Тема: Правомірне поведінка

Правомірна поведінка - це дія (бездіяльність) суб'єктів права, яке відповідає вимогам норм права чи принципів права даної держави.

Ознаки правомірної поведінки:

1. Загальні (родові), тобто притаманні правомірної поведінки як різновиду

соціальної поведінки:

а) зовнішня виразність (об'ектівірованію) у формі дії або

бездіяльності;

б) відповідність нормам, принципам права даної держави

(адекватність моделей поведінки, передбаченого правом);

в) позитивна соціальна значимість (виражається в його

соціальної корисності, допустимості, прийнятності).

2. Спеціально-юридичні, тобто мають значення для юридичної оцінки поведінки як правомірного, їх характеристика збігається з характеристикою складу правомірної поведінки (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона).

Види правомірної поведінки

1. За суб'єктам права - дії (бездіяльність) фізичних, юридичних осіб, держави тощо;

2. По об'єктивної боці - дії (бездіяльність);

3. По відношенню законодавця до правомірної поведінки - бажане, допускаемое, необхідне;

4. За спрямованістю волі - юридичні вчинки, юридичні акти;

5. За характером мотивації:

а) принципова (зумовлене внутрішнім переконанням у

необхідності надходити правомірно);

б) звичне (зумовлене звичкою здійснювати дане

правове розпорядження);

в) конформистское (зумовлене прагненням чинити так,

як поступають інші люди);

г) маргінальне (зумовлене страхом застосування санкцій за

неправомірна поведінка);

д) інтуїтивне (зумовлене правової інтуїцією).

 

Система права - система діючих правових норм держави.

1. Галузь права - система правових норм, що регулюють відносини у певній

сфері в суспільному житті.

2. Правовий інститут - група правових норм в рамках конкретної галузі права, яка регулює певну групу одноманітних відносин.

3. Норми права - первинний неподільний елемент правової системи; правила

поведінки.

 

Структура:

а) Гіпотеза - ті умови, в яких діє конкретний

правило і за наявності яких воно повинно виконуватися.

(час, місце, певні обставини)

б) Диспозиція - саме правило поведінки, тобто права і

обов'язки учасників правовідносин.

в) Санкція - ті примусові заходи або несприятливі

наслідки, які держава може застосувати за

порушення конкретної норми.

Правова система України - галузі права, які розподіляються

згідно предметорегулірованію.

 

Динамічна:

а) Виникають нові галузі права (атомне, космічне)

б) Припинення (колгоспного права)

Законодавство - система всіх нормативно-правових актів держави.

 

Структура:

1) Вертикальна структура - обумовлюється різницею в силі актів,

які видаються різними нормативними органами.

 

частини:

а) Конституційні закони

б) Конституція України мають вищу юридичну силу

в) Закони

 


г) Укази і розпорядження Президента

д) Постанови ВР Підзаконні

е) Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів (кабміну) нормативно-

ж) Накази та інструкції міністрів і відомств правові

з) Рішення місцевих рад акти

і) Акти місцевих державних адміністрацій

к) Рішення виконкомів ...

2) Горизонтальна структура - викликана розділом нормативних актів, предметом правового регулювання - галузі законодавства збігаються з галузями права.

3) Форма держави:

а) Унітарна

державно-організаційна структура

б) Федеративний

Головний принцип побудови верховенства (юридична сила) системи закону.

 

Система законодавства (зовнішній прояв права)

 

Структура:

1) Галузі законодавства - сукупність нормативних приписів,

які регулюють певну сферу суспільних відносин.

2) Нормативний інститут - система взаємопов'язаних нормативних приписів, що регулюють певний вид суспільних відносин.

3) Нормативне припис - (умовно - нормативно-правовий акт).

 

Нормативно-правовий акт (НПА)

Ознаки:

1) Приймається державним органом у межах їх повноважень.

2) Має чітко позначену форму.

3) Має юридичну силу, тобто породжує юридичні наслідки.

4) Носить загальний характер, тобто поширюється на всю сферу однотипних відносин.

5) Застосовується до невизначеної кількості випадків.

6) Охороняється державою.

 

Індивідуальний акт - юридичний документ, який приймається

державним органом в результаті розгляду

конкретної справи.

 

Ознаки:

1) Приймається на основі нормативного акта.

2) Поширює норму права на конкретну юридичну ситуацію.

3) Має одноразове значення, тобто застосовується тільки один раз.

4) Адреса чітко позначеним суб'єктом.

5) Може бути оскаржений зацікавленими особами.

Домашнє завдання: вивчити конспект.