Універсал Директорії УНР про возз’єднання Української Народної Республіки Іменем Української Народної Республіки
Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української. 3 січня 1919 р. в м. Станиславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки як виразник волі всіх українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила з луку Західної Української Народної Республіки з Наддніпрянською Народною Республікою в одноцільну, суверенну Народню Республіку. Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3 січня 1919 р. Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
1) Коли та за яких умов був проголошений даний Універсал?
2) У чому полягало історичне значення проголошеної в Універсалі події?
3) Поясніть, чому Акт Злуки так і не був втілений у життя.
Закон Ради народних комісарів УСРР про хлібну розкладку (26 лютого 1920 р.)
Остаточне звільнення України від влади поміщиків і генералів, вигнання з її меж банд Денікіна, що ґвалтували, розорювали і грабували трудове населення, ставить нині перед радянською владою завдання остаточного закріплення цих перемог — передачі земель селянству, відбудови зруйнованого народного господарства, особливо Донецького басейну і залізниць. Ці великі завдання можуть бути розв’язані тільки тоді, якщо буде ліквідовано продовольчу кризу. Повинна бути нагодована доблесна Червона армія, ...робітники-залізничники... Повинне бути забезпечення хлібом найбільш нужденне селянство... Необхідно нагодувати робітників, що видобувають вугілля, без якого зупиняться фабрики, заводи, залізниці і до останньої межі скоротяться запаси товарів, необхідних для населення і в першу чергу для селянства. Повинні бути забезпечені діти, притулки, лікарні, лазарети тощо. Нарешті повинен бути створений особливий фонд (запас) для потреб сівби. Із метою задовольнити всі перелічені вище невідкладні потреби Рада народних комісарів України ухвалює здійснити в усій країні державну розкладку на хлібні продукти згідно таких правил:
1. Сільське населенні яке виробляє зернові продукти, зобов’язується під страхом суворої відповідальності здати державі за вказаними нижче твердими цінами означену кількість зернових продуктів згідно з державною розкладкою.
2. Ураховуючи тяжкі наслідки громадянської війни, особливо для дрібних селянських господарств, волосну розкладку на зернові продукти почати здійснювати з господарств, площа орної землі яких перевищує три десятини. Однак, якщо встановлена законом розкладки в розмірі 30 % не буде виконана повністю до першого означеного строку, чи тому, що більш заможні селяни не виконають свого обов’язку перед соціалістичною державою, чи тому, що менш заможні селяни візьмуть на себе ганебну роль приховувачів хліба в заможних селян, обов’язок виконання розкладки повинен бути поширений також на господарства, площа орної землі яких менша за три десятини, а винні в приховуванні будуть суворо покарані аж до конфіскації їх майна...
1) Що вам відомо про встановлення Денікінського режиму в Україні?
2) Що таке продовольча диктатура? Як наведений документ відображає її суть?
3) Як більшовики обґрунтовували необхідність запровадження продрозкладки в Україні?
4) Які методи використовувалися при вилученні продрозкладки? Дайте їм власну оцінку.
5) Схарактеризуйте політику більшовиків щодо селянства, визначте її наслідки.
6) Спрогнозуйте реакцію селянства на таку політику.
4. Підготуватися до вирішення тестових завдань
Тестові завдання для самоконтролю
1. Головою Директорії був
А В. Винниченко Б М. Грушевський В П. Скоропадський Г Ф. Швець
2. ЗУНР було проголошено
А 4 березня 1917 р.Б 29 квітня 1918 р. В 13 листопада 1918 р. Г 22 січня 1919 p.
3. Президентом ЗУНР було обрано
А М. Грушевського Б Є. Петрушевича В К. Левицького Г С. Голубовича
4. Укажіть дату проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР.
А 13 листопада 1917 р. Б 14 листопада 1918 р. В 12 грудня 1919 р. Г 22 січня 1919 p.
5. Визначте про якого історичного діяча йдеться.
Визначний громадсько-політичний діяч. Із березня 1917 р. був членом Української Центральної Ради, з травня — головою Українського військового Комітету, з червня — генеральним секретарем військових справ. Під час повстання проти гетьманського режиму обраний до складу Директорії УНР. З листопада 1918 р. — Головний отаман Армії УНР. У лютому 1919 р. очолив Директорію УНР, а в грудні змушений був виїхати до Варшави. У 1924 р. поселився в Парижі. 25 травня 1926 р. був убитий більшовицьким агентом.
А М. Грушевський Б В. Винниченко В К. Левицький Г С. Петлюра
6. Ким та коли була проголошена цитована Декларація? «...Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам працюючим — робітництву й селянству, тим класам, що здобули цю владу своєю кров’ю... Класи нетрудові, експлуататорські... не мають права голосу в порядкуванні державою... Трудовому селянству, міському робітництву, трудової інтелігенції [пропонується] вибрати своїх делегатів на Конгрес Трудового Народу України.»
А УЦР, 10 червня 1917 р.
Б гетьманом П. Скоропадським 30 квітня 1918 р.
В керівництвом ЗУНР, 13 листопада 1918 р.
Г Директорією УНР 26 грудня 1918 p.
7. Визначте, про яку подію йдеться.
Похід Армії УНР у листопаді 1921 р. під командуванням Ю. Тютюнника з метою об’єднання дій розрізнених повстанських загонів та організації антибільшовицького повстання в Україні, який завершився так званою «Базарівською трагедією»
А радянсько-польська війна
Б Чортківська офензива
В Перший зимовий похід військ УНР
Г Другий зимовий похід військ УНР
8. Позначте характерні риси політики «воєнного комунізму» (чотири правильні відповіді).
1 запровадження продрозкладки
2 недоторканність приватної власності
3 націоналізація усіх галузей промисловості
4 загальна трудова повинність
5 перехід до вільної торгівлі
6 введення карткової системи
7 відновлення поміщицької власності на землю