v 70% світових запасів риби знаходиться на межі зникнення внаслідок надмірного вилову.

v дрифтерні сітки - гинуть дельфіни, кити, тюлені, морські птахи. Десятки тисяч тонн непридатної для вживання загиблої риби просто викидається в море. Дрифтерні сітки заборонені спеціальною Резолюцією ООН, але існує проблема браконьєрства;

v рибальство загрожує існуванню альбатросів, рідкісних птахів, що занесені до Червоної книги природи. Альбатрос, якого ще називають „принц хвиль” має найбільший розмах крил серед птахів - до 325 см. Рибалки використовують багатокілометрові трали з тисячами гачків, за які, пірнаючі за рибою, і чіпляються альбатроси. Необхідно змінити технології вилову риби - розміщати трали на більших глибинах, маркувати їх яркими мітками, використовувати в ночі.

військові конфлікти:

ü більшість військових конфліктів у XX ст. проходило в „центрах біорізноманіття „ нашої планети, де зосереджено 42% всього біорізноманіття ссавців.

v в одній з найбідніших країн світу - Зімбабве, уряд віддав дозвіл на відстріл диких слонів і м'ясо їх направити на харчування голодних солдат.

v Ангола - під час громадянської війни ворогуючі стороні в харчовому раціон солдат широко використовували м'ясо слонів і інших диких тварин. Внаслідок цього багатий тваринний світ Анголи був майже повністю знешкоджений. Слонів і деяких інших тварин після війни вимушені були завозити в країну;

v під час війни у В’єтнамі США застосували гербіциди на 14% площі тропічних лісів Південно-Східної Азії і майже половині мангрових лісів;

v в 1991 р. внаслідок війни між Кувейтом та Іраком (відомої як операція „Буря в пустелі”) нафта з підірваних танкерів і нафтопроводів вкрила 1550 км поверхні Перської затоки і 450 км берегової смуги, де загинула велика кількість морських черепах, дюгонів, птахів, крабів та інших тварин;

v атомна зброя випробувалася більше ніж 2100 разів. На Новій Землі була підірвана водородна бомба, яка знищила все живе на 400 км в діаметрі;

торгівля екзотичними тваринами:

ü висока ціна на тигрові шкури стала причиною катастрофічного скорочення чисельності уссурійського тигра (їх залишилось менше 200 особин). В Індії та Африці ціна на слонову кістку складає до 3 тис. доларів за 1 кг, а за 1 кг рогу носорогу дають 50 тис. доларів. Тому за останні десятиліття кількість слонів в Танзанії скоротилася на 53%, в Кенії – на 85%, а в Уганді - на 89%;

ü ціни на „чорному ринку”, наприклад, на ангольського пітона досягають 65 тис. доларів. Об’єктами контрабанди стали роги носорогів, слонова кістка, клики левів, папуги, хижі птахи, гекони, змії, тропічні рибки, а також павуки, скорпіони, скорпіони. Багато з цих видів занесені до регіональних або міжнародних Червоних книг. Сам процес контрабанди досить часто носить жорсткий характер - виживає не більше 20-30% особин;

ü позитивний приклад: гігантські кактуси Арі зоні (висота до 15 м., вага кілька тон, зацвітають через 50 років) вживлюють чипи;

v Україна: ще в XIII ст. в Україні зустрічався кулан. До 1870 р. у межиріччі Південного Бугу і Дніпра можна було зустріти сайгака. Соболь був промисловим звіром Київської Русі. Нині їх немає. Зникли тарпан, тур, росомаха, степова сіноставка, заєць-біляк, біла куріпка, кречітка, тонкодзьобий кроншнеп, стерв’ятник, степовий орел;

v Україна: в Україні збереглося приблизно 300 бурих ведмедів (в 1970 р. було 1300), борсуків – 10 тис., видр -1,5-2 тис.;

v Україна: в 1988 р. було зареєстровано останні 4 пари чорних грифів;

v Україна: внаслідок браконьєрства за останні 10 років чисельність лося впала на 70%, оленів, козуль стало менше на третину;

v Україна: якщо в 1980 р. до Червоної книги України було занесено 85 видів тварин, то в 2001 р. – уже 382;

v Україна: чисельність пріоритетного виду рідкісних ссавців Європи – зубра з 664 голів у 1993 році знизилась на початок 2009 р. всього до 260 особин. Негативний вплив: браконьєрство, посилення урбанізації, рекреаційне навантаження, зменшення кормової бази, негативні зміни статевої і вікової структури популяції. Вид фактично вимирає;

v Україна– в 1998 й 1999 роках в Чорнобильській зоні було випущено 31 особини конів Прживальского. В 2003 році чисельність популяції досягла 65 голів. Але за наступні чотири роки внаслідок браконьєрства кількість конів скоротилася вдвічі. Зоологи вважають, що виникла загроза переходу межі мінімальної чисельності. В остані три роки внаслідок відсутності фінансування спостереження не ведуться.

v Україна: на Україні на одного вовка нині припадає 208 мисливців, на одного лося – 108, оленя – 29, кабана – 12;

v Україна: лише у Дніпропетровську рибалок-аматорів нараховується не менше 100 тис., з яких лише 4 тис. (4 % ) належать до організованих. Необхідно зазначити, що частка промислових риб в аматорських уловах рибалок Придніпров'я досягає 57,7 %, а частка молоді цінних риб - 95 % ;

v Україна: на сьогодні лікарські рослини ростуть на площі, що становить менше 10 відсотків території України;

v Україна: проведення авторалі у східному Криму під час гніздування територією, на якій відбувалося гніздування рідкісних птахів.

ЗМІНИ В ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ.

ü згідно деяким дослідженням у 2000 р. 65% екосистем перебувало на різних стадіях деградації і лише 35% збереглися у первісно-природному стані;

наслідки забруднення природного середовища:

ü щороку в світі синтезується близько 250 тис. нових хімічних сполук, багато з яких – токсичні, мутагенні й канцерогенні;

ü в США описана хвороба диких птахів „синдром Кестерсона”, що розвивається під впливом отруєння селеном та миш’яком, які надходять до екосистем з дренажними водами після використання їх при зрошенні. У таких птахів втрачається зір, деформуються лапи та дзьоб;

ü морські черепахи сприймають целофанові пакети за медуз і проковтують їх, а це приводить до закупорювання шлунку. В шлунках дельфінів, китів й тюленів знаходять яскраві буйки, пакети та інше сміття;

вплив змін клімату:

ü якщо глобальне потепління не припиниться, то білі ведмеді можуть зникнути вже через 100 років;

ü теплі зими останніх років обумовили різке зниження чисельності зайців-біляків у Білорусії;

ü корали Великого Бар’єрного рифу від наслідків глобального потепління та надлишку ультрафіолетового випромінювання можуть загинути в найближчі 20 років. Влада Австралії навіть розглядає проект встановлення на понтонах навісу, який би захистив корали від прямих сонячних променів;

лісові екосистеми:

ü в наш час ліси вкривають 38% поверхні суші. В Європі лісів мало – 6% загальної кількості (дві тисячі років тому майже вся Європа була вкрита лісами);

ü лісами планети накопичено 82% фітомаси всієї Землі. Ліси продукують 60% усього кисню. На думку учених, в лісах існує близько 80% видів рослин та тварин, ще невідомих науці;

ü нині 52% усієї світової деревини йде на паливо. Для багатьох дрова – єдиний доступний засіб приготувати їжу, обігрітися тощо, хоча в пошуках цього палива африканські жінки часто змушені долати десятки кілометрів. Таким чином винищено вже величезні простори африканського бушу, американської сельви, екосистем напівпустель Австралії;

ü Афганістан - за останні півстоліття вирубано половину лісів країни. Площа скоротилася з 2 млн. га до 1 млн. га;

ü до заселення людиною Ісландії ліси складали 40% її площі, зараз – 0,5%;

ü за останні 300 років людство втратило 6 млн. км² лісів – це більше ніж площа Європи;

ü кожен рік зникають 13 млн. га лісів - це площа Греції;

ü тропічні ліси займають 7% площі суходолу, але майже 70% існуючих видів рослин і тварин живе в тропіках. Площа тропічних лісі скорочується на 20 га кожні 20 хвилин. За другу половину XX ст. з лиця Землі зникла майже половина тропічних і екваторіальних лісів. Такі країни як Нігерія, Ефіопія, Еквадор, Мадагаскар практично втратили свої ліси;

ü Бразилія може втратити свої ліси в найближчі 50 років (приблизно 200млн. т СО² викидається в повітря в наслідок спалення відходів лісоповалу);

ü на Європейському континенту залишки лісових масивів гинуть від кислотних дощів (30% лісів Австрії хворі, у Німеччині, Польщі - 50%) та випадкових пожеж, спричинених людиною;

ü позитивний приклад: у Франції в 1810 році ліси займали 15% території, зараз – 25%.

ü позитивний приклад: Норвегія виділяє до 2015 р. $1 млрд. на порятунок амазонських лісів;

v Україна: протягом останніх 500 років Україна втратила понад 2/3 лісів і зараз за лісистістю посідає передостаннє місце в Європі. Ліси в нашій державі займають площу приблизно 9 млн. га, тобто 15% її території;

v Україна: за роки незалежності України у Карпатах було вирубано понад 90 тис. га лісу, а насаджено лише 25 тис. га. Українських Карпатах, за архівними матеріалами, починаючи з 1700 р. зареєстровано лише 12 повеней, а за останні 60 років — 18;

v Україна: внаслідок осушення зникають болота, міліють річки. Меліорація змінює склад рослинності, місця мешкання тварин, призводить до великих втрат лікарських та харчових рослин. Із 47 видів лікарських трав, що росли на Поліссі, тепер збирають 6-7 видів.З0 років тому на Поліссі заготовляли 220 т валеріанового кореня на рік, сьогодні – лише 4-5 ц;

v Україна: у 80 –х роках на Поліссі було 80 тис. га журавлини, а нині ця площа скоротилася до 23 тис. га. Катастрофічно знизилась і врожайність цієї цілющої ягоди. На початку 60-х заготівельники збирали 900-950 кг журавлини з гектара, а сьогодні – 100.

v Україна: позитивний приклад: у Закарпатті на доволі великих площах збереглися праліси ("предковічні, незаймані ліси" за тлумачним словником), де не чути стукоту сокири та вищання бензопили, де життя тамтешньої флори і фауни впродовж багатьох століть триває за мудрими законами еволюції. – в 2007 році букові ліси Словаччини та Закарпаття включені до списку Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.

морські екосистеми:

ü внаслідок техногенної діяльності, впливу отруйних речовин під загрозою знаходиться рівновага морських екосистем, в той час як саме морський фітопланктон продукує 80% кисню потрібного для існування життя на Землі;

ü 70% нерестилищ Океану стали непридатними для виживання мальків, значна кількість цінних промислових риб (перуанський анчоус, каліфорнійська сардина, тріска, скумбрія, оселедці, багато видів морського окуня) або зовсім знищена, або на межі цього;

ü в наш час, в наслідок людської діяльності і впливу змін клімату зруйновано 25% коралів планети.

ü щорічно винищують до 250 тис. особин дельфінів, сотні тисяч акул, а кити давно знаходяться під загрозою вимирання;

ü є розрахунки, які вказують що за останні два десятиліття кількість живих організмів в Світовому океані зменшилась учетверо;

ü через 50 років може припинитися промисловий вилов риби;

v Азовське море, колись найбагатше в світі рибою, нині перезабруднене, його екосистема на грані повної деградації;

v у 50-ті роки у Чорному морі зустрічалося 32 види водоростей, зараз – всього 7;

v у Чорному морі перестали бути промисловими видами бички, камбала, барабуля, кефаль. Зникли атлантичний осетер, скумбрія;

v у Чорному морі у 90-тих роках зник тюлень-монах;

V позитивний приклад - США прийняли рішення про створення в центральній частині Тихого океану найбільшого в світі морського заповідника загальною площею 5-5 тис км2. До нього ввійдуть райони Марианської западини, атоли, які розташовані біля Американського Самоа та Гавайських островів.

зміни в інших екосистемах:

ü за останні 30 років чисельність горобців в Великобританії скоротилась на 2/3. В таких містах як Лондон та Единбург вони практично зникли. Одна з причин зменшення міських горобців в Великобританії - заміна місцевих рослин на екзотичні. Інша причина - великі площі асфальту. Це зменшило кормову базу горобців;

ü популяції гепарда припинили своє існування на території 18 африканських країн.

Всього чисельність гепардів в Африці складає менш ніж 10 000 особин, гіенової собаки - 8 000.

біологічне забруднення та поява генетично модифікованих видів:

Біологічне забруднення – свідоме або випадкове вселенні нових видів, які безперешкодно розмножуються в умовах відсутності в них природних ворогів та витісняють місцеві види живих організмів.

ü Міжнародні перевезення виступають одним головних факторів розповсюдженню малярії, лихоманки Денге та інших інфекцій у світі. Глобальне потепління сприяє цьому процесу.

v внаслідок глобального потепління відбувається просування на північ небезпечного для амфібій вірусу, що призвело до скорочення чисельності багатьох популяцій європейських жаб. Є загроза їхнього повного зникнення;

v очеретові ропухи, які в 30-х роках в кількості 101 особини були завезені з Гавайських островів в північну Австралію для боротьби з жуком - шкідником цукрової тростини, безконтрольно розповсюдились по всьому континенту. Маючи отруйну шкіру, вони стали причиною загибелі мільйонів птахів та крокодилів. В багатьох штатах будують паркани з метою запобігти розповсюдженню ропух. В січні в Австралії традиційно проводиться День боротьби з очеретяними ропухами;

v Україна: останніми роками внаслідок різкого погіршення культури землеробства ( та інших причин) на Україні значного поширення набувала амброзія полинолиста. На батьківщині (в Північній Америці) вона має понад 600 природних ворогів, а у нас жодних перепон не зустрічає. Кожна бур’янина виробляє 150-180 тисяч насінин, схожість яких зберігається у грунті до сорока років. Розвиваючи міцну кореневу систему вона здатна проникати в грунт до 4 м. Для утворення однієї тони сухої маси амброзія витягує з землі 950 т води, азоту, калію, кальцію, магнію, що значно більше ніж порівняно до зернових культур. Пилок амброзії швидко руйнує захисний „бар’єр” слизових оболонок носа, очей (чхання, свербіж очей, почервоніння) та провокує виразні алергійні реакції;

v Україна: у 80-х роках XX ст. в Чорне море разом з військовими торпедними катерами завезли рапана, який підірвав чисельність популяцій інших молюсків;

v Україна: до карантинних бур’янів належать гірчак рожевий, ценхрус якірцевий, паслін колючий, повитиці, сорго алепське;

v Україна: полліноз – сіна лихоманка (алергія на пилок) в середні віка зустрічався менше ніж 1% населення, зараз – 10-30%;

v Україна: в Чорному морі поодинокі екземпляри гребінця мнеміопсис (Mnemiopsis leidyi A.Agassiz) були помічені в 1982 році, проте вже в кінці 80-х років його загальна біомаса в морі досягла одного мільярда тон. Цей вид в якості харчових ресурсів використовує зоопланктон. В короткий термін кормова база пелагічних риб виявилася підірваною, промислові запаси впали до критичного рівня.

Генетично модифіковані організми (ГМО) - можна визначити як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений таким чином, яким це не відбувається в природних умовах.

ü в останні десятиріччя на світовому ринку з'явилися генетично модифіковані сільськогосподарські культури, а фактично - нові, штучні види рослин, що не пройшли природну або звичайну сільськогосподарську селекцію, а були синтезовані шляхом біотехнологічних операцій;

v вчені Росії та Білорусії виводять породу генетично модифікованих кіз, яким було імплантовано ген людини з метою отримання трансгенного молока. Молоко буде використовуватися в медицині, зокрема при лікуванні онкологічних хвороб;

v вже зараз створено та запатентовано вид курей, в яких відсутній материнський ген, що змушує курей висиджувати яйця, що невигідно для птахофабрик;

ü загрози:

- вчені вважають, що ефект впливу компонентів, які, містяться в генетично модифікованих продуктах, неможливо пророчити й перевірити;

- бактерії в організмі людини також можуть змінюватися під впливом продуктів, що містять модифіковані гени;

- підвищена токсичність – є ризик, що коли в будований в рослину ген почне діяти, окрім бажаного ефекту він може спричинити виділення природних токсинів;

- стійкість до антибіотиків – вчені побоюються, що може виникнути проблема стійкості рослин до антибіотиків;

- шкода для інших організмів – є побоювання, що генетично модифіковані культури можуть зашкодити організмам, які не мають нічого спільного з паразитами.

v в світі все більшу занепокоєність викликають так званні „транс генні ліси”, які поступово замінюють природні екосистеми;