Сутність і значення нормування праці
Вивчення цієї теми необхідно розпочати із засвоєння сутності нормування живої праці, його об'єктивної необхідності й того значення, яке відіграє нормування в організації суспільного виробництва.
Доцільність і ефективність будь-якої суспільної праці та суспільного виробництва забезпечується насамперед його раціональною організацією.
Раціональна організація праці перш за все вимагає чітко визначених витрат усіх видів ресурсів, що витрачаються у виробництві: живої праці, сировини, енергії, фінансів тощо. Першим кроком на шляху оптимізації витрачання виробничих ресурсів є нормування праці. Отже, мова йде про те, що існує об’єктивна необхідність визначення конкретної кількості живої праці для забезпечення високої ефективності виробництва.
У всіх напрямах виробничої діяльності існує необхідність визначення витрат ресурсів: нормативи використання сировини, палива, матеріалів, інструментів, обігових коштів. Але найважливішим питанням є встановлення міри праці, необхідної для виконання певного, обсягу робіт. Це можна пояснити особливістю «людського фактора» на відміну від інших.
Жива праця, праця робітників, які використовують інші види ресурсів, має бути визначена особливо точно й обґрунтовано. Оскільки будь-який процес праці відбувається в часі, то універсальною мірою кількості живої праці є робочий час.
Однак треба мати на увазі, що не всякий робочий час віддзеркалює суспільно необхідні затрати на виконання конкретної роботи. Якщо на виробництві відсутня належна організація праці, не застосовуються прогресивні технологічні процеси, передові технології, якщо самі робітники не працюють на високому професійному рівні, то досягти суспільно необхідних затрат праці неможливо, а отже, і сподіватися на досягнення успіху в ринковій економіці марно.
Таким чином, сутність нормування праці полягає в установленні необхідних затрат живої,праці на виконання певної роботи за нормальної організації та інтенсивності праці.
Щоб зрозуміти значення нормування праці, слід розглянути цілу низку питань.
Норма праці є тією первинною ланкою організації праці та виробництва, від якої починаються і на якій ґрунтуються всі планово-економічні розрахунки на підприємстві. Інакше кажучи, норма праці — це найважливіша економічна і планово-розрахункова категорія.
Існує система показників, розрахунки яких ґрунтуються на нормах затрат живої праці.. Ця система охоплює велику. кількість найрізноманітніших показників, від обсягу виробництва продукції, чисельності працівників до трудомісткості продукції, фонду оплати праці, її продуктивності, прибутку, можна стверджувати, що кожне економічне рішення в організації й управлінні праці не може бути прийняте без урахування наявності якісних норм праці.
Для того щоб краще зрозуміти те значення норм праці, що їм надається в сучасних умовах, достатньо порівняти, які завдання і функції вони повинні виконувати в ринковій і плановій економіці.
В умовах планової економіки нормування праці розглядалось як гуманний метод визначення суспільно необхідних затрат праці орієнтованих на середній рівень працівників галузі.
Підприємства-монополісти, передові організації галузі звітували, що працюють за прогресивними нормами. Вони одержували перехідні червоні прапори переможців соціалістичного змагання, але при цьому приховували реальні резерви виробництва з тим, щоб держава надавала їм більше ресурсів у фонд оплати, праці додаткові виплати за. досягнення у виконанні та перевиконанні норм, фіктивне зниження трудомісткості продукції тощо. Поряд з тарифним нормуванням заробітної плати технічне нормування праці відігравало роль не чинника справедливої оплати праці, а роль «регулятора» середньої заробітної плати, що неодмінно призводило до зниження мотивації праці. Кожна застаріла, необгрунтована норма пращ автоматично призводила до завищення виплат за час роботи, що фактично не був витрачений, а це в кінцевому підсумку сприяло девальвації коштів.
Наявність «м'яких», не напружених норм призводила до парадоксу, коли на підприємстві, починаючи від директора до рядового працівника, ніхто не був заінтересований у впровадженні прогресивних норм праці.
У такому разі колективу підприємства не треба було дбати про пошук реальних резервів зростання продуктивності праці, ефективності виробництва в цілому.
Нині ситуація зі значенням нормування праці радикально змінюється. В умовах ринкової економіки немає потреби завищувати чисельність персоналу, не можна завищувати трудомісткість продукції, немає сенсу використовувати різноманітні доплати за невиконану роботу тому, що в разі здійснення такої політики підприємство просто збанкрутує, а розраховувати на підтримку держави не доводиться. Зараз значення нормування зростає у зв язку з необхідністю виживання підприємства (організації) в умовах. ринку, коли завищення обсягів робіт, витрат на робочу силу, і, зрештою, ціни продукції просто недопустиме.
Після усвідомлення різнобічного значення нормування праці, необхідно зосередити свою увагу на вивченні функцій, завдань і головних принципів, на яких базується сучасний погляд на нормування праці. Річ у тому, що новий підхід до значення нормування праці істотно вплинув на трактування змісту його функцій, завдань і принципів.
Нормування праці на сьогодні має виконувати такі функції:
— основи всієї системи управління персоналом;
— бази для розрахунків практично всіх техніко-економічних показників діяльності організації (підприємства);
— головної бази організації оплати праці поряд з тарифним нормуванням;
— основи визначення трудового вкладу працівників і частки кожного в колективно заробленому фонді оплати праці.
Зрозуміло, що така загальна характеристика функцій нормування праці недостатня для повної відповіді на питання під час підсумкового іспиту. У зв язку з цим пропонується детально проаналізувати, яка з цих функцій виконується найбільш повно, наскільки правильно підприємства використовують ті чи інші функції нормування праці в сучасних умовах.
Що стосується розуміння і визначення головних завдань, то тут треба різко відокремити такі поняття:
— завдання нормування праці як галузі наукових знань;
— завдання нормування праці як навчальної дисципліни.
Річ у тому, що нормування праці з огляду його важливості має свої певні наукові й методологічні завдання, розв'язання яких сприяє його поступовому розвитку як самостійної галузі знань про працю. Це дуже складне і важливе відокремлення. І тут не можна допускати плутанини питань теорії і практики.
Головними завданнями нормування праці в сучасних умовах, які характеризуються радикальними змінами виробничих і трудових відносин, слід уважати:
— розробку і впровадження технічно обґрунтованих норм, використання яких забезпечує зниження трудомісткості виробничих процесів, підвищення продуктивності праці;
— систематичне вивчення фактичних затрат робочого часу з метою ліквідації будь-яких втрат;
— створення умов для планомірного вдосконалення трудових процесів і підвищення професійної майстерності працівників;
— подальший розвиток теорії та методології нормування праці;
— удосконалення нормативної бази для нормування праці насамперед тих категорій працівників, для яких досі відсутні прогресивні нормативи:
— комп'ютеризацію проектування технологічної та організаційної документації;
Головними завданнями нормування праці як навчальної дисципліни слід уважати:
— ознайомлення студентів з методами і практикою встановлення обгрунтованих норм праці під час виконання різноманітних виробничих процесів:
— навчити самостійно проводити спостереження затрат робочого часу, аналізувати отримані результати і виявляти резерви кращого його виконання;
— навчити самостійно проводити аналіз трудових прийомів і методів з метою їх раціоналізації і впровадження передового виробничого досвіду;
— навчити самостійно аналізувати стан роботи щодо нормування праці на підприємствах розробляти пропозиції щодо його вдосконалення, що забезпечить підвищення рівня професійної підготовки студентів за фахом «Менеджмент персоналу».
Під час вивчення основних принципів, на яких базується нормування праці, головну увагу слід приділити науковості, оптимальній достатності, широкому залученню працівників у справі розробки прогресивних норм затрат праці.
На завершальному етапі вивчення цієї теми треба звернути увагу на питання, що розкривають зміст таких понять, як предмет і об'єкт нормування праці, зв'язок нормування праці як навчальної дисципліни з іншими дисциплінами навчального плану.