Мотиваційні теорії: змістовні
Тема 10. "МОТИВАЦІЯ"В УПРАВЛІННІ
План
10.1. Поняття мотивації та її зміст;
10.2. Мотиваційні теорії: змістовні теорії;
10.3. Процесуальні теорії мотивації
Афоризми до теми:
"Все управління в кінцевому результаті зводиться
до стимулювання активності інших людей".
10.1. Поняття мотивації та її зміст.
Керівники завжди розуміли, що необхідно спонукати працівників до праці, однак вважали, що для цього досить простої матеріальної винагороди. Засоби зацікавленності в праці існували багато століть. Але прийшли нові часи і таких засобів стало замало. Вчені почали вивчати природу мотивацій людини до праці.
Мотивація - це процес спонукання, стимулювання себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети організації. Для ефективного виконання функцій мотивації в сучасних умовах менеджеру (керівнику) необхідно вільно володіти поняттями мотивації, враховуючи в управлінській діяльності взаємозв'язок таких понять як мотив і стимул. Мотив - це внутрішня спонукальна сила, яка примушує людину щось робити, або вести себе певним чином. Стимул - зовнішня причина, яка спонукає людину діяти для досягнення мети.
Мотивація праці - це прагнення працівника задовольнити свої потреби. Стимулювання праці передбачає створення умов, за яких трудова діяльність стає необхідною для задоволення потреб працівника. Мотивація базується на 2-х категоріях:
ПОТРЕБА - фізіологічне або психологічне відчуття нестачі в чомусь або у комусь.
Потреби - первинні
вторинні
психологічного походження (потреба у спілкуванні, дружбі, повазі)
Винагорода - це все те, що людина ввадає для себе цінним.
Зовнішні винагороди - підвищення по службі, грошові виплати.
Внутрішні винагороди - почуття успіху.
Для успішного керівництва людьми кожний менеджер повинен уявляти, чого хочуть його підлеглі, які мотиви їх поведінки, як можна впливати на них і яких результатів при цьому Чекати.
Знання мотивації дає змогу розробити способи досягнення максимальної віддачі від підлеглих на основі уявлення про їх поведінку, про мотиви, що змушують їх працювати краще або гірше.
Лише 12% - людей як головний мотив діяльності називають гроші;
45% - славу;
35% - задоволеність змістом роботи;
15% - владу.
У менеджменті мотивація розглядається перш за все як фактор підвищення прод. праці працівників. Сьогодні менеджери усвідомлюють, що такі суб'єктивні принципи як справедливість, визнання заслуг також впливають на результати діяльності організації.
Мотиваційні теорії: змістовні
В сучасній управл. науці розрізняють змістовні і процесуальні теорії мотивації. Серед багатьох існуючих змістових теорій мотивації визначають 4 основні, які вже стали класичними: Маслоу, МакКлелланда, Герцберга. Змістовні теорії - відображають зміст потреб. В основі змістовних теорій мотивації належать потреби людини.
Відомий психолог Абрахам Маслоусформував концепцію ієрархії потреб. Згідно з його підходу, потреби розташовуються від нижчих рівнів до вищих на пріоритетній основі. Вони зазвичай частково перекриваються і взаємопов’язані, а також їх можна групувати у вигляді п’яти блоків.
Поки нижчий рівень або первинні потреби не задоволені, людина не має великого прагнення перейти на інший рівень. І коли один рівень потреб більш-менш задоволений, тільки потім людина зосереджує зусилля для задоволення потреб на наступному рівні, і при цьому формуються нові мотиви його поведінки.
1) На першому рівні знаходяться фізіологічні (або біологічні) потреби людини, які необхідно реалізовувати кожному: їжа, житло, відпочинок, відновлення сил та інші. Фактично кожен працівник вважає роботу засобом забезпечення цих фундаментальних потреб. Зарплата повинна дозволити людині задовольнити життєво необхідні потреби з достатнім рівнем комфорту.
2) Безпеки та захищеності - потреби захисту від навколишнього світу, прагнення і бажання людей знаходитись в сабільному і безпечному стані.
3) Соціальні потреби - це термін, який характеризує відчуття належності до когось чи чогось. Дружба, взаємодопомога та взаємовиручка, солідарність - це складові соц. потреб.
4) До потреб у повазі належать самоповага, визнання власних досягнень, почуття власної гідності, незалежність, імідж, набутий досвід.
5) Потреба самореалізації - це можливість застосовувати у повсякденному житті власний творчий потенціал.
Досвідчені керівники розуміють, що мотивація людей визначається широким колом їхніх потреб. Розглянемо методи, за допомогою яких керівники можуть задовольняти потреби вищіх рівнів своїх підлеглих в процесі труд, дія-ті.
Соц. потреби - наданням працівникам такої роботи, котра б давала їм змогу спілкуватися, створенням на робочих місцях духу єдиної команди, проведенням з підлеглими періодичних нарад.
Потреби поваги - реалізуються шляхом пропонування підлеглим більш змістовної роботи, просування по служб, дробині, забезпеч, навчання та перепідготовки, що підвищ, рівень, компетенції.
Потреби в самовираженні - надання підлеглим складної та важливої роботи, яка вимагає від них повної віддачі. Теорія Маслоу НЕ є ідеальною і має недоліки.
Теорія МакКлелланда
У 40-вих роках американський вчений Девід Макклелланд із групою своїх колег зайнявся вивченням людських спонукань. Результати цих досліджень наштовхнули його на висновок: протягом життя людина засвоює певні основні мотиви, які можна розділити на три групи:
· Мотивація досягнення (прагнення добитись найкращого вирішення складних проблем) – потреба в успішності;
· Мотивація афіліації (потреба налагоджувати гарні стосунки із оточуючими людьми) – потреба у приналежності;
· Мотивація влади (прагнення впливати на поведінку інших) – потреба у владі.
У кожному конкретному випадку той чи інший мотив може бути більш чи менш вираженим, і кожна людина відрізняється їх унікальним поєднанням. Але існує оптимальне поєднання для певної діяльності, до того ж висока мотивація досягнення у більшості випадків є бажаною, навіть необхідною.