ФОРМИ ТА МЕТОДИ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕВІЗІЙ
Під ФОРМОЮ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ розуміється організація й проведення контрольних дій відповідно до основних стадій бюджетного процесу.
Виділяють такі форми бюджетного контролю:
· Попередній контроль, який включає:
1) контроль відповідності бюджетної політики національним інтересам;
2) контроль ефективності показників бюджетних програм;
3) аналіз виконання бюджету попередніх періодів та здійснення рекомендацій щодо виявлення бюджетних резервів;
4) контроль за встановленими нормами соціального забезпечення;
· Поточний контроль, що здійснюється під час проведення операцій з фінансовими ресурсами та включає:
1) контроль за своєчасністю надходжень коштів до бюджету та здійсненням платежів з бюджетних рахунків;
2) операційний контроль ефективності та цілеспрямованості використання бюджетних ресурсів;
3) контроль забезпечення достовірності ведення бухгалтерського обліку та звітності;
4) виявлення відхилень в процесі виконання бюджету за доходами та видатками та усунення негативних тенденцій;
5) запобігання зловживанням під час використання бюджетних коштів;
· Подальший контроль (остаточний, ретроспективний), який здійснюється після завершення операцій з бюджетними коштами та передбачає:
1) перевірку правильності та законності проведення операцій з бюджетними коштами;
2) виявлення порушень та зловживань при використанні фінансових ресурсів держави;
3) розроблення заходів щодо усунення виявлених недоліків і зловживань та запобігання їм у майбутніх періодах;
4) оцінку досягнутих фінансових результатів в процесі виконання бюджету.
Крім того, бюджетний контроль може бути розподілено за організаційною приналежністю на зовнішній та внутрішній.
ЗОВНІШНІЙ БЮДЖЕТНИЙ КОНТРОЛЬ – це контроль, який здійснюється інституцією за результатами виконання Державного бюджету. Цей контроль є ретроспективним і згідно зі статтею 98 Конституції України та Бюджетним кодексом його проводе Рахункова палата України.
ВНУТРІШНІЙ БЮДЖЕТНИЙ КОНТРОЛЬ – це діяльність контрольно-ревізійних підрозділів, спрямованих на забезпечення органів виконавчої влади достовірною інформацією про використання бюджетних ресурсів, виявлення і запобігання відхилень, що перешкоджають законному та ефективному використанню коштів бюджетів.
Під МЕТОДОМ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ розуміють спосіб практичного здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства та ефективним використанням бюджетних коштів.
До методів бюджетного контролю відносять:
· документальну і камеральну перевірки;
· обстеження;
· ревізію;
· експертизу;
· аудит.
ПЕРЕВІРКА – це обстеження та вивчення окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи або їх підрозділів, в процесі якого визначається законність використання фінансових ресурсів, виявляються порушення фінансової дисципліни. Наслідки перевірки оформлюються довідкою або доповідною запискою.
ДОКУМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА бухгалтерських звітів і балансів – це контроль податкових органів за правильністю обчислення і внесення до бюджету податку на прибуток (доходи).
Такі перевірки можуть проводитися, як тільки виникає необхідність, але не рідше одного разу в три роки і не частіше ніж один раз на рік.
ПОПЕРЕДНЯ (КАМЕРАЛЬНА) ПЕРЕВІРКА підприємств, об'єднань та організацій з питань дотримання ними податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток здійснюється безпосередньо у податковій інспекції в присутності головного бухгалтера, який здає звіт.
ОБСТЕЖЕННЯ – це оперативне виявлення стану справ на підконтрольному об’єкті з метою виявлення позитивних та негативних сторін фінансово-господарської діяльності та визначення доцільності пророблення даної проблеми і необхідності проведення детальної перевірки.
РЕВІЗІЯ – найбільш розповсюджений метод бюджетного контролю. Це система контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.
В економічній літературі існує кілька концепцій і ознак, за якими класифікуються ревізії. Можна виділити такі з них:
1) повнота охоплення діяльності об'єкта, що ревізується;
2) ступінь охоплення даних фінансово-господарських операцій;
3) залежно від їх організації;
4) залежно від джерела даних, які є базою.
На підставі зазначених ознак зроблено класифікацію ревізій.
Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю.
Частковіревізії – перевіряють тільки окремі види господарських операцій або окремі напрямки діяльності підприємства, установи, організації.
Тематичніревізії – це перевірка однотипних установ, організацій по окремих спеціальних питаннях.
Комплексні ревізії дозволяють глибше вивчити широке коло питань, які характеризують усі ланки і сторони господарської діяльності підприємства, організації та установи.
При суцільній ревізії перевіряють усі документи, які характеризують фінансово-господарську діяльність, починаючи від останньої ревізії.
При вибірковійревізії перевіряються лише деякі документи або всі документи, але за певний проміжок часу. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявляються порушення фінансової дисципліни, то проводиться суцільна перевірка всіх документів, які стосується до фінансової діяльності об'єктів, що ревізуються.
Планові ревізії проводять у відповідності з планом контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Позаплановіревізії – це ревізії, які проводять за спеціальними завданнями вищестоящих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури.
Додаткові ревізії проводять тоді, коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності.
Повторні ревізії проводять після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії.
Документальні ревізії полягають у тому, що всі господарські операції перевіряють за тими документами, які в бухгалтерському обліку є основою для бухгалтерських записів. У процесі документальної ревізії перш за все перевіряються:
§ наявність і достовірність первинних документів;
§ правильність оформлення і своєчасність їх обліку;
§ законність видатків, відповідність їх планам, ефективність використання.
Під час фактичної ревізії перевіряють фактичну наявність грошових коштів і матеріальних цінностей, вивчають фактичний стан об'єкта, що перевіряється, за їх наявністю та відповідністю даним бухгалтерського обліку. Це – інвентаризація, експертна оцінка обсягів і якості виконаних робіт, обстеження і т. ін.
ЕКСПЕРТИЗА – передбачає дослідження й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих рішень.
Взагалі, АУДИТ – незалежна експертиза фінансової діяльності суб’єкту господарювання.
Останнім часом контрольно-ревізійні служби проводять аудит ефективності використання бюджетних коштів, який у спеціальній літературі з державного управління називається адміністративним аудитом. В процесі його проведення здійснюється оцінювання економічності, ефективності та результативності діяльності органів виконавчої влади щодо впровадження програм соціально-економічного розвитку відповідних регіонів та використання бюджетних коштів на ці цілі.