Транспортне обслуговування

Основи функціонування системи матеріально-технічного забезпечення виробництва та організація складського господарства на підприємстві

3. Організація тарного господарства

Транспортне обслуговування

Процес виготовлення продукції на підприємстві супроводжується переміщенням певної кількості різноманітних вантажів (сировини, матеріалів, палива, відходів виробництва, готової продукції), що потребує значних затрат на транспортне обслуговування виробництва, чітка організація якого забезпечує поєднання всіх елементів виробничого процесу.

Комплекс підрозділів, що займається всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворює транспортне господарство підприємства. Тобто транспортне господарство займається організацією доставки всіх вантажів на підприємство, їх переміщенням усередині підприємства, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції. Головним завданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійної доставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організації транспорту, а також повне збереження вантажів у процесі транспортування та переміщення.

Взагалі транспорт поділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній пов'язаний із переміщенням вантажів за межі підприємства, тобто постачання й доставка матеріальних цінностей на підприємство і вивіз готової продукції зовнішнім споживачам.

Внутрішній транспорт пов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємства. Він поділяється на міжцеховий і внутріцеховий.

Внутріцеховий, у свою чергу, поділяється на загальноцеховий та міжопераційний.

За способом дії всі транспортні засоби поділяються на засоби перервної (циклічної) й неперервної дії; за напрямком переміщення вантажів – на горизонтальні (транспортери, рольганги); вертикальні (підйомники, ліфти); горизонтально-вертикальні (автонавантажувач, кран балки, мостові і козлові крани); похилені (канатні та монорельсові шляхи, схили тощо).

Для зовнішніх перевезень використовується: залізничний, водний транспорт – за його допомогою здійснюють великі обсяги перевезень на далекі від стані за більш-менш постійною схемою вантажоперевезень; автомобільний – найбільш поширений завдяки його зручності, мобільності та здатності переміщення від будь-якого місця відвантажування до місця споживання; авіаційний – використовується в досить малих обсягах. У таблиці 1.1. наведено транспорт, що використовується на підприємстві.

Таблиця 1.1.

Транспорт, що використовується на підприємстві

Структура транспортного господарства залежить від обсягу зовнішніх і внутрішніх вантажоперевезень, рівня кооперації з транспортними організаціями, виробничої структури підприємства, типу виробництва, загальних обсягів випуску, габаритів та маси продукції, її виду тощо.

Зазвичай транспортним господарством керує комерційний директор (або заступник директора з комерційних питань). До складу транспортного господарства підприємства входять:

1. Транспортний відділ, який тісно взаємодіє з підрозділами відділу головного механіка і складається із

· планово-економічного бюро;

· технічного бюро;

· диспетчера (диспетчерське бюро);

· бюро обліку.

2. Транспортні цехи за видами транспорту і гаражі, які включають всю необхідну ремонтно-обслуговуючу інфраструктуру.

Основними завданнями транспортного господарства є:

· вчасність і ритмічність усіх видів вантажоперевезень, вантажно-розвантажу вальних робіт і переміщень;

· нормування, визначення, планування й виконання транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;

· поточне обслуговування, ремонт і відновлення парку машин, обладнання й механізмів транспортного господарства;

· облік, аналіз і контроль, організація ефективної роботи транспортного господарства, зниження затрат на транспортні операції, перевезення вантажів та утримання транспортного господарства;

· організація й виконання заходів для техніки безпеки, охорони праці при виконанні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт, вирішення питань екології та промислової санітарії.

У галузі організації транспортного господарства необхідно постійно забезпечувати

· раціональну організацію схем руху транспортних потоків і якнайшвидше пересування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива й готової продукції згідно з вимогами виробничого процесу;

· ефективне використання всіх транспортних засобів та праці транспортних працівників;

· підвищення механізації та автоматизації транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій, а також зниження їх собівартості;

· постійну працездатність транспорту, контроль виконання транспортних операцій, облік та аналіз із використанням сучасних інформаційних технологій і комп'ютерної техніки.

Раціональна організація вантажоперевезень базується на вивченні й визначенні вантажообігу і вантажопотоків по підприємству, його окремих цехах, для складів та інших підрозділів.

Вантажообіг (загальний) – це загальна (сумарна) кількість вантажів, яку необхідно перемістити на підприємстві за визначений проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік тощо).

Вантажопотік – це кількість вантажів, яку необхідно перемістити між двома пунктами за визначений проміжок часу (зміну, добу, декаду, місяць, квартал, рік і под.).

Вантажообіг складається з декількох окремих вантажопотоків, тому дорівнює сумі всіх вантажопотоків. На основі даних про потужності вантажопотоків у тоннах і відстані між пунктами (у кілометрах) визначають обсяг транспортної роботи в тон но-кілометрах.

Дані про вантажообіг та вантажопотоки підприємства й окремих підрозділів доцільно висвітлювати наглядно у вигляді “шахматної” таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

“Шахматна” таблиця розрахунку внутрішнього вантажообігу підприємства, тис. тонн

За даними “шахматних” таблиць, планувань цехів і генерального плану підприємства складається схема (діаграма) вантажопотоків (рис. 1.1.), а за структурою вантажообігу й вантажопотоків визначають тип і структуру парку транспортних та підйомно-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршрутів

засобів перервної (циклічної) дії – маятниковий, кільцевий або вільний (рис. 1.2.), які називаються схемами переміщення вантажів і руху транспортних засобів.

Рис. 1.1. Схема вантажопотоків підприємства.

Із цього різноманіття перевезень у цехах особливу увагу приділяють міжопераційному переміщенню об'єктів виробництва, яке повинне виконуватись у повній відповідності з технологічно-організаційною послідовністю виконання операцій та ритмом виробничого процесу.

Рис. 1.2. Схема переміщення вантажів у руху транспортних засобів

У поточному виробництві, особливо на гнучких автоматичних лініях, використовують автоматичні та автоматизовані транспортно-накопичувальні (АТНС) і розподільні системи. АТНС можуть бути різних рівнів: міжцеховими, цеховими і локальними, що обслуговують відокремлені виробничі модулі. Для здійснення вантажоперевезень між дільницями, цехами та підрозділами підприємства можуть використовувати різні види транспортних засобів (таблиця 1.1.), які необхідно правильно визначити, щоб узгодити між собою всі технологічні й транспортні операції у просторі й за часом. Для цього на підприємстві розробляють транспортно-технологічні схеми, спеціальні циклограми виконання окремих виробничих процесів та їх стадій, за допомогою яких стикують окремі елементи, транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування.

Після визначення основних вантажопотоків вибору необхідних видів транспорту здійснюється розрахунок кількості транспортних заходів перервної або неперервної дії. Існують різні способи визначення потреби в транспортних засобах. Розглянемо деякі з них.

Розрахунок транспортних засобів перервної (циклічної дії)

1. При маятниковій системі руху вантажів:

a) Необхідна кількість транспортних засобів одного виду на даному маршруті на плановий період (зміну, добу, місяць):

де – обсяг вантажоперевезень за даним маршрутом на плановий період часу (зміну, добу, місяць), т;

– час здійснення одного транспортного циклу одним транспортним засобом, хв.;

– вантажопідйомність визначеного виду транспортного засобу, т;

– коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу;

– ефективний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу за плановий період при однозмінному режимі роботи (1 зміна за добу), год.;

– кількість змін роботи транспортного засобу за одну добу.

b) Кількість рейсів, здійснюваних одиницею визначеного виду транспортного засобу за добу:

де – тривалість однієї зміни, хв.;

– коефіцієнт використання добового фонду часу роботи транспортного засобу.

c) Продуктивність одиниці транспортного засобу за один транспортний цикл (рейс):

де – кількість робочих днів (діб) роботи визначеного виду транспортного засобу за плановий період переведення заданого обсягу вантажів на даному маршруті, діб.

d) Час здійснення одного транспортного циклу при маятниковій системі руху вантажів:

де L – відстань між двома кінцевими пунктами перевезень вантажів, км;

V_ср – середня швидкість руху транспортного засобу, км/год;

Т_н.р – середній час здійснення навантаження (Т_н) і розвантаження (Т_р) транспортного засобу в початковому і кінцевому пунктах перевезень за один транспортний цикл, хв.:

2. При кільцевій системі руху транспортних засобів зі зростаючим вантажопотоком час здійснення одного транспортного циклу:

де L – довжина всього кільцевого маршруту, км;

К_п.н – кількість пунктів навантаження за маршрутом, пунктів;

Т_н – середній час виконання навантажувальних операцій на одному пункті навантаження (за один транспортний цикл), хв;

– середній час розвантаження транспортного засобу за один транспортний цикл, хв.

При кільцевій системі руху транспорту з падаючим вантажопотоком час здійснення одного транспортного циклу:

де К_п.р. – кількість пунктів розвантаження за маршрутом, пунктів;

– середній час виконання розвантажувальних операцій на одному пункті розвантаження (за один транспортний цикл), хв.;

– середній час навантаження транспортного засобу за весь транспортний цикл, хв.

3. При кільцевій системі руху транспортного засобу з рівномірним вантажопотоком час здійснення одного транспортного циклу:

де К_в.р. – кількість навантажувально-розвантажувальних пунктів на кільцевому маршруті, штук;

– середній час здійснення навантажувально-розвантажувальних операцій на кожному окремо взятому пункті, хв.

Потреба в транспортних засобах неперервної дії, яка необхідна для забезпечення вантажопотоку (наприклад, кількість конвейєрів):

де Q_год – обсяг вантажопотоку за одиницю часу на даному маршруті, т/год;

q_год – продуктивність визначеного виду транспортного засобу неперервної дії (конвеєра), т/год;

К_в – годинний коефіцієнт використання продуктивності транспортного засобу неперервної дії.

Основні напрями підвищення якості та ефективності транспортного обслуговування:

· скорочення кількості операцій переміщення (перевалок) – усунення зайвих пунктів складування, проміжних пунктів розвантаження й навантаження; суміщення транспортних та основних технологічних операцій за часом і в просторі;

· скорочення часу (циклу) транспортних операцій;

· удосконалення технології процесів переробки вантажів;

· досягнення такого рівня організації переміщення вантажів, що відповідав би ступеню організації основного виробництва;

· комбіноване використання різних транспортних і вантажопідйомних засобів, перехід до створення транспортної системи, яка дозволить поєднати окремі транспортні машини, що забезпечувало б раціональне транспортування вантажів;

· максимальне укрупнення транспортних партій (там, де це доцільно), широке використання пакетних та контейнерних перевезень;

· раціональне обслуговування транспортних операцій, що охоплює:

ü техніко-економічне й оперативне планування;

ü ремонт транспортного, підйомно-транспортного обладнання, тари, контейнерів;

ü забезпечення необхідними допоміжними засобами;

ü розроблення транспортно-технологічних карт;

ü удосконалення технології транспортування, транспортних засобів тощо;

· розроблення ефективних форм розвитку й удосконалення всієї системи транспортного господарства, скорочення затрат на транспортні операції, підвищення матеріального стимулювання робітників за вдосконалення і підвищення ефективності роботи транспортної системи підприємства;

· удосконалення нормування, обліку та контролю використання транспортних засобів;

· підвищення рівня автоматизації виробництва і його управління, скорочення середнього віку транспортних засобів та зростання питомої ваги прогресивних транспортних засобів.

12
• 3
• Далее ⇒