Найважливіші джерела вуглеводів
Головними джерелами вуглеводів з їжі є: хліб, картопля, макарони, крупи, солодощі. Чистим вуглеводом є цукор. Мед, залежно від свого походження, містить 70-80% глюкози і фруктози.
Для позначення кількості вуглеводів в їжі використовується спеціальна хлібна одиниця.
До вуглеводної групи, крім того, приєднуються і погано перетравлювані людським організмом клітковина і пектини.
Список найбільш поширених вуглеводів
Моносахариди
· глюкоза
· фруктоза
· галактоза
· манноза
Олігосахариди
· Дисахариди
o сахароза (звичайний цукор, тростинний або буряковий)
o мальтоза
o изомальтоза
o лактоза
o лактулоза
Полісахариди
· декстрин
· глікоген
· крохмаль
· целюлоза
· галактоманнани
· глюкоманнан
Мукополісахариди
·
o гепарин
o хондроїтин-сульфат
o гіалуронова кислота
o гепаран-сульфат
o дерматан-сульфат
o кератан-сульфат
23)
Целюло́за (клітковина), (С6Н10О5)x — полісахарид, волокниста речовина, головна складова частина оболонки рослинних клітин. Величина Х у молекулах целюлози завжди складає приблизно 3 000, але може досягати від 6 000 до 12 000. Найбільш чиста природна целюлоза — бавовняне волокно — складає 85—90 % целюлози. В деревині хвойних дерев приблизно 50 % целюлози (в склад деревини поряд з целюлозою входять її супутники, серед них важливішим єлігнін — природний полімер, побудований із декількох ароматичних сполук ряду бензолу, і геміцелюлози — споріднені з целюлозою полісахариди).
Застосування
Значення целюлози дуже велике, достатньо вказати, що велика кількість бавовняного волокна йде на виробництво бавовняно-паперових тканин. З целюлози виробляють папір і картон, а шляхом хімічної переробки — цілий ряд різноманітних продуктів: штучне волокно, пластичні маси, лаки, бездимний порох, етиловий спирт.
У 2000 р. було вироблено 171 млн т целюлозної пульпи і 323 млн т паперових виробів.[2]
Характеристики
Целюлоза не розчиняється в воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розчеплюється під дією розбавленихкислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий зкрохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовлюється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Хімічні властивості
Целюлоза складається із залишків молекул глюкози, яка і утворюється при гідролізі целюлози:
( C6 H10 O5) n + n H2 O 
n C6 H12 O6
Сірчана кислота з йодом, завдяки гідролізу, забарвлюють целюлозу в синій колір. Один же йод - тільки в коричневий.
При реакції з азотною кислотою утворюється нітроцелюлоза ( тринитрат целюлози): 
У процесі етерифікації целюлози оцтовою кислотою виходить ацетат целюлози : 
24) Охарактеризуйте хімічні властивості моносахаридів. За карбонільними і спиртовими групами. Наведіть необхідні рівняння реакцій