Структурно-типологічна класифікація мов

Структурно-типологічна класифікація – це один з різновидів класифікації мов за видами внутрішньої організації мови як системи.

Сруктурно-морфологічна типологічна класифікація мовздійснюється згідно з визначенням типу мови за подібностями й відмінностями в граматичному (морфологічному) оформленні слова (словозміні, формотворенні, граматичному/морфологічному варіюванні слова).

У конкретних мовах можуть бути наявними різні типологічні ознаки. Таке явище називається політипологізмом.

Сучасна лінгвістична типологія користується двома поняттями: тип мови і тип у мові.

Тип у мові –це одназ можливихтипологічних властивостей.

Синтетизм– це типологічна властивість мови (тип у мові), що виявляється в наявності у мові граматичних форм, морфологічні значення яких мають внутрішньослівне вираження.

Аналітизм – це типологічна властивість (тип у мові), що виявляється у наявності в мові формально граматичних форм, що складаються з відокремлено локалізованих основного структурного компонента (виражає лексичне значення) та аналітичного форматива – службового слова (виражає морфологічне значення).

Аморфізм– це така типологічна властивість, що вказує на відсутність граматичного варіювання слова – утворення його морфологічних форм.

Синтетизм може мати два різновиди: фузійний та аглютинативний.

Аглютинативний характеризується відсутністю фонетичних змін на морфемному шві, фузійний – наявністю таких змін (чергувань, усічень).

За умови принципового політипологізму природних мов тип мови конкретної визначається за переважною для типологічною властивістю – типом у мові. Кваліфікувати мову як синтетичну, або аналітичну, або аморфну можна за переважним типом у мові. Сукупність конкретних мов, для яких переважним є один і той тип у мові, називається типом мови.

Відповідні морфологічні типи мов: аморфний; аналітичний; синтетичний (синтетичний фузійний, синтетичний аглютинативний).

Номінативний тип– це тип мов, струткурні компоненти яких чітко протиставляють різнооформлені суб’єктну та об’єктну синтаксеми при дієслові. У цих мовах обов’язково наявне протиставлення перехідних і неперехідних дієслів. Значення суб’єкта при перехідному дієслові-присудкові виражається формою називного відмінка номінатива (або в мовах, де відсутня відмінкова словозміна, за допомогою безпосередньої/контактної препозиції відносно перехідного дієслова-присудка). Значення прямого об’єкта виражається завжди засобом, що ніколи за формою не збігається з формою вираження суб’єкта (зокрема, формою знахідного відмінка).

У цих мовах існує протиставлення активних і пасивних синтаксичних структур, утворюваних за допомогою протиставлених форм активного і пасивного стану перехідних дієслів.

Ознакою номінативного типу є те, що в них ніколи не збігаються форми вираження прямого і непрямого додатків.

Ергативний типхарактеризується тим, що тут протиставлення значення активного виконавця дії (агентива) і фактитива (носія дії, що здійснює її не з власної ініціативи, а під зовнішнім впливом/за наявності зовнішньої ініціативи).

Ознаками ергативного типу є наявність опозиції агентивних і фактитивних дієслів. Аргетивний характеризується наявністю відмінків із синкретичним суб’єктно-об’єктним значенням: ергативний відмінок – значення суб’єкта-агентива, значення непрямого об’єкта; абсолютив (абсолютивний відмінок) – значення суб’єкта-фактитива і прямого об’єкта.

Речення характеризується наявністю ергативної та абсолютивної конструкцій:

Ергативна конструкція

Я теля пригнав

суб’єкт-агентив прямий об’єкт агентивне

ергативн.відмін. абсолютивн.відмін. дієслово

Абсолютивна конструкція

Теля прийшло

суб’єкт-фактитив фактитивне

абсолютивн.відмін. дієслово

(іберійсько-кавказькі мови, баскська, ескімосько-алеутські, північноіндіанські, австралійські мови).

Активний типхарактеризується протиставленням дієслів активної дії і дієслів стану. Назви суб’єктів мають показники активності / неактивності дії.

Класний типхарактеризується тим, що в ньому протиставлені дієслова ситуації і дієслова якості. Ці дієслова функціонують як предикати речень, що будуються за різними моделями.

4. Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.