ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Після закінчення практики студент повинен подати на кафедру на­ступні матеріали:

1.Заповнений щоденник практики з відгуками керівника практики від підприємства, засвідчений печаткою, та керівника практики від академії.

2.Звіт з практики, виконаний відповідно до календарного плану та засвідчений підписами керівника і печаткою бази практики.

3.Додатки до звіту.

Звіт з практики виконується у друкованому (рукописному) вигляді обсягом 20-35 сторінок (без обсягу додатків). Звіт оформлюється за вимогами Держс­тандарту на навчально-наукову документацію - ДСТУ 3008-95 [1].

Рекомендована структура звіту:

- титульний аркуш (Додаток Д);

- анотація (1 сторінка);

- зміст (Додаток Е);

- вступ (1-2 сторінки);

- основна частина - зміст звіту (10-25 сторінок);

- висновки і пропозиції (2-3 сторінки);

- список використаної літератури (10-20 джерел);

- додатки.

Анотація містить основні відомості про виконану роботу: кількість сторінок, рисунків, таблиць, літературних джерел; повну назву бази практики; мету і завдання роботи; ме­тоди дослідження; результати дослідження; ключові слова (4-8 слів).

У вступі висвітлюються актуальність розвитку економічної діяльно­сті та менеджменту підприємств певної галузі та особливості функціонування підприємст­ва, на якому студент проходить практику, і його місце в економіці регіону.

Наприкінці вступу розкривається мета і завдання роботи, основні нормативно-правові акти, якими керується підприємство у своїй діяльності.

Основна частина роботи містить схеми організації виробництва і управління, аналітичні дані і висновки за ними. В кінці розділу, виходячи з аналізу, робляться загальні висновки і даються короткі рекомендації.

У розділі «висновки і пропозиції» студент стисло характеризує результати практики, надає загальну оцінку стану та розвитку економічної діяльності підприємства, визначає напрями організації, що потребують розвитку й удоскона­ленню.

Розробляє рекомендації щодо поліпшення діяльності підприємства: економіко-управлінські заходи щодо виходу підприємства з кризи (поліпшенню якості продукції, зміни асортименту, вдосконаленню структури управління, розвитку внутрішньоекономічних відносин, зменшенню бартерних операцій, ліквідації заборгованості по заробітній платі, до бюджету, Пенсійний фонд і тому подібне), зростанню продуктивності праці, ефективності використання ресурсів і зниженню витрат ін.

Висловлює думку про ефективність практики (опис власної участі в роботі економічних відділів, придбаних знань, умінь, навиків; пропозиції по підвищенню ефективності роботи підприємства, організації, фірми, пропозиції по поліпшенню організації практики).

Список використаної літературиподається в алфавітному порядку. Приклади оформлення списку літератури наведені в додатку Д.

Додатки містять копії матеріалів, необхідні для повноти сприйняття роботи (бухгалтерські та фінансово-економічні матеріали підприємства):

- форма №1 «Баланс»;

- форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

- форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»;

- форма №4 «Звіт про власний капітал»;

- форма 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних фондів, аморти­зацію (знос)»;

- форма 1-ПВ «Звіт про працю»;

- форма 1-П «Звіт підприємства по продукції»;

- інші статистичні джерела згідно з галузевою специфікою підприємства);

- перелік вивчених методичних документів;

- за необхідністю: проміжні формули й розрахунки; таблиці з допоміжними цифровими даними; інструкції, методики, описи алгоритмів і програм рішення задач на ПЕОМ, розроблені в процесі виконання роботи; допоміжний ілюстративний матеріал.

Загальні вимоги щодо оформлення звіту.

Звіт про практику повинен бути виконаний у вигляді комп'ютерного (чіткого рукописного) на­бору (на одному боці аркуша білого паперу формату А4) українською мовою.

Текст роботи розмішується на сторінці, яка обмежується полями: ліве -3 см, верхнє та нижнє - 2 см, праве - 1 см. Відстань між заголовком і текстом повинна бути в межах одного інтервалу. Відстань між текстом і наступним заголовком повинна бути в межах одного інтервалу У комп'ютерному варіанті на сторін­ці розміщується приблизно 30 рядків з 70 знаками в кожному з них. Шрифт (Times New Roman, 14 кегель) друку повинен бути чітким, рядок - чорного ко­льору середньої жирності. Кольорове оформлення не допускається. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Міжрядковий інтервал - полуторний. Абзацний відступ у роботі - 1,25 см.

Вписувати в текст роботи окремі іноземні слова, формули, умовні позначки можна чорнилами, тушшю, пастою чорного кольору, при цьому щільність тексту повинна бути наближена до щільності основного тексту. Друковані помилки, описки та графічні неточності, виявлені в процесі на­писання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням бі­лою фарбою і нанесенням на тому ж місці чи поруч виправленого тексту (фрагмента малюнка) машинописним та рукописним шляхом. Надруковані на ПЕОМ про­грамні документи повинні відповідати формату А4, їх включають у зага­льну нумерацію сторінок роботи і розміщають, як правило, в додатках.

Заголовки

Заголовки структурних частин роботи: «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують прописними літерами симетрично до основного тексту.

Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки.

У назві розділів, підрозділів, таблиць та рисунків не припускається перенос слів по складам.

У тексті роботи обов’язково проставляється перенос слів по складах.

Нумерація

Нумерація сторінок розділів, підрозділів, рисунків, таблиць і формул проставляється арабськими цифрами без знака № і крапки наприкінці. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, далі йдуть анотація та зміст, що включаються до загальної нумерації роботи без позначення номера сторінки на них. На наступних сто­рінках (зокрема першої сторінки вступу) номер проставляють у правому верхньому куті без крапки наприкінці.

Ілюстрації

Ілюстрації (схеми, графіки та ін.) подають у роботі безпосередньо пі­сля тексту, де вони згадуються вперше, чи на наступній сторінці.

Ілюстрації починаються словом «Рисунок» і нумеруються послідовно в межах розділу. Підпис розташовуються після ілюстрації по середині рядка, наприклад:

Рисунок 1.1- Схема взаємодії підприємства з ринковим середовищем

За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Таблиці

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті на цій або наступній сторінці та­ким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи чи з поворотом за годинковою стрілкою на 90º. У висновках до таблиці теж вказують її номер: «За даними табл. 2.1 ...». Таблицю з великою кіль­кістю рядків можна переносити на іншу сторінку. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву розташовують тільки над першою частиною. Таб­лицю з великою кількістю граф можна поділити й записати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повто­рюють її нумерацію рядків, в іншому випадку - нумерацію граф.

Якщо текст, що повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох чи більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками «-//-». Як­що цифрові чи інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наведені, то в ньому ставлять прочерк.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 3.1 – Аналіз динаміки показників ділової активності ЗAT «Норд» за пе­ріод 2008-2009 pp.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. Номер таблиці по­винен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між яки­ми ставиться крапка. При переносі частини таблиці на іншу треба писати «Продовження табл. » і вказувати номер таблиці, наприклад: «Продов­ження табл. 2.2». Шрифт тексту у таблиці 10-14 кегель.

Формули

Формули нумерують також у межах розділу, наприклад: (1.1) (перша формула першого розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів необхідно на­водити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони пода­ні у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без дво­крапки, зробивши абзацний відступ; кожне пояснення слід починати з но­вого рядка, з абзацу, величини виділяють курсивом. У кінці пояснення ста­виться крапка з комою, а після останнього пояснення - крапка.

Рівняння та формули потрібно виділяти з тексту окремими рядками. Вище і нижче кожної формули необхідно залишити не менше одного віль­ного рядка. Якщо рівняння не можна записати в один рядок, його треба пе­ренести після знаку «дорівнює» (=) чи після знаків «плюс» (+), «мінус» (-), «множення» (х), "відношення" (÷).

Посилання на джерела

При написанні звіту студент зобов'язаний давати посилання на джере­ла, які наводяться в роботі. Це дає можливість перевірити вірогідність інфор­мації, допомагає з'ясувати її зміст тощо. Посилатися треба на останні видан­ня та публікації. На більш раннє видання можна посилатися тільки в тому випадку, коли розглядається матеріал, який не включено в останнє видання.

Посилання в тексті роботи на джерело треба позначати порядковими номерами, які виділяються квадратними дужками і, бажано, номером сторінок, наприклад, [1, с. 6-7].

Додатки

Додатки оформлюються як продовження роботи на наступних сторін­ках і розташовують їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток має заголовок, надрукований зверху великими буквами симетрично до тексту сторін­ки. Посередині рядка над заголовком великими буквами друкується слово «Додаток А» і велика буква, що позначає додаток.

Додатки треба позначати послідовно великими буквами українського алфавіту, за винятком букв Ґ, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б та ін. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділе­ний на розділи і підрозділи, що нумеруються в межах додатка, наприклад, А.4 - четвертий розділ додатку А; Б.2.1 - підрозділ 1 розділу 2 додатка Б.

Ілюстрації, таблиці та формули, які розташовують у додатках, нуме­рують також у межах додатка, наприклад: рисунок В.1.2 - рисунок другий першого розділу додатку В; формула (А.5) - п'ята формула додатку А.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Для якісного проведення першої технологічної практики студент отримує календарний план контролю її проведення, згідно з яким зобов'язаний на­дати на кафедру матеріал щодо практики у відповідний термін.

Контроль за проведенням режиму праці проводиться керівником практики від підприємства та академії.

Студент повинен постійно відвідувати базу практики, вести поточні записи в щоденнику, періодично відвідувати консультації керівника прак­тики від академії і скласти підсумковий звіт практики.

Підсумки практики підводяться в процесі захисту студентом звіту про першу технологічну практику перед комісією.

Оцінювання захисту звіту відбувається у формі диференційованого заліку (табл. 1).

Таблиця 1- Критерії оцінювання захисту звіту з першої технологічної практики

Звіт про першу технологічну практику бакалавра до захисту не допуска­ється, якщо:

- він представлений керівнику на перевірку або на будь-якому наступному етапі проходження з порушенням термінів;

- зміст і структура роботи не відповідають вимогам програми практики;

- робота недбало оформлена і не зброшурована;

- відсутні відгуки керівника практики від підприємства та академії.

Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний від­гук на базі практики або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу.

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• Далее ⇒