Загальні методичні вказівки.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет № 6

Кафедра кримінально-правових дисциплін

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ)

ЗАНЯТЬ

з дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів»

Галузь знань 0304 ПРАВО

Спеціальність 7.03040101 ПРАВОЗНАВСТВО

Спеціалізація

Ступень вищої освіти СПЕЦІАЛІСТ ,МАГІСТР

Форма навчання ДЕННА, ЗАОЧНА

 

 

М. Харків

Рік

ПЕРЕДМОВА

СХВАЛЕНО Науково-методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ _____________ Протокол № ______ (дата, місяць, рік) ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету права та масових комунікацій ХНУВС ___ серпня 2015 року Протокол № ___
  ПОГОДЖЕНО Секцією Науково-методичної ради ХНУВС з ______________ дисциплін (назва секції) _____________ Протокол № ______ (дата, місяць, рік) ______________ _________________ (підпис) (П.І.Б.)   ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін ФПМК ХНУВС ___ серпня 2015 року Протокол № __ ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)

 

 

Рецензенти:

Храмцов О.М.доцент кафедри кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, к.ю.н., доцент.

Литвинов О.М. начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор.

 

Розробники: Харченко В.Б., Кундеус В.Г. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015

 

© Харченко В.Б., Кундеус В.Г. 2014

© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2014

 


Загальні методичні вказівки.

Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів» розроблені на основі нормативної (варіативної) навчальної дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів» та Робочої навчальної програми з урахуванням особливостей організації навчального процесу в ХНУВС. Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять містять методику організації проведення навчальних занять студентами 1 курсу заочної форми навчання, які отримують вишу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».

Викладання юридичної дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів» має своєю метою:

є поглиблення знань студентів з проблем теорії, методології, правотворчої i правозастосовної практики кримінального права шляхом дослідження актуальних питань корупційних злочинів.

Це досягається шляхом поглибленого опрацювання наукової літератури, дисертаційних та монографічних досліджень з кримінального права, дослідження наукових публікацій та розробок, ознайомлення з основними правозастосовними питаннями, проблемами кваліфікації злочинів і способами їх розв’язання.

Опрацювання дисципліни проходить у формі лекцій, семінарських занять, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про понятійний апарат Особливої частини Кримінального права, поняття, види та загальну характеристику злочинів та корупційних злочинів, характеристику їх об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікуючих ознак, вироблення практичних навичок кваліфікації злочинів, розмежування злочинів один від одного, а також злочинних діянь від незлочинних.

Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту матеріалу.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами.

Реферат - це одна з форм індивідуальних самостійних занять, що проводяться із студентами з метою підвищення рівня їх знань, сприяє розкриттю індивідуальних здібностей та виконання навчальної робочої програми дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів». Теми рефератів на семінарські заняття визначаються цими методичними рекомендаціями. Методика їх підготовки та порядок написання встановлюються Методичними рекомендації з підготовки рефератів.

Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов’язково для кожного студента.

Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у цих Навчально-методичних матеріалах у розділі 3 «Методичні вказівки до семінарських та практичних занять».

Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на яких студенти повинні набути навичок практичного застосування положень законодавства про кримінальну відповідальність до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення практичних завдань. Ці рішення студенти повинні готувати заздалегідь, під час самостійної підготовки до практичного заняття, записувати рішення у робочі зошити для семінарських та практичних занять. Тему та номери завдань призначає завчасно викладач відповідно до Збірника практичних завдань до Особливої частин кримінального права.

Під час підготовки до практичного заняття студенти зобов’язані добре вивчити зміст завдання, ознайомитися з положеннями закону про кримінальну відповідальність, роз’ясненнями постанов Пленуму Верховного Суду України з конкретної ситуації, надати письмово аргументований аналіз і кваліфікацію свого рішення.

При рішенні й обговоренні завдань на аудиторних заняттях студент у певній логічній послідовності аналізує й називає злочини, які на його думку відображені у завданні, і пропонує своє обґрунтування й вирішення питань їх кваліфікації, називаючи пункти, частини, норми Кримінального кодексу, що підлягають застосуванню. У процесі вирішення завдань можлива постановка додаткових питань або, у необхідних випадках, введення додаткових умов для вироблення різних варіантів рішення. Під час проведення практичного заняття студенти обов’язково повинні користуватися Кримінальним кодексом України, постановами Пленуму Верховного Суду України та іншими нормативно-правовими документами, що можуть знадобитися для розв’язання завдань за темою заняття. Рішення завдань повинні бути юридично аргументованими з посиланням на відповідну норму закону й інші матеріали, що використовувались.

Абсолютно неприпустимим варіантом рішення є коротка, лаконічна відповідь (наприклад: «діяння не є злочином», «слід застосувати таку-то статтю КК» тощо). Такі рішення, навіть якщо вони взагалі й вірні, визнаватимуться незадовільними.

Обставини, викладені у завданнях, слід вважати такими, що доведені в установленому законом порядку. Довільна зміна умови студентом не допускається. У тому разі, коли інформація, що міститься в умові завдання, дозволяє знайти кілька варіантів кримінально-правової оцінки вчиненого (що не виключено), студент повинен проаналізувати їх, обов’язково зазначаючи, з яких конкретних обставин випливатиме те чи інше рішення.

Викладач оцінює вірність, повноту й обґрунтованість рішень, викладених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Методика проведення практичного зайняття (тобто хід проведення) визначена цими методичними рекомендаціями до практичного зайняття 1, теми 2, змістовного модулю 1, що використовується як типова при проведенні всіх практичних занять.

Самостійна робота та індивідуальна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених Робочою навчальною програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Самостійна робота за кожною темою дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів» передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата особливої частини, положень про поняття, види та загальну характеристику злочинів передбачених розділами Особливої частини КК, характеристику їх об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікуючих ознак, вироблення практичних навичок кваліфікації злочинів, розмежування злочинів один від одного. При цьому потребують опрацювання не лише положення Особливої частини КК, а і, обов’язково, положення Загальної часини КК, Постанови Пленуму Верховного Суду України, норми Конституції України, інших Кодексів і Законів України чи підзаконних нормативних актів з відповідних галузей права.

Індивідуальна робота також передбачає виконання реферату з питань теми заняття або наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).

Критерії оцінювання під час опрацювання дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів»:

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на практичних заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України, постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розв’язання практичних завдань за темами занять.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питаннях заняття, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми.

Поточний контроль якості виконання самостійної та індивідуальної роботи враховує наявність у студента на занятті чинного Кримінального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду та інших нормативно-правових документів за темою заняття; навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять студенти обов’язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинне бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті студента, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Відсутність у студента під час практичного заняття робочого зошиту із вирішеними завданнями інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Підсумковий контроль (Залік) з дисципліни «Кваліфікація корупційних злочинів» проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «спеціаліст».