Літературно-мистецькі напрями
ЗНО
Українська література
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| _ | «Ой Морозе, Морозенку» | Народна історична пісня | Морозенко | Тема: боротьба українського народу проти чужоземних завойовників у ІІ пол. ХV- ХVІІ ст. | Савур-могила | |
| _ | «Чи не той то хміль» | Народна історична пісня | Богдан Хмельницький | Визвольна боротьба українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 років. Ідея: звеличення Б.Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. | Жовті Води | |
| Маруся Чурай | «Віють вітри» | Страждання дівчини, яка чекає коханого | Маруся Чурай – «дівчина з легенди» Цією піснею починається п’єса І.Котляревськго «Наталка Полтавка» | |||
| Маруся Чурай | «Засвіт встали козаченьки» | літературна козацька пісня | Розлука козака з коханою дівчиною і матір’ю. | Історичні події – боротьба українців з поляками |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| «Дума про Марусю Богуславку» | Народна дума | Маруся Богуславка невольники | Про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників та про турецьку неволю. | Особливість народних дум - речитатив (протяжне проказування, наближене до співу). 700 козаків у неволі 30 літ. Великдень | ||
| «Ой летіла стріла | Народна балада Ліро-епос | Вдова, три зозулі, сестра,, дівчина вбитого хлопця | Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином. Ідея: висловлення співчуття до загиблого. | Одна із основних ознак балади – метаморфози (перевтілення). | ||
| Нестор Літописець | «Повість минулих літ» («Початковий літопис») | Літопис | Монументалізм | Історія нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора: про ззаснування Києва, про Олега, його похід, про помсту княгині Ольги древлянам. | ||
| Невідомий | «Слово про похід Ігорів» | Автор – «Слово», «пісня», «повість» Героїчна поема, ліро-епос . Віршований твір (лірика) із сюжетом (епос) | орнаменталізм | Руська земля Князь Ігор Святославович Володимир (його син) Святослав Ольгович (племінник).Всеволод (брат).Святослав (київський князь) Ярославна .Боян Овлур, Гзак, Кончак – половці | Тема:невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців у 1185р. і поразка. Ідея: заклик до єднання для оборони руської землі. | Події 1185 року Чотири сонця – чотири князі «напитися шоломом з Дону» - перемогти Затемнення сонця – поразка Святослав бачить «мутен сон»; виголошує «золоте слово» - про заклик до всіх князів об’єднатися заради захисту Руської землі від зовнішніх ворогів, заклик до національної злагоди. Річка Каяла, Путивль-град |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Григорій Сковорода | «De libertate» (Про свободу) | Громадянсько-патріотична лірика | бароко | Богдан Хмельницький | Тема: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини. Ідея: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності. | Віршовий розмір – дактиль Воля – найбільше багатство «Що є свобода? Добро в ній яке є? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото» |
| Григорій Сковорода | «Всякому місту – звичай і права» | Зразок духовної лірики Філософсько-сатирична поезія Громадянська і філософська лірика Пісня, яка стала народною | бароко | Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління. Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя | Із збірки «Сад божественних пісень» Використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка» як арію возного. Побудовано на антитезі. Віршовий розмір – дактиль Життєвий ідеал – чисте сумління |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Григорій Сковорода | «Бджола і Шершень» | байка | бароко | Бджола Шершень | Ідея: праця повинна стати природною потребою для кожного | Ідея «сродної праці» Збірка «Байки харківські» Прозова форм Мораль (у Г. Сковороди – «сила»), як правило, більша за оповідну частину (фабулу). Алегорія (інакомовлення; спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ, предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями) Бджола - образ працьовитої, мудрої, досвідченої людини Шершень - образ людини лінивої, яка звикла користватися результатами чужої праці. Г. Сковорода в байці цитує Епікура, Сіраха, Цицерона. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Котляревський | «Енеїда» (1798) Перший твір нової української літератури | Епічна бурлескно-травестійна поема Ліро-епос | класицизм | Еней Венера (мати Енея) Анхіз (батько) Діддона Латин (цар) Лавинія (Лавися) (донька Латина) Турн Низ і Евріал – друзі-троянці Зевс Юнона – богиня шлюбу Еол – бог вітрів Сивілла Нептун – бог моря | Тема: змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних верств населення. Ідея: висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обжерливості, пияцтва, нікчемних сварок і водночас уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності. | Сюжет з «Енеїди» Вергілія. Перший твір, написаний живою народною розмовною мовою. Віршовий розмір – ямб 1798р. – вихід перших трьох частин твору у Петербурзі (Максим Пурпура) Макаронічна мова (Енеус, ностермагнуспанус І славний Троянрум князь…). «Енеїда» - енциклопедія українського життя (українозанвства) Бурлеск – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, про «низьке» говориться піднесено, урочисто. Травестія (первдягання) – різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом і відповідною формою переробляється на твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Котляревський | «Наталка Полтавка» (1819) - праматір українського народного театру (І. Карпенко-Карий) | Соціально-побутова драма (малоросійська опера - авт.) | класицизм | Наталка Петро Терпилиха Горпина возний Тетерваковський виборний Макогоненко Микола (далекий родич Терпелихи) | Тема: показ життя сільської бідноти в епоху розкладу феодально-кріпосницького ладу (ХІХ ст.). Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного. | П’єса складається з 2-х дій Наталка: «Золото – не дівка! …Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою…» Новаторство І. Котляревського – дівчина з народу зображена як ідеал У п’єсі 22 пісень (занумеровано 19) Перша пісня - «Віють вітри, віють буйні..» (виконує Наталка) Пісню Г. Сковороди «Всякому місту – звичай і права» (виконує возний) Над музичним оформленням твору працювали М. Лисенко, А. Барсинський, О. Маркович та ін.. Події відбуваються протягом одного дня «Знайся кінь з конем, а віл з волом» (Наталка до возного) «Хитрий, як лисиця» (про виборного). Кульмінація – відмова Наталки стати дружиною возного Тетерваковського. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Григорій Квітка- Основ'яненко (Григорій Квітка) | «Маруся» (1832) - перша україномовна повість нової української літератури | Сентиментально- реалістична соціально- побутова повість епос | сентименталізм | Маруся Дрот Василь Наум Дрот (батько Марусі) його дружина Настя Олена (подруга Марусі) | Тема: кохання Марусі та Василя, зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти. Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання. | Присвята Анні Григорівні Квітці (дружині). Гр. Квітка-Основ’яненко – «батько» української прози. Маруся і Василь познайомились на весіллі, в останнє бачились н – на кладовищі. Експозиція – розповідь про Наума Дрота. Зав’язка – зустріч Марусі і Василя. Кульмінація – смерть Марусі. Розв’язка – поховання Марусі. Маруся померла через застуду (від бурі в лісі). Перед останнім прощанням Марусі з Василем описано обряд сватання. Останні роки Василь провів у монастирі. Розповідь від третьої особи. «Енциклопедія обрядовості» Мотив долі. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Тарас Шевченко | «Гайдамаки» (1841) | Ліро-епічна історико-героїчна романтична поем | романтизм | Ярема Галайда Оксана Максим Залізняк Іван Гонта | Тема: зображення боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини; правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси. Ідея: заклик до знищення соціального і національного гноблення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас. | Ранній період творчості. Присвята - Григоровичу на пам’ять 22.04.1838 Події відбуваються у Чигирині, Вільшаній, Лисянці, Лебедині, Умані. У творі 2 вступи, 10 розділів, епілог. У творі виразні дві сюжетні лінії: - визвольної боротьби (концептуально-історична центральна); - життя Яреми Галайди (історично-художня). «Гомонiла Україна, Довго гомонiла, Довго, довго кров степами Текла-червонiла. I день, i нiч гвалт, гармати; Земля стогне, гнеться; Сумно, страшно, а згада?ш - Серце усмiхнеться». |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Тарас Шевченко | «Катерина» (1838-1839) | Реалістична соціально-побутова ліро-епічна поема | романтизм | Катерина Батьки Офіцер-спокусник москаль Іван Син Івась | Тема: розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та зображення розбещеності російського офіцерства. | Присвята Василию ИвановичуЖуковському на память 22 апреля 1838 годаРанній період творчості.Жорстока народна мораль щодо покритки. Кульмінація твору – зустріч Катерини з Іваном. Епілог – сцена зустрічі Івася з батьком. |
| Тарас Шевченко | «Кавказ» (1845) | Сатирична поема Ліро-епос | реалізм | Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу. Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпосництва і православ’я — душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі, полум’яний т.тернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму. | Присвята Якову де Бальмену. «Споконвіку Прометея Там орел карає...» Символіка орла й античного образу Прометея Монолог колонізатора, звернений до горця. Прометей – незламність. Неситий орел –царат. «Кавказ – це огниста інвектива т.е темного царства, становища загальнолюдського» І.Франко «Не вмирає душа наша, не вмирає воля»-Т.Шевченко «Кавказ» Основна думка: «Борітеся — поборете!». |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Тарас Шевченко | «Сон» («У всякого своя доля») (1844) | Сатирична громадсько-політична поема Комедія (т..) Ліро-епос | реалізм | Тема: зображення й протиставлення нещасного життя народного і життю «райському» вельмож, царів. Ідея: засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності. Засоби комічного: іронія (прихована насмішка), сатира, сарказм (їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства), гротеск (явне т.е прення, перебільшення чи применшення зображуваного, поєднання різних контрастів), карикатура (сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу). | Період «трьох літ» Написана в Петербурзі після першої подорожі поета на Україну під безпосереднім враженням від т.е поної соціальної дійсності. Форма сну Події зображуються в Україні (І частина), Сибіру (ІІ частина), Петербурзі (ІІІ частина) Кульмінація – сцена «генерального мордобитія» (І. Франко) «Сміливий маніфест слова проти темного царства» (І. Франко) Символи: сова (мудрість і туга), накликає смерть, цар волі (безкорислива боротьба за справедливість), ведмідь (груба сила), чапля (бундючність), кошеня (безпомічність, безпорадність, жалюгідність), рай (місце, де людина почуває себе вільною, гідною, щасливою). Цариця «мов опеньок засушений» Через цю поему імператор проголосив Т. Шевченка своїм ворогом і власною волею прирік на тяжкі роки солдатчини. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Тарас Шевченко | «Заповіт» (25 грудня 1845р.) | Вірш Монолог Громадянська лірика Політична лірика Духовний гімн | Життєве кредо поета, у якому втілено мрію Т.Шевченка про майбутнє рідної землі. | Написаний під час перебування Т.Шевченка у лікаря Козачковського в Переяславі. Віршовий розмір – хорей Входить до збірки «Три літа» Вірш має три частини: 1 – автор заповідає поховати його в ріднім краї; 2 – закликає скинути кайдани; 3 – побудувати нову сім’ю. | ||
| Тарас Шевченко | «І мертвим, і живим, і ненародженим…» (1845) | Послання Патріотична і громадянська лірика | реалізм | Головна проблема – обов’язок інтелігенції перед народом (критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови, батьківщини). Провідна ідея: фальшивою є любов тих до батьківщини, хто пригноблює «братів незрячих»; осуд байдужості до т.е пнього свого народу, утвердження демократичного розуміння історії України та її культурного процесу; заклик до соціального примирення заради відродження нації. | Період «трьох літ» Твір починається вступом, який перегукується філософською думкою із віршем Г.Сковороди «Всякому місту – звичай і права». «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля…» «Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя». «Доборолась Україна До самого краю…» «Учітеся, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь..» «Нема на світі України, Немає другого Дніпра…» «Одцурається брат брата І дитини мати» «Обніміться ж, брати мої» Молю вас, благаю!» | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Пантелеймон Куліш | «Чорна рада» (Хроніка 1663 року) (1857) | Перший Історичний роман в українській літературі роман-хроніка, історико-пригодницький роман епос | романтизм | Яким Сомко Іван Брюховецький (Іванець, Васюта Ніжинський) Полковник Шрам Петро Шраменко Павло Тетеря Михайло Черевань Леся Черевань Васюта Матвій Гвинтовка Кирило Тур Божий чоловік | Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині. Ідея:викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і т.е кою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє». | Історична основа – події Руїни (події в Ніжині 1663 року) – боротьба за гетьманування після смерті Б.Хмельницького. Рада названа чорною, бо в ній брала участь чернь, тобто прості люди. Складається з 18 частин Події відбуваються на хуторі Хмарище, у Києві й Ніжині. Дві сюжетні лінії: історична (кульмінації – чорна рада під Ніжином) і любовна (кульмінація – двобій між Петром і Кирилом Туром). На руку Лесі Черевань т.едували: Петро Шраменко, Кирило Тур, Яким Сомко. Ідилію «садка вишневого коло хати» втілено в образі хутора Хмарище. З листа Т. Шевченка до П. Куліша «Чорна рада» — «найліпша історична повість в нашій літературі». Мотив дороги. Пантелеймон Куліш – Ганна Барвінок |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Нечуй- Левицький (Іван Семенович Левицький) | «Кайдашева сім’я» (1879) | Соціально-побутова повість епос | реалізм | Маруся Кайдашиха Омелько Кайдаш Карпо Мотря Лаврін Мелашка Баба Палажка | Тема: життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини. Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. | Ів. Нечуй-Левицький – «всеобіймаюче око України». Події відбуваються у Семигорах, Бієвцях, Києві. Особливості композиції: розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів, сцен, колізій, завдяки чому виразно окреслюється характер конфлікту. Експозиція – розмова братів про дівчат. Зав’язка – одруження Карпа. Кульмінація – сварки; Мотря вибиває око Кайдашисі. Розв’язка – усихання груші. І. Франко: « Кайдашева сім’я» - найкраща оздоба українського письменства» «Арена людських пристрастей» Євген Гуцало про «Кайдашеву сім ю» «жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям твору про селянство» М.Рильський про першу соціально-побутову повість. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) | «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1880) | Соціально-психологічний роман «Роман з народного життя» епос | реалізм | Чіпка Варениченко Галя («польова царівна») мати Мотря Жуківна батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов) баба Оришка Грицько Чупруненко Його дружина Христя Максим Ґудзь (Махамет) Явдошка Пацюк, Лушня, Матня («друзі» Чіпки) | Ідея: бунт, протест, пошуки правди у суспільстві | «Корифей української прози» Твір має двох авторів – Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Назви: «Пропаща сила», «Подоріжжя з Полтави до Гадячого», «Чіпка». У романі показана столітня історія села Піски. Прототип Чіпки – розбійник Василь Гнидка. Роман складається з 4-х частин і 30-ти глав. Починається роман зустріччю Чіпки і Галі. О. Білецький: «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно й не за строгим планом»» – складна композиція. Панас Мирний назвав себе «великим т.е поом». |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Карпенко- Карий (Іван Карпович Тобілевич) | «Мартин Боруля» (1886) | драма п’єса т.е подія | реалізм | Мартин Боруля Палажка Марися Микола Стьопа Омелько | Ідея: дворянство як міф про краще життя; засудження підміни особистісних цінностей станової належністю; викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві. | В основі сюжету справжній факт. Автобіографічність. Тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич». Родина Тобілевичів: І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М. Садовська-Барілотті. Театр корифеїв: І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький. |
| Іван Франко | «Гімн» (1880) | вірш громадянська лірика | Мотив: віра у невмирущість суспільних ідеалів, які народ має захищати і відстоювати попри всі перешкоди.; боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. | Іван Франко – «Каменяр» Алегоричний образ вічного революціонера. Провідний художній засіб – контраст (вічний революціонер – зла руїна) Віршовий розмір – хорей.Суміжне римування. Зб. «З вершин і низин» «Написав другий заповіт українському народові» Ю.Шевельов про «Гімн» | ||
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Франко | «Мойсей» (1905) | Філософська поема Ліро-епос | Мойсей Авірон Датан Азазель (демон пустелі) Єгова Єгошуа («князь конюхів», новий поводир) | І. Франко: «Основною темоюпоеми я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признанного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні». Тема народу – його минулого й майбутнього, його долі й історичного призначення серед інших народів. Проблематика: § утвердження сильної особистості, життєвого прагнення до високого ідеалу; § Герой і натовп; проблема Слова; § Проблема мобілізуючої ролі смерті пророка. | Поштовхом до створення образу Мойсея т.е скульптура Мікеланджело. Події відбуваються на Близькому Сході. Центральним образом поеми «Мойсей» є народ-борець. Твір складається з прологу і 12 пісень. Пролог написано ямбом, використано терцини, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Сама поема написана анапестом. Мойсей блукав по арабській пустині зі своїм народом 40 років. Заповіт українському народу: вірити у свій народ, у своє т.е пнє, позбутися рабської психології і будувати нове життя. М. Коцюбинський: «І. Франко – «лірик високої проби». Пролог: «Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу…» Притча про те, як дерева обирали собі короля (терен). | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Франко | «Чого являєшся мені у сні» (1886) | вірш монолог-сповідь інтимна лірика | Мотив: нерозділене кохання. | Зб. «Зів’яле листя» (лірична драма). Назва – риторичне запитання. Віршовий розмір – ямб. | ||
| Михайло Коцюбинський | «Тіні забутих предків» (1911) | Повість епос | Модернізм імпресіонізм | Іван Палійчук та Марічка Гутенюк – українські Ромео і Джульєтта Палагна Юра Щезник Чугайстир (добрий лісовий дух, що боронить людей від нявок) Арідник (злий дух) | Тема: зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору; показ єдності людини з природою; поєднання язичницьких і християнських вірувань; оспівування високого й красивого почуття кохання. Ідейний зміст: § оспівано любов як джерело духовності; § романтична ідея незнищенності кохання; § утвердження думки про те, що людина повинна т.е в гармонії з природою, бачити її красу; § осуджено деспотизм антигуманних звичаїв. | Збирання матеріалу для повісті в с. Криворівні на Гуцульщині. Поїздка на запрошення Володимира Гнатюка. Повість написана під враженням від перебування в Карпатах. Екранізація твору С. Параджановим (1964). Проблематика повісті: § вічність і сила кохання; § гармонія людини й природи; § вічний двобій добра і зла; § краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв; § смисл щастя, смисл життя; § вірність і зрада; § філософська проблема життя і смерті. Життя Марічки забрала річка Черемош. «Під вікном сумно ридали трембіти…» Іван був 19-ю дитиною. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Михайло Коцюбинський | «Intermezzo» (1908) | Новела Поезія в прозі Епічний твір –з елементами драми (дійові особи на початку твору) і лірики | Модернізм імпресіонізм | інтелігент (митець, громадсько-політичний діяч) Моя утома Ниви у червні Сонце Три білих вівчарки (Пава, Трепов, Оверко) Зозуля Жайворонки Залізна рука города (поїзд) Людське горе | Тема: пербування героя на відпочинку. Ідея: служіння митця народові. | М. Коцюбинський – «т.е поклонник». «Сонце, я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння? Може вогні?». Присвята кононівським полям Події відбуваються біля Кононівки. Поїздка на відпочинок на запрошення Євгена Чикаленка. «Intermezzo» - «пауза», «перепочинок». Новела «Intermezzo» написана у час реакції. Автобіографічність. Кульмінацією новели є зустріч митця із селянином. Новелу написано від першої особи. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Ольга Кобилянська | «Земля» (1902) | Повість соціально – психологічна епос | Модернізм символізм | Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, син Михайло – Анна син Сава – Рахіра Петро | Тема: зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці ХІХ т..; вічна влада землі над селянином. Ідея: помікувати над причинами братовбивства, себто першогріха, зла у світі; сліпа залежність людини від землі руйнує її як особистість. | Присвята своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському. Ольга Кобилянська – «гірська орлиця»; «пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький Проблема братовбивства (тема Каїна й Авеля). В основі твору справжній випадок, який стався в с. Димці на Буковині. Ольга Кобилянська мала в Димці родичів, особисто знала старого Костянтина Жижіяна та його синів Михайла й Саву. М. Коцюбинський писав авторці: «Я просто зачарований Вашою повістю,— все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу». |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) | «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь») (1890) | Ліричний вірш Особиста (філософська) лірика | Мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій; роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. | Леся Українка - «дочка Прометея» І. Франко назвав Лесю Українку «чи не одиноким мужчиною на всю новочасну соборну Україну». Зб. «На крилах пісень». Віршовий розмір – анапест. Перехресне римування. | ||
| Микола Вороний | «Блакитна Панна» (1912) | Ліричний вірш Пейзажна лірика | символізм | Мотив: краса природи, єдність її з мистецтвом. | Прекрасний жіночий образ у поезії М. Вороного – весна, яка алегорично постає Блакитною Панною. Віршовий розмір – хорей. Весна приходить «у серпанках і блаватах». Актор «театру корифеїв» | |
| Олександр Олесь (Олександр Кандиба) | «О, слово рідне! Орле скутий!..» (1909) | Ліричний вірш Патріотична лірика | Мотив: любов до рідної мови, заклик берегти українське слово. | Віршовий розмір – ямб. | ||
| Олександр Олесь (Олександр Кандиба) | «Чари ночі» (1907) | Романс Інтимна лірика | Мотив: краса життя і кохання. | Справжній гімн коханню. Віршовий розмір – ямб. «Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди…» |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) | «Лісова пісня» (1911) | Драма-феєрія (філософська драматична поема) | Мавка Лукаш Килина Дядько Лев Мати Лукаша Лісовик Водяник Перелесник Русалка «Той, що греблі рве» «Той, що в скалі сидить» (Марище) Потерчата | Тема: зображення світу людини і світу природи в їх суперечностях і взаємопроникненні; оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання. | Події відбуваються на Поліссі (Волинь). Твір складається з прологу та трьох дій (кожна дія – окрема пора року: рання весна, пізнє літо і пізня осінь). Цей шедевр світової драматургії був створений за 12 днів. Мавка: «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». Мавка Лукашеві: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку. Мавка перетворюється на вербу. Перелесник «гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима». Лукаш «дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче». Лукаш грає на сопілці. «Той, що греблі рве» «молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами». | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Павло Тичина | «О, панно Інно» (1915) | Ліричний вірш Інтимна лірика | Мотив: нестерпна туга за втраченим кохання і світлий спогад. | Віршовий розмір – хорей. | ||
| Павло Тичина | «Ви знаєте, як липа шелестить..» (1911) | Ліричний вірш Інтимна лірика елегія | Мотив: світле почуття кохання | Віршовий розмір – ямб. Алітерація – «Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? | ||
| Павло Тичина | «Пам’яті тридцяти» | Ліричний вірш Громадянська лірика | Мотив: уславлення героїзму полеглих за незалежність України студентів. | Віршований розмір – хорей. Поет іменує загиблих київських студентів, які захищали Київ від більшовиків, «українським цвітом», а російських загарбників – «каїнами», братовбивцями. | ||
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Володимир Сосюра | «Любить Україну» (1944) | Ліричний вірш Патріотична лірика Соціально-політична лірика Вірш-заповіт | Тема: усвідомлення поняття «Україна» для кожного українця. Мотив: щира любов до рідної України, нерозривний зв’язок українців із рідною землею. | «Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах У 1951р. В.Сосюра за поезію «Любіть Україну» був підданий нищівній критиці, звинувачений у «буржуазному націоналізмі». Віршовий розмір – амфібрахій. | ||
| Максим Рильський | «Молюсь і вірю…» | Ліричний вірш Філософська лірика | Мотив: побожне ставлення до життя, захоплення природою, щастя кохати, віра в здійснення світлих мрій. | Неокласик Віршовий розмір – ямб. | ||
| Микола Зеров | «Київ-традиція» | Сонет | Мотив:утвердження незнищенності краси, культури й духовності і стародавнього Києва | Неокласик Віршовий розмір – ямб. | ||
| Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) | «Я (Романтика)» (1924) | Новела епос | Імпресіонізм Твір поєднує в собі елементи імпресіонізму, експресіонізму та неоромантизму. | Я Дегенерат («вірний пес революції», «сторож моєї душі») Андрюша Доктор Тагабат («злий геній…з каменем замість серця») Мати | Тема: змалювання моральних та ідеологічних пошуків головного героя під час революційних подій в Україні поч.. ХХ ст. Ідея: розвінчання й засудження фанатизму у служінні диктаторській владі, зображення деградації особистості, що через ідеологічні засади втратила загальнолюдські цінності, перетворившись на моральну потвору. Протистояння добра і зла (людина і чекіст) у душі героя; роздвоєність особистості; фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення. | Микола Хвильовий – засновникВАПЛІТЕ; ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!» «Основоположник української прози ХХст.» Присвята «Цвітові яблуні» М. Коцюбинського Ліричний заспів та три частини. Розповідь від першої особи. Поєднання картин-марень і картин моторошної реальності. У думках героя твору постійно фігурують образи «версальців» та «інсургентів». Рідний дім асоціюється у головного героя з запахом м’яти. Образи-символи: мати Марія (людська і Божа мати, материнське всепрощення й любов, символізує надію та людяність)та загірна комуна (вимріяна країна майбутнього, де панує добро, справедливість, рівність). |
| Юрій Яновський | «Вершники»: «Дитинство» | Роман у новелах (8 новел) епос Новела | неоромантизм | Данилко, прадід Данило, мати Ригориха, батько Ригор | Тема: усі новели об’єднує «романтика громадянської війни в Україні» (Ю. Солод). Тема: розповідь про яскравий світ дитинства Данила Чабана, майбутнього комісара, у дореволюційному селі південного степу. Ідея: розкриття першовитоків входження людини у великий,прекрасний, але жорстокий світ; оспівування нетлінної вартості національних основ буття,спадковості поколінь і духовної пам’яті | Особливості роману: üкожна новела – самостійний завершений твір, üвідсутність хронологічної послідовності у розгортанні подій, üвикористання кінематографічного прийому «напливу». Кульмінація : смерть діда. Усі події відбуваються на тлі степу. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Валер'ян Підмогильний | «Місто» (1927) | Урбаністичний роман епос | неореалізм | Степан Радченко Надійка Зоська Борис Рита Левко | Тема: підкорення людиною міста, розкриття характеру людини, яка підкорює місто. Епіграф: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє». Епіграф: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» (А. Франс) | Представник «розстріляного відродження» Дві частини; два епіграфи. Ставлення Степана до міста на початку твору: «Ось вони – горожами! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів люльки в пишних уборах! Їх треба вимести геть, розчавити цю розпусну черву, і на їх місце прийдуть інші…» Підкорене місто у фіналі роману: «Воно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок». 1-е оповідання Степана про бритву. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Микола Куліш (представник «Розстріляного відродження») | «Мина Мазайло» (1929) | Сатирична комедія Філологічна комедія (п’єса, водевіль) Драма | Родина Мазайла: Мина, його діти Рина й Мокій, дружина Килина Уля Баронова-Козино Тьотя Мотя, дядько Тарас | Тема: зображення процесу українізації в Україні у 20-х р. ХХ ст. на прикладі сім’ї Мини Мазайла. Ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності. | Працював у театрі «Березіль» Події відбуваються у Харкові. У творі чотири дії. Мова твору: русизми, суржик. Розв’язка твору – звільнення Мини з роботи «за систематичний опір українізації». Тематична близькість із п’єсами «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого й «Міщанин-шляхтич» Мольєра. Тьотя Мотя: «Боже!..По-моєму, прілічніє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной» Мокій хотів додати до свого прізвища частину Квач. Мокій до Улі: «Та що там прізвище – у вас очі українські, губи, стан!..» Дядько Тарас: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…» Тьотя Мотя приїхала з Курська, а дядько Тарас із Києва. Мина Мазайло: «..українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Комсомольці запропонували внести замість прізвищ всесвітню номерну систему. | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Остап Вишня (Павло Губенко) | «Моя автобіографія» (1927) «Сом» (1953) | Гумореска епос Усмішка епос | Дід Панько Сабанаєв Христя Джой | Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника; висвітлення в гумористичній формі факторів, які впливали на формування митця. Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл. Ідея: виховання любові до природи. | Остап Вишня – «король українського тиражу», «поет полювання». Засновник жанру усмішка. Представник «розстріляного відродження». Кредо Остапа Вишні: «Правда… тільки вона, правда, була поводирем у моєму житті. Я ніколи не зрадив правди…» «Хай живуть зайці!» – життєве кредо Моя автобіографія – тавтологія. У гуморесці «Моя автобіографія» наявні гумор та іронія. Гумореска має тричастини. Павло Губенко почав писати в газетах під псевдонімом Павло Грунський. Події відбуваються на річці Оскіл, що на Харківщині. Зб. «Мисливські усмішки» Усмішка має чотири частини. Остап Вишня «Моя зброя – сміх!» Усмішка є різновидом двох жанрів – гумореска і фейлетон. Найкраще ловити сома уночі. | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Микола Куліш (представник «Розстріляного відродження») | «Мина Мазайло» (1929) | Сатирична комедія Філологічна комедія (п’єса, водевіль) Драма | Мина Мазайло його діти Рина й Мокій, дружина Килина Уля Баронова-Козино Тьотя Мотя, дядько Тарас | Тема: зображення процесу українізаціїв Україні у 20-х р. ХХ ст. на прикладі сім’ї Мини Мазайла. Ідея: засудженняміщанства, національної упередженості й зверхності. | Працював у театрі «Березіль» Події відбуваються у Харкові. У творі чотири дії. Мова твору: русизми, суржик. Розв’язка твору – звільнення Мини з роботи «за систематичний опір українізації». Тематична близькість із п’єсами«Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого й «Міщанин-шляхтич» Мольєра. Тьотя Мотя: «Боже!..По-моєму, прілічніє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной» Мокій хотів додати до свого прізвища частину Квач. Мокій до Улі: «Та що там прізвище – у вас очі українські, губи, стан!..» Дядько Тарас: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…» Тьотя Мотяприїхала з Курська, а дядько Тарас із Києва. Мина Мазайло: «..українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Комсомольці запропонували внести замість прізвищ всесвітню номерну систему. | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Олександр Довженко | «Україна в огні» (1943) | Кіноповість (50 епізодів-картин) Кіноповість – сценарій, перероблений для читання; жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень) та повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи). | Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, п'ятеро синів - Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся Христя Хуторна Антоніо Пальма Василь Кравчина | Тема: зображення страждань України від фашистської навали під час Другої світової війни, осуд радянської влади як ворожої українському народові. Ідея: утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття. Чарлі Чаплін: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя й пое | Письменник, кінорежисер. Один із основоположників національного кінематографа. Засновник жанру кіноповісті в українській літературі. Події відбуваються у Тополівці. Твір має кілька сюжетних ліній: історична (події війни), доля сім’ї Запорожців, лірична (кохання Олесі й Василя Кравчини), доля Христі Хуторної. На початку твору родина Запорожців святкує ювілей Тетяна – 55 років. Родина співає пісню «Ой, піду я до роду гуляти». Людвіг фон Крауз своєму синові: «Цю землю можна їсти! На! Їж! Я хочу дивитися на тебе, мій сину, як на символ свого буття отут!» На думку Ернста фон Крауза, українці «живуть негативними лозунгами одкидання Бога, власної сім’ї, дружби уже 25 років». Твір заборонений Й. Сталіним для друку і кіно. Кіноповість «Україна в огні» було надруковано через 10 років після смерті О. Довженка, під кінець хрущовської «відлиги». та – Олександра Довженка». | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Олександр Довженко | «Зачарована Десна» (1957) | Кіноповість («автобіографічне оповідання») | Сашко, Мати Батько Дід Семен (у молоді роки займався чумакуванням) Баба прабаба Марусина Дядько Самійло | Тема: зображення дитинства й джерел формування митця. Ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи. | Дві сюжетні лінії – малий Сашко і зрілий майстер слова. Основна сюжетна лінія – епізоди життя малого Сашка; друга – ліричні «вставки», де автор осмислює красу людської праці, власну творчість. Мати (нічого в світі так не любила, як саджати що-небудь у землю, «щоб проізростало») дід («схожий на Бога», «прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок», «пахнув землею і трохи млином», любив кашляти) дядько Самійло (поганий хлібороб, але неперевершений косар) батько («багато бачив я гарних людей, але такого як батько, не бачив») прабаба Марусина («була маленька й така прудка, і очі мала видющі й гострі, що сховатись від неї не могло ніщо у світі», без прокльонів не могла прожити і дня) Сашко на березі Десни побачив лева. Перший гріх Сашка – повиривана молода морква.У хаті висіла картина страшного Божого суду. У дитинстві Сашко найбільше любив слухати музику клепання коси. | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Богдан-Ігор Антонич | «Різдво» | Ліричний вірш Філософська лірика | Мотив: таїнство Різдвяного вечора | Віршовий розмір – хорей. Лемківщина, лемки. У творі поєднано язичницькі й християнські мотиви. | ||
| Андрій Малишко | «Пісня про рушник» (1959) | Пісня Особиста лірика Народна пісня літературного походження | Мотив: материнська любов, відданість своїм дітям | «Солов’яне серце України» Віршовий розмір – анапест. Твір покладений на музику П. Майбородою. | ||
| Василь Симоненко | «Ти знаєш, що ти- людина?» | Ліричний вірш Філософська лірика | Мотив: неповторність кожної людини-особистості | В. Симоненко - «витязь молодої української поезії», шістдесятник | ||
| Василь Симоненко | «Задивляюсь у твої зіниці» | Ліричний вірш Громадянська, патріотична лірика | Мотив:синівська любов до України-матері. | |||
| Олесь Гончар | «Залізний острів» (1963) | Новела | Вожата Тоня, її коханий – радист Віталик, тато Тоні, мати Віталика, Лукія Назарівна, дядько Сухомлин. | Тема: зображення першого кохання й смертельної небезпеки, яку несуть зброя й війна Ідея: захоплення першим коханням, застереження від смертельної небезпеки, яку несуть людству зброя й війна. | Новела є складовою частиною роману «Тронка». Тронка – невеликий дзвоник на шиї у вівці. | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Григір Тютюнник | «Три зозулі з поклоном» | Марфа Яркова Карпо її чоловік Михайло та його дружина Софія Дядько Левко (поштар) | Тема: складність людських стосунків в історії про нещасливе кохання. Ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу. | Присвята Любові Всевишній присвячується… Прийом обрамлення Автобіографічна основа Поштовх до написання твору - пісня «Летіла зозуля через мою хату…» Символіка назви – зміст повір’я: той, хто не може відповісти взаємністю на чиєсь кохання, мусить передати вітання «Три зозулі з поклоном», що означає – відпусти, залиш мене, покинь. Розповідь від першої особи Три зозулі – любовний трикутник, три долі. «Останній лист від оповідача» - новела в новелі. «Сибір несходима» | ||
| Василь Стус | «Як добре те , що смерті не боюсь я»(1986) | Ліричний вірш Патріотична, філософська лірика | Мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин | Віршовий розмір – ямб В. Стус - дисидент | ||
| Василь Стус | «О замле втрачена, явися!..» | Ліричний вірш Патріотична лірика | Мотив: мрія про повернення на рідну землю | Віршовий розмір – ямб Невольницька лірика | ||
| Іван Драч | «Балада про соняшник» (1962) | Балада (модерна) Ліро-епічний твір Філософська лірика | Мотив: талан бачити красу в повсякденні | Іван Драч – «сонячний поет» Верлібр (вільний вірш) – система віршованих рядків, ритмічна єдність яких ґрунтується лише на інтонаційній подібності. Рядки мають різну довжину, не поділяються на стопи: у них різна кількість наголосів і розташування їх довільне. Поезія нагадує ліричному герою сонце. | ||
| Ліна Костенко | «Страшні слова, коли вони мовчать» (1980) | Ліричний вірш-роздум Філософська лірика | Мотив: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва. | Віршовий розмір – ямб. Перехресне римування. Афористичність мови «Поезія – то завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» | ||
| Ліна Костенко | «Українське альфреско» (1989) | Ліричний вірш Філософська лірика | Мотив: розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. | Віршовий розмір – ямб Перехресне римування. Наявна паралель до казки про курочку рябу. |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Ліна Костенко | «Маруся Чурай» (1979) | Історичний роман у віршах Ліро-епос (9 розділів) | Україна Маруся Чурай Гриць Бобренко Бобренчиха (мати Гриця) Галя Вишняківна Старий Вишняк Іван Іскра Лесько Черкес Богдан Хмельницький Мартин Пушкар Мандрівний дяк-філософ | Тема: нещасливе кохання Марусі та Гриця в поєднанні з широкою картиною життя України ХVІІ ст., період народно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ідея: несумісність життєвих цінностей і моральних критеріїв людей - основа зради в особистому та суспільному житті; роль митця в історії і долі народу. Проблематика: o патріотизм як вияв готовності служити людям; o любов, вірність і зрада; o «нерівня душ»; o роль і місце жінки в державі та сім’ї; o трагедія особистості та драма митця; o індивідуальна свобода людини; o пісня та історія. | Полтава влітку 1658 року «Чужа душа – то, кажуть, темний ліс…» (мати про Марусю) «Моя любов чолом сягала неба, А Гриць ходив ногами по землі» (Маруся про Гриця) «Ця дівчина – не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» (Іван Іскра) «Як він уміє красно говорить! Які у нього займища і луки! Вся Україна полум’ям горить, Він і на цьому теж нагріє руки» (старий Вишняк) «Ще не старий. І славу мав, і силу. (Про нього потім думу іскладуть. Мине сім літ – і голову цю сиву Виговському на списі подадуть» (Про Мартина Пушкаря) «Був молодий і гарний був на вроду. І жив, і вмер, як личить козаку. За те, що він боровся за свободу, Його спалили в мідному бику!» (про Северина Наливайка) «Там жив Ярема, син Раїни, страшний руйнатор України. Упир з холодними очима, пихатий словом і чолом, душа підступна і злочинна, закута в панцир і шолом. Уломок лицарського роду, мучитель власного народу…» (про Я.Вишневецького - потомка Байди) | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін) | «Тигролови» (первісна назва «Звіролови») (1944- 1946) | Пригодницький роман | Григорій Многогрішний, родина Сірків: Наталка, Гриць та їх батьки - Денис Сірко та Сірчиха, майор НКВС Медвин | Тема: життя української родини Сірків, що зберегла національні традиції в далекій тайзі, та відродження гетьманівського правнука Григорія Многогрішного; трагічна доля особистості в радянському тоталітарному режимі. Основна думка: перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною. | Представник еміграційної літератури, організатор МУРу Автобіографічність – І. Багряний – прототип Григорія Многогрішного) Події відбуваються у тайзі або пралісах Сіхоте-Аліня «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» (Григорій Многогрішний) «У сміливих щастя завжди є» (Сірчиха) «Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми, що тут пройшли… Ми тебе переслідуватимемо і проводжатимемо тебе до могили» (Г. Многогрішний майору Медвину) «...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон» (Поїзд) Одни поїзд – «Йосип Сталін», а другий – «Ф.Д.» Головний герой – авіатор, засуджений на 25 років. | |
| Автор | Назва твору | Жанр | Літературний напрям | Головні герої | Тема, ідея | Примітки |
| Євген Маланюк | «Стилет чи стилос?» (1924) | Ліричний вірш Філософська, громадянська лірика | Мотив: роль слова, митця в житті суспільства | Віршовий розмір – ямб Поет-емігрант, представник празької школи, МУРу. Є. Маланюк – «український Одіссей», «імператор строф залізних» Ліричний герой стоїть перед проблемою вибору – чисте мистецтво чи огненне слово для вдосконалення світу. У творі наявні образи «гіпнотичних кобр» і «золототілих дів» |
Літературно-мистецькі напрями