Фразеологічні труднощі перекладу

АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

Факультет № 4(Гуманітарний)

(назва факультету)

Кафедра №15 (_Фонетики та граматики_)

(назва кафедри)

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник (завідувач) кафедри № 15

канд. філолог. наук, доцент

(науковий ступінь, вчене звання,

______________О.Г. Михайлова

в/звання, підпис, ініціали, прізвище)

____ ________________ 2012 р.

 

Методична розробка

Для проведення занять з навчальної дисципліни

_Переклад з другої іноземної мови (німецької) (студенти)

(найменування навчальної дисципліни)

Змістовий модуль 1.5.

Фразеологія та її роль у перекладі

(номер, найменування змістового модулю)

 

 

Обговорено на засіданні

кафедри (предметно–

методичної комісії) №____

Протокол від __.__.2012 №___

Харків


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Для проведення занять

зі студентами 4 курсу (бакалаври)

(слухачами (курсантами, студентами))

бакалавр, „Філологія“, Переклад__________________

(освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки, напрям або спеціальність підготовки тих, хто навчається)

 

№ з/п Види занять Кількість занять Кількість годин
1. Практичні заняття
2. Індивідуальні заняття
3. Самостійні заняття під керівництвом викладача

 

І. Навчальна і виховна мета:

1. Сформувати навички усного та письмового перекладу за темою.

2. Опрацювати лексику і фразеологію за темою.

3. Опрацювати країнознавчі відомості за темою.

 

ІІ. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

1. Література:

2. Технічні засоби навчання: магнітофон, відеомагнітофон, DVD

3. Роздатковий матеріал, двомовні словники

(інші види забезпечення)

ІІІ. Організаційно-методичні вказівки:

Робота за темою проводиться з метою сформувати уміння і навички перекладу із застосування основних перекладацьких трансформацій.

Передбачається формування навичок розпізнавання лексичних та граматичних проблем при перекладі, уміння коментувати обрану трансформацію та відповідний шлях перекладу, уміння знаходити оптимальні варіанти перекладу лексичних одиниць та граматичних форм і конструкцій.

Передбачається формування навичок усного та письмового перекладу. Підтеми для опрацювання: «Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад», «Класифікація фразеологічних висловів та їх переклад».

Тексти до занять добираються викладачем відповідно до теми із поточних періодичних видань, сучасної художньої або науково-технічної літератури. До обов’язкових текстів, опрацювання яких передбачено у розробці, допустиме використання додаткових текстів, відео- та аудіоматеріалів відповідно до рівня групи. Можливо також використання додаткової літератури та періодичних видань, матеріалів Internet.


Заняття

з німецької мови

(найменування навчальної дисципліни)

 

Змістовий модуль: 1.5.

Фразеологія та її роль у перекладі

(№ та повне найменування змістового модулю)

Тема практичного заняття № 1:

Фразеологія

( тема практичного заняття)

Навчальна і виховна мета:

1. Сформувати навички усного та письмового перекладу за темою.

2. Опрацювати лексику і фразеологію за темою.

3. Опрацювати країнознавчі відомості за темою.

 

Час на проведення заняття – 2 години

 

№ з/п Навчальні питання Орієнтовний час на відпрацювання
1. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.
2. Основна частина 1. Словосполучення та фразеологізми.   70 хв.
3. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття 2. Повідомлення завдання для самопідготовки: вивчити нову лексику.   7 хв. 3 хв.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

1. Підручник Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

2. Методрозробка кафедри, роздатковий матеріал

3. Двомовні та одномовні словники

 


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

 

№ п/п Дії викладача Час Дії курсантів
І. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.   Підготовка до занять Записування теми і плану заняття
ІІ. Основна частина Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики Слова в процесі комунікації, поєднуючись із іншими словами, утворюють словосполучення, які стають складовими речення. Ці словосполучення, які служать своєрідними “блоками перекладу”, досить різнотипні за своєю структурою (див. іменникові, прикметникові, числівникові, дієслівні, прислівникові словосполучення тощо), за типами зв’язку (предикативний та прислівниковий: керування, прилягання і т. д.). їх створення ґрунтується не лише на законах граматикй та намірах мовців, а й на принципах сполучуваності, що не заперечують можливості їх утворення за законами формальної логіки (див. “засмажити сніжки”). Більшість сполучень вільні, тобто вони можуть утворюватися в мовленні без особливих перешкод: красива жінка, дівчина, дитина, річ, прикраса і т. д.; читати книжку, конспект, газету, журнал, домашнє завдання, думки тощо. Проте багато словосполучень не виникає спонтанно в мовленні, а, як доводять психолінгвістичні експерименти, існує в мові готовими словесними блоками: біла ворона; жити на широку ногу тощо. Ці складні для перекладу словосполучення, що досить різноманітні за своїми структурами, називають стійкими, або фразеологічними (до грец. рИгаш “висловлювання”), або фразеологізмами.Фразеологізми з властивою їм метафоричністю представлені у функціональних стилях по-різному. Вони, як правило, з’являються в художній літературі для вираження соціальних та національних рис персонажів. Дещо менше фразеологізми функціонують у публіцистиці та есеїстиці і досить незначно (за винятком фахових фразеологізмів) у мало експресивному науково-технічному стилі.Фразеологізми як стійкі словосполучення характеризуються цілісним значенням, яке за своїм характером ідіоматично переосмислене та переважно метафорично-образне. Цей образ, лінгвістичним вираженням якого є термін внутрішня форма фразеологізму (лексико-семантичний зміст вільного словосполучення, на основі метафоризації якого він виник), “стирається” за роки свого вжитку й тому зберігається по-різному. Внаслідок цього фразеологізм має різні ступені вмотивованості: від очевидного до нульового. Так, образ зберігся в цілому у фразеологізмах типу товкти воду в ступі, leeres Stroh dreschen “даремно втрачати час”, кіт наплакав “дуже мало”, рукою подати, ein Katzensprung von hier “дуже близько”, в інших він губить свою мотивацію — дати гарбуза = einen Korb geben “відмовити комусь”, врізати дуба “померти”, а в третіх, що переважно ґрунтуються на архаїзмах, він повністю “стерся” та зник і без додаткового культурно-історичного чи етимологічного аналізу не сприймається: бити байдики, досл. відколювати дрібні скалки, тобто “ледарювати, марнувати час” тощо. Після піонерської праці Ш. Баллі (“Французька стилістика”, І вид. - 1909), а пізніше В. В. Виноградова та ін., фразеологізми стали предметом різнобічних досліджень. У результаті цього визначилися їх такі основні ознаки: 1) семантична цілісність або семантична нерозкладність - значення сприймається як єдине ціле (В. В. Виноградов, В. JI. Архангельський, В. П. Жуков, О. І. Молотков, М. М. Шанський, JI. А. Була ховський, М. А. Жовтобрюх); 2) метафоричність нового цілісного значення, що виникло після втрати первісних реалій (Б. О.Ларін, О. М. Бабкін, О. В. Кунін, В. П. Жуков); 3) певний образ, що має різні ступені вмотивованості внутрішньої форми фразеологізму та експресивності (В. С. Виноградов, Р. П. Зорівчак та ін.); 4) надслівна подвійно наголошена нарізнооформленість (В. П. Жуков, М. М. Шанський, О. І. Молотков, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник, P. M. Попов), тобто наявність не менше двох повнозначних слів; 5) відтворюваність сполучень, які, за психолінгвістичними експериментами, зберігаються в нашій пам’яті як готові одиниці мови (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, М. М. Шанський, С. Г. Гаврін, Л. Г. Скрипник, Л. І. Ройзензон, Ф. П. Медведев, В. М. Телія, P. М. Попов); 6) відносна стійкість структурного складу чи цілісність (М. М. Шанський, О. В. Кунін, О. М. Бабкін; В. М. Мокієнко) з визначеною послідовністю та взаємозалежністю компонентів у синхронії (В. Л. Архангельський); 7) неможливість дослівного перекладу іншими мовами (Л. А. Булаховський, О. О. Реформатський). На цій основі можна запропонувати таке визначення фразеологізму чи фразеологічної одиниці (ФО): Фразеологізм — це відносно стійка, соціально зумовлена лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи в основі, можливо, вже й стертого образу цілісне переосмислене значення, автоматично відтворюється мовцями як готова до використання одиниця мови. Таке визначення, на нашу думку, відображаючи функціональність та динамізм ФО, наблизить дослідника й перекладача до синергії та голістичної цілісності цього явища.   2. Запитання для закріплення вивченого матеріалу     55 хв.   15 хв.   Конспектування теоретичного пояснення викладача до теми   Відповіді на запитання викладача
ІІІ. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття     2. Завдання для самопідготовки: класифікація фразеологізмів   7 хв.     3 хв.   Висловлення власної оцінки ефективності заняття. Запис домашнього завдання


Заняття

з німецької мови

(найменування навчальної дисципліни)

 

Змістовий модуль: 1.5. Фразеологія та її роль у перекладі ____________________________________________________________

(№ та повне найменування змістового модулю)

 

Тема практичного заняття: № 2

Фразеологія

( тема практичного заняття)

Навчальна і виховна мета:

1. Сформувати навички усного та письмового перекладу за темою.

2. Опрацювати лексику і фразеологію за темою.

3. Опрацювати країнознавчі відомості за темою.

 

Час на проведення заняття – 2 години

 

№ з/п Навчальні питання Орієнтовний час на відпрацювання
1. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.
2. Основна частина 1. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад.   70 хв.
3. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття 2. Повідомлення завдання для самопідготовки: вивчити нову лексику.   7 хв. 3 хв.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

1. Підручник Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

2. Методрозробка кафедри, роздатковий матеріал

3. Двомовні та одномовні словники

 


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

 

№ п/п Дії викладача Час Дії курсантів
І. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.   Підготовка до занять Записування теми і плану заняття
ІІ. Основна частина 1. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад. Уведення теоретичної частини матеріалу заняття Фразеологічні єдності, що сприймаються в ментальному лексиконі як цілісні компоненти, еквівалентні певній частині мови: іменнику, прикметнику, дієслову тощо, не утворюють завершеного речення та ха180 рактеризуються семантичною трансформацією всіх компонентів, унаслідок чого в мовленні реалізується їх сукупний узагальнено-цілісний смисл. До них належать: ідіоматичні вирази (1.1а: ідіоми, 1.16: кінеграми, І.їв: колокації, І.І.г: фахові вирази, І.Ід: кліше, І.іе: авторські вирази), 1.3: компаративні фразеологізми, І.2а: парні словосполучення та 1.2.6: модельні утворення. Спільним для фразеологічних єдностей є те, що ідіоматичні вирази, компаративні фразеологізми та парні словосполучення можна охарактеризувати за допомогою спільної логічної семи (1+1= 1 (х), тобто сума кількох компонентів відповідає одному значенню з якимось прагматичним відтінком). Зупинимося детальніше на їх характеристиці та перекладі:1.1а: Як відомо, ідіома (Idiom, до грец. “своєрідність”) - це стійка образно переосмислена словосполука, що здебільшого не перекладається дослівно: leeres Stroh dreschen “робити щось непотрібне: переливати з пустого в порожнє, товкти воду у ступі”; Grillen (Motten) im Kopf haben “бути дивним, мати дивні думки” тощо. Ці стійкі словосполучення становлять більшість фразеологічного складу мови й властиві не лише певній культурі (тобто бути етнокультурними), а й функціонувати в багатьох мовах (у т. ч. оригіналу та перекладу). До числа останніх ідіом належить і ФО in die Falle geraten “потрапити в пастку”, в основі якої лежить метафоричне порівняння тварини, що потрапила в пастку, наставлену людиною, та людини, що потрапила в подібну халепу. Г. Манн у своєму романі “Die Jugend des Königs Henri Quatre: Молоді літа короля Генріха IV” вжив: “Tot sind viele, die dir dienten, und hingestreckt liegen unsere Edelleute. Wir gingen in die Falle, obwohl du mich gewarnt hattest, Mutter” (M.,1956, c. 328). Перекладач Ю. Лісняк вдало передав цей фразеологізм його українським еквівалентом як: “Багато тих, хто служив тобі, вже мертві; трупами лежать наші дворяни. Ми вскочили в пастку, хоч ти застерігала мене, матусю” (K., 1975, с. 266). Проте цей же перекладач, відтворюючи ідентичний фразеологізм в іншій ситуації, вже пише: “Хто ж лізе так по-дурному в пастку (wer geht denn auch so dumm in die Falle)? Це тільки гугеноти вміють” (M.,1956, с. 317 - K.,1975, с. 259). Не можна не погодитися з Н. В. Любчуком, який зазначив, що, використавши за мість дієслова “ускочити” інше дієслово зі “сповільненою” семантикою “лізти”, перекладач підсилив зневажливе ставлення до необдуманого вчинку гугенота. Суттєвіша проблема з перекладом етнокультурних фразеологізмів. Велика кількість таких ідіом втратила внаслідок зміни реалій свою образність, як наприклад, експресивне розмовне das geht ja auf keine Kuhhaut “досл. це не йде на пергамент: цього не можна стерпіти”. Лише завдяки культурно-історичному аналізу можна з’ясувати, що в середньовіччі на пергаменті (Kuhhaut) писали борги, кількість яких могла перевищувати довжину пергаменту. Ця розмовна, доситьгекспресивна ідіома, підґрунтям якої, як ми щойно побачили, є етнокультурні традиції, продовжує з ’являтися в літературних творах і нині. Так, А. Зегерс у своєму романі “Die Toten bleiben jung” вжила: “Was Sie schon alles für mich getan haben, Becker, das geht nicht in eine Kuhhaut. Ich bin wirklich der Mensch nicht, der so etwas vergißt” (M., 1951, c. 203). Перекладач П. Факторович, використавши авторську ситуативно-цілісну заміну, відтворив цей вираз як: “Важко повірити, скільки Ви для мене зробили, Бекер, я не така людина, що забуває такі речі” (К. 1952, с. 208), втрачаючи експресивність, підкреслену ще й schon. Н. В. Любчук пропонує експресивніше: “Скільки ж Ви для мене зробили, Бекер, уявити тільки, я не така людина, що забуває таке”, — виносячи, однак, “поза дужки” прагматичний компонент боргу та терпіння (наприклад: я у вічному боргу перед Вами). Як бачимо, вдало зберігаючи зміст та емоційний відтінок, переклади етнокультурних ідіом дещо втрачають у прагматиці.Найбільше труднощів становить, однак, переклад етнокультурних ідіом із власними назвами, що відтворюють історичний та національний колорит певного народу. Наприклад, вираз die Eulen nach Athen tragen (досл. “носити сов до Атен”) за своєю функцією адекватний російському “їхати до Тули зі своїм самоваром”, але російські “Тула” та “самовар” були б при відтворенні реалій німецького життя абсурдними. Тому переклад доводиться робити описово: для чого робити зайву працю - везти те, що в іншому місці є в надлишку. Безглуздо відтворювати дослівно український вираз язик до Києва доведе, якщо в німецькій мові є адекватні вирази Mit Fragen kommt man durch die ganze Welt;Frage dich durch und du kommst nach Rom. Однак при перекладі українського оригіналу можна обіграти німецький варіант як Frage dich durch und du kommst nach Kyjiw.1.16: Кінеграми (Kinegramm) - це такі сполучення слів, що виражають немовну поведінку людини мовними засобами, внаслідок чого виникає метафоричне переосмислення. Зразками кінеграм є вирази, що відображають дії, пов’язані з частинами людського тіла: ein Auge zudrücken (дослів.: примружити одне око: перенос, виявити поблажливість’); die Achseln zucken знизати плечима: бути нерішучим’; die Nase rümpfen (über e tw .f наморщити носа: бути незадоволеним’ тощо. Більшість таких кінеграм перекладають дослівно чи функціональними відповідниками, причому переклад завдяки асоціативним зв’язкам не втрачає метафоричного змісту: Sie rümpfte wieder ihre Nase: ‘‘Das paßt mir nicht!’’: Вона знову наморщила носика: “Це мені не підходить!”. Складніше з кінеграмами, що втратили свою мотивацію. їх переклад може мати різні варіанти. Як відомо, походження auf großem Fuße leben “жити на широку ногу” пов’язують із модою XVI ст. носити довгоносі черевики, яку запровадив граф Анжуйський, щоб приховати огидний наріст на нозі. Оскільки такою модою могли захоплюватися лише багаті, то змістом цього виразу, запозиченого, до речі, як у німецьку, так і в українську мову, стало “жити в розкошах”. Т. Манн вжив цю кінеграму в “Будденброках”: Die Konsulin sagte: “Die Verbindung, die sich darbietet, ist vollkommen das, was man eine gute Partie nennt, meine liebe Tony... Du kämest nach Hamburg in ausgezeichnete Verhältnisse und würdest auf großem Fuße leben” (M., 1959. - C. 99). Скориставшись еквівалентом, що не суперечив контексту, Є. Попович переклав: “Пані Елізабет сказала: “...Тобі трапляється якраз те, що люди звуть доброю партією, люба Тоні... Ти мала б у Гамбурзі чудові умови й могла б жити на широку ногу... ” (К. 1973. - С. 97) В українській та німецькій мовах відома й інша демотивована кінеграма j-n an der Nase herumführen “водити когось за ніс”, що утворилася від звичаю водити ведмедів, які виступали на ярмарках, за кільце, закріплене в носі. Проте в її перекладі перекладачі вжили інші варіанти. Ю. Лісняк, передаючи зміст “Генріха IV”: “Bei den einen galt Navarra fü r den lustigsten Herrn des Hofes, andere suchten in ihm erhabene Gefühle, indes er sie an der Nase führte”, скористався вже не еквівалентом, а синонімічним функціональним відповідником: “Одні вважали його за найбільшого веселуна серед придворних, інші шукали в ньому високих почуттів, а він морочив їх усіх". Перекладач твору А. Зегерс використав інший функціональний відповідник для відтворення цієї кінеграми: “Dein Vater glaubt, daß Hitler nur Geld einsackt, damit er das Volk an der Nase herumführf ’ “Твій батько вважає, що Гітлер тільки збирає гроші, щоб обкрутити народ навколо пальця”. Ці функціональні відповідники, як і німецький варіант, належать до одного синонімічного ряду зі значенням “обманути когось” (за великої участі кінеграм): замилювати очі, заговорювати зуби, морочити голову, напускати туману тощо. ОскількиЧц кінеграми втратили національний колорит та не викликають більше суттєвих асоціацій, перекладачі мали повне право використати їх. Це означає, що переклад кінеграм може ґрунтуватися як на лексикографічних, так і на авторських засобах, залежно від стильово-прагма- тичної інформації, вкладеної автором. 2. Тренувальні вправи до теми заняття Stricken Die Assoziationen zu unserem Stichwort können unangenehm sein: kratzige Strickpullis von Muttern, quälende Handarbeitsstunden in der Schule – oder diese peinliche Affäre, in die man dummerweise verstrickt ist. Begonnen hat alles damit, dass da einer saß und sein Netz ausbesserte. Sie denken an einen Fischer? Mag sein. Es könnte aber auch ein Jäger oder Fallensteller, ja ein Wilderer gewesen sein. Ihre Netze dienten – und sie tun es heute noch – dazu, dass sich die Beute darin verfängt. Das heißt, eigentlich werden die Tiere oder das Tier erst dann zur Beute, wenn sie sich im Netz hilflos verstrickt haben. Da haben wir's: verstrickt, stricken, Strick. Bevor wir uns aber selbst verstricken, nennen wir das Stichwort dieser Woche beim Namen. Es heißt "stricken". "Was", so werden Sie fragen, "hat stricken mit dem Ausbessern von Netzen zu tun?". Gehen wir zum Fischer und Fallensteller und schauen ihnen bei der Arbeit zu. Sein Netz hat Löcher. Also fügt er mit großem Geschick die zerrissenen Fäden wieder zusammen, macht hier ein Knötchen, zieht dort eine Schlinge etwas fester, damit sie auch schön hält, und dann ist das Netz auch schon fertig ausgebessert, fertig gestrickt.Tatsächlich war die ursprüngliche Bedeutung von "stricken" diese: Netze ausbessern. Fast genauso alt: einen Strick herstellen. Mit Stricken und Schnüren lassen sich die unterschiedlichsten Dinge herstellen. Grobe und ganz feinmaschige Netze, aus denen es kein Entkommen gibt; und wer jetzt schon Bildhaftes vor Augen hat, zum Beispiel das Strickmuster einer Intrige oder die eng geschlungenen Maschen eines Netzwerkes von Beziehungen und dunklen Kanälen, der ist den Worten "Verstrickung" und "verstrickt" eindeutig auf der Spur.Aber wenden wir uns der durch und durch seriösen Seite unseres Stichwortes zu: Stricken ist natürlich und vor allem jene seit dem 12. Jahrhundert so genannte Tätigkeit, die allerlei Gestricktes hervorbringt und die bis heute fast nur von Frauen ausgeübt wird. Hier und da wird allerdings von einsamen Schäfern berichtet, die sich Jacken und Schals aus naturbelassener Schafs- oder Lammwolle stricken.Apropos Lamm: 1866 erfand der Amerikaner J.W. Lamb, er hieß tatsächlich so, die Strickmaschine. Gestrickt wurde überall. Selbstgestrickte Sachen wie Socken, Pullover, Topflappen, ja Kleider und selbst Krawatten entstanden in heimischer Produktion. Dabei hatten die wenigsten fleißigen Strickerinnen eine Strickmaschine. Nein, da klapperten die Stricknadeln, wurden Fersen an Strümpfe angestrickt, neue Strickmuster ausprobiert, und der Ehrgeiz vieler Frauen bestand darin, möglichst Feinmaschiges zu verfertigen.Es gibt in der Tat bewundernswerte Strickarbeiten, ohne jeden stricktechnischen Makel, geschweige denn die hässlichen Knubbel, die eindeutig auf Strickfehler verweisen und schonungslos offen legen, dass sich die Strickerin verstrickt hat. Nicht verstrickt ist, darauf kommen wir noch zu sprechen.Auch sind Fehler beim Stricken keineswegs mit Verstrickungen zu verwechseln. Letztere sind eine Spielart von Beziehungsgefüge, auf das man sich einlässt, um mit mehr Geld herauszukommen, als man reingegangen ist. Aber das ist natürlich ganz unzulässig vereinfacht. Wir bitten alle Verstrickten um Entschuldigung! Nun hätten wir beinahe das wahre Stricken und seinen Eingang in die Mode vergessen. Also: "Strick" hieß schließlich der Fachbegriff in der Modebranche und "Chic mit Strick" lautete vor gar nicht langer Zeit ein Slogan. Die häuslichen Strickerzeugnisse, abwertend als "Selbstgestricktes" bezeichnet, konnten da nicht mithalten. "Strickbeutel", "Strickstrumpf" und "Strickzeug", das sind Worte, die einen eher biederen Klang haben, aber wieso weiß niemand so recht. Denn immerhin: Der Strickbeutel hieß auch "Pompadour", nach der einst in der Mode den Ton angebenden Marquise. Man nannte ihn sogar "Ridikül", dem französischen "réticule" nachgebildet. "Réticule" aber heißt so viel wie "kleines Netz". Wenn man genau hinschaut, ist Gestricktes durchaus mit einem Netz zu vergleichen. Es ist jedoch viel feinmaschiger als – sagen wir – ein Einkaufsnetz. Es ist ein für den Laien geheimnisvoll in sich verschlungenes Gewebe, verstrickt eben, wie eine kompliziert aufgebaute Organisation, ein Netzwerk, in dem alles miteinander verknüpft ist. Leicht verliert man darin die Orientierung, kommt nicht mehr raus, hängt mit drin, ist verstrickt in die Sache, hat sich bestricken lassen. Jetzt muss man alles erklären. Verstrickt sich in Widersprüche. Sich verstricken: Sich durch eigene Schuld in eine schwierige, ausweglose Lage bringen. Verstrickt in eine Sache sein: üble Geschichte! Jetzt zieht sich das Netz zusammen. Das alte hatte zu große Löcher bekommen. Immer dasselbe Strickmuster.   50 хв.     20 хв.   Конспектування теоретичного пояснення викладача до теми.     Виконання практичного письмового перекладу.
ІІІ. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття 2. Завдання для самопідготовки: фахові фразеологічні вирази. Парні фразеологізм   7 хв. 3 хв.   Висловлення власної оцінки ефективності заняття. Запис домашнього завдання

Заняття

з німецької мови

(найменування навчальної дисципліни)

 

Змістовий модуль: 1.5. Фразеологія та її роль у перекладі ____________________________________________________________

(№ та повне найменування змістового модулю)

 

Тема практичного заняття № 3:

Фразеологія

( тема практичного заняття)

Навчальна і виховна мета:

1. Сформувати навички усного та письмового перекладу за темою.

2. Опрацювати лексику і фразеологію за темою.

3. Опрацювати країнознавчі відомості за темою.

 

Час на проведення заняття – 2 години

 

№ з/п Навчальні питання Орієнтовний час на відпрацювання
1. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.
2. Основна частина 1. Класифікація фразеологічних сполучень і виразів та їх переклад   70 хв.
3. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття 2. Повідомлення завдання для самопідготовки: вивчити нову лексику.   7 хв. 3 хв.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

1. Підручник Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

2. Методрозробка кафедри, роздатковий матеріал

3. Двомовні та одномовні словники

 


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

 

№ п/п Дії викладача Час Дії курсантів
І. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.   Підготовка до занять Записування теми і плану заняття
ІІ. Основна частина 1. Класифікація фразеологічних сполучень і виразів. Уведення теоретичної частини матеріалу заняття ІІ.1: Фразеологічні сполучення (Phraseologische Verbindungen) виникають при допомозі одиничного поєднання семантично трансформованого компонента та іншого непереосмисленого, що служить позначенням: ein blinder Passagier “безквитковий пасажир”; der schwarze Markt “чорний ринок". Що ж стосується фразеологічних сполучень, то їх можна охарактеризувати з допомогою іншої логічної семи (1+1=1,5, тобто сума декількох компонентів відповідає якомусь позначенню з відповідним прагматичним відтінком). Такі сполучення мають, як правило, певне, достатньо вмотивоване тлумачення. Наприклад, die silberne Hochzeit перекладають як “срібне / золоте весілля” за народним звичаєм дарувати срібну річ на 25-річний ювілей цієї події. Більшу кількість фразеологічних словосполучень мож на виявити за ключс ;нником у лексикографічних джерелах, проте навіть їх словникова інтерпретація не вирішує проблеми перекладу. Це особливо стосується етнокультурних фразеологічних сполучень на кшталт “ein blauer Brief: лист неприємного змісту”. Така назва, невідома для українського читача, пов’язана з блакитним конвертом, в якому з 1879 р. у Німеччині сповіщалося про звільнення офіцера на пенсію. Це фразеологічне сполучення, добре зрозуміле для німця, вживає Г. Фаллада у романі “Вовк серед вовків”: “...das erinnert mich doch sehr daran, wie du damals nach dem Manöver unserm Alten, der wahnsinnig schlecht abgeschnitten hatte, zum Trost von einem Major erzähltest, der sogar bei der Manöverkritik vor der versammelten Generalität vom Gaul gefallen war und doch nicht den blauen Brief bekommen hatte” (T. 1. Berlin 1955. - S.79). Калькування цього вислову, яке здійснює російський перекладач (и не получил синего конверта) без детальних пояснень, що відволікатимуть увагу читача від основного змісту, недоцільне, а виноска, яка відсилає читача до глосарію, ще більше сповільнить дію. Тому оптимальнішими видаються описовий переклад Н. В. Любчук та дещо змінений нами конкретизуючий варіант: “Це мені дуже нагадало, як ти одного разу після маневрів, що жахливо невдало провів наш старий, розповів йому на втіху про одного майора, який примудрився під час розбору маневрів перед усім генералітетом гепнутися з коня і все-таки залишитися на службі/ не отримати листа про звільнення зі служби”.ІІ.2: Онімічні фразеологізми (Onymische Phraseologismen), називаючи якийсь феномен, виконують функцію власних назв: das Rote Kreuz: Червоний Хрест; der Feme Osten: Далекий Схід; das Weiße Haus: Білий Дім; das Schwarze Meer: Чорне море тощо. Як правило, ця група фразеологізмів, звична для мас-медіа, перекладається з допомогою лексико­графічних засобів, де звично наводяться подібні позначення. Як бачимо з наведеного матеріалу, перекладач, який визначив у мові оригіналу значення, внутрішні форми та стилістичне маркування фразеологічних єдностей та сполучень, використовує щонайменше 4 основні типи перекладних фразеологізмів: 1) еквіваленти, які мають ідентичні абсолютно тотожні внутрішню форму, значення та стильове забарвлення (Kanonenfleisch “гарматне м’ясо”); 2) адекватні відповідники з однаковим значенням, стилістичним забарвленням та відмінним компонентним складом, тобто внутрішньою формою (dumm wie Ochse “дурний мов осел”; mit gleicher Elle messen “міряти своєю міркою”); 3) часткові адекватні відповідники з дещо відмінним значенням та внутрішньою формою, проте з одним стилістичним забарвленням (alle seine Hühner und Gänse herzählen “перемити комусь кісточки”); 4) лек­ сичний варіант з подальшою компенсацією в іншій частині тексту (prahlen wie ein Pfau “пишатися”). До числа цих відповідників можна додати ще й п’ятий: описовий, за якого для фахових фразеологізмів чи словосполучень наводиться контекстуальне пояснення їх семантичної структури: “for dessen у ои got Brown Betty” - “на десерт була “руда Бетті” - листковий пудинг із сухарів з яблуками”. 4 Унаслідок цього образ може зберегтися (за використання еквівалента), дещо змінитися (за адекватного відповідника), зсунутися (за компенсації) чи зникнути (за використання стилістично нейтральних лексем). Експресивно-стилістичне забарвлення при цьому зберігається, змінюючись, пом’якшується чи стирається. Для перекладу, крім описового способу та калькування, використовуються різнотипні лексико-синтаксичні трансформації, генералізації, конкретизації та компенсації. Останні особливо часто застосовуються при модифікаціях фразеологізмів у художньому мовленні, коли ті видозмінюються з певного авторською метою (на кшталт в голову та в усі суглоби вдарило вино). Завданням перекладача стає відтворити цей стилістичний прийом, який використовується для вираження гумору чи сатири, сплетіння урочистої та комічної мови. 2. Переклад фразеологічних сполучень і виразів Frühlingserwachen Wer im März seinen Weihnachtsbaum immer noch nicht entsorgt hat, dürfte nur noch ein nadelloses, kahles Gerippe im Wohnzimmer stehen haben. Man sollte sich nun endlich von dem guten Stück trennen, denn der Frühling naht. Hobbygärtner haben es schon längst gewittert – die Gartensaison hat wieder begonnen! Nachdem der Garten und mit ihm sein Besitzer lange genug im Winterschlaf gelegen haben, könnte letzterer nun wieder Bäume ausreißen. Diese Energie sollte er oder sie zunächst in die Entrümpelung des Gartenschuppens stecken, denn obwohl hier im Herbst alles ordentlich winterfest gemacht wurde, herrscht "frühlings" auf wundersame Weise immer wieder ein großes Durcheinander. Dagegen scheint kein Kraut gewachsen zu sein. Man gräbt so manches vergessene Gartengerät wieder aus: den Rechen, die Rosenschere, die Harke, den Spaten, die Schaufel, den Unkrautstecher sowie die Säge und feiert nebenbei Wiedersehen mit allerlei dekorativen Stücken, die im Herbst vor "Väterchen Frost" in Sicherheit gebracht wurden. Der Geschmack einiger Gartenbesitzer treibt teils seltsame Blüten. Zu den "Devotionalien" des Kleingärtners gehören bunte Glaskugeln, die in der Sonne Lichtblitze durch den Garten schicken, Windrädchen, Vogeltränken, Tonkugeln und Tontiere aller Sorten und, man glaubt es kaum, der Gartenzwerg! Dieses ursprünglich auch aus Ton gefertigte kleine Kerlchen – seit 1872 in einer Thüringer Manufaktur hergestellt und in den Nachkriegsjahren aus kaum einem Garten wegzudenken – war in den siebziger und achtziger Jahren gewissermaßen auf den Komposthaufen geworfen worden und erlebt jetzt eine neue Blütezeit. Größe, Kleidung und berufliche Accessoires der Gartenzwerge dürfen vielfältig sein, nur zweierlei ist zwingend vorgeschrieben: die rote Zipfelmütze und das ausschließlich männliche Geschlecht. Weibliche Zwerge, also Zwerginnen, gibt es nicht, "weil nicht sein kann, was nicht sein darf!", so Professor Fritz Friedmann, Vorsitzender der 1980 in Basel gegründeten "Internationalen Vereinigung zum Schutz der Gartenzwerge". Bei so viel stichhaltiger Argumentation fällt man allerdings glatt vom Stängel! Aber zurück zum Frühling: Jetzt gerät außer dem Gärtner auch die Natur in Bewegung, alles beginnt zu sprießen und wachsen, es ranken und winden sich die frischen Triebe und schießen – hoffentlich nur in die Höhe und nicht ins Kraut. Bewegung macht sich tatsächlich auch in der Wortwahl bemerkbar, denn viele Verben sind mit Partikeln verbunden, die Bewegung signalisieren: Der Gärtner muss ansäen und ansetzen, abschneiden und absägen, umstechen, einpflanzen und umtopfen. Und außerdem muss er auch rechen, harken, düngen und den Rasen lüften, wobei auffällt, dass er dazu Werkzeuge benutzt, deren Namen oftmals denselben Wortstamm wie die dazugehörigen Verben haben. Beispielsweise sollte man mit dem Rechen rechen, mit der Harke harken, und den Dünger nimmt man bitte auch nur zum Düngen. Selbstverständlich muss schon im Vorfeld sorgfältig geplant werden, welcher Baum und Strauch, welche Staude, Knolle und Zwiebel wohin kommt, damit Größe, Form und Farbe miteinander harmonieren und nicht alles wie Kraut und Rüben durcheinander wächst – das Auge schaut ja schließlich auch hin! Außer in das Beet und in die Rabatte kann man Pflanzen auch in Töpfe, Kübel und Kästen setzen. Der Phantasie sind keine Grenzen gesetzt. Ist der Garten sehr klein, kann sich der Hobbygärtner manchmal einfach nicht entscheiden, welchem Gewächs er den Vorzug geben soll, und dann sitzt er gewissermaßen zwischen Baum und Borke. Sind die jungen Pflänzchen erst pikiert, dann sind sie nicht etwa beleidigt, sondern werden vereinzelt. Und das heißt, dass sie auseinandergezogen und einzeln wieder eingepflanzt werden, damit ihre wachsenden Wurzeln, Stängel, Blätter und Blüten mehr Platz zur Entfaltung haben. Wenn dann die Sonne ihre wärmenden Strahlen mehrere Tage lang zur Erde schickt, trägt die Arbeit erste Früchte: die gepflegten und gehegten Pflanzen beginnen zu blühen, den Anfang machen Schneeglöckchen, Krokusse, Osterglocken und Tulpen. Aber das wird eine andere Geschichte … Versprochen! 3. Контроль виконаного   20 хв.   40 хв.     10 хв. Конспектування теоретичного пояснення викладача до теми.     Виконання практичних вправ до теми заняття.     Відповіді на запитання викладача
ІІІ. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття   2. Завдання для самопідготовки: класифікація фразеологічних висловів та їх переклад.   7 хв.   3 хв.   Висловлення власної оцінки ефективності заняття.   Запис домашнього завдання


Заняття

з німецької мови

(найменування навчальної дисципліни)

 

Змістовий модуль: 1.5. Фразеологія та її роль у перекладі ____________________________________________________________

(№ та повне найменування змістового модулю)

 

Тема практичного заняття № 4:

Фразеологія

( тема практичного заняття)

Навчальна і виховна мета:

1. Сформувати навички усного та письмового перекладу за темою.

2. Опрацювати лексику і фразеологію за темою.

3. Опрацювати країнознавчі відомості за темою.

 

Час на проведення заняття – 2 години

 

№ з/п Навчальні питання Орієнтовний час на відпрацювання
1. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.
2. Основна частина 1. 1. Колористична фразеологія.   70 хв.
3. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття 2. Повідомлення завдання для самопідготовки: вивчити нову лексику.   7 хв. 3 хв.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

1. Підручник Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

2. Методрозробка кафедри, роздатковий матеріал

3. Двомовні та одномовні словники


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

 

№ п/п Дії викладача Час Дії курсантів
І. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.   Підготовка до занять Записування теми і плану заняття
ІІ. Основна частина 1. Колористична фразеологія. Уведення теоретичної частини матеріалу заняття Структурна організація колористичної фразеології сучасної німецької мови Національно-культурна особливість семантики колористичних фразеологізмів сучасної німецької мови висвітлюється не лише через концептуальний зв’язок компонентів, які позначають об’єкти зовнішнього світу, а й структурний, який підпорядковується мовним законам сполучення цих компонентів та їх синтаксичній послідовності. Дискусійним є питання щодо аналізу структурного аспекту в галузі фразеології сучасної німецької мови. Кожний фразеологізм є структурно-семантичною моделлю мовної системи, на модифікацію якої впливають синтагматичні та парадигматичні зв’язки виразу загалом й окремих його компонентів. Синтагматичні зв’язки маркують комбінаторну властивість компонентів фразеологічних одиниць із колористичним компонентом, які мають національно-культурну семантику (ФОККНКС), у мовленнєвому потоці, парадигматичні – їхню реалізацію в мовній та культурній компетенціях. Граматичне значення пов’язано з денотативно-сигніфікативним та є залежним від конотативного аспекту семантики стійких мікротекстів сучасної німецької мови. Воно фіксує концептуально-інтенційні мовленнєві механізми обробки фонових знань та висвітлює функції досліджуваних одиниць у мові, оскільки, як і слово, компонент фразеологічної одиниці вступає у відношення з мовними одиницями, де й реалізуються граматичні значення: – в іменникових актуалізується поняття предмета, напр.: schwarze Partie – “Herrenausflug ohne Ehefrauen” – у дієслівних– дії, процесу, напр.: weiß machen, was schwarz ist – “lügen” – в ад’єктивних– якісної ознаки, напр.: rot sehen – “sehr erregt sein” – в адвербіальних– модальності, напр.: mit roten Ohren abziehen – “sich beschämt entfernen”. Колористичний компонент (КК) у складі стійкого мікротексту виконує атрибутивну функцію, де експлікуються якість або градація ознаки та кодовані в колористичній німецькомовній картині світу властивості предмета або об’єкта, та предикативну, що є своєрідним маркером актуапробації явищ та ситуацій, носієм мови в мисленнєвому процесі в таких позиціях: – препозиції, напр.: grauer Onkel – “Mann, der mitf reundlicher Miene Kinder an sich lockt, um sich an ihnen zu vergehen” – постпозиції, напр.:Kind goldenes (nicht:goldenes ~) – “naive, geistesbeschränkte Person” Підґрунтям прагматизації предикативної функції ФОККНКС у “результативній рамці” “підмет + sein/werden + KК” є співвідношення мовних законів зі світом дійсності та світом мови й процеси асоціювання за схожістю та причинно-наслідковим зв’язком, напр.: die Wiese wird rün – “das Geschäft beginnt zu gedeihen” спадкування потенції мови й пізнавального спектра людини віддзеркалюється в “ситуативній рамці” “КК+ bleiben/machen + KK”, де виникнення ФОККНКС відбувається внаслідок експлікації ознак сигніфікативно-денотативного значення, що акцентує понятійну базу та фіксує тривалість дії в лінгвокультурному просторі як результат багатовікових спостережень, напр.: Schwarz bleibt schwarz – “ein einmal verdorbener Mensch ist selten zu bessern”/ Schwarz macht schwarz – “das Böse (der Verdorbene) verführt auch andere” Цілісна та неподільна семантика ФОККНКС акумулює логічний образ, створений унаслідок поняттєвого та раціонального осмислення носієм німецької мови об’єктивної дійсності, що на морфологічному рівні фіксується в дистрибутивних конструкціях: – “ад’єктивно-субстантивній” (КК є комунікативно-психологічною інтерпретацією фонових знань), напр.: blauer Wisch – “schriftlicher Tadel” – “ад’єктивно-дієслівній” (КК акцентує символічне значення й інтенційну спрямованість для посилення ефективності комунікативної компетенції), напр.: schwarz sehen – “Unheil voraussehen; Pessimist sein”, “fernsehen ohne Gebührenentrichtung”; – “ад’єктивно-дієслівній із компаративним аспектом” (КК експлікує у процесі мисленнєвої внутрішньої рефлексії дію, стан, якість через образ реальної дійсності та результати апробації в лінгвокультурному просторі, що сприяє гіперболізації ознак предмета або об’єкта), напр.: rot anlauf en wie eine Tomate – “das Auf steigen des Ärgers sichtlich zu erkennen geben”. В “ад’єктивно-дієслівній (із субстантивованим компонентом) ” конструкції КК субстантивується в результаті концептуалізації об’єктів та явищ, фіксованих у колористичній мовній картині світу для прагматичної оптимізації мовного акту, напр.: den Braunen lauf en lassen – “gerne ein braunes Bier trinken”. Її особливість фіксується і в семантичнозначимому відношенні мотивованого до мотивуючого, напр.: den Rotstift ansetzen – “vorgesehene Ausgaben einsparen”. Національно-культурний потенціал фразеологічного фонду висвітлюється і в “прагматичній” конструкції, де КК є складником стійких мікротекстів, які акцентують “колоритний” змістоб’єкт і в ситуації реальної дійсності, а плани змісту та вираження формуються внаслідок видозмін мовного й мовленнєвого аспектів у сучасній німецькій мові, що сприяє урізноманітненню семантико-граматичної форми, сигніфікативно-денотативної спрямованості та конотативної забарвленості фразеологічного комплексу загалом, напр.: Frau im goldenen Mittelalter – “Frau, die knapp über 40 Jahre alt ist” sich um (über) etw. keine grauen Haare wachsen lassen – “sich um etw. keine unnützen Sorgen machen” Фразеологізм– це семантично зв’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не утворюється в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної одиниці, неподільної та цілісної конструкції. Фразеологічні одиниці приписують об’єктам ознаки, які асоціюються із картиною світу, припускають цілу (текст), оцінюють її, та виражають ставлення до неї. З погляду комунікативно-прагматичного потенціалу семантики, стійкі мікротексти з колористичним компонентом структуровані за моделями речення виражають інтенції носіїв мови у спонукальних, питальних та розповідних реченнях. Головна функція спонукальних колористичних фразеологізмів полягає у вираженні та передачі багатобарвних емоційних й апелятивних відношень як результат чуттєвого досвіду німецькомовного соціуму в семантичних акцентах: – погроза, напр.:Es gibt gleich rote Ohren! – “Drohung,j mdm. einpaar Ohrf eigen zu geben”; – незадоволення, напр.:Scheibe blau! – “Irrtum! missglückt; aussgeschlossen!” – глузування/обурення, напр.: Grüner wird ’s nicht! – “scherzhaf ter oder verärgerter Hinweis an jеmаdn., der trotz grüner Ampel nicht weiterfährt”; – здивування, напр.: O du grüner Tannenbaum! – “Ausdruck der Verwunderung”. Нетиповість мовленнєвої реалізації віддзеркалюється в закріпленому узусом питальному фразеологізмі з компонентом кольоронайменування з акцентом погрози, що вимагає від реципієнта дій, а не реакції, напр.: Deine Mutter ist wohl lange nicht mehr in schwarz gegangen? Стійкі мікротексти з компонентом кольоронайменування є результатом утілення духовно-практичного досвіду та категоризації структурного елементу для координації лінгвокультурної специфіки семантики. Тому в категорії “речення” фразеологізми виступають у формах: – колористичних простих ФОНКС, які характеризуються комунікативною, змістовою завершеністю, напр.: Schwarz auf weiß gilt; – безособових зворотів із лакунарним конкретизатором у позиції підмета, де простежується смислове членування інформації та логічне відношення між компонентами стійкого мікротексту, напр.: Mancher schießt ins Blaue und trifft ins Schwarze; – складних модельованих виразів, де імпліцитно закладено логіко-семантичні, структурні та комунікативні ознаки, напр.: Wer die silbernen Strümpfe hat,findet leicht die goldenen Schuhe; – лаконічних зворотів, які є показниками гносеологічних відносин між компонентами стійких мікротекстів, напр.: Montag blau, Dienstag Hunger; – еліптичних ФОККНКС непропорційного/пропорційного порівняння, які не потребують експлікації через вичерпність представленої інформації у власній структурі, напр.: Je grauer, je schlauer; Besser ein grüner Hügel als ein kahler Berg. Синтактико-стилістичними сигналізаторами граматичного значення колористичних фразеологічних одиниць є римування та компресія фонових знань в еліптованій структурі, що й підтверджує взаємозалежність семантики і граматики, оскільки вони “мають єдину гносеологічну природу, яка виявляється у співвіднесенні планів змісту одиниць лексики іграматики з екстралінгвальною дійсністю, а також у взаємодії форми ізмісту”, напр.: Abend rot, Morgen grau gibt das schönste Tagesblau; Trocken Brot macht Wangen rot (Schinkenbröter noch viel röter).   2. Практичні вправи. Eingewanderte Wörter Nehmen Sie Platz und reisen Sie mit uns in die Vergangenheit einer fernen und faszinierenden Region: Arabien. Treffen Sie auf Wörter, die die Zeit überdauert haben und Eingang in unseren Sprachschatz fanden "Es war einmal ein Land mit vielen wunderbaren und kostbaren Dingen. Seine Bewohner tranken aus feinen kleinen Gefäßen, nahmen Speisen zu sich, die sie mit geheimnisvollen Gewürzen zubereiteten, und wenn sie satt und zufrieden waren, legten sie sich auf weichen Unterlagen oder kunstvoll gefertigten, gepolsterten Liegen nieder – und machten ein Schläfchen. Die Menschen dieses Landes waren aber keineswegs Müßiggänger. Vielmehr gediehen Künste und Wissenschaften auf das Trefflichste, und bald verbreitete sich der Ruhm seiner Gelehrten und Künstler auch in anderen Ländern." Was wie der Anfang aus einem Märchen klingt, ist die Beschreibung einer Region und ihrer Bewohner, die wir alle zumindest von ihrem alten Namen her kennen: Arabien. Als sich die arabische Kultur auf dem europäischen Festland auszubreiten begann, fanden auch eine ganze Menge arabischer Wörter Eingang in die Sprache des alten Kontinents: Zunächst ins Spanische, später ins Französische, auch in den englischen Sprachraum und nicht zuletzt in die deutsche Sprache. Wanderwörter könnte man sie nennen, sprachliche Migranten. Viele der arabischen Wörter werden wir gar nicht mehr als solche erkennen. Das liegt unter anderem daran, dass sie einen weiteren Weg zurückgelegt haben als beispielsweise die Wörter aus dem Französischen. Trottoir, Charme und Chic, längst auch das Baguettebrötchen, sind als sprachliche Direktimporte unserer Nachbarn klar erkennbar. Auch Sprachzwitter wie die 'Elbchaussee' in Hamburg, eine Straße, die sich von Altona in Richtung Blankenese fast eineinhalb Kilometer lang erstreckt, gehören dazu. Die Elbchaussee verdankt den zweiten Teil ihres Namens vermutlich dem französischen Spracheinfluss während der napoleonischen Befreiungskriege. Aber zurück zu unserem Märchenland. Was wurde denn da aus kleinen Gefäßen getrunken? Nun, es ist stark anzunehmen, dass es sich um Kaffee handelte. Kaffee ist ein Wort arabischen Ursprungs. Ursprünglich bedeutete das Wort "qahwa" erstaunlicherweise "Wein", aber im Laufe der Zeit trat "Kaffee" an seine Stelle, das Wort "qahwa" wurde jedoch beibehalten. Zur Geschichte des Wortes und zum Kaffee selbst noch eine kleine Anmerkung: Der Kaffeebaum hat seine Heimat in einer Landschaft namens "Kaffa" in Ostafrika. Von dort wurde er nach Mocha – daher stammt das Wort "Mokka" – einer Hafenstadt am Roten Meer verschifft und gelangte so nach Arabien. Kaffee trinkt man nicht aus irgendeinem Gefäß, man trinkt ihn aus einer "Kaffeetasse". Das arabische "tasa" stand Pate für unser Wort "Tasse". Aber wir haben in unserem kleinen Märchen auch vom Essen gehört, von feinen Gewürzen. Safran – arabisch "za'faran" – zählt dazu. Und wer es süß mag, wird Kandiszucker an ganz bestimmte ausgefallene Gerichte tun oder den Tee damit süßen. Übrigens geht das Wort "Konditorei" auf Kandis zurück und, wer hätte es gedacht, auch dieses hat arabische Wurzeln. Wenn die Menschen nach gutem Essen oder einfach, weil sie müde sind, ein Schläfchen machen – worauf ruhen sie? Beispielsweise auf einer "matrah". Von diesem Wort zu Matratze ist kein weiter Weg und vom Tisch zum Sofa – arabisch "suffa" – auch nicht. Wenn der Mensch verreist, nimmt er einen Koffer mit. Darin verstaut er seine Kleider und alles, was er sonst noch für unterwegs braucht. Der Koffer hat einen Griff und ist tragbar. Einen solchen Behälter nannten die Araber "quffa". Der berühmteste deutsche Koffer ist der aus Ralph Maria Siegels Schlager "Ich hab noch einen Koffer in Berlin". Es heißt weiter im Text: "Und darum fahr ich demnächst wieder hin." Vielleicht, um endlich die berühmte Kuppel des Reichstagsgebäudes, die "qubba", zu besichtigen? Anschließend empfiehlt es sich – vor allem in der wärmeren Jahreszeit – das ebenso berühmte Erfrischungsgetränk, nämlich eine "Weiße mit Schuss" zu trinken. Die so genannte "Molle" wird in einem großen schalenförmigen Glas serviert. Sie besteht aus einer Mischung von obergärigem Schankbier und einem Schuss Himbeer- oder Waldmeistersirup – ein Schuss deshalb, weil das so viel ist, wie in ein Schnapsglas passt. Sirup ist, wie wir wissen, ein dickflüssiger mit Zucker verkochter Fruchtsaft. Im Mittelalter wurden von heilkundigen Männern, den Ärzten, die Säfte verschiedener Pflanzen eingekocht und als Heilmittel verwandt. Vornehmlich arabische Mediziner bereiteten diese Art Medizin zu und nannten sie "sarab". "Und wenn sie nicht gestorben sind, leben sie heute noch", heißt es im Märchen. Das alte Arabien ist vergangen, aber seine Sprache und Kultur lebt in vielen Worten weiter.   30 хв.   40 хв.   Конспектування теоретичного пояснення викладача до теми.   Виконання практичних завдань з урахуванням специфіки теоретичної частини теми
ІІІ. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття   2. Завдання для самопідготовки: практичні вправи.   7 хв.     3 хв.   Висловлення власної оцінки ефективності заняття.   Запис домашнього завдання


Заняття

з німецької мови

(найменування навчальної дисципліни)

 

Змістовий модуль: 1.5. Фразеологія та її роль у перекладі ____________________________________________________________

(№ та повне найменування змістового модулю)

 

Тема практичного заняття № 5:

Фразеологічні труднощі перекладу

( тема практичного заняття)

Навчальна і виховна мета:

1. Сформувати навички усного та письмового перекладу за темою.

2. Опрацювати лексику і фразеологію за темою.

3. Опрацювати країнознавчі відомості за темою.

 

Час на проведення заняття – 2 години

 

№ з/п Навчальні питання Орієнтовний час на відпрацювання
1. Вступна частина 1. Орг. момент 2. Повідомлення теми заняття 3. Повідомлення плану заняття   3 хв. 2 хв. 5 хв.
2. Основна частина 1. Фразеологія художніх текстів.   70 хв.
3. Заключна частина 1. Підведення підсумків заняття 2. Повідомлення завдання для самопідготовки.   7 хв. 3 хв.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

1. Підручник Кияк Т.Р., Огуй О.Д., Науменко А.М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

2. Методрозробка кафедри, роздатковий матеріал

3. Двомовні та одномовні словники


ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ