Г) дублювання чи багаторазове резервування обладнання;
52. Часова надмірність – це:
а) використання слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи з погляду
економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;
б) сукупність елементів і зв’язків між ними, по яких можуть проходити сигнали та впливи;
в) сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації;
г) дублювання чи багаторазове резервування обладнання;
53. Функціональна надмірність – це:
а) використання слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;
б) сукупність елементів і зв’язків між ними, по яких можуть проходити сигнали та впливи;
в) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
г) сукупність заходів, спрямованих на забезпечення роботоздатності системи в разі виході її параметрів за межі допустимих значень
54. Інформаційні ресурси можна визначити як:
а) увесь наявний обсяг інформації в інформаційній системі;
б) співвідношення суб’єкта, інформації та мети, де інформація виступає як об’єктивний фактор або носій цінності;
в) сукупність елементів і зв’язків між ними, по яких можуть проходити сигнали та впливи;
г) дублювання чи багаторазове резервування обладнання
55. Цінність інформації – це:
а) увесь наявний обсяг інформації в інформаційній системі;
б) співвідношення суб’єкта, інформації та мети, де інформація виступає як об’єктивний
фактор або носій цінності;
в) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
г) інформаційні за своїм змістом механізми управління економічними процесами
56. Подія – це:
а) увесь наявний обсяг інформації в інформаційній системі;
б) співвідношення суб’єкта, інформації та мети, де інформація виступає як об’єктивний фактор або носій цінності;
в) кожна кількісна або якісна визначеність динамічної системи або її стану, що фіксується спостерігачем;
г) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними
57. Ізоморфні системи з погляду кібернетичного моделювання – це системи:
а) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;
б) дослідження конкретних господарських ситуацій;
в) однакові для спостерігача, якому доступні тільки входи і виходи цих систем;
г) для управління штучними системами, яке здійснюється без безпосередньої участі людини
58. Макроекономічні моделі застосовують для:
а) регулювання вирівнюванням збурень;
б) дослідження конкретних господарських ситуацій;
в) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;
г) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли
їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим;
59. Мікроекономічні моделі застосовують для:
а) регулювання вирівнюванням збурень;
б) дослідження конкретних господарських ситуацій;
в) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;
г) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим
60. Імітаційні моделі застосовують для:
а) регулювання вирівнюванням збурень;
б) дослідження конкретних господарських ситуацій;
в) навчання керівників правилам найефективнішого ведення господарства;
г) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим
61. Процес управління полягає у:
а) здійсненні цілеспрямованого впливу на систему з метою досягнення нею бажаного стану;
б) визначенні оптимальної траєкторії функціонування економічної системи у часі;
в) вертикальній декомпозиціїсистеми на підсистеми;
г) наявності зв’язків між рівнями
62. Керованою системою називають:
а) економіку в цілому, галузі та сектори економіки;
б) здатність системи повертатися до стану рівноваги після виведення її з цього стану:
в) підсистему, яка здійснює керуючий вплив
г) підсистему, на яку здійснюється керуючий вплив
63. Системою управління називають:
а) економіку в цілому, галузі та сектори економіки;
б) здатність системи повертатися до стану рівноваги після виведення її з цього стану:
в) підсистему, яка здійснює керуючий вплив;
г) підсистему, на яку здійснюється керуючий вплив
64. Принцип необхідної різноманітності сформульований:
а) Н. Віннером;
б) У. Ешбі;
в) Ф. Кене
г) Ст. Біром
65. Під автоматичним регулюванням розуміють:
а) визначення оптимальної траєкторії функціонування економічної системи у часі;
б) вертикальну декомпозицію системи на підсистеми;
в) наявність зв’язків між рівнями;
г) управління штучними системами, яке здійснюється без безпосередньої участі людини.
66. Оператор перетворення, в якому дві системи з’єднані паралельно, дорівнює:
а) добутку операторів цих систем;
б) сумі операторів окремих систем;
в) зміні станів системи з часом;
г) множина рівно потужної множини дійсних чисел відрізка [0, 1]
67. Оператор перетворення, в якому дві системи з’єднані послідовно, дорівнює:
а) добутку операторів цих систем;
б) сумі операторів окремих систем;
в) зміні станів системи з часом;
г) множина рівно потужної множини дійсних чисел відрізка [0, 1]
68. Рух системи – це:
а) зміна станів системи з часом
б) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
в) відображення довільної множини А у множину скінчених послідовностей, утворених за допомогою деякого алфавіту множини В;
г) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного
елемента передається на вхід іншого елемента
69. Прямим зв’язком називається:
а) зміна станів системи з часом;
б) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
в) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;
г) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід того ж елемента
70. Зворотним зв’язком називається:
а) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного
елемента передається на вхід того ж елемента;
а) зміна станів системи з часом;
б) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
в) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;
г) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід того ж елемента
71. Планування – це:
а) це визначення оптимальної траєкторії функціонування економічної системи у часі;
б) визначення очікуваного (найімовірнішого) стану економічної системи у майбутньому;
в) стабільна формальна соціальна структура, яка отримує ресурси навколишнього світу і
переробляє їх у продукти своєї діяльності;
г) зміна станів системи з часом
72. Прогнозування – це:
а) це визначення оптимальної траєкторії функціонування економічної системи у часі;
б) визначення очікуваного (найімовірнішого) стану економічної системи у майбутньому;
в) стабільна формальна соціальна структура, яка отримує ресурси навколишнього світу і переробляє їх у продукти своєї діяльності;
г) зміна станів системи з часом
73. Організація – це:
а) стабільна формальна соціальна структура, яка отримує ресурси навколишнього світу і переробляє їх у продукти своєї діяльності;
б) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;
в) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
г) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента
74. Стратифікацією складної системи називається:
а) декомпозиція системи за аспектами діяльності;
б) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;
в) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
г) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента
75. Множина має потужність континуум, якщо:
а) множина рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];
б) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;
в) множина рівнопотужна множині натуральних чисел;
г) містить один елемент
76. Перерізом двох множин А і В називають множину С, для якої:
а) із того, що х належить С, випливає, що х належить В і х належить А;
б) із того, що х належить А, випливає, що х належить С;
в) із того, що х належить В, випливає, що х належить С;
г) із того, що х належить А, випливає, що х належить В і навпаки
77. Синглетоном називається множина, яка містить:
а) множину рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];
б) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що
кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;
в) множина рівнопотужна множині натуральних чисел;
г) містить один елемент
78. Довільна підмножина декартового добутку n множин називається:
а) n-арним відношенням;
б) рефлексивним, симетричним і транзитивним;
в) порожньоюмножиною:
г) простіром Х
79. Відношення R називається відношенням еквівалентності на Х, якщо R є:
а) n-арним відношенням;
б) рефлексивним, симетричним і транзитивним;
в) порожньоюмножиною:
г) простіром Х
80. Простором називається:
а) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;
б) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
в) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається
на вхід іншого елемента;
г) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними
81. Довільна підмножина метричного простору Х називається замкненою:
а) якщо вона містить всі свої граничні точки;
б) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;
в) множина є такою,що є множиною зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними
г) рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];
82. Векторами називаються:
а) елементи лінійного простору;
б) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;
в) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;
г) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід того ж елемента
83. Граф називається скінченим, якщо:
а) множина його вершин і ребер скінчена;
б) ступені всіх його вершин рівні k;
в) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
г) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину
84. Порядком графа називають:
а) кількість його вершин;
б) ступені всіх його вершин рівні k;
в) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
г) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину
85. Два ребра графа називаються суміжними, якщо:
а) вони інцидентні одній вершині;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину;
г) якщо вони є зв’язними і не мають циклів
86. Граф називається однорідним ступеня k, якщо:
а) ступені всіх його вершин рівні k;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину;
г) якщовершини є зв’язними і не мають циклів
87. Звичайний граф називається повним, якщо:
а) кожна пара його вершин з’єднана ребром;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину;
г) якщовершини є зв’язними і не мають циклів
89. Маршрутом графа називається така послідовність вершин і ребер, при якій:
а) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) існує маршрут з початком в одній із цих вершин і кінцем у іншій;
г) якщо вершини є зв’язними і не мають циклів
90. Маршрут графа називається ланцюгом, якщо:
а) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) існує маршрут з початком в одній із цих вершин і кінцем у іншій;
г) якщо вершини є зв’язними і не мають циклів
91. Дві вершини графа називаються зв’язаними, якщо:
а) кожні два сусідні ребра послідовності мають спільну інцидентну вершину;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) існує маршрут з початком в одній із цих вершин і кінцем у іншій;
г) якщо вершини є зв’язними і не мають циклів
92. Граф називається деревом, якщо:
а) він є зв’язним і не має циклів;
б) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
в) існує маршрут з початком в одній із цих вершин і кінцем у іншій;
г) якщо вершини є зв’язними і не мають циклів
93. Скінчений неорієнтований граф є ейлерів тоді й тільки тоді, коли:
а) він зв’язний і ступені всіх його вершин парні;
б) він є зв’язним і не має циклів;
в) кожне ребро зустрічається в ньому не більше одного разу;
г) існує маршрут з початком в одній із цих вершин і кінцем у іншій
94. Використання технологій Data Mining передбачено в такому класі задач
аналізу даних:
а) інформаційно-пошуковий аналіз;
б) інтелектуальний аналіз;
в) оперативно-аналітичний аналіз;
г) економічний аналіз
95. Штучні системи – це:
а) системи, які створила людина;
б) такі, що їх можна описати з достатньою точністю;
в) складаються з численних взаємозалежних і таких, що взаємодіють між собою, різнорідних елементів та підсистем.;
г) системи, які складаються з елементів, що не мають фізичних аналогів у реальному світі
96. Великі складні системи – це:
а) системи, які створила людина;
б) такі, що їх можна описати з достатньою точністю;
в) складаються з численних взаємозалежних і таких, що взаємодіють між собою, різнорідних елементів та підсистем;
г) системи, які складаються з елементів, що не мають фізичних аналогів у реальному світі
97. Кібернетичні системи – це:
а) такі, що їх можна описати з достатньою точністю;
б) складаються з численних взаємозалежних і таких, що взаємодіють між собою, різнорідних елементів та підсистем;
в) системи, які складаються з елементів, що не мають фізичних аналогів у реальному світі;
г) складні динамічні системи з управлінням
98. Надмірність – це властивість, що:
а) характеризує можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами;
б) полягає у використанні слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи (символи) з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;
в) полягає в дублюванні чи багаторазовому резервуванні обладнання, тобто тих чи інших органів (у живому організмі) чи деталей машини, агрегатів;
г) являє собою сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації
99. Інформаційна надмірність (надмірність кодування) полягає у:
а) дублюванні чи багаторазовому резервуванні обладнання, тобто тих чи інших органів (у живому організмі) чи деталей машини, агрегатів;
б) використанні слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи (символи) з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;
в) сукупності заходів, спрямованих на забезпечення працездатності системи в разі виходу деяких її параметрів (наприклад, напруги, температури, тиску і т. ін.) за межі допустимих, які передбачено умовами нормального функціонування;
г) підвищенні надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації
100. Структурна надмірність полягає в:
а) дублюванні чи багаторазовому резервуванні обладнання, тобто тих чи інших органів (у живому організмі) чи деталей машини, агрегатів
б) використанні слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи (символи) з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;
в) сукупності заходів, спрямованих на забезпечення працездатності системи в разі виходу деяких її параметрів (наприклад, напруги, температури, тиску і т. ін.) за межі допустимих, які передбачено умовами нормального функціонування;
г) підвищенні надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації
101. Часова надмірність являє собою:
а) сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації
б) можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами;
в) сукупність заходів, спрямованих на забезпечення роботоздатності системи в разі виходу деяких її параметрів (наприклад, напруги, температури, тиску і т. ін.) за межі допустимих, які передбачено умовами нормального функціонування;
г) властивість, що характеризує можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами
102. Повнота як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:
а) достатність інформації для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації;
б) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;
в) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.
103. Достовірність як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:
а) достатність інформації для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації;
б) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;
в) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.
104. Цінність (корисність) як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:
а) якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);
б) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;
в) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.
105. Коректність як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:
а) якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);
б) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;
в) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.
106. Актуальність як властивість інформації (економічної інформації) відбиває:
а) якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);
б) ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;
в) таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта та ін.
107. Як обчислюється відносне відхилення Вв фактичного значення даного показника (Пф) від його базисного значення (Пб)?
а) Вв = Пф – Пб
б)Вв = Пф/Пб * 100 - 100
в) Вв = Пб/Пф * 100
г) Вв = Пб – Пф
108. Як обчислюється абсолютне відхилення Ав фактичного значення даного показника (Пф) від його базисного значення (Пб)?
а) Ав = Пф – Пб
б) Ав = Пф/Пб * 100
в) Ав = Пб/Пф * 100
г) Ав = Пб – Пф
109. Метод ковзних середніх відноситься до:
а) Економіко-математичних методів
б) Логічних методів
в) Кореляційних методів
г) статистичних методів
110. За природою елементів системи поділяють на:
а) реальні, фізичні, абстрактні;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) прості, складні, великі
111. Системи за ступенем участі в реалізації управлінських впливів людей поділяють на:
а) реальні, фізичні, абстрактні;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) прості, складні, великі
112. За походженням елементів системи поділяють на:
а) реальні, фізичні, абстрактні;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) прості, складні, великі
113. За ступенем складності системи поділяють на:
а) реальні, фізичні, абстрактні;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) прості, складні, великі
114. За ступенем стійкості ступенем системи поділяють на:
а) реальні, фізичні, абстрактні;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) стійкі (рівноважні), не рівноважні
115. За тривалістю існування системи поділяють на:
а) постійні, тимчасові;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) стійкі (рівноважні), не рівноважні
116. За характером поводження системи поділяють на:
а) реальні, фізичні, абстрактні;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) з управлінням, без управління
117. За ступенем зв’язку із зовнішнім середовищем системи поділяють на:
а) відкриті, закриті й ізольовані;
б) технічні, людино-машинні (ергатичні), організаційні;
в) природні, штучні;
г) стійкі (рівноважні), не рівноважні
118. Рівноважний режим функціонування, або рівновага системи – це:
а) здатність її зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);
б) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);
в) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;
г) інтерпретація результатів, яка полягає у здійсненні перекладу з абстрактної мови системи в більш конкретну, змістовну мову опису реального об’єкта
119. Періодичний режим функціонування системи – це:
а) здатність її зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);
б) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);
в) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;
г) інтерпретація результатів, яка полягає у здійсненні перекладу з абстрактної мови системи в більш конкретну, змістовну мову опису реального об’єкта
120. Перехідним режимом системи називається:
а) здатність її зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);
б) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);
в) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;
г) інтерпретація результатів, яка полягає у здійсненні перекладу з абстрактної мови системи в більш конкретну, змістовну мову опису реального об’єкта
121. Елементаризм - це
а) підхід, що не правильно орієнтує на просте "співіснування" елементів, їх механічне поєднання;
б) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;
в) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;
г) створення математичної моделі системи
122. Формалізація даних — це:
а) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
б) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;
в) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;
г) створення математичної моделі системи
123. Фільтрація даних — це:
а) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
б) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;
в) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;
г) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних
125. Сортування даних — це:
а) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
б) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;
в) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;
г) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання
126. Архівування даних — це:
а) організація зберігання даних у зручній, компактній формі з метою зниження економічних витрат на зберігання та підвищення надійності інформаційної системи (ІС);
б) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
в) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних.;
г) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання
127. Захист даних — це:
а) комплекс дій, спрямованих на запобігання втратам, модифікації або несанкціонованому доступу до даних та їх тиражуванню;
б) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
в) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;
г) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання
128. Танспортування даних — це:
а) приймання та передавання даних між віддаленими учасниками інформаційного процесу;
б) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
в) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;
г) впорядкування даних за деяким критерієм з метою їх якомога зручнішого використання
129. Структуру інформації становить:
а) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;
б) підхід, що реалізує на практиці діалектичні принципи цілісного розгляду явищ у всьому складному взаємозв'язку їх розвитку;
в) системне охоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень;
г) те, що відбиває взаємозв’язки між її складовими (елементами)
130. Способи пошуку інформації становить:
а) інформація про діяльність різних підсистем у системі;
б) пасивне та цільове спостереження
в) поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;
131. Ізоморфізм – це:
а) відношення подібності двох систем у деякому структурному або функціональному аспекті;
б) відношення тотожності (взаємно відповідності) двох систем в деякому структурному або однозначної функціональному аспекті;
в) поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
г) відсіювання зайвих (таких, в яких немає потреби під час прийняття рішень) даних;
132. За цільовим призначенням моделі класифікують так:
а) теоретико-аналітичні, прикладні;
б) функціональні, структурні;
в) детерміновані, стохастичні;
г) статичні, динамічні
133. За загальною класифікацією математичних моделей їх класифікують так:
а) теоретико-аналітичні, прикладні;
б) функціональні, структурні;
в) детерміновані, стохастичні;
г) статичні, динамічні
134. За характером відображення причинно-наслідкових зв’язків
135. Залежно від урахування часового чинника моделі класифікують так:
а) теоретико-аналітичні, прикладні;
б) функціональні, структурні;
в) детерміновані, стохастичні;
г)статичні, динамічні
136. За тривалістю періоду часу, що розглядається моделі класифікують так:
а) теоретико-аналітичні, прикладні;
б) функціональні, структурні;
в) детерміновані, стохастичні;
г)короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування
137. Залежно від зміни часу моделі класифікують наступним чином:
а)лінійні, нелінійні
б)неперервні, дискретні
в) функціональні, структурні;
г) детерміновані, стохастичні
138. За формою математичних залежностей моделі класифікують так:
а) функціональні, структурні;
б) детерміновані, стохастичні;
в) лінійні, нелінійні
г) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування
139. За співвідношенням екзогенних і ендогенних змінних, які включаються до моделей, моделі класифікують наступним чином:
а) функціональні, структурні;
б)просторові, точкові
в)відкриті, замкнені
г) статичні, динамічні
140. Залежно від того, чи містять макроекономічні моделі просторові чинники та умови, чи ні, моделі класифікують наступним чином:
а) теоретико-аналітичні, прикладні;
б) функціональні, структурні;
в)просторові, точкові
г) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування
141. У якому випадку анзиватимемо невід’ємну матрицю А продуктивною:
а) якщо існує невід’ємний вектор X ≥ 0, такий що 
;
б) якщо існує вектор X ≤ 0 ;
в) якщо існує вектор X = 0, такий що ;
г) якщо не існує невід’ємний вектор X ≥ 0, такий що ;
142. Стан економіки в моделі Солоу задається:
а) екзогенними змінними;
б) незмінними фаторами;
в) ендогенними змінними;
г) екзогенними та ендогенними змінними
143. Імітація – це:
а) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;
б) визначення оптимальних значень функції регресії (чи комбінації факторів, за яких функція відгуку набуває екстремальних значень);
в) науково поставлене випробування, спостереження досліджуваного явища за певних фіксованих умов, завдяки чому його можна відтворити повторенням цих умов;
г) створення деякого комплексу умов R, в результаті яких можуть відбуватись чи не відбуватись події з деякої заданої множини S
144. Експеримент – це:
а) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;
б) визначення оптимальних значень функції регресії (чи комбінації факторів, за яких функція відгуку набуває екстремальних значень);
в) науково поставлене випробування, спостереження досліджуваного явища за певних фіксованих умов, завдяки чому його можна відтворити повторенням цих умов;
г) умовний образ об’єкта чи деякої системи об’єктів (або процесів), описаних за допомогою взаємозалежних комп’ютерних таблиць, схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів і т. ін., що відбивають структуру та взаємозв’язки між елементами об’єкта чи системи
145. Під комп’ютерною моделлю найчастіше розуміють:
а) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;
б) визначення оптимальних значень функції регресії (чи комбінації факторів, за яких функція відгуку набуває екстремальних значень);
в) науково поставлене випробування, спостереження досліджуваного явища за певних фіксованих умов, завдяки чому його можна відтворити повторенням цих умов;
г) умовний образ об’єкта чи деякої системи об’єктів (або процесів), описаних за допомогою взаємозалежних комп’ютерних таблиць, схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів і т. ін., що відбивають структуру та взаємозв’язки між елементами об’єкта чи системи
146. Систему, якщо на підсистему здійснюється керуючий вплив, називають:
А) керованою;
б) керуючою;
в) суб’єктом управління;
г) не керованою
147. Уся сукупність зазначених керуючих впливів (наказів, команд, розпоряджень, вказівок і т. ін.) називається:
а) каналом прямого зв’язку;
б) керуючою інформацією (керуючими впливами);
в) збуренням;
г) каналом зворотного зв’язку
148. Процес вибору, що охоплює і розробку альтернатив з множини припустимих варіантів, називається:
а) процесом прийняття рішень
б) керуючою інформацією (керуючими впливами);
в) збуренням;
г) експериментом
149. Системи, що містять як елементи технічні пристрої та можуть протягом деякого проміжку часу функціонувати без участі людини, носять назву:
а) економічних;
б ) технічних;
в) ергатичних;
г) організаційних
150. Системи, які містять у контурі управління як технічні пристрої, так і людей, що взаємодіють з цими пристроями, називають:
а) економічні;
б ) технічні;
в) ергатичні;
г) організаційні
151. Розташування частин та елементів у порядку від вищого до нижчого називають:
а) системою;
б) підсистемою;
в) ієрархією;
г) надсистемою
152. Зв’язки між підсистемами різних рівнів називають:
а) системними;
Б) вертикальними;
в) ієрархічними;
г) горизонтальними
153. Зв’язки між підсистемами одного рівня називають:
а) системними;
б) вертикальними;
в) ієрархічними;
Г) горизонтальними
154. Для кожної підсистеми зв’язки з усіма підлеглими їй підсистемами називають:
а) зовнішніми
б) внутрішніми
в) ієрархічними;
г) горизонтальними
155. За ступенем конкретності завдання кінцевих результатів цілі системи класифікують так:
а) вимірні, невимірні;
б) точкові, інтервальні;
в) функціональні, предметні;
г) функціональні, структурні
156. За жорсткістю фіксації результату цілі системи класифікують так:
а) вимірні, невимірні;
б) точкові, інтервальні;
в) функціональні, предметні;
г) функціональні, структурні
157. За можливістю визначення у кількісній формі бажаних результатів цілі системи класифікують так:
а) вимірні, невимірні;
б) точкові, інтервальні;
в) функціональні, предметні;
г) функціональні, структурні
158. Вся вартість товарів і послуг, вироблених як громадянами, так і не громадянами країни в межах території країни за даний період носить назву:
а) НД;
б) ВДВ;
в) ВНП;
Г) ВВП
159. Періоди розширення і скорочення економічної активності вверх та вниз від лінії тренду, які повторюються, це:
а) технологічне зростання;
б) економічний діловий цикл;
в) кругообіг ресурсів і продуктів;
г) зростання використаних ресурсів труда й капіталу
160. Визначення й реалізація бажаних динамічних характеристик систем управління згідно із заданим критерієм оптимальності – це:
а) методи регулювання;
б) аналіз систем управління;
в) синтез систем управління;
г) метод системної динаміки Дж.Форрестера
161. Кого вважають засновником синергетики:
а) Ст Біра;
б) Дж.Форрестера;
В) Германа Хакена;
г) Н.Віннера
161. Об’єкти, що мають здатність нескінченно повторювати власну структуру на мікрорівні, дістали назву:
а) хаосу;
б) фракталів;
в) структури;
г) точок біфуркації
162. Нерегулярний рух, що описується детерміністичними рівняннями, дістав назву:
А) хаосу;
б) фракталів;
в) структури;
г) точок біфуркації
163. Дерево цілей будується шляхом:
а) прийняття рішень у сфері планування та організації виробництва;
б) послідовного виділення менших компонентів на нижчих рівнях;
в) логічного аналізу і засобами математичного моделювання;
г) проведення багатотурових анкетних опитувань, їх статистичної обробки з формуванням діапазону думок з певної проблеми
164. Оптимальне рішення – це рішення, яке:
а) переважає інші за певним критерієм ефективності (одним або декількома);
б) дозволяє виявити сукупний вплив зовнішніх факторів на результативний показник і характеризують залежність результативного показника від часу;
в) приймається шляхом проведення багатотурових анкетних опитувань, їх статистичної обробки з формуванням діапазону думок з певної проблеми;
г) приймається шляхом логічного аналізу і засобами математичного моделювання
165. Метод Дельфі розробив:
а) Дж.Форрестера;
б) Герман Хакен;
в) Н.Віннера
Г) О. Хельмер
166. Скінченний впорядкований набір точних правил, які вказують, які дії і в якому порядку необхідно виконувати, щоб за скінченну кількість кроків досягти поставленої мети або дістати розв’язок поставленої задачі називають:
а) елементом;
б) моделлю;
В) алгоритмом;
г) інформацією
167. Підтримка істотних внутрішніх параметрів системи в певних (як правило, досить вузьких) межах для забезпечення оптимального режиму функціонування – це:
а) алгоритм;
б) критерій;
в) гомоморфізм;
Г) гомеостазис
168. Кількісна міра невизначеності ситуації або події називається:
а) ентропією;
б) гомеостазисом;
в) ізоморфізмом;
г) гомоморфізмом
169. Лінії нульового зростання виробничої функції – це:
а) тренд;
б) ізокванти;
в) ізокліналі;
г) фрактали
170. Лінії найбільшого зростання виробничої функції – це:
а) тренд;
б) ізокванти;
в) ізокліналі;
г) фрактали
171. Система чи середовище, де здійснюється передавання сигналу називається:
а) даними;
б) інформацією;
в) зв’зком;
г) каналом зв’язку;
172. Процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів називають:
а) моделюванням;
Б) кодуванням;
в) зв’язком;
г) адресою
173. Дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи – це:
а) кодування;
б) передавання інформації;
В) моделювання;
г) повідомлення
174. Властивість, що характеризує можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами
а) передавання інформації;
б) надмірність інформації;
в) кодування;
г) ентропія
175. Підсистема – це:
а) дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи
б) кількісна чи якісна визначеність станів динамічної системи, яка фіксується спостереженнями;
в) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів
г) сукупність елементів, об’єднаних спільним процесом функціонування, які, взаємодіючи, реалізують певну операцію, необхідну для досягнення поставленої перед системою в цілому мети
176. Подія (у теорії інформації) – це:
а) дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи
б) кількісна чи якісна визначеність станів динамічної системи, яка фіксується спостереженнями;
в) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів
г) сукупність елементів, об’єднаних спільним процесом функціонування, які, взаємодіючи, реалізують певну операцію, необхідну для досягнення поставленої перед системою в цілому мети
177. Здатність системи зберігати свій стан як найдовше за відсутності зовнішніх збурень чи за постійного впливу зовнішнього середовища називають:
а) біфуркацією;
б) рівновагою;
в) критерієм;
г) збуренням
178. Виникнення в системах певних просторових, часових або функціональних структур без специфічного впливу на систему з боку зовнішнього середовища, тобто поява чи зростання впорядкованості, виникнення порядку із хаосу – це
а) самоорганізація;
б) рівновага;
в) хаос;
г) збурення
179. Фізичний процес, що являє собою матеріальне втілення повідомлення, називають:
А) сигнал
б) код;
в) пере адресація;
г) адреса
180. Науковий напрямок, предметом дослідження якого є закони та закономірності глобальної еволюції довільних відкритих складних нерівноважних систем, головною рисою яких є нестійкість, нерівноважність та нелінійність – це:
а) логістика;
б) кібернетика;
в) синергетика;
г) економіка
181. Науковий підхід, що полягає в поєднанні частин, виявленні системних властивостей, притаманних усій системі в цілому, за своїм змістом протилежний аналізу, називається:
а) синтез;
б) індукція;
в) дедукція;
г) історичний підхід
182. Науковий підхід, який спрямований на послідовне розчленовування цілого на частини та дослідження властивостей цих частин – це:
а) синтез;
б) індукція;
в) дедукція;
г) аналіз
183. Стан системи, коли порівняно незначні зміни її параметрів або зовнішніх факторів можуть призвести до значних якісних змін у поводженні системи, її стані, траєкторії або структурі називають:
а) точками біфуркації;
б) атрактором;
в) хаосом;
г) дивним атрактором
184. Фрактал – це:
а) стан системи, коли порівняно незначні зміни її параметрів або зовнішніх факторів можуть призвести до значних якісних змін у поводженні системи, її стані, траєкторії або структурі
б) геометричний об’єкт, що характеризується властивістю самоподібності, або масштабною інваріантністю, тобто зберігає подібну, схожу структуру у процесі зміни масштабу:
в) лінії найбільшого зростання виробничої функції;
г) лінії нульового зростання виробничої функції
185. Дослідження та виявлення «машиною» (алгоритмами, засобами штучного інтелекту) у «сирих» даних прихованих структур і залежностей, які раніше не були відомі, нетривіальні, мають практичну цінність, доступні для інтерпретації людиною тощо – це:
а) «чорна скринька»;