Розміщення матеріалу у пояснювальній записці

Пояснювальна записка виконується рукописним способом, чітко, на одній стороні аркуша чорнилами або пастою. Текст пояснювальних записок курсових робіт виконується пастою чорного кольору. Допускається виконання текстових документів машинописним (комп'ютерним) способом формату №14.

1. Титульний аркуш

2. Заповнений та підписаний бланк завдання на курсову роботу

3. Зміст

4. Вступ

5. Загальна частина курсової роботи

6. Розрахункова частина

7. Пропозиції та рекомендації щодо впровадження нововведень

8. Висновки

9. Перелік використаної літератури

10. Додатки

Всього у пояснювальній записці повинно бути 40-45 сторінок.

Вступ

Необхідно розкрити наступні питання:

- сучасні тенденції та перспективи розвитку промислового залізничного транспорту України;

- особливості розвитку локомотивного господарства, розробка нових типів локомотивів загального призначення та спеціалізації промислового транспорту в умовах ринкової економіки;

- виконання курсової роботи підвищує професійну компетентність молодшого спеціаліста;

- роль та значення економічних розрахунків для організації ефективного господарювання підприємств гірничо-металургійного комплексу;

- важливість використання економічних показників щодо визначення економічної ефективності впровадження нововведень;

- мета курсової роботи (у відповідності до обраної теми).

Загальна частина

Загальна частина повинна об”єднати технічні розрахунки з курсового проекту з предмету «Локомотивне господарство» з економічними розрахунками.

Для цього необхідно дати характеристику запропонованого депо:

- тип локомотивів;

- серія локомотивів;

- кількість стойлів;

- фронт роботи;

- інвентарний парк локомотивів;

- робочий парк локомотивів;

- устаткування та обладнання депо;

- методи ремонту локомотивів;

- трудомісткість ремонтів;

- річний об’єм ремонту по видам;

- чисельність працівників по професіональному та кваліфікаційному складу, категоріям.

Загальна частина містить два теоретичних питання :

1. Теоретичні основи, існуючі погляди на проблему, сучасний стан об'єкту щодо обраної теми курсової роботи.

2. Особливості застосування внутрішньогосподарського розрахунку на

підприємствах транспорту.

Особливості внутрішньогосподарського розрахунку.

Локомотивне депо підприємства організує свою роботу на основі господарського розрахунку. Господарський розрахунок підприємства і внутрішньо-деповського господарського розрахунку представляє одне ціле.

Їх мета - організація найбільш ефективної роботи підприємства. Досягнути найбільших результатів при найменших витратах. Між ними є різниця. Підприємство має свій рахунок в банку, самостійний бухгалтерський баланс, і як юридична особа – отримує прибуток. Депо не продає свою продукцію, не веде розрахунки з іншими цехами і не має самостійного балансу.

В депо ведеться первинний звіт витрат на виробництво та виконання плану по показникам:

- об’єм ремонту (по видах);

- фонд заробітної плати (середня зарплата);

- завдання по росту продуктивності праці;

- собівартість ремонту одного локомотиву по видам ремонту.

Розрахункова частина

2.1 Розрахунок чисельності робітників локомотивного депо

Чисельність працівників приведена в загальній частині курсової роботи.

Таблиця 2.1 - Розподіл робітників по розрядам

Взагалі по розрядам робітники розподіляються так:

ІІ розряд – 20 %

ІІІ розряд – 20%

ІV розряд – 30 %

V розряд – 30 %

2.2 Розрахунок продуктивності праці

Зростання продуктивності праці є законом економіки. Для досягнення більш високого життєвого рівня необхідно забезпечувати найвищу продуктивність праці.

Існує декілька методів визначення продуктивності праці:

- натуральний (або умовно-натуральний);

- вартісний;

- трудовий.

Основними шляхами зростання продуктивності праці є:

- впровадження нової техніки, передової технології;

- автоматизація виробничих процесів;

- раціональна організація праці.

Продуктивність праці визначається за формулою:

, (лок./чол.) (2.1)

, (2.2)

де -річна програма ремонту, зведена до одного виду - поточного ремон-

ту;

- спискова чисельність працюючих у депо;

- коефіцієнт списковості, який враховує відсутність працівників по поважним причинам ( = 1,13)

Так, як всі види ремонту мають різну трудомісткість, визначаємо коефіцієнт приведення всіх видів ремонту до поточного. Для цього трудомісткість кожного виду ремонту розділимо на трудомісткість поточного ремонту:

= (2.3)

= (2.4)

= (2.5)

= (2.6)

Використовуючи вищерозраховані коефіцієнти, визначимо річну програму ремонту за формулою:

= + + + (лок.) (2.7)

Розраховуємо продуктивність праці умовно-натуральним методом

Річна продуктивність праці розраховується за формулою:

, (лок./чол.) (2.8)

Продуктивність праці за місяць розраховується за формулою:

, (лок./чол.) (2.9)

Добова продуктивність праці розраховується за формулою:

, (лок./чол.) (2.10)

Годинна продуктивність праці розраховується за формулою:

, (лок./чол.) (2.11)

Шляхи підвищення продуктивності праці.

2.3 Розрахунок фонду оплати праці

До фонду оплати праці входять основна і додаткова заробітна плата.

До основної заробітної плати відноситься:

- заробітна плата за тарифними ставками;

- відрядний приробіток;

- доплата за роботу в нічний та вечірній час;

- доплата за роботу в святкові дні;

- доплата за переробку графіку;

- доплата за класність;

- премія за виконання та перевиконання плану.

До додаткової заробітної плати відноситься:

- оплата відпусток;

- оплата пільгових годин підліткам;

- оплата за виконання державних обов’язків.

При розрахунку планового фонду заробітної плати, працівники різних професій та розрядів об’єднуються в групи, які мають однакові умови оплати праці та заробітної плати, які входять до однієї калькуляційної статті.

Для кожної групи робітників розраховується середня годинна тарифна ставка за формулою:

для основних робітників:

,(грн.)

(2.12)

де - годинна тарифна ставка згідно розряду;

- чисельність робітників згідно розряду ( із таблиці 2.1)

для допоміжних робітників:

, (грн.) (2.13)

де - годинна тарифна ставка згідно розряду;

- чисельність робітників згідно розряду ( із таблиці 2.1)

Основна заробітна плата робітників визначається за формулою:

, (грн.) (2.14)

Розрахунок заробітної плати робітників за середньою тарифною ставкою:

, (грн.) (2.15)

де - річний фонд робочого часу.

Розрахунок відрядного приробітку:

, (грн.) (2.16)

де - коефіцієнт перевиконання норми виробітку,

Розрахунок розміру преміальних:

, (грн.) (2.17)

де - відсоток премії (до 40%)

Основна заробітна плата робітників розраховується за формулою:

, (грн.) (2.18)

Визначення фонду основної заробітної плати робітників:

, (грн.) (2.19)

Визначення фонду додаткової заробітної плати робітників:

, (грн.) (2.20)

Визначення загального фонду заробітної плати робітників:

, (грн.) (2.21)

Фонд заробітної плати керівників розраховується за формулою:

, (грн.) (2.22)

Фонд заробітної плати спеціалістів розраховується за формулою:

, (грн.) (2.23)

Фонд заробітної плати службовців розраховується за формулою :

, (грн.) (2.24)

Фонд заробітної плати молодшого обслуговуючого персоналу розраховується за формулою:

, (грн.) (2.25)

Фонд основної заробітної плати адміністративно-господарчого персоналу:

, (грн.) (2.26)

Фонд додаткової заробітної плати адміністративно-господарчого персоналу:

, (грн..) (2.27)

Фонд загальної заробітної плати адміністративно-господарчого персоналу:

(грн.) (2.28)

Таблиця 2.2 Розрахунок заробітної плати працівників

Загальний фонд заробітної плати робітників депо визначаємо за формулою:

, (грн.) (2.29)

Визначаємо середню заробітну плату одного робітника депо за рік:

, (грн.) (2.30)

2.4 Розрахунок собівартості ремонту локомотивів

Собівартість являє собою витрати підприємства на виробництво та збут продукції. Розрахунок витрат на виробництво одиниці продукції називається калькуляцією.

Локомотивне депо калькуляцію на ремонт локомотивів складає за певними статтями витрат: матеріали, енергетичні витрати, основна заробітна плата виробничих робітників, амортизація основних засобів та інших витрат.

Стаття «Матеріали»

По цій статті розраховується необхідність матеріалів на ремонт локомотивів:

(2.31)

де Ср – вартість матеріалів по видам ремонту локомотивів

N – програма ремонтів по видам ремонтів

Стаття «Витрати на енергоресурси »

По цій статті визначаємо вартість електроенергії , яка витрачається на ремонт локомотивів.

Розраховуємо вартість електроенергії за формулою:

= , (грн.) (2.32)

де - річний фонд часу роботи устаткування , год.;

- вартість кВт/год. електроенергії;

- коефіцієнт використання обладнання (0,7);

- потужність устаткування кВт/год. (800)

Стаття «Основна заробітна плата основних виробничих робітників»

Розрахунок по цій статті визначений в пункті 2.3 і складає:

, (грн.) (2.33)

Стаття «Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників»

, (грн.) (2.34)

Стаття «Відрахування на соціальні потреби»

Відрахування на соціальні потреби по чорній металургії складає 37,5% від суми основної і додаткової зарплати:

5, (грн.) (2.35)

Стаття «Поточний ремонт та утримання основних засобів»

Для визначення витрат по цій статті складаємо кошторис витрат, до якого входять основна і додаткова заробітна плата допоміжних робітників, відрахування на соціальні потреби, витрати на опалення та інші витрати

, (грн.) (2.36)

де - визначені в пункті 2.3

, (грн.) (2.37)

(приймаємо 55%) (2.38)

, (грн.) (2.39)

Стаття «Амортизація основних засобів»

По цій статті розраховують амортизаційні відрахування по всім основним засобам депо, їх розмір залежить від початкової вартості обладнання та амортизаційних відрахувань:

, (грн.) (2.40)

де - початкова вартість основних засобів (грн.);

N - норма амортизації (%)

(таблиця 2.2, гр.6)

Таблиця 2.2 - Амортизація основних фондів

Стаття «Малоцінні та швидкозношувані предмети

, (грн.) (2.41)

Стаття «Інші витрати депо»

До цієї статті відносяться витрати по техніці безпеки, охороні праці, раціоналізації та винахідливості, заробітна плата адміністративно-господарчого персоналу, відрахування на соціальні потреби адміністративно-господарчого персоналу і всі витрати, невизначені попередніми статтями.

, (грн.) (2.42)

де , - визначені у пункті 2.3 і відповідає заробітній платі керівників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу.

(грн.) (2.43)

, (грн.) (2.44)

Всього витрати на ремонт локомотивів по депо за рік складуть:

, (грн.) (2.45)

Собівартість одного поточного ремонту визначається за формулою:

, (грн.) (2.46)

Таблиця 2.3 - Калькуляція собівартості одного виду ремонту

2.5 Економічні результати роботи локомотивного депо

Розрахунок доходу локомотивного депо:

, (грн.) (2.47)

де Ц – ціна одного ремонту для внутрішньогосподарських розрахунків

, (грн.) (2.48)

Розрахунок витрат локомотивного депо за формулою:

, (грн.) (2.49)

Умовний прибуток депо визначається за формулою:

, (грн.) (2.50)

Розрахунок рентабельності депо:

(2.51)

де - загальна вартість основних та оборотних засобів

, (грн.) (2.52)

, (грн.) (2.53)

(таблиця 2.2, гр. 4)

Зведена таблиця техніко-економічних показників локомотивного депо

Таблиця 2.4 - Техніко-економічні показники роботи локомотивного депо

Розділ 3 Розрахунок економічного ефекту від впровадження пристосування

Для складання калькуляції собівартості ремонту вузла «А» необхідно виділити заробітну плату робітників, які проводять ремонт.

Таблиця 3.1 Визначення заробітної плати ремонтних робітників при погодинно-преміальній системі оплати праці:

Визначення годинної тарифної ставки робітників, які виконують роботи по експлуатації та ремонту основних засобів

Доплати до тарифної ставки складають премії в розмірі 25% і понад цього до 3% - на всівиди доплат за фактично відпрацьований час .

Тоді основна заробітна плата виробничих робітників складає:

(3.1)

Таблиця 3.2 Зведене визначення витрат

При введені, наприклад, нового пристосування слюсар 5-го розряду витрачає на ремонт менше часу.

Тоді по новому варіанту зменшаться витрати на одиницю ремонту по статті «Основна заробітна плата».

Таблиця .3.3 Розрахунок зниження витрат на одиницю ремонту

Доплати до тарифної ставки -28% премії.

Основна заробітна плата (грн.) (3.2)

Складаємо калькуляцію собівартості ремонту по новому варіанту, після введення пристосувань.

При цьому доля відносно постійних витрат (амортизаційні відрахування та інші витрати) – залишаються незмінними.

Таблиця 3.4 Зведене визначення витрат

Проводимо порівняння собівартості одиниці ремонту по 2 варіантам, до і після введення пристосування:

(3.3)

де - сума зниження собівартості одиниці ремонту;

- собівартість одиниці ремонту до і після введення пристосування (заходу НОТ)

Собівартість знижена на %:

(3.4)

Продуктивність праці бригади по ремонту вузла «А» збільшиться на, %

(3.5)

де - час, витрачений на ремонт до і після введення пристосування.

Для розрахунку економічного ефекту від введення пристосування необхідно визначити річну програму ремонту.

Припустимо умовний вузол «А» ремонтується при ПР-1,ПР-2,ПР-3.

Тоді річний об’єм ремонту складає:

(3.6)

Річний економічний ефект ві двведення пристосування складе:

(3.7)

Додаток 1

Трудомісткість поточних ремонтів та технічних обслуговувань локомотивів

Серія локомотива	Трудомісткість ремонту та технічного обслуговування, нормо-год./люд.
КР1	ПР3	ПР2	ПР1	ТО3
2ТЭ10Л, 2ТЭ10М, 2ТЭ10В (в чисельнику – для однієї секції, в знаменнику – для двох)
ТЭМ2
ТЭМ7	-
ТГМ6А
ЕL-1 (ЕL-21)
ЕL-2
ПЭ-2М (ПЭ2У)
ОПЭ1А

Примітки:

1. Для електровозів (крім тягових агрегатів), обладнаних допоміжною дизель-генераторною установкою автономного живлення, трудомісткість ремонту збільшується на 20%.

2. Трудомісткість ремонту тягових агрегатів враховує ремонт електровоза управління, дизельної секції і моторних думпкарів.

3. По тяговим агрегатам під рискою приведена трудомісткість капітального ремонту КР2.

Додаток 2

Вартість матеріалів по видам

Серія локомотива	Вартість матеріалів, грн.
КР1	ПР3	ПР2	ПР1	ТО3
2ТЭ10Л, 2ТЭ10М, 2ТЭ10В (в чисельнику – для однієї секції, в знаменнику – для двох)	-
ТЭМ2	-
ТЭМ7	-
ТГМ6А	-
ЕL-1 (ЕL-21)	-
ЕL-2	-
ПЭ-2М (ПЭ2У)	-
ОПЭ1А	-

Література:

1. Закон України «Про залізничний транспорт»

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

3. Кобець О.В., Пивовар Т.Г., Тимофєєва Г.Т.,та ін.. Економіка, організація і планування виробництва. Навчальний посібник- К.:»Дельта», 2008.- 206 с.

4. С.Ф.Покропивний. Економіка підприємства. Підручник. – Вид.2 - ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001.-528 с.,іл..

5. Бойчик І.М. Економіка підприємства, навчальний посібник.- К.: Атака,2002.- 480 с.

6. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.:Каравела,2004.-568с.

7. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник: Вид.2-ге, перероб. та доп.-К.:Центр навчальної літератури, 2006.-356с.

8. Шегда А.В. Економіка підприємства:Навч.посіб.-К.:Знання,2005.- 431с.

9. Маслакова С.С.. Экономика, организация и планирование локомотивного хозяйства. Учебник для техникумов ж.-д. транспорта.-М.: «Транспорт»

10. Бондаренко В.О..Экономика, организация и планирование промышленного железнодорожного транспорта. – К.:Вища школа., 1981.-232 с.

11. Перепелюк А.В., Бондаренко В.О., Миро ненко Л.А.. Экономика промышленного транспорта: учебник.- М.: Высш. Шк.., 1987-336с.

12. Дмитриев В.А., Зеленков В.И., Шишков А.Д.. Экономика промышленного железнодорожного транспорта: Учебник для вузов.-М.: Транспорт, 1989.-360 с..

• ⇐ Назад
12