Класифікація механічних цехів та форми організації виробництва
ТЕМА 8. ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНОЇ СИСТЕМИ МЕХАНІЧНИХ ЦЕХІВ
8.1. Класифікація механічних цехів та форми організації виробництва
8.2. Вихідні дані та послідовність проектування цеху
8.3. Основні питання, які вирішуються в процесі проектування
8.4. Методи визначення трудомісткості та верстатомісткості механічної обробки деталей
8.5. Визначення кількості основного технологічного обладнання
8.6. Визначення складу та чисельності працівників
8.7. Принципи розташування технологічного обладнання та організації робочого місця
8.8. Розробка планувань обладнання
8.9. Визначення виробничих площ
Питання для самоконтролю
Класифікація механічних цехів та форми організації виробництва
Класифікація за типом виробництва. Залежно від розміру виробничої програми, характеру продукції та техніко-економічних умов протікання виробничого процесу виділяють три види виробництва: одиничне, серійне і масове (таблиця 8.1).
Таблиця 8.1
Розмір виробничої програми в залежності від виду виробництва
| Тип виробництва | Кількість оброблюваних на рік деталей одного найменування і типорозміру | ||
| Великих (>2 т) | Середніх (от 100 кг до 2 т) | Легких (< 100 кг) | |
| Одиничне | до 5 | до 10 | до 100 |
| Серійне | 5 – 1000 | 10 – 5000 | 100 – 50000 |
| Масове | вище 1000 | вище 5000 | вище 50000 |
Одиничне виробництво характерне для важкого машинобудування, суднобудування, хімічного машинобудування, ремонтних і інструментальних цехів.
Серійне виробництво займає проміжне положення між одиничним і масовим. Це найпоширеніший тип виробництва.
Масове виробництво являє собою найбільш досконалу організацію виробничого процесу - виготовлення виробів відбувається шляхом безперервного виконання на робочих місцях одних і тих же постійно повторюваних операцій.
Кожному типу виробництва властива своя форма організації виробництва і способи розташування обладнання (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Форми організації виробництва.
Цехова форма характерна для одиничного виробництва, але може застосовуватися і в серійному виробництві для окремих деталей. Вона характеризується тим, що верстати розташовуються за ознакою однорідності обробки, тобто створюються дільниці верстатів одного виду: токарних, фрезерних, свердлильних тощо.
Предметна, або групова, форма характерна для серійного виробництва, хоча для окремих деталей застосовується і в масовому виробництві. Вона передбачає розташування верстатів в порядку технологічного процесу. Обробка відбувається партіями. Час виконання операцій на окремих верстатах не погоджений з часом виконання операцій на інших верстатах. Деталі під час роботи зберігаються біля верстатів, а потім транспортуються однією партією. Деталі для наступної операції також зберігаються біля верстатів або на спеціальних майданчиках між верстатами. Тут же може виконуватися і контроль деталей.
Потокове виробництво характеризується:
ü спеціалізацією робочих місць;
ü розташуванням робочих місць в порядку операцій технологічного процесу;
ü вирівнюванням тривалості операцій на кожному робочому місці;
ü використанням транспортних засобів між робочими місцями.
Основною характеристикою потокової лінії є такт випуску, тобто інтервал часу, через який періодично проводиться випуск виробів.
Поточно-серійна (змінно-потокова) форма організації виробництва характерна для серійного виробництва і також передбачає розташування обладнання в порядку технологічного процесу. Виробництво ведеться партіями, причому деталі кожної партії можуть відрізнятися один від одного розмірами чи конструкцією (однак ці відмінності повинні допускати їх обробку на одному і тому ж обладнанні). Виробничий процес здійснюється таким чином, що час обробки на одному верстаті погоджено з часом обробки на наступному верстаті. Деталі однієї партії переміщуються з верстату на верстат в порядку виконання технологічних операцій, створюючи безперервність руху. Перехід на обробку деталей іншої партії вимагає незначною технічної підготовки і переналагодження верстатів, інструменту і пристосувань. Норми часу на кожну операцію повинні бути приблизно однакові.
Для поточно-серійної форми середній такт випуску визначається за формулою
Прямоточна форма організації виробництва характерна для масового (і в деякій мірі для великосерійного) виробництва та передбачає розташування обладнання в порядку технологічного процесу. За кожним верстатом закріплена одна операція. Передача деталей з верстата на верстат проводиться поштучно. Так як час виконання окремих операцій не завжди однаково або кратно такту, то синхронізація часу окремих операцій має місце не на всіх ділянках лінії. Тому біля верстатів, у яких час операції більше такту, створюються накопичувачі необроблених деталей. Передачу виробів від одного верстата до іншого ведуть за допомогою рольгангів, похилих жолобів та інших немеханічних транспортних пристроїв.
Для прямоточної форми середній такт випуску визначається за формулою
Форма організації виробництва безперервним потоком припускає розташування верстатів в порядку технологічного процесу. За кожним верстатом закріплена одна операція. Час виконання окремих операцій точно встановлений, і рівний або кратний такту випуску. Цим досягається повна синхронізація всієї поточної лінії.