ГІС: поняття, функції, сфери застосування
Для реалізації методики в процесі створення перспективних планів та доцільно застосовувати ГІС-техноглогії. Їх використання дозволить спростити процеси картографування, а використання аналітичного модуля забезпечить автоматизоване формування та оптимальний вибір складу громади. Здійснення формування територіальних громад та подальший процес підтримки управління об’єднаних територій
Використання ГІС дозволить врахувати фактори географічного розташування територій та особливості існуючого адміністративного устрою.
Географічно-інформаційні системи (ГІС) – це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизований збір, обробку, зберігання, аналіз, відображення і розповсюдження просторово-координованої інформації [8].
Однак дане визначення не є єдиним та існують інші тлумачення цього поняття:
• ГІС як програмний продукт (програмний інструментальний засіб або програмний інструментарій) у вигляді програмного забезпечення ГІС, яке підтримує той чи інший набір функціональних можливостей ГІС.
• ГІС як система програмно-апаратних засобів і процедур розроблена для всього обраного набору операцій з визначеними географічно координованими даними. Таке тлумачення ГІС передбачає, що вона вже містить все необхідне програмне забезпечення, включаючи скомплексоване, з урахуванням обраних апаратних засобів та «розміщенням» на них, а також бази даних, розраховані на накопичення потрібних загальних і тематичних просторових даних, і т.ін.
• ГІС як програмно-апаратний засіб і інформаційна основа певної предметно-об'єктної області, яка містить всі вищезазначені складники, включаючи сформовані тематичні БД і остаточну назву, які спільно і відображають предметно-об'єктну область [24]. Використання системи ГІС дає змогу швидко та оперативно приймати управлінські та адміністративні рішення, оперативно здійснювати управління земельними ресурсами, аналізувати інформацію по ринку землі, оподаткуванні, реєстрації прав власників, реєстрацію та коригування земельних ділянок.
Легкість і простота у користуванні ГІС дає можливість плідніше і якісніше вводити інформацію у базу даних та оперувати нею. Використання ГІС дозволяє здійснювати заходи щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях.
З-поміж завдань землеустрою ГІС забезпечує розробку і аналіз значної кількості варіантів проектних рішень, створення рекомендаційних та управлінських карт для регіонів, що дає можливість віднайти найоптимальніше еколого-економічне обгрунтування системи заходів щодо організації території і охорони земель новостворених агроструктур, формування їх сталого землекористування, оперативного контролю використанням земельних ресурсів, прогнозування можливих ерозійних процесів, створення протиерозійної організації території. Накопичення інформації про деградовані і малопродуктивні землі забезпечує оперативне обгрунтування їх консервації [23].
Аналітичні можливості ГІС дозволяють здійснювати різноманітні землевпорядні завдання, основним з яких є вибір оптимального розташування об’єктів. А також будувати різноманітні моделі сучасного стану та динаміки різноманітних процесів, створювати тривимірні моделі рельєфу.
Основними факторами, які обумовлюють економічну ефективність використання ГІС у процесі проектування [23]:
- зниження вартості проектно-кошторисних робіт за рахунок їх автоматизації;
- покращення проектних рішень у результаті застосування методів оптимізації, уніфікації, багатоваріантного проектування, комплексних математичних моделей.
Основні функції ГІС зазначено на рис. 2
Основними галузями застосовування ГІС у наш час є (Де-Мерс, 1999):
- управління земельними ресурсами, земельні кадастри;
- інвентаризація і облік об'єктів розподіленої виробничої інфраструктури і управління ними;
- тематичне картографування практично в будь-яких сферах його використання;
- морська картографія і навігація;
- аеронавігаційне картографування і управління повітряним рухом;
- навігація і управління рухом наземного транспорту;
- дистанційне зондування;
- управління природними ресурсами (водними, лісовими і т. ін.);
- моделювання процесів у природному середовищі, управління природоохоронними заходами;
- моніторинг стану навколишнього середовища;
- реагування на надзвичайні і кризові ситуації;
- геологія, мінерально-сировинні ресурси і гірничодобувна промисловість;
- планування і оперативне управління перевезеннями;
- проектування, інженерні дослідження і планування в містобудуванні, архітектурі, промисловому і транспортному будівництві;
- планування розвитку транспортних і телекомунікаційних мереж;
- комплексне управління і планування розвитку території, міста;
- сільське господарство;
- маркетинг, аналіз ринку;
- археологія;
- безпека, військова справа і розвідка;
- загальна і спеціальна освіта.