За сталістю яких параметрів системи зменшення енергії Гіббса дорівнює максимально корисній роботі процесу?

А - об'єму і температурі;

*В - температурі і тиску;

С - тиску;

D - тиску й об'єму;

E - масі і теплоємності.

Порівнянням значень стандартної енергії Гіббса визначте, яка газоподібна сполука термодинамічно найбільш стійка при стандартних умовах

A - НІ (+1,30 кДж/моль);

B - Br2 (+3,14 кДж/моль);

C - С2Н6 (-32,89 кДж/моль);

*D - HBr (-53,22 кДж/моль);

E - H2Se (+71,0 кДж/моль).

Деякі з хімічних процесів є рівноважними. Від якого з факторів залежить константа рівноваги?

*А - температури;

В - каталізатора;

С - природи розчинника;

D - тиску;

Е - концентрації.

Вплив зовнішніх чинників на хімічну рівновагу визначається

*A - принципом Ле-Шательє;

B - правилом Вант-Гоффа;

C - законом Оствальда;

D - правилом Панета-Фаянса;

E - законом Гесса.

Який з факторів не впливає на зміщення хімічної рівноваги в оборотній реакції, що відбувається в газовій фазі із збільшенням числа моль продуктів реакції?

А - зміна тиску;

В - зміна концентрації продуктів реакції;

С - зміна температури;

*D - додавання каталізатору;

Е - зміна концентрації вихідних речовин.

Теорія хімічної рівноваги дозволяє прогнозувати шляхи підвищення виходу продуктів при синтезі хімічних сполук, і лікарських препаратів. В гетерогенних системах при постійних термодинамічних параметрах встановився рівноважний стан. Для якої із перелічених реакцій підвищення тиску збільшить вихід продуктів реакції

A - CoO(т) + H2(г) = Co(т) + H2O(г);

B - Fe(т) + CO2(г) = FeO(т) + CO(г);

C - C(т) + CO2(г) = 2CO(г);

D - 2NO2(г) + 2S(т) = N2(г) + 2SO2(г);

*E - Ві2S3(т) + 9O2(г) = 2Bi2О3(т) + 6SO2(г).

Який з факторів сприяє збільшенню виходу продукту в реакції гідрування етену:

С2Н4(г) + Н2 →С2Н6(г)

A - зниження тиску;

*B - підвищення тиску;

C - збільшення об’єму системи;

D - зменшення концентрації С2Н4;

E - зменшення концентрації Н2 .

Для реакції А + В= С + D вихідні концентрації речовин дорівнюють: С(А) = 1 моль/л, С(В) = 2 моль/л, С(С) = 3 моль/л, C(D) = 4 моль/л. В якому напрямку відбуватиметься реакція, якщо константа рівноваги Кр = 5 ?

А - система перебуває в стані рівноваги;

В - оборотно відбудеться зворотна реакція;

*С - самодовільно відбудеться зворотна реакція;

D - оборотно відбудеться пряма реакція;

Е - самодовільно відбудеться пряма реакція.

При виробництві лікарських препаратів їх вихід можна підвищити при правильному виборі температурного режиму. Яке рівняння встановлює залежність константи рівноваги від температури при постійному тиску?

A -ізохори хімічної реакції;

B -Кірхгоффа;

C -ізотерми хімічної реакції;

D -Гіббса-Гельмгольца;

*E -ізобари хімічної реакції.

Властивості внутрішньої енергії:

А – функція процесу;

*В – функція стану;

С – інтенсивна функція;

D – функція, що дорівнює теплоті процесу;

Е – функція, що дорівнює роботі процесу.

Робота системи при оборотному ізобарному розширенні n моль ідеального газу від об’єму V1 до об’єму V2

*A - p(V2 – V1)

B - nR(lnV2 – lnV1)

C - 0

D - -nCV(T2 – T1)

E - nRT(lnp1– lnp2)

Теплота процесу при оборотному ізохорному нагріванні n моль ідеального газу від температури Т1 до температури Т2

А - nR(T 2 – T1)

В - nR(lnT2 – lnT1)

*С - nCV(T2 – T1)

D - nCP(T2 – T1)

Е – 0.

Умови,що характеризують ізольовану термодинамічну систему:

A – сукупність матеріальних об’єктів, що займають обмежену область простору;

*B – неможливий обмін речовиною і енергією з навколишнім середовищем;

C – можливий обмін енергією з навколишнім середовищем, але неможливий обмін речовиною;

D – можливий обмін речовиною з навколишнім середовищем, але неможливий обмін енергією;

E – можливий обмін речовиною і енергією з навколишнім середовищем.

Виберіть рівняння реакції, для якого стандартна зміна ентальпії відповідає стандартній ентальпії утворення твердого карбонату кальцію при температурі 298К

A - СаO(тв) + CO2(г) = CaCO3(тв.)

B - Сa(тв) + 1/2 O2(г) + CO2(г) = CaCO3(тв)

*C - Сa(тв) + 3/2 O2(г) + C(тв, графіт) = CaCO3(тв)

D – СaCl2(р-н) + Na2CO3(р-н) = CaCO3(тв) + 2NaCl(р-н)

E - Ca(OH)2(р-н) + CO2(г) = CaCO3(тв) + H2O(р)

Вкажіть реакцію, для якої можна знехтувати різницею між зміною ентальпії і зміною внутрішньої енергії

А - Ca(OH)2(р-н) + CO2(г) = CaCO3(тв) + H2O(р)

В - CaO(тв) + CO2(г) = CaCO3(тв)

*С - Pb(тв) + PbO2(тв) = 2PbO(тв)

D - Sb2O4(тв) + 4C(тв) = 2Sb(тв) + 4CO(г)

Е - 2AsH3(г) = 2As(тв) + 3H2(г)

Вкажіть хімічну реакцію, тепловий ефект якої при постійному тиску і температурі менший, ніж тепловий ефект при постійному об’ємі і тій же температурі

A -2AsH3(г) = 2As(тв) + 3H2(г)

B -Pb(тв) + PbO2(тв) = 2PbO(тв)

C -Sb2O4(тв) + 4C(тв) = 2Sb(тв) + 4CO(г)

*D -CaO(тв) + CO2(г) = CaCO3(тв)

E -Si(тв) + 2Li2O(тв) = SiO2(тв) + 4Li(тв)

Термохімічне рівняння Кірхгоффа може виражати залежність

А – ентальпії речовини від температури при постійному тиску;

В – теплоємності речовини від температури при постійному тиску;

С – ентальпії речовини від тиску при постійній температурі;

*D -зміни ентальпії в процесі від температури при постійному тиску;

Е – зміни ентальпії в процесі від тиску при постійній температурі.

При самочинному наближенні до рівноваги ентропія ізольованої системи

A –наближається донуля;

B –наближається донескінченності;

C –досягає мінімуму;

*D –досягає максимуму;

E –лінійно знижується.

Для якої хімічної реакції стандартна зміна енергії Гіббса більша, ніж стандартна зміна енергії Гельмгольца (зміною об’єму конденсованих фаз знехтувати)

А - Ca(OH)2(p-н) + CO2(г) = CaCO3(тв) + H2O(р)

В - CaO(тв) + CO2(г) = CaCO3(тв)

*С - 2AsH3(г) = 2As(тв) + 3H2(г)

D - Pb(тв) + PbO2(тв) = 2PbO(тв)

Е - Sb2O4(тв) + 4C(тв) = 2Sb(тв) + 4CO(г)

Для якої реакції хімічна рівновага при підвищенні тиску зміститься вправо?

*A -Ca(OH)2(р-н) + CO2(г) = CaCO3(тв) + H2O(р)

B -2AsH3(г) = 2As(тв) + 3H2(г)

C -Pb(тв) + PbO2(тв) = 2PbO(тв)

D -Sb2O4(тв) + 4C(тв) = 2Sb(тв) + 4CO(г)

E -Si(тв) + 2Li2O(тв) = SiO2(тв) + 4Li(тв)

Для якої реакції хімічна рівновага при ізобарному розведенні інертним газом зміститься вправо?

А - Ca(OH)2(р-н) + CO2(г) = CaCO3(тв) + H2O(р)

В - СaO(тв) + CO2(г) = CaCO3(тв)

*С - 2AsH3(г) = 2As(тв) + 3H2(г)

D - Pb(тв) + PbO2(тв) = 2PbO(тв)

Е - Si(тв) + 2Li2O(тв) = SiO2(тв) + 4Li(тв)

В якій реакції рівновага при зниженні загального тиску зміститься вліво?

*A -2SO2 + O2 = 2SO3

B -H2 + J2(г) = 2HJ(г)

C -CO + H2O(г) = CO2 + H2

D -CH4 + H2O(г) = CO + 3H2

E -CH4 + CO2 = 2CO + 2H2

Для якої реакції при зниженні загального тиску рівновага зміститься вправо?

*A -2NO2 = 2NO + O2

B -N2 + 3H2 = 2NH3

C -H2 + J2(г) = 2HJ(г)

D -2SO2 + O2 = 2SO3

E -CO + H2O(г) = CO2 + H2

Вкажіть реакцію, на рівновагу якої не впливає зміна загального тиску

A -2NO2 = 2NO + O2

B -N2 + 3H2 = 2NH3

C -2SO2 + O2 = 2SO3

D -CH4 + H2O(г) = CO + 3H2

*E -H2 + J2(г) = 2HJ(г)

Вкажіть реакцію, на рівновагу якої не впливає розведення суміші ідеальним

*A -CO + H2O(г) = CO2 + H2

B -CH4 + H2O(г) = CO + 3H2

C -CH4 + CO2 = 2CO + 2H2

D -2SO2 + O2 = 2SO3

E -N2 + 3H2 = 2NH3

Для хімічної реакції:

С2H4(Г) + H2O(Г) = C2H5OH(Г), ΔН = -47 кДж.

Для збільшення виходу продукту необхідно:

*A –зменшититемпературу, збільшити тиск;

B –збільшити температуру, зменшити тиск;

C –збільшити температуру і тиск;

D –зменшити температуру і тиск;

E –температура і тиск не впливають на рівноважний вихід.

Конденсованою системою називають систему, в якій:

А - відсутня тверда фаза;

В - відсутня рідка фаза;

С - компоненти знаходяться в рідкому стані;

*D - відсутня газоподібна фаза;

Е - є більше двох компонентів.

Під числом ступенів вільності розуміють:

А - число екстенсивних термодинамічних параметрів стану;

В - число зовнішніх факторів, які не впливають на стан рівноваги;

*С - число інтенсивних термодинамічних параметрів стану;

D - число компонентів системи;

Е - число фаз системи.

Чи залежить число ступенів вільності рівноважної гетерогенної системи від числа фаз у системі?

А - залежить у рідких двокомпонентних системах;

*В - залежить завжди;

С - залежить у конденсованих системах;

D - залежить у біохімічних системах;

Е - не залежить.

Правило фаз Гіббса для конденсованої системи записують так:

А - С=Ф-К + 2;

В - С=Ф-К+1;

*С - С=К-Ф+1;

D - С=К-Ф + п;

Е - С=К-Ф+2.

Одним з важливих етапів у вивченні фізико-хімічних властивостей води є аналіз її діаграми стану. Перелічіть фази, що будуть знаходитися в рівновазі за умов, що відповідають потрійній точці на діаграмі стану води:

А - рідка вода, лід;

В - лід;

*С - рідка вода, лід, пара води;

D - лід, пара води;

Е - рідка вода, пара води.

Аналіз діаграм стану одно- та багатокомпонентних систем за М.С. Курнаковим дозволяє визначити їхні ступені вільності. Зокрема, вода у потрійній точці на діаграмі стану є системою:

*A - інваріантною;

B - моноваріантною;

C - біваріантною;

D - триваріантною;

E - чотирьохваріантною.

На діаграмах плавкості двох речовин, при взаємодії яких утворюється нова стійка хімічна сполука, з’являється точка максимуму, що відповідає температурі плавлення цієї нової сполуки. Така точка зветься:

*A - сингулярною;

B - евтектичною;

C - рівноважною;

D - максимальною;

E - критичною.

Вивчення діаграм плавкості подвійних сумішей твердих речовин сприяє створенню лікарських препаратів із заданими фізичними властивостями. Точка діаграми, яка відповідає найнижчій температурі затвердіння суміші, зветься:

*A - евтектичною;

B - рівноважною;

C - кристалізації;

D - плавлення;

E - конденсації.

Лінію на діаграмі стану, вище якої не може існувати тверда фаза, називають

A - конода;

B - евтектика;

C - медіана;

D - ліквідус;

*E - солідус.

Лінія ліквідусу показує:

*A - залежність складу розплаву від температури;

B - склад рідинної фази при даній температурі;

C - склад пари рівноважно киплячої рідини;

D - склад рівноважних рідинних фаз;

E - склад твердої фази, що знаходиться в рівновазі з розплавом.

Для однокомпонентної системи максимальне число фаз, які можуть знаходитися у рівновазі дорівнює:

А - 0;

В - 1;

*С - 3;

D - 4;

Е - 2.

Скільки незалежних компонентів К та яку кількість фаз Ф і ступенів вільності С має система, утворена в результаті розкладання СаСО3 в закритому апараті: СаСО3→ СаО + СО2.

A - К = 2, Ф = 3, С = 1;

*B - К = 1, Ф = 2, С = 1;

C - К = 2, Ф = 1, С = 3;

D - К = 1, Ф = 1, С = 1;

E - К = 2, Ф = 2, С = 2.

Застосування діаграм стану обмежено розчинних рідин дозволяє встановити:

А - температуру кипіння компонента;

В - температуру кипіння компонентів;

*С - критичну температуру розчинення;

D - температуру розшарування компонентів;

Е - температуру перегонки суміші.

Проаналізовано ряд діаграм стану обмежено розчинних речовин. Встановлено, що до обмежено розчинних речовин не належать:

А - бензин-ацетатна кислота;

*В - етанол-вода;

С - метанол-гексан;

D - вода-хлороформ;

Е - вода-бензен.

Водно - спиртові суміші належать до азеотропів. Яка особливість азеотропних сумішей?

А - мають критичну температуру змішування;

В - не взаємодіють між собою;

С - не змішуються;

D - взаємодіють між собою;

*Е - нероздільно киплять.

Процес розділення сумішей на чисті компоненти, який теоретично ґрунтується на законах Коновалова, називають:

А - електрофорезом;

В - осмосом;

*С - ректифікацією;

D - хроматографією;

Е - екстракцією.

Як відомо, для систем вода - етанол, етанол - діетиловий ефір спостерігається позитивне відхилення від закону Рауля. Як це позначиться на кривих Коновалова (тиск - склад)?

А - обернена залежність;

В - екстремум відсутній;

С - пряма залежність;

*D - екстремум з Р = максимум;

Е - екстремум з Р = мінімум.

Яке явище відбувається при негативному відхиленні від закону Рауля?

*A - тиск пари над сумішшю відхиляється від лінійної залежності в бік менших значень;

B - тиск пари над сумішшю відхиляється від лінійної залежності в бік більших значень;

C - насичена пара порівняно з рівноважним розчином збагачена низько киплячим компонентом;

D - насичена пара порівняно з рівноважним розчином збагачена компонентом, додавання якого до розчину збільшує тиск насиченої пари над розчином;

E - тиск насиченої пари над розчином є меншим, ніж тиск насиченої пари над чистим розчинником.

Азеотропні суміші застосовують у фармації. Яке співвідношення характеризує склад пари та розчину у в точках екстремуму на кривих Коновалова?

*A - Хi (пари) = Хi (розчину);

B - Xi (пари) < Xi (розчину);

C - Хi (пари) >Хi (розчину);

D - Хi (пари) = 2Хi (розчину);

E - 2Хi (пари) = Хi (розчину).

У фармацевтичному виробництві для виділення ефірних масел з рослинної сировини можна використати метод

*A - екстракції;

B - ректифікації;

C - кріоскопії;

D - конденсації;

E - поляриметрії.

Будь-який рівноважний процес характеризується певними кількісними показниками. В аналізі широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є:

*А - коефіцієнт розподілу;

В - константа солюбілізації;

С - константа дисоціації;

D - константа стійкості;

Е - константа гідролізу.

В яких випадках для розрахунку коефіцієнту розподілу замість рівняння Нернста використовують рівняння Шилова-Лєпінь?

*А - при нерівності молярних мас розчиненої речовини у рафінаті та екстракті;

В - при утворенні водневих зв'язків між одним з розчинників та розчиненою речовиною;

С - при великих значеннях ступеню видалення розчиненої речовини;

D - при нерівності хімічного потенціалу розчиненої речовини у рафінаті та екстракті;

Е - при нерівності рівноважних концентрацій розчиненої речовини у рафінаті та екстракті.

У фармацевтичній практиці екстракцію широко застосовують при виготовленні препаратів рослинної та тваринної сировини. Селективний розчинник, який використовують для вилучення однієї або декількох речовин із складних систем, називають …

A - рафінат;

B - екстрактор;

C - екстракт;

*D - екстрагент;

E - елюент.

Для обчислення кількості хлороформу, що необхідно додати до 1 л водного розчину, щоб екстрагувати 99 % дибазолу з його водного розчину за кімнатної температурі, необхідно знати

А - ентропію процесу розчинення дибазолу у воді;

*В - коефіцієнт розподілу дибазолу між хлороформом і водою;

С - коефіцієнт дифузії;

D - ебуліоскопічну константу води;

Е - температуру кипіння хлороформу.

Коефіцієнти розподілу деякої речовини між водою та: а) октаном, б) СС!4; в) хлороформом, г) гексаном, д) бензолом відповідно рівні 48, 245, 630, 65 та 110. Який розчинник є оптимальним для екстракції цієї речовин з водного розчину:

А - бензол;

В - гексан;

С - СС14;

*D - хлороформ;

Е - октан.

Дибазол характеризується спазмолітичною та гіпотензивною дією. Для розрахунку об'єму хлороформу, потрібного для екстракції дибазолу з водного розчину, необхідно знати:

* А - коефіцієнт розподілу;

В - ебуліоскопічну сталу води;

С - температуру плавлення дибазолу;

D - коефіцієнт дифузії;

Е - температуру кипіння хлороформу.

Рівняння Клапейрона-Клаузіуса описує залежність рівноважного тиску від температури для

A - однокомпонентної однофазної системи;

*B - однокомпонентної двофазної системи;

C - двокомпонентної однофазної системи;

D -двокомпонентної двофазної системи;

E - двокомпонентної трифазної системи.

Число ступенів свободи двофазної однокомпонентної системи, на яку впливає лише температура і тиск:

*A – 1;

B – 2;

C – 3;

D – 4;

E – 5.

Система, що знаходиться в стані рівноваги 2SO2(Г) + О2(Г) = 2SO3(Г)

*A – однофазна гомогенна;

B – однофазна гетерогенна;

C – двофазна гетерогенна;

D – трифазна гетерогенна;

E – двофазна гомогенна.

Система, що знаходиться в стані рівноваги

NH4HCO3(Т) = NH3(Г) + CO2(Г) +H2O(Р)

А – однофазна гетерогенна;

В – двофазна гетерогенна;

*С – трифазна гетерогенна;

D – однофазна гомогенна;

Е – чотирифазна гетерогенна.

Система, що знаходиться в стані рівноваги PCl5(Р) = PCl3(Г) + Сl2(Г)

А –двофазна гомогенна;

*В – двофазна гетерогенна;

С – трифазна гомогенна;

D – трифазна гетерогенна;

Е –чотирифазна гетерогенна.

2.31. Число фаз в рівноважній системі NH4Cl(Т) = NH3(Г) + HСl(Г)

A - 1

*B - 2

C - 3

D - 4

E - 5

Виберіть твердження, справедливе для точки азеотропу на діаграмі кипіння бінарної рідкої системи: в цій точці

А – лінії рідини і пари мають злам;

В – лінії рідини і пари мають розрив;

С – концентрація леткого компонента в рівноважній парі більша, ніж в рідині;

D - концентрація леткого компонента в рівноважній парі менша, ніж в рідині;

*Е – концентрації компонентів в рідині дорівнюють відповідним концентраціям в рівноважній парі.

У відповідності з першим законом Коновалова в бінарній системі «рідина - пара»

А – рівноважні рідина і пара завжди мають однакову концентрацію компонентів;

В – пара в порівнянні з рідиною завжди збагачена більш летким компонентом;

С – пара в порівнянні з рідиною завжди збагачена компонентом з меншою густиною;

*D –пара в порівнянні з рідиною завжди збагачена компонентом, додавання якого до рівноважної системи підвищує загальний тиск (знижує температуру кипіння)

Е – в точках екстремуму температури (при P=const) або тиску (при T=const) склад рівноважних фаз співпадає.

У відповідності з другим законом Коновалова в бінарній системі «рідина – пара»

А – рівноважні рідина і пара завжди мають однакову концентрацію компонентів;

В – пара в порівнянні з рідиною завжди збагачена більш летким компонентом;

С – пара в порівнянні з рідиною завжди збагачена компонентом з меншою густиною;

D –пара в порівнянні з рідиною завжди збагачена компонентом, додавання якого до рівноважної системи підвищує загальний тиск (знижує температуру кипіння)

*Е – в точках екстремуму температури (при P=const) або тиску (при T=const) склад рівноважних фаз співпадає.

До колігативних властивостей розчинів не належить ...

A - осмотичний тиск;

*B - ступінь дисоціації;

C - пониження тиску насиченої пари над розчином;

D - пониження температури замерзання розчину;

E - підвищення температури кипіння розчину.

Молярна частка це:

А - відношення кількості розчинника до кількості речовини в системі;

В - відношення кількості речовини до кількості розчинника;

С - загальне відношення всіх часточок у системі до кількості речовини;

*D - відношення кількості моль речовини компонента у системі до загального числа молів у системі;

Е - відношення кількості розчинника в системі до загального числа молів у системі.

Для визначення молекулярної маси речовин, а також оцінки ізотонічності концентрації, може бути використаний метод:

А - полярографія;

*В - кріоскопія;

С - калориметрія;

D - потенціометрія;

Е - рН-метрія.

У відповідності до закону Рауля, відносне зниження тиску насиченої пари розчинника над розчином дорівнює:

A - масовій частці розчиненої речовини;

B - молярній частці розчинника;

*C - молярній частці розчиненої речовини;

D - об’ємній частці розчиненої речовини;

E - масовій частці розчинника.

Чи може розчин нелеткої речовини кипіти за температури нижчої , ніж розчинник?

А - може при негативному відхиленні від закону Рауля;

*В - не може взагалі;

С - може для азеотропних сумішей;

D - може для розчинів електролітів;

Е - може при позитивному відхиленні від закону Рауля.

Яким повинен бути тиск пари рідини при кипінні ?

A - мінімальним;

B - максимальним;

C - рівним тиску насиченої пари при 273 К;

*D - рівним атмосферному;

E - рівним тиску насиченої пари при кімнатній температурі.

Зниження температури кристалізації розчину пропорційне концентрації розчиненої речовини, вираженої

А - молярною концентрацією еквівалента;

В - полярністю;

С - масовою часткою;

*D - моляльністю;

Е - молярною часткою.

Кріоскопічні сталі бензолу, оцтової кислоти, води, фенолу, камфори дорівнюють відповідно 5,12; 3,9; 1,86; 7,39; 40,00. Який з розчинників слід обрати для визначення молярної маси кріоскопічним методом?

A - бензол;

B - оцтову кислоту;

C - воду;

D - фенол;

*E - камфору.

Були приготовлені водні розчини сахарози, СаС12, КС1, Na2SO4, AlC13 однакової моляльності. Який з перелічених вище розчинів буде замерзати при вищій температурі?

А - КС1;

*В - сахарози;

С - АlСlз;

D - Na2SO4;

Е - СаСl2.

У якого з наведених 0,01М розчинів температура замерзання буде найбільшою?

А - калій броміду;

В - кальцій хлориду;

С - натрій хлориду;

*D - глюкози;

Е - гліцерину.

Який з наведених водних розчинів буде замерзати за найвищої температури?

*А - 1 % розчин білка;

В - 1 % розчин MgSO4;

С - 1 % розчин СаС12;

D - 1 % розчин сахарози;

Е - 1 % розчин глюкози.

Визначення ∆Ткип. водно-спиртових сумішей є фармакопейним методом кількісного визначення спирту. Який метод дозволяє визначити ∆ Ткип ?

*A - ебуліоскопія;

B - кріоскопія;

C - ентероскопія;

D - осмометрія;

E - кондуктометрія.

Ебуліоскопічна стала - це:

А - підвищення температури кипіння однопроцентного розчину;

В - зниження температури кипіння одномоляльного розчину;

С - зниження температури замерзання одномолярного розчину;

*D - підвищення температури кипіння одномоляльного розчину;

Е - чинник, що характеризує природу розчиненої речовини.

Були приготовлені водні розчини сахарози, KCl, Na2SO4, A1C13 однакової моляльності. Який з перелічених вище розчинів буде мати найвищу температуру кипіння?

А - розчин фруктози;

В - розчин сахарози;

*С - розчин А1С13;

D - розчин Na2SO4;

Е - розчин КС1.

Серед перелічених водних розчинів лікарських речовин, моляльність яких складає 0,1 моль/кг, максимальне збільшення температури кипіння відповідає розчину

А - нікотинової кислоти;

*В - натрій ацетату;

С - глюкози;

D - аскорбінової кислоти;

Е - етанолу.

Серед перелічених водних розчинів лікарських препаратів з однаковою молярністю максимальна температура кипіння відповідає розчину

A - йоду;

B - промедолу;

C - нікотинаміду;

D - резорцину;

*E - сульфату натрію.

У якому з ін’єкційних розчинів при однаковій моляльності – температура кипіння вища ?

A - новокаїну;

B - глюкози;

C - димедролу;

*D - натрію хлориду;

E - фурасеміду.

Осмосом називають процес:

А - однобічна дифузія розчинника і розчину при підвищенні температури;

В - рівноважна дифузія розчинника і розчину крізь напівпроникну мембрану;

*С - однобічної дифузії розчинника крізь напівпроникну мембрану до розчину більшої концентрації;

D - однобічна дифузія розчину крізь напівпроникну мембрану до розчинника;

Е - однобічна дифузія розчинника і розчину при зниженні температури.

Осмотичний тиск колоїдних систем

А - не змінюється з часом;

В - дуже великий;

С - не змінюється зі зростанням температури;

*D - дуже малий;

Е - сильно змінюється при освітленні.

Осмотичний тиск є важливою характеристикою біологічних рідин. Вкажіть, в якому з наведених розчинів осмотичний тиск має непостійне значення?

А - кальцій сульфату;

*В - золь аргентум хлориду;

С - глюкози;

D - магній сульфату;

Е - натрій хлориду.

Для ізотонування ін'єкційних розчинів та очних крапель треба розраховувати осмотичний тиск за рівнянням

*A - П=i C R T;

B - П= i x R T;

C - П= i w R T;

D - П= i m R T;

E - П = i C R t.

Ізотонічними розчинами називають такі, у яких:

А - однакова молярна концентрація;

*В - однаковий осмотичний тиск;

С - однакова нормальна концентрація;

D - однаковий онкотичний тиск;

Е - однакова масова частка.

Чи будуть ізотонічними 1% розчини глюкози і калій йодиду за однакової температури ?

А - так, за температури 298 К;

В - так, за температури 273 К;

С - так;

*D - ні;

Е - так, за температури 310 К.

Ізотонічність – це вимога, яку ставлять до ін’єкційних розчинів та очних крапель. Розчин якої речовини має найбільший осмотичний тиск при однаковій молярній концентрації і температурі?

*A - Al2(SO4)3;

B - Cu(NO3)2;

C - CuSO4;

D - C6H12O6;

E - C12H22O12.

Молярна концентрація розчинів складає 0,1 М. Який з розчинів характеризується найбільшим осмотичним тиском?

*А - кальцій хлориду;

В - фенолу;

С - етанолу;

D - калій хлориду;

Е - літій хлориду.

Ізотонічність – це обов’язкова вимога, яку ставлять до інфузійних розчинів. Вкажіть значення, неможливе для ізотонічного коефіцієнта.

*A - 1;

B - 2;

C - 3;

D - 4;

E - 4,5.

Вкажіть колігативну властивість розчинів, на якій базується метод визначення при 298К молекулярної маси біополімера

A - зниження тиску пари над розчином;

*B - осмос;

C - кріоскопія;

D - ебуліоскопія;

E - дифузія.

Метод дослідження розведених розчинів, що базується на порівнянні температури початку кипіння розчину і температури кипіння розчинника при постійному тиску

А - осмометрія;

В – кріоскопія;

С - калориметрія;

*D – ебуліоскопія;

Е - фотометрія.

Метод дослідження розведених розчинів, що базується на вимірюванні надлишкового тиску, прикладеного до розчину і зупиняючого самочинний перехід молекул розчинника через напівпроникну мембрану в розчин

A – тензиметрія;

B – фотометрія;

C - кріоскопія;

D - ебуліоскопія;

*E - осмометрія.

Підвищення температури кипіння розчину нелеткої розчиненої речовини в леткому розчиннику в порівнянні з температурою кипіння розчинника виражається формулою ΔT = iEm. Літерою m в цій формулі позначена

А – маса розчинника;

В - маса розчиненої речовини;

С - маса розчину;

D - молярна концентрація розчиненої речовини;

*Е - моляльна концентрація розчиненої речовини.

Виберіть твердження, справедливе для ебуліоскопічної сталої

*A – залежить лише від властивостей розчинника;

B – залежить від властивостей розчинника і розчиненої речовини;

C - залежить від властивостей розчинника і концентрації розчину;

D - залежить від температури і концентрації розчину;

E - збільшується з ростом співвідношення питомої теплоти випаровування до квадрату температури кипіння.

Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гоффа – це поправка, що враховує

A – збільшення рівноважного тиску пари над чистим розчинником при нагріванні;

B – різницю молярних мас розчинника і розчиненої речовини;

*C - зміну кількості частинок в розчині при дисоціації чи асоціації молекул;

D - зміну густини розчину при дисоціації чи асоціації молекул;

E - зміну ізотопного складу молекул розчиненої речовини.

Згідно з теорією електролітичної дисоціації, усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабким електролітом є хімічна сполука, яка має:

*А - малу константу іонізації;

В - низький ступінь окиснення;

С - малу величину константи нестійкості;

D - низьке значення оптичної густини;

Е - незначний добуток розчинності.

За якою з наведених формул можна вичислити йонну силу розчину:

A - 0,5сZ2;

*B - 0,5∑сZ2;

C - 0,5∑с2Z2;

D - 0,5∑сZ;

E - 0,5∑Z2.

Для розчинів з концентрацією 0,1 моль/л мінімальне значення йонної сили відповідає розчину

А - АlСl3;

В - (NH4)2S;

С - СаС12;

*D - KC1;

Е - (СН3СОО)2РЬ.

При розчиненні 0,3 моль слабкого бінарного електроліту розпалось на йони 0,015 моль. Вирахувати ступінь дисоціації електроліту в цьому розчині (в %).

А - 1,5;

В - 2;

С - 2,5;

*D - 5;

Е - 4.

Які з наведених іонів мають найбільшу швидкість руху?

*А - гідроксид-іон;

В - алюмінію;

С - сульфат-іон;

D - кальцію;

Е - плюмбуму.

З наведених катіонів найбільшу рухливість має катіон:

А - натрію;

В - калію;

*С - гідроксонію;

D - амонію;

Е - літію.

Що називається числом переносу іона?

*A - відношення кількості електрики, перенесеної іонами даного виду, до загальної кількості електрики, що пройшла через електроліт;

B - відношення загальної кількості електрики, що пройшла через електроліт до кількості електрики, перенесеної іонами даного виду;

C - добуток кількості електрики, перенесеної іонами даного виду, сталої Фарадея, концентрації електроліту та ступені його дисоціації;

D - добуток кількості електрики, перенесеної іонами даного виду, та іонної електричної провідності даного іону;

E - добуток кількості електрики, перенесеної іонами даного виду, та іонної електричної провідності при нескінченному розведенні даного іону.

Який з наведених електролітів має найбільшу електричну провідність?

А - калій хлорид;

В - ацетатна кислота;

*С - хлоридна кислота;

D - натрію сульфат;

Е - калій гідроксид.

Еквівалентну електричну провідність розчинів електролітів вимірюють у:

А - См·моль;

В - См/моль;

С - моль/ (См·м2);

D - См;

*Е - См·м2/моль.

Питому електричну провідність розчинів електролітів вимірюють у:

А - См·м;

В - См-1;

С - Ом-1;

*D - Ом-1·м-1;

Е - Ом·-м-1.

Молярна електрична провідність - це провідність об'єму розчину, в якому є 1 моль речовини і який міститься між електродами, розташованими на відстані 1 м. Молярна електрична провідність при нескінченому розбавленні дорівнює сумі йонних електричних провідностей. Це є законом:

*А - Кольрауша;

В - Нернста;

С - Вант-Гоффа;

D - Рауля;

Е - Фарадея.

Який об'єм розчину (в м3) з концентрацією 0,2 кмоль/м3 треба залити в посудину з електродами на відстані 1 м, щоб виміряна електропровідність розчину була молярною?

*А - 0,200;

В - 0,002;

С - 0,020;

D - 0,500;

Е - 0,005.

Концентрацію малорозчинних солей можна визначити за питомими електропровідностями їх розчинів і рухливостями йонів, з яких вони складаються. Цей спосіб ґрунтується на явищі незалежності руху йонів у нескінченно розведеному розчині відповідно до:

А - рівняння Нернста;

*В - закону Кольрауша;

С - першого закону Фарадея;

D - закону Дебая-Гюккеля;

Е - другого закону Фарадея.

Як впливає розбавлення на величину питомої електричної провідності розчину сильної кислоти?

А - питома електрична провідність не змінюється;

В - питома електрична провідність весь час зростає;

С - питома електрична провідність спочатку зменшується, а потім зростає;

*D - питома електрична провідність спочатку зростає, а потім зменшується;

Е - питома електрична провідність зростає і досягає граничного значення.

При розбавленні розчину ацетатної кислоти ступінь дисоціації зростає від 0,05 до 0,20. Як при цьому зміниться молярна електрична провідність ацетатної кислоти при нескінченному розведенні?

А - зросте в 2 рази;

*В - залишиться незмінною;

С - зменшиться в 4 рази;

D - зменшиться в 2 рази;

Е - зросте в 4 рази.

Як змінюється молярна електрична провідність розчину електроліту при його розведенні?

A - не змінюється;

B - монотонно знижується;

C - монотонно зростає;

*D - спочатку зростає, а після досягнення певного максимуму починає знижуватися;

Е - спочатку знижується, а після досягнення певного мінімуму починає зростати.

Як змінюється молярна електрична провідність розчину хлоридної кислоти при розбавленні?

*А - спочатку зростає, а потім досягає граничного значення;

В - не змінюється;

С - зростає до максимального значення, а потім зменшується;

D - спочатку зменшується, а потім зростає;

Е - безперервно зростає.

Вкажіть, як змінюється молярна електропровідність слабкого електроліту при даній температурі з розведенням:

A - зменшується;

B - повільно зростає;

C - не змінюється;

*D - швидко зростає і досягає максимуму;

E - повільно зростає, а потім зменшується.

Одним із електрохімічних методів аналізу є кондуктометрія. Кондуктометричне титрування не може бути використане для визначення вмісту у досліджуваному розчині у випадку, якщо вихідні речовини і продукти реакції:

А - комплексні сполуки;

В - речовини, які мають окиcно-відновні властивості;

*С - не є електролітами;

D - є слабкими електролітами;

Е - є речовинами, які утворюють нерозчинні сполуки.

Місток Кольрауша призначений для

A - вимірювання потенціалів та електрорушійних сил;

B - випрямлення змінного електричного струму;

C - вимірювання електричної ємності;

D - вимірювання сили струму;

*E - вимірювання опору розчинів.

Для визначення ступеня дисоціації слабкого електроліту методом кондуктометрії, експериментально потрібно виміряти:

*A - опір розчину;

B - електрорушійну силу;

C - показник заломлення;

D -в’язкість;

E - поверхневий натяг.

Крива кондуктометричного титрування – це графічно зображена залежність

A - опору розчину від об’єму титранта;

*B - питомої електропровідності від об’єму титранта;

C - питомого опору розчину від об’єму титранта;

D - молярної електропровідності від об’єму титранта;

E - рН розчину від об’єму титранта.

Де правильно перелічені величини, які можна обчислити за даними кондуктометрії

A - ступінь і константу гідролізу слабкого електроліту;

B - осмотичний тиск розчину, депресію температур замерзання та кипіння;

*C - ступінь і константу іонізації електролітів, добуток розчинності;

D - електрорушійну силу гальванічного елемента;

Е - константу нестійкості комплексу.

Яку реакцію не можна використати для кондуктометричного титрування

A - H2SO4 + 2NaOH → Na2SO4 + 2H2O;

B - НСООН + КОН →НСООК + Н2О;

C - AgNO3 + KCl →AgCl + KNO3;

*D - KNO3 + NaCl →KCl + NaNO3;

E - NH4OH + CH3COOH →CH3COONH4 + H2O.

Кондуктометрія - фармакопейний метод кількісного визначення лікарських препаратів. Вказати ряд катіонів, в якому електропровідність зменшується?

A - K+, Na+, Н+;

B - Na+, Li+, Н+;

C - Li+, K+, Н+;

*D - Н+, Li+, Na+;

E - Na+, Н+, Li+ .

При визначенні концентрації лікарської речовини кондуктометричним методом спостерігається різкий стрибок питомої електропровідності, що спричинено зміною:

A - концентрації аніонів;

B - концентрації катіонів;

C - осмотичного тиску розчину;

D - в’язкості розчинника;

*E - вмісту високорухливих іонів H3O+.

Зменшенняеквівалентної провідності водного розчину оцтової кислоти при підвищенні концентрації електроліту обумовлено головним чином

A – електрофоретичним ефектом;

B – релаксаційним ефектом;

C – зменшенням в’язкості розчину;

*D –зниженням ступеня дисоціації;

E – збільшенням ступеня дисоціації.

Зниження еквівалентної провідності водного розчину хлориду натрію при підвищенні концентрації електроліту обумовлено головним

*A - електрофоретичним ефектом;

B - зменшенням в’язкості розчину;

C – збільшенням кінетичної енергії іонів;

D – зменшенням кінетичної енергії іонів;

E - збільшенням ступеня дисоціації.

При нескінченному розведенні еквівалентна електропровідність водного розчину електроліту дорівнює

A – нулю;

B – електропровідності води;

*C – сумі граничних рухливостей іонів;

D –різниці граничних рухливостей іонів;

Е – добутку граничних рухливостей іонів.

Еквівалентна електропровідність водного розчину електроліту максимальна

A - в його насиченому розчині;

B – в його перенасиченому розчині;

*C – при нескінченному розведенні;

D –в його розведеному розчині;

E – в його концентрованому розчині.

Аномальна рухливість іонів гідроксонію у водних розчинах пояснюється

A – електрофоретичним ефектом;

B - релаксаційним ефектом;

*C - естафетним механізмом переносу протона;

D - зниженням ступеня дисоціації;

E - збільшенням ступеня дисоціації.

Збільшення електричної провідності розчинів сильних електролітів із збільшенням температури може бути обумовлено

A - електрофоретичним ефектом;

B - релаксаційним ефектом;

*C – зниженням в’язкості розчину;

D - зниженням ступеня дисоціації;

E - збільшенням ступеня дисоціації.

Залежність величини електродного потенціалу від різних чинників виражається рівнянням:

*А - Нернста;

В - Вант-Гоффа;

С - Гіббса;

D - Гесса;

Е - Арреніуса.

Стандартний водневий електрод - це платинова пластина, занурена в розчин сульфатної кислоти за температури 298 К і тиску 1,013·105 Па з активністю йонів Н3О+:

А - 0,2 моль/л;

В - 2 моль/л;

С - 0,5 моль/л;

D - 0,1 моль/л;

*Е - 1 моль/л.

Який з електродів використовують як електрод порівняння?

А - скляний;

В - водневий;

С - хінгідронний;

*D - нормальний водневий;

Е - цинковий.

Що називається електродом другого роду?

A - електрод, що складається з металу або неметалу, зануреного в розчин, який містить іони його важкорозчинної солі;

B - електрод, що складається з металу, покритого шаром його важкорозчинної солі і зануреного в розчин, який містить катіони цієї солі;

C - електрод, що складається з металу або неметалу, зануреного в розчин, який містить його іони;

D - електрод, що складається з неметалу, покритого шаром його важкорозчинної солі і зануреного в розчин, який містить катіони цієї солі;

*E - електрод, що складається з металу, покритого шаром його важкорозчинної солі і зануреного в розчин, який містить аніони цієї солі.

До якого типу електродів відносять каломельний електрод?

А - газових;

*В - другого роду;

С - іонселективних;

D - першого роду;

Е - окисно-відновних.

До якого типу електродів відносять хлорсрібний електрод:

А - першого роду;

*В - другого роду;

С - іонселективних;

D - окисно-відновних;

Е - газових.

До якого типу відносять електрод, складений за схемою Au3+| Au?

А - до електродів III роду;

В - до електродів II роду;

С - іонселективних електродів;

D - окисно-відновних електродів;

*Е - до електродів І роду.

Оборотний по відношенню до іонів кальцію електрод Pb¦Pb(COO)2(тв.),Ca(COO)2(тв.)¦Ca2+ належить до:

A - електродів першого роду;

B - електродів другого роду;

*C - електродів третього роду;

D - газових електродів;

E - редокс-електродів.

Хлорсрібний електрод широко використовується як електрод порівняння при потенціометричному аналізі розчинів лікарських речовин. Його будова відповідає схемі:

A - Ag¦Cl2;

*B - Ag¦AgCl, KCl;

C - (-)Ag0¦Ag0(+);

D - Ag¦AgCl¦HCl¦скло¦H+;

E - Ag¦KCl.

Який метод заснований на функціональній залежності концентрації досліджуваного компонента від величини електродного потенціалу

*А - потенціометричний;

В - амперoметричний;

С - атомно-абсорбційна спектроскопія;

D - кондуктометричний;

Е - електрофорез.

Мідна пластинка занурена в 0,1М розчин купрум сульфату. Який потенціал виникає на межі поділу 2-х фаз?

А - електрокінетичний;

В - контактний;

С - мембранний;

*D - електродний;

Е - дифузійний.

При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реагуючих речовин буде відновником, а яка -окисником. Напрямок проходження окисно-відновної реакції визначається:

А - величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції;

*В - різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції;

С - величиною стрибка потенціалу в ході окисно-відновної реакції;

D - температурою системи;

Е - величиною водневого показника системи.

Яким приблизно буде потенціал водневого електроду, зануреного до дистильованої води за стандартної температури ?

А - приблизно 0 В;

В - приблизно + 0,8 В;

С - приблизно - 0,8 В;

D - приблизно + 0,4 В;

*Е - приблизно - 0,4 В.

Для точного обчислення електрорушійної сили концентраційного гальванічного елементу (-)Ag0¦AgNO3(c1)¦¦AgNO3(c2)¦Ag0(+) необхідно врахувати величину дифузійного потенціалу на межі:

*A - AgNO3(c1)¦¦AgNO3(c2);

B - (-)Ag0¦AgNO3(c1);

C - AgNO3(c2)¦Ag0(+);

D - (-)Ag0¦Ag0(+);

E - (-)Ag0¦ AgNO3(c2).

Одним із електрохімічних методів аналізу є потенціометрія. Потенціометрія - це метод аналізу, який грунтується на вимірюванні (визначенні):

А - потенціалу оксидаційно-відновної системи;

В - потенціалу електрода порівняння;

*С - потенціалу індикаторного електрода;

D - потенціалу дифузного шару;

Е - дзета-потенціалу.

При дослідженні лікарських речовин застосовується потенціометричний метод визначення рН. Який з електродів можна використовувати як індикаторний при вимірюванні рН розчину?

A - каломельний;

B - мідний;

C - хлорсрібний;

*D - скляний;

E - цинковий.

При дослідженні лікарських речовин застосовується потенціометричний метод визначення рН. Який з електродів не можна використовувати як індикаторний (електрод визначення) для вимірювання рН розчину?

А - скляний;

В - стибієвий;

*С - нормальний водневий;

D - хінгідронний;

Е - водневий.

За допомогою якої з пар електродів можна визначити рН?

А - каломельний – хлорсрібний;

*В - водневий – хлорсрібний;

С - скляний – водневий;

D - скляний – хінгідронний;

Е - водневий – хінгідронний.

Застосовуючи яку з пар електродів, не можна визначити рН розчину?

А - водневий – хлорсрібний;

В - скляний – хлорсрібний;

С - нормальний водневий – водневий;

*D - нормальний водневий – хлорсрібний;

Е - нормальний водневий – скляний.

Для кількісного визначення калій гідроксиду обраний метод потенціометричного титрування. Точку еквівалентності в цьому методі визначають за різкою зміною:

А - сили струму;

В - інтенсивності флуоресценції;

С - напруги;

D - дифузійного струму;

*Е - електрорушійної сили.

Концентрацію натрій броміду визначають методом потенціометричного титрування. Титрант - стандартний розчин срібла нітрату. Виберіть індикаторний електрод:

А - хлорсрібний;

*В - срібний;

С - водневий;

D - платиновий;

Е - стибієвий.

Розчин FeSO4 титрують стандартним розчином калій перманганату. Для потенціометричного визначення кінцевої точки титрування в якості індикаторного електрода використовують:

А - каломельний;

В - хлорсрібний;

С - скляний;

*D - платиновий;

Е - водневий.

Для потенціометричного визначення в розчині, який містить амоній і натрій гідроксид, придатний індикаторний електрод:

А - платиновий;

*В - скляний;

С - цинковий;

D - хлорсрібний;

Е - срібний.

Проба вміщує розчин сульфосаліцилової кислоти, її концентрацію визначають методом потенціометричного титрування. Підберіть індикаторний електрод:

А - ртутно-крапельний;

В - цинковий;

С - хлорсрібний;

*D - скляний;

Е - каломельний.

Який із перелічених електродів можна використати як індикаторний при титруванні основ:

А - каломельний;

В - хлорсрібний;

С - платиновий;

D - цинковий;

*Е - хінгідронний.

При проведенні перманганатометричного визначення калій йодиду точку еквівалентності можна визначити потенціометрично. Який з електродів слід вибрати в ролі індикаторного?

А - водневий;

*В - платиновий;

С - хлорcрібний;

D - ртутний;

Е - скляний.

Який індикаторний електрод потрібно взяти при потенціометричному титруванні розчину КВг:

А - водневий;

В - хлорсрібний;

*С - срібний;

D - каломельний;

Е - хінгідронний.

Потенціометричний метод визначення рН як найбільш універсальний занесений до Державної фармакопеї. Який з електродів використовують як електрод порівняння?

A - мідний;

B - водневий;

C - скляний;

*D - насичений каломельний;

E - хінгідронний.

Полярографія - одночасно якісний і кількісний метод аналізу. Що є кількісною характеристикою в цьому методі?

А - катодна поляризація;

В - потенціал;

*С - величина граничного дифузійного струму;

D - потенціал півхвилі;

Е - величина електрорушійної сили.

Одним із електрохімічних методів аналізу є полярографія. Кількість речовини у досліджуваній системі в ході полярографічного аналізу визначають за:

*А - висотою полярографічної хвилі;

В - положенням полярографічної хвилі;

С - величиною електрорушійної сили;

D - силою струму;

Е - шириною полярографічної хвилі.

Продуктами електролізу водного розчину натрій хлориду є наступні речовини:

А - О2, С12, NaOH;

В - НС1, О2, NaOH;

С - Н2, О2, NaOH;

*D - Н2, C12, NaOH;

Е - Na, C12, H2O.

Вкажіть електрод, стандартний електродний потенціал якого при 298 К у водному розчині прийнятий рівним нулю

А – хлорсрібний;

В – каломельний;

*С – водневий в розчині кислоти;

D - водневий в розчині лугу;

Е – платиновий.

Вкажіть гальванічний елемент з двома електродами першого роду:

*A - Cu|Zn|ZnCl2(р-н)||CuCl2(р-н)|Cu

B - Ag|Zn|ZnCl2(р-н)||KCl(р-н)|AgCl(тв)|Ag

C - Zn|ZnCl2(р-н)||ZnCl2(р-н)|Zn

D - Ag|Zn|ZnCl2(р-н)|AgCl(тв)|Ag

E - Pt|Ag|AgCl (тв)|KCl(р-н)|Cl2, Pt

Концентраційним називається гальванічний елемент, у якого

А –величина ЕРС визначається зміною енергії Гіббса в самочинній хімічній реакції;

В - величина ЕРС визначається зміною енергії Гіббса в самочинній хімічній реакції і не залежить від концентрації реагентів і продуктів;

С - величина ЕРС визначається зміною енергії Гіббса в самочинній хімічній реакції і залежить від концентрації реагентів і продуктів;

D – електроди містять одні і ті ж фази, величина ЕРС визначається відношенням активностей речовин або іонів;

Е – величина ЕРС визначається лише різницею температур електродів.

Виберіть електроди для гальванічного елементу, за ЕРС якого можна

А – I2(кр)|I-(р-н) ½ I2+e=I-(р-н)

*В - Ag | AgI | I -AgI + e=Ag+I

С - Pt|I-3(р-н),I-(р-н) I-3(р-н)+2e=3I-(р-н)

D – Ag|AgIO3|IO3- AgIO3+e=Ag+IO3-

Е - Pt|I 2,IO3-,H+ IO3-+6H++5e=1/2I2+3H2O

5.31. Вкажіть концентраційний гальванічний елемент:

A - Cu|Zn|ZnCl2(р-н)||CuCl2(р-н)|Cu

B - Ag|Zn|ZnCl2(р-н)||KCl(р-н)|AgCl(тв)|Ag

*C - Zn|ZnCl2(р-н)||ZnCl2(р-н)|Zn

D - Ag|Zn|ZnCl2(р-н)|AgCl(тв)|Ag

E - Pt|Ag|AgCl (тв)|KCl(р-н)|Cl2, Pt

За якою величиною порівнюють швидкості хімічних реакцій:

*A - за величиною константи швидкості хімічної реакції;

B - за величиною швидкості хімічної реакції;

C - за часом закінчення реакції;

D - за зміною концентрацій реагуючих речовин;

E - за зміною концентрацій продуктів реакції.

За величинами константи швидкості можна робити висновки щодо перебігу процесів синтезу тих чи інших речовин. Від якого з факторів залежить константа швидкості реакції?

А - концентрація;

В - природа реагуючих речовин;

С - тиск;

*D - температура;

Е - об'єм.

Який з факторів не впливає на константу швидкості хімічної реакції?

А - природа реагуючих речовин;

В - температура;

С - ступінь дисперсності твердої речовини;

D - природа розчинника;

*Е - концентрація реагуючих речовин.

Чи є вірним вираз: "константа швидкості хімічної реакції є швидкістю реакції за концентрацій реагуючих речовин, рівних одиниці"

А - так, якщо концентрації реагуючих речовин менші 1;

В - ні, на величину константи швидкості не впливас кон­центрація реагуючих речовин;

С - так, якщо концентрації реагуючих речовин більші 1;

*D - так;

Е - ні.

Як зміниться швидкість простої реакції 2А → В + С при зменшенні початкової концентрації у 2 рази?

*А - зменшиться у 4 рази;

В - зменшиться у 2 рази;

С - збільшиться у 4 рази;

D - збільшиться у 2 рази;

Е - залишиться незмінною.

Метод “прискореного старіння ліків”, який застосовується для визначення строків придатності лікарських засобів, ґрунтується на