Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права

Лекція 1

Основи інформаційного права

План

Поняття інформаційного права.

Предмет, об’єкт та метод інформаційного права.

Принципи інформаційного права.

Система інформаційного права України.

Інформаційне законодавство.

Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права

 

 

1. Поняття інформаційного права.

Інформаційне право – це нова галузь права, яка перебуває на стадії свого формування, і яка відіграє визначальну роль у розвитку сучасного суспільства XXI в., а також найближчим часом стане повноцінною галуззю права. Саме тому в сучасному українському праві панує значна неоднозначність думок щодо поняття, предмету та змісту інформаційного права, розмежування з іншими галузями права. На користь визнан­ня інформаційного права самостійною галуззю права говорять такі факти, як наявність великого масиву нормативних актів, формування принципів, наявність яскраво вираженого предме­ту, розподіл на загальну і спеціальну частини і ін.

У науковій літературі останніх років можна виділити цілий спектр понять, за допомогою яких автори намагаються назвати цю нову галузь права. До таких термінів можна віднести: «програмне право», «правова інформатика», «право інформатики», «комп'ютерне право», «інформаційно-комп'ютерне право», «право знати», «право на доступ до інформації», «право на інформацію », а також« телекомунікаційне право »і« інформаційне право »(див. роботи А.Б. Агапова, Ю.М. Батурина, І.Л. Бачило, А.Б. Венгерова, М.М. Рассолова, Ю.А . Тихомирова та багатьох інших авторів).

Терміни, що визначають зміст цієї нової галузі (або її складових частин), одним з перших обговорив Ю.М. Батурин [13].

На сьогоднішній день в науковій літературі поняття інформаційного права найчастіше визначають як:

- Інформаційне право – нова комплексна галузь права, що вивчає інформаційні відносини, як предмет правового регулювання, а також суб'єкти і право­вий режим інформаційних процесів в сучасному суспільстві.

- Інформаційне право – система норм права, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері суспільства.

- Інформаційне право – це правовий фундамент інформаційного суспільства, що актив­но формується у всіх країнах і континентах за допомогою гло­бальних інформаційних мереж і інших нових інформаційних технологій.

- Інформаційне право – це право, яке діє лише в рамках організаційно-правових форм регламентації суспільних відносин, що виникають в процесі акумуляції, аналітичної обробки і розповсюдження інформації за допомо­гою електронних засобів.

- Інформаційне право – це самостійний інститут цивільного права, що регулює правовідносини суб'єктів в області правового режиму здійснення інформаційних процесів, тобто створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, розповсюдження і спожи­вання інформації (інформаційних ресурсів).

 

Інформаційне право як галузь права - це сукупність юридичних норм (правил поведінки), що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері — сфері ви­робництва, перетворення і споживання інформації, яка охо­роняється державою.

Інформаційне право як наука –це область юриспруденції, що вивчає інформаційне законодавство (право), практику його застосування, досліджує проблеми вдосконалення інформаційно-правових норм.

Інформаційне право як навчальний курс - що пов'язаний із викладанням науки інформаційного права, який висвітлює питання визначення поняття інформаційного права та предмету його регулювання, з'ясовує його завдання, місце в системі права, історичні питання формування цієї галузі та окремих її інститутів, включає питання теоретичних концепцій (шкіл) інформаційного права та питання інформаційного права іноземних держав тощо.

Також інформаційне право можна розглядати як суб'єктивне право, що характеризує можливість для суб'єктів інформаційних відносин вільно одержувати, використовувати, поширювати та зберігати відомості, необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

 

2. Предмет, об’єкт та методологія інформаційного права

Об'єкт і предмет науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" визначається відповідно до суті інформаційного законодавства.

Об'єкт— суспільні інформаційні відносини.

Провідний предмет (об'єкт) суспільних відносин — інформація.

Відповідно до Закону України «Про інформацію», інформація- будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Безпосередніми предметами є конкретні види та форми інформації щодо конкретних інформаційних відносин, інформаційної діяльності тощо.

Слід звернути увагу на те, що одна й та сама інформація може бути предметом правового регулювання відразу декількох з інститутів інформаційного права. Наприклад, інформація про стан здоров'я конкретної особи, що становить лікарську професійну таємницю, одночасно є таємницею персональних даних і її захист передбачається цивільним правом.

Методи інформаційного права визначаються залежно від контексту змісту категорії: як науки, як галузі суспільних відносин, що набуває відображення у відповідних право­вих нормах; як навчальної дисципліни.

Провідним методом інформаційного прававважається метод комплексного застосування методів конституційно­го, адміністративного, цивільного, трудового та криміналь­ного права.

Значний вплив на формування методології інформацій­ного права має інформатика — наука про закономірності, принципи і тенденції інформаційних процесів та автома­тизації їх на основі комп'ютерних технологій та технологій зв'язку.

Серед них можна назвати методи формування гіперсистем, алгоритмізації, комп'ютерного моделювання, приклад­ного системного аналізу, методи формування соціальних систем на основі критичної маси інформації тощо.

 

3. Принципи інформаційного права

Принципи інформаційного права — це основні почат­кові положення і ідеї, що визначають суть і зміст галузі інформаційного права, що додає системний характер її нор­мам і інститутам і дозволяє говорити про цілісність ме­ханізму правового регулювання інформаційних відносин в суспільстві.

Всі принципи інформаційного права можна поділити на загальні і спеціальні.

До загальних принципів слід віднести основоположні положення і ідеї, які поширюють свою дію на всю су­купність відносин, що складаються в інформаційній сфері. Це принципи:

- законності;

- свободи доступу до інформації;

- вільного виразу думок і переконань;

- забезпечення інформаційної безпеки;

- рівності громадян перед законом;

— захисту авторських прав;

- комплексності відносин в інформаційній сфері.

До спеціальних принципів належать основні положення і ідеї, що визначають суть і зміст окремих предметних облас­тей інформаційного права, його правових інститутів.

Наприклад, основними ідеями і правилами при користу­ванні мережею Інтернет є:

- принцип єдиного глобального характеру мережі;

- принцип права приватного життя, який містить в собі пра­во на автономію і свободу у приватному житті, право на за­хист від вторгнення в неї органів влади і інших людей;

- принцип точного дотримання правил користування мережею;

- принцип недоторканності приватної власності на інфор­мацію і дотримання норм авторського права;

- принцип доступності до інформації, який включає пра­во кожного суб'єкта суспільства мати доступ до інфор­маційних технологій і будь-якої необхідної для нього.

 

 

4. Система інформаційного права України

Система інформаційного права не є до кінця розробленою категорією, однак його традиційного можна поділити на загальну та особливу частини.

Загальна частина є системоутворюючим початком інформаційного права, в якому досліджуються основні поняття та категорії інформаційного права, предмет, методи, способи, принципи правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із обігом інформації в загальному вигляді, розглядаються загальні засади правового регулювання та структура інформаційних правовідносин, питання реалізації інформаційних прав .людини та громадянина, питання інформаційної безпеки.

Особлива частина присвячена дослідженню питань правового регулювання обігу інформації різних видів на основі положень (принципів, методів тощо), викладених у загальній частині. Правові інститути обігу різних видів інформації умовно поділяються на: інститути обігу відкритої інформації й інститути обігу інформації з обмеженим доступом.

 

Серед інститутів інформаційного права можна виділити:

· інститут масової інформації (засобів масової інформації);

· інститут рекламної інформації;

· інститут інформаційних відносин в сфері кінематографії;

· інститут архівної справи;

· інститут державної статистичної інформації;

· інститут бібліотечної справи;

· інститут музейної справи;

· інститут персональних даних (інформації про особу);

· інститут державної таємниці;

· інститут професійної та службової таємниці;

· інститут банківської таємниці;

· інститут комерційної таємниці тощо.