В кабінеті тиша. Всі сидять засмучені з думками про те, де знайти дурних Зачіпальників, адже свої купки грошей й на проїзд не вистачає, навіть якщо їх і згинати.

Як я кредити роздавала.

(молодіжна фондовська сатира)

 

П’єса для гуртка художньої самодіяльності ПТУ.

 

Дійові особи:

Кукухін – діючий голова ради міста Фондовичі.

Сірожа Опанасович – голова сільради, кандидат у депутати в раду міста Фондовичі від Молодіжніньського району та партії «У хаті» або «Вухаті».

Квасинович (погоняло, бо часто квасить) - заступник голови сільради, екс директор «верну гроші всім», на пів ставки працює ковалем, всюди пхає свого носа і думає що ніхто не помічає, очолює кружок самодіяльності.

Касандрович – сільська гордість та раритет - ще Фондовичей не було, а він там працював, знає все, але все ніколи не говорить, дуже добре варить ячмінний напій «Колос», насправді, він як герой серіалу «Горець».

Агроном Василь – травить анекдоти, їздить на подряпаній старенкій машині, дуже добре рахує цеглини, інколи обіцяє показати «Кузькіну мать», мріє про Бабу Галю.

Баба Галя – говірлива струнка молодиця, називає себе Бабою, щоб Агроном не чіплявся, кохає свого Петра, в сільських Фондовичах багато років і знає свою справу - втюхає шматок дерева по ціні трьох цеглин.

Дунька і Манька – дві худорляві гарненькі молодиці, місцеві рахувальники, часто плутають дебет з кредитом, але гарно танцюють за рахунок Квасиновича.

Мальчиш-Савінчиш – виконує програму «верну гроші всім», єдиний хто має освіту рахувальника, інколи виконує задачки Маньці та Дуньці, бажання їх задушити не приховує, але ніколи не встигає, бо пузо мішає, а вони, зарази, бігають швидко… і часто в кабінет до Сірожи Опанасовича…

Анька– на думку Опанасовича, «Координатор всього», насправді очолює відділ благодійної, освітньої допомоги на селі, мріє про яхту, голосно хіхікає, говорить, що думає, а думає багато….любить Касандровича.

Алевтина– мріє про котЕ та мир у всьому мирі, добре працює у відділі благодійної освітньої допомоги на селі, потайки любить Савінчиша.

Малюк-Колесійович– худорлявий молодик, сільський «КАЧОК» - качає колеса машин і для Малени клеїть їх, щоб вода не витікала.

Малена- примара сільради, за кермом старенької подряпаної червоної машини, працює на посаді «страх водіїв» та клейщика квіточок на авто, всі знають, що вона є, але не знають де саме.

Зачіпальники– постійні декорації Фондовичей Молодіжнінського району – потворні створіння.

Квасовий – поважна людина Квасиновича, не вміє чистити рибу.

Козлячество– смертельний вирок Дуньки та Маньки.

 

Дія перша.

 

Ранок у сільраді, кабінет голови сільради Сірожи Опанасовича, загальні збори. Малюк-Колесійович встановлює мікрофон.

Сірожа Опанасович: Раз-Раз.

Анька:(голосно з місця) На ринку квас.

Сірожа Опанасович: (засмучено, роздувая щоки) це були мої слова…

На порядку денному мої перевибори в міські Фондовичі. ОЙ (розгублено), показники для Кукухіна про кредитування Зачіпальників.

Анька: пропоную винести на обговорення й оплату праці.

Сірожа Опанасович: на порядку денному МОЇ перевибори, а з вашими грошима я от що придумав: ви розкладіть свої гроші по купкам (пауза)… розкладіть свої гроші в одну купку та зігніть її удвічі, тоді вона товстіше буде.

Квасинович:Сірожа Опанасович, ти-геній!

Сірожа Опанасович: Я знаю. На скільки кредитів в нас грошей?

Дунька і Манька:це зараз Агроном Василь порахує.

Сірожа Опанасович: Скільки в нас Зачіпальників на дорогі кошти Кукухіна?

Баба Галя:(тихесенько) Дурних нема… А від Вас, Сірожа Опанасович, та від Кукухіна дурні не приходять..., вибачте.

Сірожа Опанасович:Не хочу чути! Я звик бути першим!.. Не можете роздати дорогі кошти Кукухіна, беріть їх самі…

Анька: А чого спочатку ми? Це ж Ви, Сірожа Опанасович, звикли бути першим!

Сірожа Опанасович: (роздуває щоки та червоніє) Вас не питали. Це я голова сільради… йдіть розбирати дорогі кредити Кукухіна!

В кабінеті тиша. Всі сидять засмучені з думками про те, де знайти дурних Зачіпальників, адже свої купки грошей й на проїзд не вистачає, навіть якщо їх і згинати.

Сірожа Опанасович: На порядку денному мої перевибори в міські Фондовичі, треба збудувати музей.

Анька: (зацікавлено) кому треба?

Сірожа Опанасович:(насупившись) Я хочу в музей… передати раритетні речі.

Квасинович: все що було, вже передали.

Сірожа Опанасович: так заберіть і передайте ще раз. Кукухін буде думати, що вдвічі більше передано. (Замрійливо і тихо) І мій рейтинг нарешті підніметься.

Анька: А що вже не піднімається?