ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ
У процесі виконання бюджету за певних обставин може змінитися розподіл доходів і видатків між окремими бюджетами. В результаті чого в одних бюджетів утворюється нестача доходів, а в інших на таку ж суму їх надлишок. В цьому випадку для відновлення збалансованості між бюджетами можуть виникнути взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин. Вони врегульовуються розпорядженнями Державної казначейської служби України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України.
Причини, що викликають порушення збалансованості бюджетів протягом бюджетного року, в результаті чого виникає необхідність взаємних розрахунків, наведено на рис. 7.5.
Рис. 7.5. Необхідність проведення взаємних розрахунків між бюджетами
Найбільш поширеною серед перерахованих вище причин є зміна відомчої підпорядкованості. Зміни в законодавстві про доходи й видатки бюджету, в адміністративно-територіальному поділі, передача обсягів фінансування відбуваються, як правило, з 1 січня, тобто ці заходи припадають на початок бюджетного року і, таким чином, можуть бути враховані у процесі складання та затвердження відповідних бюджетів.
Відповідно до наказу Державної казначейської служби України №119 від 28 листопада 2000 року «Про затвердження інструктивної бази» взаємні розрахунки між Державним бюджетом України та бюджетом АРК, областей, бюджетами міст Києва і Севастополя Державне казначейство організує та здійснює за погодженням з Міністерством фінансів України
Виникнення взаємних розрахунків, пов’язане із зміною відомчої підпорядкованості, може бути пов’язані:
· або зі збільшенням надходжень до доходної частини бюджету й в бюджеті виникає надлишок коштів, що пов'язане з перерозподілом доходів, які надходять від комерційних підприємств
· або зі зменшенням надходжень до доходної частини бюджету й в бюджеті виникає дефіцит коштів, що пов'язане з перерозподілом фінансування бюджетних установ внаслідок передачі їх фінансування з одного бюджету до іншого.
Проведення взаємних розрахунків ґрунтується на таких правилах:
1. Розрахунки проводять тільки між вищестоящими і нижчестоящими, безпосередньо пов'язаними в ієрархічній структурі, бюджетами. Наприклад, між державним і обласним бюджетами, між обласним і районними і т. ін. Не можуть проводитися розрахунки між бюджетами, не пов'язаними безпосередньо в бюджетній системі (між державним, наприклад, і районними бюджетами).
2. На взаємні розрахунки відносять усю річну заплановану суму доходів або видатків, незалежно від того, яка сума коштів надійшла чи скільки їх витрачено до моменту виникнення розрахунків. При цьому одержану суму доходів або здійснені видатки передають іншому бюджету. Такий порядок дає змогу протягом бюджетного року віднести відповідні доходи чи видатки тільки на один бюджет, що створює порівнянність даних, використовуваних у звітності і в процесі бюджетного планування.
3. Розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31 грудня поточного року, коли закінчується бюджетний рік.
За Постановою Кабінету Міністрів від 19 серпня 2002 року № 1204 взаємні розрахунки між обласним (міським) бюджетом з державним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, бюджетами районів у містах здійснюють відповідно головні фінансові управління обласної, Київської міської та фінансові управління Севастопольської державної адміністрації, а між районним бюджетом та обласним бюджетом, бюджетом нижчого рівня – фінансові управління районної, районної у м. Києві державної адміністрації та фінансовий відділ районної державної адміністрації у м. Севастополі
При цьому суму, яку вносять на взаємні розрахунки, термін її погашення визначають відповідні фінансові органи за результатами щоквартальної звітності.
Взаємні розрахунки враховуються одночасно у двох фінансових органах, які виконують бюджети, пов'язані взаємним перерозподілом доходів і видатків.
Підставою для оформлення взаємних розрахунків є відповідні рішення органів державної влади і державного управління про зміну відомчої підпорядкованості підприємств, організацій і установ чи інші рішення, в результаті яких виникає необхідність у взаємних розрахунках.
Документом, у якому відображають всі необхідні дані для проведення розрахунків, є «Повідомлення про взаємні розрахунки» за формою № 11. У ньому зазначають:
§ загальну суму, яку відносять на взаємні розрахунки;
§ бюджет, який одержує кошти по взаємних розрахунках;
§ бюджет, який передає кошти;
§ підставу.
Перерахування коштів на погашення заборгованості здійснюють за допомогою платіжних доручень, у яких зазначають призначення цих перерахувань.
Документооборот, пов'язаний з оформленням взаємних розрахунківє таким, як показано на рис. 7.6.
Рис. 7.6. Документооборот, пов'язаний з оформленням
Взаємних розрахунків
«Повідомлення про взаємні розрахунки» (форма № 11) виписуєтьсяу 4-х примірниках вищестоящим фінансовим органом, який безпосередньо пов'язаний із органом державного управління, який приймає рішення, що ведуть до виникнення взаємних розрахунків. Перший примірник форми № 11 направляють у нижчестоящий фінансовий орган, інші три залишаються у вищестоящому фінансовому органі.
Бухгалтерія того фінансового органу, у якого виникає заборгованість при виконанні бюджету, виписує платіжні доручення в чотирьох примірниках і направляє їх до установи того банку, який обслуговує даний фінансовий орган.
Перший примірник платіжного доручення залишається в даній установі банку як підстава для перерахування коштів.
Другий – повертають до фінансового органу.
Решту примірників направляють в установу банку, яка обслуговує той фінансовий орган, з яким ведуться розрахунки:
· третій – залишається в банку як підстава для зарахування грошових коштів на рахунок бюджету;
· четвертий – передають у фінансовий орган як повідомлення про надходження коштів на погашення заборгованості по взаємних розрахунках.
Рис. 7.3. Механізм перерахування коштів на погашення заборгованості
Органи Державної казначейської служби України щоквартально (не пізніше останнього дня звітного кварталу) проводять звірку даних з фінансовими управліннями щодо відображення в обліку операцій за взаєморозрахунками.
Взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами повинні бути погашені до кінця бюджетного року.