Порядок виконання завдання.

Розрахунково-графічна робота

з інженерної геодезії (спецкурс)

на тему:

«Підготовка даних для перенесення будівлі на місцевість»

 

Група 301-СВ

Студентка Костенко Н. О.

Залікова книжка № 06050

Викладач: Хазін С. В

 

Полтава 2009

Тема: Підготовка даних для перенесення будівлі на місцевість.

Завдання 1 – Графічний метод підготовки розмічувальних даних .

Визначити графічно розмічувальні дані (кути, лінії) для перенесення на місцевість осей будівлі.

 

Завдання 2 – Графоаналітичний метод підготовки розмічувальних даних.

Визначити розмічувальні елементи (кути, лінії) для перенесення на місцевість полярним способом повздовжньої осі будівлі.

 

Завдання 3 – Визначення проектної позначки підлоги будівлі.

Визначити проектну позначку чистої підлоги першого поверху будівлі.

Вихідні дані:фрагмент плану ділянки будівництва (масштаб 1:500, висота перерізу рельєфу 0,5 м) із запроектованою будівлею (в осях) і вказаною лінією проектної розмічувальної основи (видано викладачем).

 

Завдання 1 – Графічний метод підготовки

розмічувальних даних .

У цьому методі розмічувальні елементи (довжини ліній, кути) вимірюємо графічно за допомогою масштабної лінійки й транспортира безпосередньо на плані, який задано в завданні. Вимірювання проводимо для всіх чотирьох точок перетину осей будівлі А1, А2, Б1, Б2 відносно опорної лінії І-ІІ і точки І способами перпендикулярів, полярних координат, лінійної та кутової засічок. Буквені позначення величин показуємо на схемі (рис 1.1). Для спрощення кожний спосіб показуємо лише один раз для якоїсь точки, а вимірювання проводимо усіма способами для всіх точок. Точність вимірювання довжин становить 0,1 м, кутів - . Результати заносимо у таблицю 1.

Таблиця 1. Розмічувальні елементи.

  Спосіб підготовки
  Точки   Перпендикулярів Полярних координат Лінійної засічки Кутової засічки
А1 11,0 18,6 30032і 21,6 21,6 38,0 16047і 30032і
А2 28,7 28,1 45037і 40,15 40,15 39,35 46051і 45037і
Б1 1,35 36,15 2007і 36,2 36,2 18,85 4004і 2007і
Б2 19,0 45,60 22035і 49,4 49,4 21,2 63041і 22035і

Рис1.1 Буквені позначення розмічувальних елементів

 

 

 

Завдання 2 – Графоаналітичний метод підготовки розмічувальних даних.

У цьому методі розмічувальні елементи (довжини ліній, кути) знаходимо із розв’язку обернених геодезичних задач, використовуючи координати опорних точок І, ІІ і двох точок перетину осей будівлі А1, А2. Координати вимірюємо графічно на плані. Кінцева мета - знайти кути та довжини ліній d для перенесення на місцевість повздовжньої осі будівлі А1-А2 відносно опорної лінії І-ІІ способом полярних координат.

Порядок виконання завдання.

2.1 Складаємо схему прив’язки будівлі.

Складаємо схему прив’язки будівлі, показуємо опорні точки, точки перетину осей будівлі й розмічувальні елементи та d (рис 2.2).

 
 


Рис 2.2 Схема прив’язки будівлі

2.2 Визначаємо коефіцієнти деформації паперу.

Коефіцієнти визначаємо за формулами:

- дійсні віддалі між сусідніми лініями координатної сітки, мм;

- номінальна віддаль (дорівнює 100 мм).

2.3 Вимірюємо координати точок.

За допомогою масштабної лінійки й циркуля-вимірника вимірюємо координати x і y опорних точок І, ІІ та точок А1, А2 повздовжньої осі будівлі.

Формули для обчислень:

- координати точки;

- координати нижньої (для х) та лівої (для у) ліній сітки квадрата, в якому знаходиться точка;

- прирости координат точки відносно взятих ліній сітки;

- коефіцієнти деформації паперу.

Точність обчислень – 0,01 м, результати вимірювань і обчислень заносимо в таблицю 2.

 

Таблиця 2. Коефіцієнти деформації

Паперу і координати точок

  Координати Точки
І ІІ АІ А2
200,00 200,00 200,00 200,00
2,00 22,00 1,50 14,00
2,02 22,20 1,52 14,14
202,20 222,20 198,50 185,86
150,00 150,00 150,00 150,00
10,00 43,00 12,50 28,00
10,10 43,40 12,60 28,28
139,90 193,40 162,06 178,28

 

 

2.4 Розв’язуємо обернені геодезичні задачі.

Обернені геодезичні задачі розв’язують для визначення дирекцій них кутів ліній І-ІІ, І-А1, І-А2, за якими обчислюють розмічувальні кути , і розмічувальні довжини d. Вихідні дані – координати точок (таблиця 2).

 

Обчислення проводимо у такому порядку (таблиця 3):

1. Виписуємо із таблиці 2 координати точок, при чому умовно точка І приймається за початкову для всіх трьох ліній, по яких розв’язуються обернені задачі, а точки ІІ, А1, А2 – за кінцеві.

 

2. Обчислюємо прирости координат ліній:

3. Визначаємо тангенси румбів ліній:

4. Знаходимо значення румбів ліній:

При чому чверть румба визначаємо за знаками приростів координат:

 

 

5. Переходимо від румбів до дирекційних кутів ліній, виходячи із чвертей румбів:

 

Чверть румба Значення дирекційног кута
Пн С
Пд С
Пд З
Пн З

 

6. Обчислюємо довжини ліній:

Контроль: (розбіжність до 0,05 м).

Дії з тригонометричними функціями виконуємо із точністю до 5 знака після коми, інші обчислення – до 0,01 м.

Таблиця 3. Розв’язування обернених задач і кути

Елементи формул І (п)
ІІ (к) А1 (к) А2 (к)
193,40 1621,60 178,28
139,90 139,90 139,90
+53,50 +22,70 +38,38
222,20 198,50 185,86
202,20 202,20 202,20
+20,00 -3,70 -16,34
  2,675   -6,135   -2,349
Пн.Сх. Пд.Сх. Пд.Сх.
Пн.Сх. Пд.Сх. Пн.Сх.
  0,1609 0,3917
  0,9870 0,9201
    22,996   41,716
    22,999   41,713
  22,998 41,715

 

 

2.5 Обчислюємо кути .

Відповідно схеми прив’язки обчислюємо кути

2.6 Складаємо розмічувальне креслення.

У масштабі плану (1:500) копіюємо точки основи І, ІІ і запроектовану будівлю в осях А1-А2, Б1-Б2. Відповідно до схеми прив’язки виписуємо числові значення розмічувальних елементів:

Рис 2.3 Розмічувальне креслення

Завдання 3 – Визначення проектної позначки підлоги будівлі.

Позначка чистої підлоги визначається як середнє арифметичне із позначок чотирьох рогів запроектованої будівлі (точки А1, А2, Б1, Б2) плюс умовна висота фундаменту (приймаємо 1 м).

Позначки окремих точок визначаємо на топографічному плані методом інтерполяції або екстраполяції. При цьому використовуємо нанесені на план горизонталі (висота перерізу рельєфу 0,5 м), а також точки, розташовані в районі запроектованої будівлі, для яких відомі позначки. Використані горизонталі й точки, а також принцип визначення позначок показуємо на схемі. При обчисленні використовуємо формули:

- визначувана позначка;

- позначки точок, за якими визначається невідома позначка;

- відповідно закладення між точкою з позначкою Н1 і точкою будівлі та між точками з відомими позначками;

Н0 – позначка чистої підлоги першого поверху.

 

Результати обчислень заносимо у таблицю 4.

Таблиця 4. Обчислення позначок рогів будівлі.

Точки будівлі (м) (мм) (мм) (м) (м)
А1 152,00 43,0 79,0 0,1 152,05
А2 152,00 9,0 81,0 0,1 152,01
Б1 152,00 53,0 118,0 0,1 152,04
Б2 152,00 7,0 57,0 -0,14 151,98