліпідів в структурі і функціях біологічних мембран. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу. Тканинний, внутрішньоклітинний обмін ліпідів. Окислення вищих жирних кислот та гліцерину. Біоенергетика окислення ВЖК. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Спостереження впливу жовчі на емульгування жиру. 2.Спостереження дії панкреатичної ліпази на жир молока з жовчу і без неї. | Лабораторне | |||||
| 13. | Біосинтез гліцерину, ВЖК та гліцеридів. Утворення фосфоліпідів | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Визначення загальних ліпідів в сироватці крові за методом Банга. | Лабораторне | |||||
| 14. | Будова, біологічна роль і обмін холестерину. Біосинтез холестерину. Порушення ліпідного обміну. Ліпопротеїни, структура та функції. Обмін ацетооцтової кислоти. Кетонові тіла. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Якісні реакції на ацетон (йодоформенна, нітропрусидна). 2.Кількісне визначення ацетону в сечі за методом Рудого. 3. Якісна реакція на присутність холестерину в мозку. | Лабораторне | |||||
| “ Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну ” | ||||||
| 15. | Дезамінування амінокислот. Механізм непрямого дезамінування L-амінокислот. Декарбоксилювання амінокислот:ферменти, фізіологічне значення. Окислення біогенних амінів. Трансамінування. Біохімічне значення, механізми дії амінотрансфераз. Діагностичне значення визначення амінотрансфераз в сироватці крові. | Практичне | Методичні вказівки I | Аудиторії кафедри | ||
| Кількісне визначення азоту амонійних солей в сечі методом Моделя. Виявлення аланінамінотрансферази (АлАТ) в нормальній та патологічній сироватці крові. | Лабораторне | |||||
| 16. | Обмін аміаку в організмі людини. Сечовина. Шляхи утворення аміаку. Токсичність аміаку та механізми його знешкодження. Транспортні форми аміаку (глутамін та аспарагін). Біосинтез сечовини: ферментні реакції, генетичні аномалії. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Кількісне визначення сечовини в сечі. | Лабораторне | |||||
| 17. | Шляхи метаболізму безазотистого скелета амінокислот в організмі людини. Глікогенні та кетогенні амінокислоти. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Глутатіон, його роль в обміні органічних пероксидів. Обмін аргініну, біологічна роль оксиду азоту, NO-синтаза. Визначення креатиніну в сечі. | Практичне Лабораторне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 18. | Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами: участь коферментних форм вітаміну В12 в метаболізмі амінокислот. Шляхи метаболізму циклічних амінокислот. Спадкові ензимопатії обміну циклічних та ациклічних амінокислот. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга) | Лабораторне | |||||
| 19. | Контроль засвоєння практичних навичок розділу 2 ”Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція ”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1” | Практичне | Методичні вказівки Банк тестових завдань | Аудиторії кафедри | ||
| VІ семестр | ||||||
| РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”. | ||||||
| “ Основи молекулярної біології ” | ||||||
| 20. | Тканинний обмін нуклеотидів: процеси розщеплення пуринових та пірімідонових нуклеотидів. Порушення пуринового обміну (подагра). | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Кількісне визначення сечової кислоти в сечі. | Лабора-торне | |||||
| 21. | Біосинтез пуринових та піримідинових нуклеотидів. Регуляція біосинтезу Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів: інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 22. | Біосинтез нуклеїнових кислот. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Етапи синтезу дочірніх ланцюгів молекул ДНК. Молекулярні механізми транскрипції. Етапи та ферменти синтезу РНК. Процесінг - посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики-інгібітори транскрипції. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 23. | Біосинтез білків в рибосомах. Генетичний код: триплетна структура коду, його властивості. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| “ Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені. Біохімія гормональної регуляції ” | ||||||
| 24. | Загальне поняття про гормони. Класифікація, механізми дії гормонів на клітини-мішені. Гормони гипоталамуса, гіпофіза. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Дослідження природи гормонів за допомогою біуретової реакції. | Лабора-торне | |||||
| 25. | Гормони щитовидної та паращитовидної залоз. Структура та синтез тиреоїдніх гормонів. Патологія щитовидної залози | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Визначення йоду в щитовидній залозі. | Лабора-торне | |||||
| 26. | Стероїдні гормони. Гормони кори наднирників та статевих залоз. Їх будова та біохімічні механізми дії. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Рефрактометричне визначення білка в сироватці крові. | Лабора-торне | |||||
| 27. | Гормони підшлункової залози та мозкової речовини наднирників. Регуляція фосфорно-кальцієвого обміну. Хімічна будова та механізм дії. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1. Визначення рівня цукру в крові тварин після ведення гормонів. 2. Визначення цукру в сечі реактивом Фелінга. | Лабора-торне | |||||
| 28. | Тканинні гормони, їх будова, біологічна роль. Гормони травного тракту. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 29. | Контроль засвоєння практичних навичок розділу 3 “Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1” | Практичне | Методичні вказівки Банк тестових завдань | Аудиторії кафедри | ||
| РОЗДІЛ 4. “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”. | ||||||
| “ Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування ” | ||||||
| 30. | Перетравлювання вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеопротеїнів у шлунково-кишковому тракті. Ферменти, біохімічні механізми. Хімічний склад шлункового та кишкового соку, спадкові ензимопатії. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Визначення всіх форм кислотності шлункового соку | Лабора-торне | |||||
| 31. | Біохімічна характеристика та класифікація вітамінів. Водорозчинні вітаміни В1, В2, В6, РР. Коферментна роль, гіповітаміноз. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Якісні реакції на вітаміни В1, В2, В6, РР | Лабора-торне | |||||
| 32. | Водорозчинні вітаміни С, біотин, фолієва кислота, В12, пантотенова кислота. Будова, біологічна роль, гіповітаміноз. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Кількісне визначення вітаміну С у продуктах за методом Тильманса. | Лабора-торне | |||||
| 33. | Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни группи А, Д, Е, К. Будова, біороль. Гіпо- та гіпервітамінози. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни А, Д, Е, К (вікасол). | Лабора-торне | |||||
| “ Біохімія та патобіохімія крові ” | ||||||
| 34. | Біохімічна характеристика і функції крові. Біохімічний склад плазми крові. Характеристика білкових фракцій крові. Характеристика небілкових речовин плазми крові. Залишковий азот крові, його компоненти. Діагностичне значення визначення залишкового азоту крові. Дихальна функція крові. Гемоглобін, будова, синтез в організмі. Роль у транспортуванні кисню та вуглекислого газу. Розпад гемоглобіну. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Кількісне визначення білків крові біуретовим та рефрактометричним методами. 2.Фракціонування білків сироватки крові методом висолювання. 3. Визначення визначення вмісту гемоглобіну у крові. | Лабора-торне | |||||
| 35. | Біохімічні функції печінки, ії роль в обміні вуглеводів, ліпідів, білків. Роль печінки в обьіні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць, спадкові (ферментні) жовтяниці. Детоксикаційна фунуция печінки: біотарнсформфція ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Типи реакцій біотрансформацій чужорідних хімічних сполук. Реакція мікросомального окислення, індуктори та інгібітори мікросомальних монооксидаз. Реакції кон’югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| Визначення загального, приямого та непрямого білірубіну у сироватці крові. | Лабора-торне | |||||
| 36. | Біохімія згортальної та фібринолітичної систем крові. Функціональна та біохімічна характеристика системи гомеостазу в організмі людини: коагуляційний та судинно-тромбоцитарний гемостаз. Згортальна система крові, характеристика окремих компонентів (факторів згортання). Механізми коагуляції. Анти-згортаоьна система крові, антикоагулянти. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції. Спадкові порушення системи згортання крові. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Визначення кількості фібриногену в плазмі крові. 2. Визначення протромбінового часу. 3. Визначення рекальцифікації плазми. | Лабора-торне | |||||
| “ Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин ” | ||||||
| 37. | Біохімія м'язів. Особливості хімічного складу та обміну речовин в м’язах. Молекулярні механізми м’язового скорочення. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у м’язах. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 1.Визначення рівня креатиніну та креатину в крові та сечі. 2.Виявлення лактатдегідрогенази в м’язах. | Лабора-торне | |||||
| 38. | Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової системи. Біохімічний склад головного мозку. Енергетичний обмін головного мозоку людини, значення аеробного окислення глюкози. Нейромедіатори: ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін. Молекулярні основи біоелектричних процесів на мембранах нейронів. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 39. | Роль нирок в регуляції електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок. Патобіохімія нирок. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов патологічних процесів, нефролітіазіс. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі. 1.Якісне визначення білка в сечі (нагрівання та осадження кислотами). 2.Якісне визначення в сечі білірубіну, уробіліну, індикану, жовчних кислот, ацетону, крові. | Практичне | Методичні вказівки | Аудиторії кафедри | ||
| 40. | Контроль засвоєння практичних навичок розділу 4 “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1” | Практичне | Методичні вказівки Банк тестових завдань | Аудиторії кафедри | ||
| В С Ь О Г О | ||||||
Завуч кафедри ______________________ доцент Степанов Г.Ф.
"_28_" ____серпня____ 2015 р.