Економічне зростання: сутність, типи і фактори
Тема 11. Економічне відтворення та економічне зростання.
Циклічні коливання в економіці.
План
1. Сутність процесу суспільного відтворення. Відтворення елементів економічної системи.
2. Економічне зростання: сутність, типи і фактори.
3. Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів.
4. Тіньовий сектор в економічному відтворенні.
1.
Відтворення – це безперервність, повторюваність виробництва. Процес суспільного відтворення – це постійне і безперервне відновлення результату суспільного виробництва – продукту, а також робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та методів організації праці.
Суспільне економічне відтворення основане на органічній єдності всіх
частин, що його утворюють:
- виробництва, розподілу, обміну, споживання;
- домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіонів і всього виробництва;
- продуктивних сил, складових його частин і економічних відносин;
- суспільного виробництва і суспільного споживання. В усій системі відтворювальних зв’язків визначальним є виробництво, бо саме воно створює все необхідне для життя людей. Розподілено, обмінене і спожито може бути тільки те, що вироблено.
Економічне відтворення суспільства включає такі найважливіші моменти:
- відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;
- основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу;
- відтворення національного багатства;
- відтворення інформації;
- відтворення економічних відносин;
- відтворення суспільного продукту та його конкретних форм.
Типи економічного відтворення:
просте відтворення — це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах;
розширене відтворення економіки — це відтворення суспільного виробництва в зростаючих розмірах;
звужене відтворення характеризується повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.
Економічне зростання: сутність, типи і фактори
Економічне зростання являє собою постійне збільшення виробництва товарів і надання послуг на основі якісного вдосконалення всього функціонування національної економіки. Про економічне зростання говорять тоді, коли не тільки має місце збільшення масштабів виробництва, але коли й сама економіка стає більш ефективною.
У реальній дійсності економічне зростання — це надзвичайно складний процес не тільки з погляду факторів і умов його здійснення, а й з позиції особливостей розвитку і функціонування продуктивних сил, які й забезпечують це зростання.
Економічне зростання – це розвиток національної економіки протягом
певного періоду часу, що вимірюється абсолютним приростом обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП), національного доходу (НД) в цілому або темпами приросту цих показників у розрахунку на душу населення.
В економічній теорії виділяють два основні типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збереження незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів.
Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу.
Деякі економісти виділяють третій тип економічного зростання — детенсивний. В умовах детенсивного зростання затрати ресурсів на виробництво одиниці продукції збільшуються, бо вони використовуються нераціонально.
Екстенсивний характер розвитку економіки мав місце в СРСР у період 30-60-х років. А в період 80-90-х років мав місце детенсивний характер розвитку.
Економічне зростання вимірюється двома способами:
1) збільшенням загального обсягу реального ВНП або НД в цілому і в розрахунку на душу населення протягом певного часу (за рік); у грошових показниках;
2) збільшенням ВНП чи НД в розрахунку на душу населення в процентах, тобто темпами приросту.
Якщо немає зростання вказаних економічних показників у розрахунку на душу населення, то таке зростання не забезпечує підвищення життєвого рівня населення.
При застосуванні обох способів економічне зростання вимірюється річними темпами в процентах. Наприклад, якщо ВНП одного року становив 200 млрд. грн. а наступного — 210 млрд., то темп зростання становитиме
10/200*100% = 5%
Економістів часто непокоять навіть незначні зниження темпів зростання, бо від темпів залежить збільшення реального обсягу ВНП. Так, при річному темпі зростання 2% ВНП подвоюється через 35 років, а при 4% — за 18 років.
Економічне зростання є важливим народногосподарським завданням. Значення його очевидне. Збільшення ВНП в розрахунку на душу населення забезпечує підвищення рівня життя. Економіка, яка зростає, дає можливість задовольняти нові потреби й вирішувати економічні проблеми як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Чим більший приріст ВНП, тим більша частка його може використовуватися для повнішого задоволення наявних потреб або для розробки нових програм, створення кращих умов для здобування освіти, медичного обслуговування, підвищення зарплати, пенсій і так далі.
На темпи економічного зростання країни впливає також характер розвитку суспільства, «моральне здоров'я» нації. В деяких країнах, не дивлячись на досягнутий рівень матеріального добробуту, існує політична диктатура, розвинені корупція та бюрократія тощо. Навряд за таких умов можливе збереження високих темпів економічного зростання або прискорення розвитку взагалі.
На практиці існує розрив між потенційним і фактичним ВВП. Щоб мінімізувати цей розрив, потрібно забезпечити повну зайнятість. Але якщо повна зайнятість вже досягнута за допомогою методів фіскальної та монетарної політики, то подальше економічне зростання суспільство повинне забезпечити саме за рахунок створення умов для зростання потенційного ВВП.