Г) Ні, не правильно, оскільки сплата судового збору не вимагається за подання клопотань про витребування доказів у попередньому судовому засіданні.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Теоретичні питання
1. Реалізація права на судовий захист в цивільному процесі.
2. Поняття і види джерел цивільного процесуального права. Значення для цивільного судочинства Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
3. Цивільні процесуальні норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
4. Задачі цивільного судочинства. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
5. Принципи законності, верховенства права та правової визначеності, їх значення для цивільного судочинства.
6. Принципи диспозитивності, змагальності та процесуальної рівноправності сторін.
7. Принципи гласності, усності та безпосередності судового розгляду.
8. Принцип державної мови цивільного судочинства.
9. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду.
10. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді. Відводи інших учасників цивільного процесу.
11. Автоматизована система документообігу суду.
12. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права і обов’язки.
13. Сторони в цивільному процесі, їх процесуальні права та обов’язки. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
14. Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов’язки співучасників.
15. Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
16. Процесуальне правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
17. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (підстави і процесуальний порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
18. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (підстави і процесуальний порядок вступу в справу).
19. Представництво в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути представниками в суді. Повноваження представника в суді (об’єм і оформлення).
20. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді.
21. Участь в цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
22. Участь в цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, їх процесуальні права і обов’язки.
23. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу, їх процесуально-правовий статус.
24. Поняття судових доказів. Належність та допустимість доказів.
25. Класифікація доказів.
26. Поняття предмета доказування. Підстави звільнення від доказування.
27. Розподіл між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, обов’язків доказування. Роль суду в доказуванні.
28. Засоби доказування в цивільному процесі. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників як засіб доказування.
29. Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов’язки свідків.
30. Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
31. Речові докази. Процесуальний порядок дослідження речових доказів.
32. Експертиза в цивільному процесі України. Висновок експерта як засіб доказування.
33. Оцінка судових доказів. Особливості оцінки доказів в різних стадіях цивільного процесу.
34. Забезпечення доказів.
35. Судові доручення по збиранню доказів в цивільному процесі.
36. Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальних строків.
37. Судові витрати (поняття та види).
38. Цивільна юрисдикція суду. Критерії віднесення справи до цивільної юрисдикції.
39. Поняття і види підсудності. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд.
40. Територіальна підсудність цивільних справ. Види територіальної підсудності.
41. Поняття та особливості наказного провадження. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Процесуальний порядок видачі і скасування судового наказу.
42. Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову.
43. Види позовів. Об’єднання та роз’єднання позовів.
44. Пред’явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
45. Процесуальний порядок відкриття провадження у цивільній справі. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
46. Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову та їх види.
47. Зустрічний позов. Порядок і умови пред’явлення зустрічного позову.
48. Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову, заміни забезпечення позову та скасування заходів забезпечення позову.
49. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
50. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
51. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
52. Роль головуючого в судовому засіданні. Заходи процесуального примусу.
53. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
54. Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
55. Фіксування цивільного процесу.
56. Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні.
57. Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
58. Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави, процесуальний порядок та правові наслідки).
59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
60. Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
61. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
62. Зміст судового рішення (його складові частини).
63. Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив: виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, додаткове рішення суду, роз’яснення рішення суду.
64. Законна сила судового рішення. Порядок та правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
65. Ухвали суду першої інстанції, їх види.
66. Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
67. Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
68. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
69. Процесуальний порядок розгляду судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
70. Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
71. Процесуальний порядок розгляду судом справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземцями.
72. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
73. Процесуальний порядок розгляду судами справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
74. Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
75. Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
76. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.
77. Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
78. Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
79. Підготовка апеляційного розгляду справи. Процесуальний порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
80. Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
81. Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
82. Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб’єкти права касаційного оскарження. Об’єкти касаційного оскарження.
83. Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
84. Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
85. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
86. Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
87. Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст ухвали і рішення суду касаційної інстанції.
88. Провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України: підстави, процесуальний порядок.
89. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень.
90. Постанова Верховного Суду України як форма судового рішення в цивільному процесі.
91. Підстави та процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
92. Процесуальний порядок звернення судових рішень до виконання. Негайне виконання судових рішень.
93. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання.
94. Підстави та порядок вирішення судом питань про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, а також про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
95. Поворот виконання судового рішення.
96. Провадження з оскарження в цивільному процесі рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
97. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів.
98. Визнання та виконання рішень іноземних судів на території України.
99. Порядок відновлення втраченого судового провадження.
100. Особливості розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом. Направлення судових доручень про надання правової допомоги до іноземного суду. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів.
Приклади тестових завдань
1. У справі про розподіл спільного майна подружжя позивач сплатив судовий збір у максимальному розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір». Через деякий час позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій, посилаючись на те, що з ним проживає малолітня дитина, просив суд відійти від принципу рівності часток та присудити йому більшу частину спільного майна. Суд залишив заяву без руху та вказав про необхідність доплатити судовий збір пропорційно збільшенню позовних вимог, оскільки на момент подання заяви у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» максимальний розмір судового збору збільшився. Чи законною є вимога суду?
А) Так, оскільки на момент подання заяви про збільшення розміру позовних вимог діяли положення нової редакції Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких максимальний розмір судового збору збільшився. Тому позивач повинен був доплатити судовий збір пропорційно збільшенню позовних вимог.
б) Ні, оскільки судом застосовуються положення закону про максимальний розмір судового збору, що діяли на момент відкриття провадження у справі.
в) Ні, оскільки процесуальний закон не вимагає доплати судового збору при збільшенні розміру позовних вимог.
г) Ні, оскільки Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» максимальний розмір судового збору не було збільшено.
2. Громадянин звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів. Судовий збір сплачений не був. Позовна заява була подана до суду до набрання чинності Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», однак під час вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі вказаний закон набрав чинності. Чи повинен суддя залишити позовну заяву без руху через несплату позивачем судового збору?
а) Так, оскільки на момент вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі діяла нова редакція Закону України «Про судовий збір», яка не містила норми щодо звільнення позивачів у справах про захист прав споживачів від оплати судового збору.
б) Так, оскільки позивач повинен був усвідомлювати, що на момент вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі Закон України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» набере чинності, та повинен був діяти у відповідності з його положеннями.
В) Ні, оскільки на момент подання позовної заяви до суду діяла редакція Закону України «Про судовий збір», яка містила норми щодо звільнення позивачів у справах про захист прав споживачів від оплати судового збору.
г) Ні, оскільки положення Закону України «Про захист прав споживачів» не змінилися та на момент вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі містили положення щодо звільнення позивачів у справах про захист прав споживачів від оплати судового збору.
3. У справі про поновлення строку на прийняття спадщини позивач у попередньому судовому засіданні подав до суду заяву про витребування спадкової справи у нотаріуса. Суддя залишив цю заяву без руху через несплату судового збору та встановив позивачу строк для виправлення даного недоліку. Чи правильно вчинив суддя?
а) Так, правильно, оскільки дана заява є заявою про забезпечення доказів та до неї обов’язково має бути додано документ про сплату судового збору.
б) Ні, не правильно, оскільки суддя повинен був відмовити у прийнятті заяви, оскільки вимоги позивача порушують таємницю вчинення нотаріальних дій.
в) Ні, не правильно, оскільки залишенню без руху підлягають лише заяви (позовні заяви), якими ініціюється відкриття провадження у справі, а тому у випадку несплати судового збору при поданні заяви про витребування доказів, суд повинен відмовити у її задоволенні.
г) Ні, не правильно, оскільки сплата судового збору не вимагається за подання клопотань про витребування доказів у попередньому судовому засіданні.
4. Громадянин звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати. Що повинен зробити суд?
А) Відкрити провадження та видати судовий наказ не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати.
б) Відмовити у прийнятті заяви, оскільки було заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України.
в) Відмовити у прийнятті заяви в частині стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та відкрити провадження і видати судовий наказ лише в частині вимог про стягнення суми заборгованості із заробітної плати.
г) Відкрити провадження за всією заявою в цілому однак задовольнити її частково та видати судовий наказ лише в частині вимог про стягнення суми заборгованості із заробітної плати.
5. Громадянин після постановлення ухвали про відкриття наказного провадження, але до моменту видачі судового наказу подав заяву про залишення заяви про видачу судового наказу без розгляду. Як повинен вчинити суд?
А) Задовольнити заяву та залишити заяву про видачу судового наказу без розгляду, оскільки враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, такі процесуальні дії не будуть суперечити вимогам ЦПК України.
б) Відмовити у прийнятті заяви, оскільки в наказному провадженні не може бути застосовано процесуальний інститут залишення заяви без розгляду як такий, що суперечить суті наказного провадження.
в) Відмовити у прийнятті заяви, оскільки відповідна процесуальні дія (залишення заяви без розгляду) не передбачена положеннями Розділу ІІ ЦПК України «Наказне провадження».
г) Повернути заяву про видачу судового наказу заявнику, оскільки залишення заяви про видачу судового наказу без розгляду не передбачена ЦПК України, водночас заявник не бажає розгляду його вимог судом.
6. Працівник звернувся до суду з позовом про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі. Суддя відмовив у відкритті провадження у справі через пропуск строку позовної давності. Чи правильно вчинив суддя?
а) Так, оскільки для позовних вимог про поновлення на роботі встановлено законом місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки і у разі його пропуску суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі.
б) Ні, оскільки відмовити у відкритті провадження у справі суддя може тільки після того, як відповідач заявить про застосування строку позовної давності.