ТЕМА 2. ТЕОРІЯ СПОЖИВАЦЬКОГО ВИБОРУ
1. Теорія споживацького вибору базується на допущенні, що люди поводяться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб.
2. Описуючи вибір споживача, слід розглядати два взаємопов’язаних показники: споживацькі переваги та бюджетні обмеження.
3. Споживачі роблять вибір шляхом порівняння наборів споживчих товарів і послуг. Припускається, що вони мають можливість порівняти всі альтернативні набори, ці набори транзитивні, і більша кількість товарів завжди привабливіша, ніж менша.
4. Криві байдужості – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб; тобто не зростають і не перехрещуються.
5. Споживацькі переваги повністю описуються совокупністю кривих байдужості або картою кривих байдужості.
6. Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару у, від якого споживач відмовлявся б, щоб отримати ще одну одиницю товару х, залишаючись на цій кривій байдужості.
7. Лінія бюджетних обмежень показує всі ті набори товарів х та у, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Лінії бюджетних обмежень зміщуються вправо внаслідок зростання доходу споживача. Вони обертаються навколо фіксованої точки (на осі ординат), коли ціна одного товару (на осі абсцис) змінюється, а дохід і ціна другого залишаються без змін.
8. Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули змінювати його на інший.
9. Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні.
Вправа 1. Для кожного положення, з наведення далі знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:
1. споживчі переваги Ранги, що їх встановлює споживач для альтернативних можливостей задоволення своїх потреб.
2. корисність Задоволення, що отримує економічний суб’єкт при споживанні тих чи інших товарів і послуг чи певному виді діяльності.
3. Бюджет Кількість грошей, яку споживач має можливість використати на придбання товарів та послуг у даний проміжок часу.
4. гранична корисність Задоволення, що приносить економічному суб’єкту споживання додаткової одиниці товару чи послуги
5. гранична норма заміщення Кількість товару, від якої споживач згоден відмовитися заради споживання додаткової одиниці іншого товару.
6. транзитивність Якщо споживач віддає перевагу благу А порівняно з благом В, а благу В порівняно з благом С, то він віддає перевагу благу А порівняно з благом С.
7. сітка споживача Комбінації наборів товарів А і В, які приносять споживачеві однакову корисність.
8. рівновага споживача Стан споживача, в якому він купує товари за даними цінами в таких обсягах, що використовує весь дохід і максимізує корисність.
9. еквімаржинальний принцип Граничні корисності товарів у розрахунку на одиницю їх ціни рівні.
10. бюджетні обмеження Лінія, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує однакових витрат.
11. крива байдужості Набір варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність.
Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь:
1. Продукт має корисність, якщо він:
а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;
б) відображає закон попиту;
в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;
г) доступний для споживача за ціною.
2. Гранична корисність визначається як:
а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;
б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;
в) сума загального попиту на благо;
г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.
3. Які з наборів товарів є рівноцінними з точки зору їх корисності для споживача:
а) А і В; б) А і С;
в) В і D; г) С і D.
4. Серед наведених тверджень знайдіть неправильнуу відповідь:
а) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;
б) кожна точка на лінії бюджетних обмежень означає різну комбінацію товарів;
в) усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;
г) усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.
5. Який з наведених переліків зміни значень загальної корисності під впливом збільшення обсягу на одиницю продукції ілюструє дію закону спадної граничної корисност?
а) 400; 500; 600; 700;
б) 200; 400; 700; 1 000;
в) 200; 250; 270; 280;
г) 150; 350; 450; 600.
6. Ціна товару одиниці Х становить 1,5 грн, а товару Y – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 умовних балів, то при якій граничній корисності товару Х він максимізує корисність набору з цих двох товарів:
а) 45 балів;
б) 30 балів;
в) 20 балів;
г) 15 балів.
7. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:
а) його вподобань та розміру доходу;
б) цін на товари;
в) його переваг, доходу та цін на товари;
г) тільки від споживчих переваг.
8. Закон спадної граничної корисності ілюструє:
а) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;
б) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;
в) зменшення корисності, яку приносить споживачу кожна додаткова одиниця товару;
г) відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності.
9. Загальна корисність зростає, якщо гранична корисність:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) є величиною додатною;
г) збільшується низькими темпами.
10. Теорія поведінки споживача передбачає, що він може максимізувати:
а) загальну корисність;
б) середню корисність;
в) граничну корисність;
г) кожну з перелічених величин.
11. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:
а) не купувати товари низької якості;
б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;
в) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий самим приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;
г) урівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.
12. Якщо споживач обирає комбінацію, що відображена точкою з координатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:
а) максимізує корисність;
б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;
в) не повністю використовує свій бюджет;
г) перебуває у стані споживчої рівноваги.
13. U = f (Qx Qy … Qn) ― це функція:
а) граничної корисності;
б) загальної корисності;
в) кривої байдужості;
г) бюджетної лінії.
14. Корисність кожної нової порції продукту:
а) більша від попередньої;
б) менша від попередньої;
в) дорівнює попередній;
г) правильна відповідь відсутня.
15. Два набори благ, що мають однакову корисність:
а) належать до однієї кривої байдужості;
б) перебувають на одній кривій Енгеля;
в) перебувають на одній лінії бюджетного обмеження;
г) перебувають на одній кривій попиту.
16Яка з перелічення властивостей не характерезує карту кривих байдужості?
а) Криві байдужості для одного споживача не перетинаються:
б) криві байдужості мають від’ємний нахил;
в) криві байдужості, як правило, випуклі до початку координат;
г) правильна відповідь відсутня.
17. Пан Сидорчук вважає, що йому однаково корисно споживати 8 склянок молока і 3 склянки кефіру чи 6 склянок молока і 4 кефіру. В цьому випадку гранична норма заміщення кефіру на молоко дорівнює:
а) 6:4;
б) 4:6;
в) 2:1;
г) 1:2.
18. Який із перелічених варіантів може пояснити переміщення бюджетної лінії в нове положення, позначене пунктирною лінією?
а) Ціна бутербродів знизилась, пироги подорожчали, а доходи не змінилися;
б) ціна бутербродів і дохід знизилися;
в) ціна пирогів збільшилася, дохід зріс;
г) усе перелічене вірно.
19. Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових одиниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика – 2 грн, бананового морозива – 5 грнЩо зробить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень?
а) Споживатиме більше батончиків і менше морозива;
б) споживатиме більше морозива і менше батончиків;
в) залишить споживання без змін;
г) споживатиме більше і батончиків, і морозива.
20. Нахил бюджетної лінії відображає:
а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку саму кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;
б) межі можливого споживання двох благ при даних цінах на них;
в) співвідношення цін двох благ;
г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.
21. При підвищенні ціни блага А і зниженні ціни блага В бюджетна лінія займе положення, зображене пунктиром на графіку:
а) 
б) 
в) 
г) 
Вправа 3. Визначте, яке з правильне, а яке помилкове:
1. Усі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень грошового доходу.
2. Криві байдужості ніколи не перетинаються.
3. Споживацькі переваги транзитивні.
4. Більша кількість товарів приоритетніша ніж менша.
5. Чим далі крива байдужості перебуває від початку координат, тим меншу корисність вона відображає.
6. При зниженні ціни товару Х бюджетна лінія зміщується вправо, при цьому кут нахилу залишається без змін.
7. При збільшенні доходу споживача бюджетна лінія зміщується вправо.
8. Рівновага, за якої споживач обмежується одним товаром, називається внутрішньою рівновагою.
9. Функція корисності – це відношення між обсягом споживання і ступенем задоволення, яке отримує споживач.
10. Загальне рівняння рівноваги споживача має вигляд: MUx = MUy.
11. Володимир діє згідно з аксіомою транзитивності, якщо надає перевагу одному з двох споживчих наборів.
12. Сукупність кривих байдужості називається картою кривих байдужості.
13. Коли Андрій одержує додаткову граничну корисність від споживання лимонаду і піци, та крива байдужості цих товарів має від’ємний кут нахилу.
14. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо він витрачає повністю наявний дохід таким чином, щоб гранична норма заміщення одного товару іншим дорівнювала співвідношенню цін цих товарів.
15. Коли відношення цін двох товарів дорівнює 2 і гранична норма заміщення також 2, то споживач максимізує корисність.
16. Загальна корисність зростає при зростанні рівня споживання.
17. Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.
18. Якщо ви придбали більше одиниць якого-небудь товару, то ваша гранична корисність зростає.
19. Якщо гранична корисність зменшується, то і загальна корисність зменшується.
20. Кожна точка, що лежить на кривій байдужості, відображає однаковий дохід споживача.