Романець Л. М. Вчителі загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 – друга половина 1950-х рр.): соціальний статус та повсякденне життя. – Рукопис.

Практичне заняття № 3

Стильова диференціація сучасної української літературної мови

Теоретична частина

1. Поняття про стиль, визначення стилю.

2. Категорія функціонального стилю.

3. Критерії класифікації функціональних стилів.

4. Функціональні стилі української мови.

5. Жанрова диференціація функціональних стилів.

Практична частина

Завдання 1.Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть конспект.

Завдання для самоперевірки.Назвіть п’ять основних стилів української літературної мови. У чому полягає причина такого поділу? Перелічіть основні типи відмінностей між текстами різних стилів. Назвіть три основні відмінності між офіційно-діловим і художнім стилем.

Завдання 2. Відредагуйте подані словосполучення.

Приймати до відома, і так дальше, соблюдати порядок, заключати договір, заключати угоду, заключне рішення, згідно правил, відповідно плану, згідно закону, повістка дня, заказати що-небудь, заказний лист, по хворобі, по цьому поводу, поставити в приклад, поступають пропозиції, по приказу, працювати по сумісництву, всі без виключення, по вказівці, відповідно приказу, по проханню, по замовленню.

Завдання 3.Прочитайте тексти, визначте їх стильову приналежність і підстилі. Аргументуйте свою думку, використовуючи таблицю.

 

Основна функція
Обставини мовлення
Сфера вживання
Загальні ознаки
Мовні ознаки

Текст 1

Анотація

Романець Л. М. Вчителі загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 – друга половина 1950-х рр.): соціальний статус та повсякденне життя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2010.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню соціального статусу та повсякденного життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 – друга половина 1950-х рр.). Робота ґрунтується на широкому колі опублікованих та архівних джерел. У дисертації розкрито вплив і наслідки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн на зміни в складі вчительства, кадрове та матеріально-технічне забезпечення загальноосвітніх шкіл в умовах повоєнної розрухи та залишкового принципу фінансування освіти. У роботі розглянуто соціально-економічні аспекти повсякденності шкільного вчительства, умови праці та якість життя, їхній вплив на соціальний статус та соціальне забезпечення педагогів.

Дисертанткою простежено вплив ідеології на морально-психологічний стан шкільного вчительства, форми та методи партійно-державного тиску, репресивну політику щодо працівників освіти, антирелігійне виховання вчителів загальноосвітніх шкіл.

Ключові слова: Українська РСР, освіта, вчителі, загальноосвітня школа, повоєнний період, соціальний статус, повсякденне життя, педагогічні працівники.

Текст 2

Сьогодні зрання знялася завірюха. З півночі, з-за Дніпра, набігли на місто густі хмари, вулицями промчали вітри, і ось за вікном хурделить несамовита метелиця. Вона рве і шарпає довге гілля самотнього дерева проти мого вікна, гуде в дротах, стогне десь у димарі… Ні, таки направду повернулася зима! Я люблю завірюху. Люблю її розгнуздану, дику стихію, що летить наохляп степами, пролітає селами й вдирається до міста. Тоді я ходжу засніженими міськими вулицями, рішуче ступаю в перевої та замети й прислухаюся до її крижаної лірики. Завірюха сміється і плаче, стогне й шаленіє, вона співає весільної і воднораз похоронної, в її співі жура й мажор початку й кінця… (Б. Антоненко-Давидович).

Текст 3

– Та це ж ті каторжні Балаші! Хіба ж ви їх не знаєте? – кричала Мотря до людей.

– Та це ж ті іродові Довбиші! Хіба ж ви їх не знаєте? – репетувала баба Кайдашиха. – Це ж вона того вовчого заводу з чортячими хвостами.

– Та годі вам лаятись! – гукнув з-за тину один чоловік.

– Як лее годі! Та це ж ті підтикані, задрипані Балаші! Хіба ж ви їх не знаєте? Це ж ті бісівські лобурі, що старців по ярмарках водять! – кричала Мотря. – Он зав’язалась, як на Великдень, а батько ходить по селі з торбами.

– Брешеш, брешеш, як стара собака! Та й брехати добре не вмієш! У тебе й до того розуму та хисту нема, – кричала Мелашка.

– В тебе вже розуму, як у дірявому горшку; стільки, як у твоєї свекрухи! – кричала Мотря, взявшись за два кілки і висунувшись у Лаврінів двір (І. Нечуй-Левицький).

Текст 4

Світ великий. Історія його – не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам’ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.

Пам’ять – одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми – частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це – першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живе вірою та надією на краще. Але пам’ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.

Щоб жити краще – потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього (За В. Мисаном).

Текст 5

Дорога старенька!

Живий і здоровий. Одержав від тебе «передачу»: сіру сорочку, кальсони, три пари панчіх, рушник, хустки, масло, сало й цукерки. І грошей 20 карбованців. Сердечне спасибі. Тільки ти не турбуйся передачами, бо я ж знаю, яке в тебе скрутне матеріальне становище. То «передача» тільки завдаватиме мені невеселого думання. Я тут не голодую й не мерзну. Не одривай у дітей. А що буде потрібно, то я напишу. Привіт. Цілую тебе, дітей і бабушку.

Ваш чоловік-батько. М. Куліш

Черкни про здоров’я твоє й дітей. Адреса: Київ, НКВД УРСР (Інститутська 5), Спецкорпус, Кулішу.

Текст 6

Оголошення

10 квітня 2015 року о 14.00 в актовій залі школи відбудеться конкурс виконавців української народної пісні. Охочих узяти участь у конкурсі просимо подати заявки до 5 квітня 2015 року в учнівський комітет школи.

Дирекція

Завдання 4. Відредагуйте подані речення.

Молода сім’я з двох чоловік зніме квартиру у любому районі. На сьогоднішній день самим складним питанням є працевлаштування випускників. Бувші студенти Національного Університета «Львівської політехніки» гордяться тим, що вони отримували освіту в цьому вузі. На дверях інституту висіла об’ява, що заняття починаються в вісім годин. Вивчивши матеріал, всі мої відповіді на тести були зараховані як вірні. На прошлому тижні Україна заключила договір з Росією стосовно поставок газу. Міністерство освіти України прийняло міри по вдосконаленню освітньої системи. Ця контрольна є самою важною на протязі семестру, так як по ії результатах викладачем виставляється модуль. Ректор мого інститути завірив своїм підписом, що я дійсно отримую освіту в цьому учбовому закладі. Він задержується в відпуску, хоча на роботі появилися невідкладні задачі. В нашому мінішопі ви можете купити товари в розстрочку. Я дуже вибачаюсь, але чи не могли б ви мені підсказати, які дні є прийомними? Люба людина має право виразити свою власну думку. Він хоче прийняти участь у змаганнях, що відбудуться в слідуючу середу.

 

Завдання 5. Перекладіть текст українською мовою. Знайдіть у словнику іншомовних слів значення виділених слів.

 

І. Совокупность географических названий обозначают словом топонимия, а человек, изучающий географические имена, зовется топонимист.

Первое, основное и главное, значение и назначение географического названия – фиксация места на поверхности земли. Точные науки предлагают другой способ такой фиксации – с помощью системы координат. Но такой способ локализации объектов был создан относительно недавно. Он доступен лишь специалистам с серьезной и длительной подготовкой, да к тому же еще и с хорошей памятью на числа. В повседневной практике он неудобен. У людей всех стран с незапамятных времен выработался способ фиксации окружающих их объектов с помощью слов.

Обозначая географические названия словом топонимия, мы подчеркиваем их родство с другими собственными именами, такими как антропонимия (различные именования людей), зоонимия (клички животных) и так далее, и одновременно противопоставляем их именам нарицательным. И собственные, и нарицательные имена развиваются вместе с эволюцией языка, однако следуют при этом различным закономерностям, выявить которые можно лишь на основе тщательного анализа материала.

 

ІІ. Отмечая глубокие исторические связи государства и права, особенно на этапах новой и новейшей истории человечества, некоторые ученые на базе данных современной науки приходят к выводу, что право появилось раньше государства; оно в первичных формах, прежде всего в форме обычного права, активно функционировало в рамках древних цивилизаций, приобретало важное значение в организации социальных отношений на государственном, предгосударственном и раннегосударственном стадиях развития общества. Лингвисты, изучающие индоевропейские и другие и языковые ветви, относят появление базовых правовых терминов (договор, суд, долг, заем, наказание и др.) к древнейшим эпохам, когда о государстве не могло быть и речи. В этнографической литературе зафиксировано немало племенных обычно-правовых систем, достигших в разработке отдельных институтов высокого юридико-технического уровня.