Рекомендації до ведення й оформлення звітної документації.
УКООПСПІЛКА
Новомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. С.В. Литвиненка
М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
Написання і оформлення
Студентами звітної документації з технологічної практики
Цілі і завдання написання звітної документації
Мета написання звіту:
1. Закріпити теоретичні знання зі спеціальних дисциплін, удосконалити практичні вміння та навички.
2. Можливість оцінки якості практичних умінь і навичок.
Завдання:
1.Навчитись підбирати й систематизувати матеріал практичної діяльності підприємств (організацій).
2. Класифікувати підібраний матеріал згідно тематики.
3.Уміти викладати в письмовій формі зібрану інформацію.
4.Застосовувати отриману інформацію і набутий досвід при оформленні додатків до звіту.
5.Учитись конкретизувати отримані дані в схемах, таблицях, діаграмах.
6.Вчитись аналізувати діяльність підприємств (організацій), робити самостійні висновки і пропозиції щодо покращення їх роботи.
Рекомендації до ведення й оформлення звітної документації.
Керівник практики від організації разом із студентом - практикантом складає графік проходження практики. Документом, в якому фіксується студентом виконання програми практики та індивідуального завдання, є щоденник, який ведеться за встановленим взірцем.
Окрім записів змісту виконаної роботи в щоденнику, студент в процесі практики накопичує відповідно до програми практики організаційно-правові документи, оперативну інформацію, бухгалтерські й статистичні звіти, основні показники діяльності бази практики, інші матеріали і додає їх до загального звіту із практики.
Загальні вимоги до написання звітної документації
Звіт із практики, індивідуальне завдання та щоденник оформляються відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) до текстів документів.
Текст звітної документації можна виконувати від руки чітким розбірливим почерком або з допомогою комп'ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу формату А4, залишаючи поля тексту таких розмірів:
• ліве – не менше 20 мм;
• праве – не менше 10 мм;
• верхнє та нижнє – не менше 20 мм;
• поля не обводяться; та дотримуються таких вимог:
• шрифт – Times New Roman;
• розмір шрифту – 14 пт;
• відстань між рядками – 1,3-1,5 інтервалу;
• розташування – книжне;
• мінімальна висота друкованого шрифту – 1,8 мм.
Кожна сторінка друкованого звіту має містити приблизно 1800 знаків (28-30 рядків по 62-65 знаків у кожному рядку, враховуючи знаки пунктуації та пробіли між словами).
Якщо роботу друкують, шрифт має бути чітким, стрічка чорного кольору середньої жирності.
Обсяг роботи має становити 45-50 аркушів комп'ютерного набору.
Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою звіту є титульна сторінка, яку включають до загальної нумерації, але її не нумерують, а на наступних сторінках номер без крапки в кінці проставляють у правому верхньому кутку.
До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Однак усі сторінки зазначених елементів звіту підлягають нумерації на загальних засадах. Нумерація звіту повинна бути наскрізною.
Кожну структурну частину роботи потрібно розпочинати з нової сторінки, крім підрозділів і пунктів у межах розділу.
Заголовки структурних частин: зміст, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки друкуються великими літерами симетрично до тексту без крапки.
Розділи та підрозділи повинні мати найменування. Найменування розділів розміщують посередині сторінки і пишуть (друкують) великими літерами без крапки у кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами, крім першої великої, з абзацного відступу без крапки в кінці.
Розділи та підрозділи нумеруються арабськими цифрами, номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Після номера підрозділу крапка не ставиться. Відстань між найменуваннями розділу і подальшим текстом повинна бути:
• при рукописному способі – 20 мм;
• при комп'ютерному наборі – два рядка.
Текст звітної документації має бути пов'язаний із практичними матеріалами бази практики. При цьому робляться посилання на відповідні додатки, які містяться у звіті.
Не можна скорочувати слова, крім загальноприйнятих у друкованих виданнях.
Структура письмового звіту та характеристика його елементів
Звіт включає такі розділи:
1. Вступ.
2. Основна частина.
3. Висновки та пропозиції.
4. Додатки.
Звіт про виробничу практику має бути написано згідно з рекомендованим для дослідження та відпрацювання календарно-тематичним планом.
Матеріал роботи підшивається в такому порядку:
1) титульний аркуш;
2) зміст;
3) календарно-тематичний план
4) вступ;
5) основна частина;
6) висновки та пропозиції;
7) список використаних джерел;
8) перелік додатків;
9) додатки;
10) відгук керівника практики від організації;
11) аркуш для рецензії;
12) щоденник;
13) звіт про виконання індивідуального завдання.
Титульний аркуш
Титульний аркуш письмового звіту оформляється за нижченаведеною формою.
Титульна сторінка звіту оформляється відповідно до ЄСКД і містить таку інформацію:
• назва навчального закладу, його підпорядкованість;
• назва документа;
• місце проходження практики;
• група та спеціальність;
• прізвище, ім'я та по батькові студента;
• прізвище, ім'я та по батькові керівника практики від навчального закладу;
• назва міста і рік.
Виправлення та скорочення на титульному аркуші не допускаються.
Зміст
У змісті послідовно записують усі складові письмового звіту: вступ, найменування тем, розділів, підрозділів, список використаних джерел із зазначенням номерів сторінок, на яких знаходиться їх початок.
Вступ
У вступі зазначається коротка характеристика підприємства (організації, установи), де студент проходив практику, зокрема:
• суть і характеристика напрямів його діяльності;
• організаційна структура, підпорядкованість;
• економічні показники роботи, аналіз їх виконання;
• аналіз стану охорони праці, порядок проходження інструктажів з техніки безпеки праці.
Обсяг вступу повинен бути не більше 2-3 сторінок.
Основна частина
Ця частина має відображати відомості про особисте виконання всіх розділів програми практики.
В основній частині звіту на базі виконаної роботи, підібраного та проаналізованого матеріалу потрібно описати діючу на підприємстві (в організації, установі) систему прийомів і методів виконання робіт із кожного питання програми практики. Необхідно дати характеристику стану цих питань, їх ефективності, виокремити нові, сучасні аспекти в роботі, зазначити недоліки на відповідній ділянці роботи. Обсяг питання визначається студентом самостійно за умови повного його розкриття.
У звіті не повинно бути дослівного переписування матеріалу підручників.
Програмний матеріал має бути послідовно розкрито, слід вказувати тільки достовірні дані. У тексті повинні бути посилання на додатки.
Після кожної теми (розділу) пишуться висновки, тобто оцінюється ділянка (сфера) діяльності підприємства, зазначаються недоліки, вносяться пропозиції щодо покращання даного напряму роботи підприємства з урахуванням можливостей втілення їх у життя.
Висновки та пропозиції
На основі узагальнення матеріалів проходження практики мають бути складені підсумкові висновки та практичні рекомендації щодо роботи підприємства (організації, установи) – бази практики.
У висновках має бути оцінка результатів роботи з урахуванням сучасних тенденцій вирішення завдань.
Пропозиції та практичні рекомендації повинні бути конкретними, чітко сформульованими, реальними та перспективними.
Висновки потрібно оформлювати лаконічно, не перевантажувати їх цифровими даними та подробицями. Обґрунтування висновків повинне міститися у попередньому викладенні матеріалу у відповідних темах (розділах).
Список використаних джерел
У списку вказують ті джерела, які були використані під час виконання програми практики та написання звіту.
Послідовність наведених джерел така:
• Закони та Постанови Верховної Ради України;
• Укази Президента;
• Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України;
• нормативні документи міністерств і відомств України;
• постанови і рішення з'їздів споживчої кооперації України, Ради і Правління Укоопспілки, обласних споживчих спілок, інших керівних органів.
Усі наступні літературні джерела розміщують в алфавітному порядку згідно з прізвищами авторів або назвами використаних джерел (заголовками) відповідно до вимог бібліографії. У списку літературних джерел наукові праці подають мовою, якою їх видано.
У всіх джерелах літератури мають вказуватись такі дані:
• нормативні акти – дата затвердження, ким видано;
• підручники – автор, місто випуску, видавництво і дата випуску;
• матеріали періодичних видань – назва статті, автор, назва журналу чи газети, її номер та дата видання.
Додатки та їх оформлення
У додатки включають матеріал, який не може бути послідовно розміщений у тексті у зв'язку з великим обсягом, але ці відомості є необхідними для повного розкриття змісту виконаних робіт.
Основними типами додатків можуть бути:
• організаційно-правові документи;
• бухгалтерські й статистичні звіти;
• додаткові ілюстрації або таблиці;
• фотографії, проспекти, інструкції, розрахунки тощо.
Перелік обов'язкових додатків із виробничої практики
наведено в програмі практики.
Додатки, які не мають безпосереднього відношення до практики або не використовуються в роботі, додавати не потрібно.
Додатки, оформлені як окрема частина роботи, розміщують після останньої сторінки списку використаних джерел. На окремому аркуші необхідно розмістити титульну сторінку додатків за наведеною формою.
Додатки, оформлені як продовження звіту, розміщують у порядку посилань у тексті.
Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок і номер. Посередині сторінки вгорі пишуть слово «Додаток» і цифру (наприклад, додаток 5). Потім пишуть заголовок додатка малими літерами, починаючи з першої великої симетрично до тексту. Додатки слід позначати послідовно цифрами. Якщо додаток містить декілька сторінок, на наступних сторінках зазначається слово «Продовження». Наприклад, «Продовження додатку 5».
Цифровий матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць.
Кожна таблиця повинна мати номер і назву, яку розміщують під словом «Таблиця», знак № перед цифрою не ставиться. Нумеруються таблиці арабськими цифрами наскрізно за текстом. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці в даному розділі.
У назві таблиці слід вказувати назву підприємства (організації, установи), на матеріалах якого складено таблицю, та період, за який наводяться дані. Крім того, над таблицею праворуч вказується скорочено одиниця виміру, якщо всі показники мають однакові одиниці виміру.
Якщо використовується не одна, а кілька одиниці, виміру, то вони подаються в кінці назви кожної колонки або після назви показників (див. приклад оформлення таблиці).
Таблицю розміщують так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного звіту або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Графіки, схеми, діаграми та ілюстрований матеріал позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно. Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком.