Види аналітико-синтетичної переробки інформації
Сутність та призначення аналітико-синтетичної інформації
Відомо, що аналіз і синтез є головними методами мислення. Аналіз (грец. analysis — розкладання, розчленування) і синтез (грец. synthesis — з'єднання, поєднання, складання) — це процеси уявного розчленовування цілого на складові частини і возз'єднання цілого з частин. Метою науково-дослідної діяльності та АСПІ в її ході є витяг з документів нових фактів або відомостей, які в цих документах в явному вигляді не виражені. Нові відомості логічно виводяться з наявної інформації, причому для цього додатково залучається так звана екстралінгвістичні інформація (тобто інформація, що не міститься в цих документах). Відомо, що в мирний час не менше 80% розвідувальної інформації видобувається шляхом аналітико-синтетичної переробки відомостей, які з несекретних джерел — газет, журналів, книг, теле- і радіопередач, матеріалів всесвітньої павутини та ін. Завданням спеціаліста-аналітика в цьому випадку є витяг з тексту одного або кількох документів таких відомостей (частиною засекречених), які в цих документах в явному вигляді не містяться.
Аналітично-синтетична переробка (АСП) документів полягає в представленні кожного окремого документа або їх певної сукупності в такому вигляді, який максимально відповідає тій чи іншій завданню науково-інформаційної діяльності. Потреба в аналізі та синтезі наукової інформації, здійснюваному спеціальними службами, виникла внаслідок прискореного розвитку науки і техніки. А саме:
· кількість з'являються наукових документів по будь-якому, навіть самому вузькому предмету стало настільки великим, що вчений або фахівець вже давно не має часу читати або хоча б переглядати усі відповідні його інтересам джерела;
· виникла гостра необхідність не тільки у відомостях про наукову інформації, але і в самій наукової інформації, тобто в конкретних фактичних даних або в так званій фактографічної інформації. Така інформація повинна бути попередньо піддана критичної оцінки і оброблена з урахуванням її призначення та використання;
· у науково-технічній літературі публікується дуже багато наукової інформації, яка є ненадійною, застарілої або навіть неправильною. До того ж наукова інформація зазвичай буває розсіяна по різним документам, опублікованим або підготовленим в різний час, на декількох мовах і в різноманітній формі. Тому виникла потреба не тільки в зборі, систематизації та фізичної «конденсації» такої інформації, але і в її критичній оцінці та узагальненні [3, c. 10].
Види аналітико-синтетичної переробки інформації
Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види аналітико-синтетичної переробки інформації. Основними видами АСПІ є:
· Бібліографічний опис;
· Індексування;
· Анотування;
· Реферування;
· переклад з однієї мови на іншу;
· складання оглядів.
Завдяки бібліографічним описам, які подають певний набір відомостей про документи, відомостей, що характеризують їхні найважливіші ознаки. Це ознаки, в основному, зовнішнього характеру, які стосуються не стільки змісту, скільки оформлення документа, хоча можуть наводитися і найзагальніші відомості про його зміст. Так, з бібліографічного опису можна дізнатися прізвище автора, якщо воно є в книзі, назву книги, час, місце, мову видання, обсяг книги тощо. Оскільки назва часто відповідає змісту книги, то можна дізнатися і про нього. Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для передачі змісту документів з метою подальшого пошуку. Існують різні інформаційно-пошукові мови, перш за все, такі, де класи будуються за ознакою галузей знань і позначаються класифікаційними індексами. Наприклад, індекс 73 означає, що книга належить до класу «Інформатика», оскільки розглядає проблеми цієї науки. Визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту називається систематизацією.
Зміст документа можна висловити й іншою інформаційно-пошуковою мовою — мовою предметних рубрик. У цьому ви падку клас документів позначається кодом у вигляді предметної рубрики, тобто у вигляді короткого формулювання предмета, який розглядається в документі. Так, книга з інформатики може бути зарахована до класу, що позначається предметною рубрикою «Інформатика». Визначення предметної рубрики для документа відповідно до його змісту називається предметизацією. У дескрипторних інформаційно-пошукових мовах, інформаційно-пошукових мовах ключових слів зміст документа передають за допомогою ключових слів і так званих дескрипторів. Це найважливіші спеціальні терміни, які вживаються в тексті документа. Для книги з інформатики це, наприклад, можуть бути такі поняття: «інформаційний пошук», «інформаційно-пошукова мова», «науково-технічна інформація», «інформатика» та ін.
Визначення ключових слів і дескрипторів здійснюється в ході координатного індексування. Таким чином, при індексуванні зміст документа перекладають з природної мови на штучну інформаційно-пошукову, значно лаконічнішу, більш формалізовану. Бібліографічний опис, систематизація, предметизація не завжди досить повно і чітко для користувача розкривають зміст документа. Зрозумілішу і повнішу характеристику може бути надано в результаті його анотування і реферування. Анотування — це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей. Наприклад, в анотації до підручника «Менеджмент: теорія та практика» є такі повідомлення: Анотації часто вміщують після бібліографічного опису на звороті титульних аркушів книг, в інформаційних виданнях, бібліографічних покажчиках, на картках бібліотечних каталогів. У процесі реферування складають реферат — короткий виклад змісту документа або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного ознайомлення з документом виявлення доцільності звертання до нього.
Під науковим перекладом розуміють переклад з однієї мови на іншу наукових, технічних, економічних, політичних текстів. Потреба в науковому перекладі постійно зростає у зв'язку зі зростанням кількості джерел науково-технічної та політичної інформації, яка подається різними мовами. Тому постійно в усьому світі йдуть пошуки шляхів прискорення і поліпшення якості перекладу. Проте слід зазначити, що процес перекладу не передбачає згортання інформації, яку містить первинний документ, тому, на нашу думку, недоречно зараховувати його до спеціальних процесів аналітико-синтетичної обробки, для яких головною метою є саме стиснення відомостей про ознаки документів.
При складанні огляду обробці підлягає не один документ" а узагальнюються відомості, вміщені в декількох джерелах. Такими джерелами можуть бути монографії, статті, доповіді, описи винаходів до патентів тощо. Як правило, огляди характеризують матеріали, що висвітлюють одну тему, проблему, за певний період. Бібліографічний огляд є зв'язною розповіддю про документи. Реферативний огляд подає факти і концепції, викладені в документах. Аналітичний огляд — це складна розповідь, у якій дається зведена характеристика певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації, здобутій із документів. Огляди економлять час фахівців, позбавляють їх від необхідності безпосередньо переглядати документи при розшукуванні потрібних матеріалів, дають можливість звернути увагу на документи, що можуть бути цікавими користувачам. Зрозуміло, що люди читають книги, газети, інші документи, щоб одержати з них певну інформацію, знання, відомості. Іноді фахівцям з певної галузі знання доводиться витратити значний час на пошук конкретних відомостей — технічних характеристик, властивостей речовин і матеріалів, демографічних характеристик і т. ін. У таких випадках на допомогу приходять фахівці в галузі науково-технічної інформації, котрі, добре орієнтуючись у документації, значно легше і швидше знаходять необхідні дані й забезпечують ними користувачів. Така інформація надається у вигляді фактографічних довідок, самостійних фрагментів текстів, цитат фактографічних ІПС тощо і не викликає для певної категорії користувачів необхідності звертатися до першоджерел.