Тема: Рослинні тканини: твірні, покривні, видільні
Ситуаційні завдання
| 1. У зрілих плодах глоду криваво-червоного – Сrataegus sanguinea – зафіксовано перетворення нерозчинних протопектинів первинних клітинних оболонок у розчинні пектини, внаслідок чого плоди ... | A. Почервоніли B. Пом’якшали C. Ослизнилися D. Здерев’яніли E. Скорковіли |
| 2. Встановлено, що жовто-червоне забарвлення соковитої частини плодів шипшини зумовлене наявністю хромопластів з пігментами, що відносяться до ... | A. Антоціанів B. Хлорофілів C. Каротиноїдів D. Антохлорів E. Антоціанів і хлорофілів |
| 3. З метою одержання емульгуючого та обволікаючого засобу зі стовбурів абрикосу звичайного зрізали світло-жовті прозорі напливи камеді, що утворилися внаслідок гумозу паренхіми, тобто її ... | A. Мінералізації B. Суберинізації C. Лігніфікації D. Кутинізації E. Слизового переродження |
| 4. Спиртовий розчин з листків евкаліпту - ,,Хлорфіліпт” – має інтенсивно зелений колір, що обумовлений переходом у розчинник гідрофільних пігментів - ... | A. Фікоціанів B. Каротиноїдів C. Хлорофілів D. Антоціанів E. Антохлорів |
| 5. У складі оболонок кам’янистих клітин плоду груші звичайної – Руrus communis – виявлено лігнін. Це свідчить, що клітини мертві, бо їх оболонки ... | A. Скорковілі B. Здерев’янілі C. Мінералізовані D. Кутинізовані E. Ослизнені |
| 6. При мікроскопії нижньої епідерми листка традесканції зебрини – Tradescancia zebrinа – у великій центральній вакуолі клітин виявлено антоціан, що робить клітинний сік ... | A. Фіолетовим B. Червоним C. Зеленим D. Жовтим E. Блакитним |
| 7. При мікроскопії листка традесканції в клітинах епідерми, біля ядра виявлені кулясті, безбарвні органели, що добре відбивають світло і виблискують. Такі ознаки свідчать, що ці органели - ... | A. Сферосоми B. Діктіосоми C. Рибосоми D. Лізосоми E. Лейкопласти |
| 8. Після обробки мікропрепарату розчином флороглюцину з концентрованою хлороводневою кислотою оболонки певних груп клітин набули малинового забарвлення, що свідчить про наявність в них ... | A. Суберину B. Кутину C. Лігніну D. Глікогену E. Кремнезему |
| 9. При мікроскопії поверхневого апарату листка дуба звичайного – Quercus robur – у клітинах, що оточують жилки, знайдені поодинокі кристали, які при додаванні хлористоводневої кислоти розчиняються без виділення бульбашок СО2 . Отже, це кристали ... | A. Оксалату кальцію B. Карбонату кальцію C. Кремнезему D. Протеїну E. Інуліну |
| 10. При розламуванні сухих коренів алтеї лікарської – Althaea officinalis – спостерігається висипання ,,пилу”, який реагує на розчин йоду фіолетовим забарвленням. Це свідчить про наявність у клітинах кореня ... | A. Пилку B. Алейронових зерен C. Хлорофільних зерен D. Крохмальних зерен E. Спор A. Рафіди B. Стилоїди C. Друзи D. Цистоліти E. Кристалічний пісок |
| 11. В листках смаковниці – Ficus carica – розпізнанні клітинні структури, що складаються з ніжки – виросту клітинної оболонки – та тіла із зростків кристалів. Таку будову мають... | |
| 12. Зріз кореня оману високого – Inula helenium, родини айстрових – Asteraceae, витримали кілька хвилин в етиловому спирті, перенесли в гліцерин, розглянули під мікроскопом і виявили в клітинах основної паренхіми купки сірих, блискучих сферокристалів. Це підтверджує, що корені оману накопичують... | A. Інулін B. Крохмаль C. Хітин D. Протеїн E. Глікоген |
| 13. Досліджені крохмальні зерна мали 3-4 центри крохмалеутворення, навколо них індивідуальні шари крохмалю, а також спільні нашарування. Отже, досліджені зерна... | A. Складні B. Напівскладені C. Складно-напівскладні D. Прості E. Прості ексцентричні |
| 14. При мікроскопії кореневища купини лікарської – Polygonatum officinale – у паренхімі розпізнані ідіобласти з пучками рафідів - | A. Голчастих кристалів карбонату кальцію B. Голчастих кристалів оксалату кальцію C. Призматичних кристалів кремнезему D. Зірчастих кристалів карбонату кальцію E. Зірчастих кристалів оксалату кальцію |
| 15. У мікропрепаратах ендосперму рицини звичайної – Ricinus communis, окрім складних алейронових зерен, виявлені крапельки різного розміру, що забарвлюються Суданом ІІІ у рожево-оранжевий колір. Це підтверджує наявність у насінні ... | A. Жирних кислот B. Жирної олії C. Слизу D. Інуліну E. Глікогену |
| 16.Серед джерел крохмалю, що використовується як обволікаючий засіб і допоміжна речовина у виробництві таблеток, пігулок, гранул, драже тощо перевагу віддано зернівкам пшениці. кукурудзи, а також ... | A. Цибулинам цибулі B. Бульбам картоплі C. Плодам груші D. Насінню рицини E. Кореневищам пирію |
Тема: Рослинні тканини: твірні, покривні, видільні
| 1. Знаходяться на кінчиках коренів, на верхівках пагонів та обумовлюють їх ріст у довжину меристеми: | A. Верхівкові B. Вставні C. Бічні D. Ранові E. Інтеркалярні | |
| 2. Перидерма – це багатошарова тканина, що складається з: | A. Епідерми та фелогену B. Фелогену, корка, епідерми C. Корка, фелогену, фелодерми D. Епідерми та фелодерми E. Епідерми та епіблеми | |
| 3. До первинних бічних меристем належить: | A. Камбій B. Фелоген C. Перицикл D. Калюс E. Епідерма | |
| 4. Тип продихового апарату, у якому кожна з замикаючих клітин продиху супроводжується однією або більшою кількістю побічних клітин, розміщених з ними паралельно, має назву: | A. Аномоцитний B. Анізоцитний C. Парацитний D. Діацитний E. Актиноцитний | |
| 5. Фелоген обумовлює: | A. Формування первинних елементів флоеми і ксилеми B. Формування механічної тканини C. Ріст стебла і кореня в товщину D. Формування вторинної покривної тканини – перидерми та кірки E. Ріст стебла і кореня в довжину | |
| 6. Тип продихового апарату, у якому продих оточений трьома побічними клітинами одна з яких менша або більша від трьох інших, має назву: | A. Аномоцитний B. Анізоцитний C. Парацитний D. Діацитний E. Актиноцитний | |
| 7. До видільних тканин зовнішньої секреції належать: | A. Секреторні клітини B. Секреторні вмістилища C. Смоляні ходи D. Молочники E. Ефіроолійні залозки | |
| 8. Ефіроолійні залозки округлі з радіальним розміщенням видільних клітин характерні для рослин родини: | A. Айстрові B. Гречкові C. Ясноткові D. Бобові E. Розові | |
| 9. Прокамбій обумовлює: | A. Формування первинних елементів флоеми і ксилеми B. Формування покривної тканини C. Ріст стебла і кореня в товщину D. Формування вторинної покривної тканини – перидерми та кірки E. Ріст стебла і кореня в довжину | |
| 10. Тип продихового апарату, у якому продих оточений двома побічними клітинами розміщеними перпендикулярно до продихової щілини має назву: | A. Аномоцитний B. Анізоцитний C. Парацитний D. Діацитний E. Актиноцитний | |
| 11. Овальні ефіроолійні залозки з ярусним розміщенням видільних клітин характерні для рослин родини: | A. Айстрові B. Гречкові C. Ясноткові D. Бобові E. Розові | |
| 12. Тип продихового апарату, у якому замикаючі клітини оточені чотирьма побічними клітинами, характерний для однодольних рослин, має назву: | A. Аномоцитний B. Анізоцитний C. Парацитний D. Діацитний E. Тетрацитний | |
| 13. До видільних тканин внутрішньої секреції належать: | A. Залозисті клейкі волоски B. Ефіроолійні залозки C. Жалкі волоски D. Гідатоди E. Молочники | |
| 14. До первинних покривних тканин відносять: | A. Перидерму B. Кірку C. Епідерму D. Перидерму та епідерму E. Перидерму та ризодерму | |
| 15. Фелоген належить до меристеми: | A. Вставної B. Верхівкової C. Бічної D. Ранової E. Апікальної |
Ситуаційні завдання
| 1. Для одержання евкаліптової олії листя евкаліпту подрібнили, щоб повніше вилучити олію з ... | A. Ендогенних вмістилищ B. Екзогенних залозок C. Покривних волосків D. Ситовидних трубок E. Судин ксилеми |
| 2. Доведено, що синтез і накопичення в органах чистотілу звичайного – Chelidonium majus оранжевого латексу забезпечують спеціальні секреторні структури - ... | A. Канальці B. Гідатоди C. Молочники D. Трихоми E. Вмістилища |
| 3. На повздовжньому зрізі корової частини кореня кульбаби добре помітні трубчасті видільні структури із густим вмістом. Вони з’єднані між собою бічними виростами. Такі ознаки мають ... | A. Членисті молочники з анастомозами B. Нечленисті, негалузисті молочники C. Членисті молочники без анастомозів D. Нечленисті, галузисті молочники E. Гідатоди |
| 4. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів листка евкаліпту кулястого – Eucalyptus globulus серед хлоренхіми мезофілу виявлені великі округлі порожнини. вистелені зсередини секреторними клітинами з краплями жовтуватої рідини. Це ... | A. Ефіроолійні залозки B. Членисті молочники C. Лізигенні слизові вмістилища D. Схизо-лізигенні смоляні канали E. Схизогенні ефіроолійні вмістилища |
| 5. За морфологічними ознаками трав’яниста рослина визначена як кропива дводомна, що підтверджується наявністю на епідермі жалких емергенців та в мезофілі – клітин-ідіобластів з ... | A. Друзами B. Цистолітом C. Кристалічним піском D. Стилоїдом E. Рафідами |
| 6. Мікроскопія епідерми листка однодольної рослини показала, що продихи мають чотири побічні клітини, з яких дві – бічні, дві – полярні. Отже, тип продихового апарату - ... | A. Діацитний B. Анізоцитний C. Тетрацитний D. Аномоцитний E. Парацитний |
| 7. При мікроскопії рослини виявлені ефіроолійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих двома рядами в 3-4 яруси. Це дозволяє припустити, що рослина належить до родини ... | A. Asteraceae - айстрові B. Scrophulariaceae - ранникові C. Solanaceae - пасльонові D. Apiaceae - селерові E. Lamiaceae – ясноткові |
| 8. Співставлення епідерми представників губоцвітих довело, що у значної більшості продихи з двома побічними клітинами, суміжні стінки яких перпендикулярні до продихової щілини. Такий продиховий апарат... | A. Аномоцитний B. Діацитний C. Анізоцитний D. Тетрацитний E. Парацитний |
| 9. Па поперечному зрізі стебла під епідермою виявлено кілька шарів живих паренхімних клітин, що мають хлоропласти і целюлозні оболонки, потовщені по кутах. Ця тканина -... | A. хлорофілоносна паренхіма B. запасаюча паренхіма C. пластинчаста коленхіма D. пухка коленхіма E. кутова коленхіма. |
| 10. Покривна тканина коренів складається з клітин з тонкими целюлозними оболонками і виростами - кореневими волосками. Ця тканина ... | A. фелодерма B. ризодерма (епіблема) C. плерома D. периблема E. перидерма |
Тестові завдання до теми
| 1. Живою механічною тканиною є: | A. Флоема B. Ксилема C. Коленхіма D. Склеренхіма E. Склереїди | |
| 2. Судинно-волокнисті пучки складають тканини: | A. Механічні і видільні B. Провідні і механічні C. Основні і видільні D. Провідні і покривні E. Покривні і механічні | |
| 3. Судинно-волокнистий пучок, в якому деревина прилягаю до лубу лише з однієї сторони, причому деревина направлена до центру, а луб назовні. | A. Колатеральний B. Біколатеральний C. Концентричний D. Радіальний E. Закритий | |
| 4. Низхідний потік, тобто переміщення органічних речовин від листків по стеблу до підземних органів, здійснюється по: | A. Судинам B. Трахеїдам C. Ситоподібним трубкам D. Ксилемі E. Судинам і трахеїдам | |
| 5. В плодах шипшини, груші, корі дуба зустрічаються: | A. Макросклереїди B. Астросклереїди C. Остеосклереїди D. Брахісклереїди E. Зірчасті склереїди | |
| 6. Коленхіму, склеренхіму, склереїди відносять до тканин: | A. Провідних B. Основних C. Видільних D. Покривних E. Механічних | |
| 7. Провідна тканина одного типу повністю оточує провідну тканину іншого типу у судинно-волокнистому пучку: | A. Колатеральному B. Біколатеральному C. Концентричному D. Радіальному E. Закритому | |
| 8. При дії розчину флороглюцину і концентрованої хлоридної кислоти на судинно-волокнистий пучок, деревина набуває кольору: | A. Зеленого B. Рожевого C. Зеленувато-синього D. Вишнево-червоного E. Білого | |
| 9. Мертву механічну тканину, клітини якої витягнуті в довжину, мають прозенхімну форму, називають: | A. Кутовою коленхімою B. Пластинчастою коленхімою C. Склеренхімою D. Флоемою E. Ксилемою | |
| 10. Луб прилягає з обох сторін до деревини у судинно-волокнистому пучку: | A. Колатеральному B. Біколатеральному C. Концентричному D. Радіальному E. Закритому | |
| 11. Тканину, що складається з живих паренхімних клітин з тонкими стінками, між якими є міжклітинники та яка заповнює проміжки між клітинами інших типів, називають: | A. Покривною B. Основною C. Механічною D. Твірною E. Провідною | |
| 12. Живу механічну тканину, що характеризується потовщенням клітинних стінок паралельно поверхні стебла, називають: | A. Кутовою коленхімою B. Ситоподібними трубками C. Склеренхімою D. Пластинчастою коленхімою E. Ксилемою | |
| 13. Нерівномірне потовщення оболонок характерне для: | A. Епідерми B. Епіблеми C. Коленхіми D. Склеренхіми E. Меристеми | |
| 14. Висхідна течія проходить по: | A. Епідермі B. Меристемі C. Флоемі D. Перидермі E. Ксилемі |
Ситуаційні завдання
| 1. Мікроскопія стебла квіткової рослини засвідчила, що у флоемі наявні усі її гістологічні елементи, а саме: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, флоемна паренхіма і ... | A. Ксилемна паренхіма B. Луб’яні волокна C. Ксилемні волокна D. Судини E. Трахеїди |
| 2. На поперечному зрізі кори крушини вільховидної - Frangula alnus добре помітні щільні групи округлих клітин із потовщеними, шаруватими, частково здерев’янілими оболонками. що притаманно ... | A. Судинам B. Клітинам коленхіми C. Деревинним волокнам D. Трахеїдам E. Луб’яним волокнам |
| 3. При мікроскопії стебла квіткової рослини у флоемі ідентифіковані клітини-супутниці, що супроводжують ... | A. Ситовидні трубки B. Молочники C. Трахеїди D. Судини E. Волокна |
| 4. Стовбур дерева вкритий тканиною, що являє собою сукупність перидерм. Це - ... | A. Гіподерма B. Кірка C. Мезодерма D. Ризодерма E. Екзодерма |
| 5. Клітини рихлої паренхімної тканини серцевини стебла живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина - ... | A. Механічна B. Основна C. Провідна D. Твірна E. Покривна |
| 6. Шафран розмножується вегетативно - бульбоцибулинами, які є видозміною ... | A. надземного пагона B. додаткових коренів C. бічних коренів D. головного кореня E. підземного пагона |
| 7. Вивчаючи стебло, що покрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюється через ... | A. сочевички B. продихи C. пори D. пропускні клітини E. гідатоди |
| 8. При мікроскопічному аналізі фрагментів кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до ... | A. папоротей B. однодольних C. дводольних D. голонасінних E. водоростей |
Тема: Морфологічна будова вегетативних органів рослин (кореня, стебла)
| 1. Видозміни кореня, що характеризуються потовщенням на додаткових або бічних коренях, називають: | A. Коренеплодами B. Повітряними коренями C. Бульбами D. Бульбокоренями E. Кореневищем |
| 2. Видозміненими пагонами є: | A. Слані B. Бульби C. Коренеплоди D. Плоди E. Бруньки |
| 3. Потовщення головного кореня, який стає соковитим і м’ясистим, називають: | A. Бульбокоренями B. Повітряними коренями C. Бульбами D. Коренеплодами E. Кореневищем |
| 4. Кут, що утворює листок із стеблом, називають: | A. Вузлом B. Міжвузлям C. Пазухою D. Стрілкою E. Брунькою |
| 5. Галуження стебла, при якому верхівкова брунька розщеплюється вздовж, утворюючи дві гілки, має назву: | A. Симподіальне B. Моноподіальне C. Дихотомічне D. Несправжнє дихотомічне E. Несправжнє вилчасте |
| 6. Цибулина – це видозміна: | A. Квітки B. Кореня C. Насіння D. Пагона E. Листка |
| 7. Рослини поділяють на трав’янисті, кущі, напівкущі і дерева за характером: | A. Листя B. Коріння C. Стебла D. Стебла і листя E. Стебла і коріння |
| 8. Функції стебла: | A. Транспорт води B. Транспорт мінеральних речовин C. Транспорт органічних речовин D. Вегетативне розмноження E. Всі відповіді вірні |
| 9. Зона кореня, де відбувається утворення постійних тканин: | A. Кореневий чохлик B. Всисна C. Провідна D. Галуження E. Бічних коренів |
| 10. Кореневище – це видозміна: | A. Листка B. Кореня C. Стебла D. Бруньки E. Плоду |
| 11. Денце цибулини – це: | A. Верхівкова брунька B. Бічна брунька C. Вкорочене стебло D. Видозмінений листок E. Видозмінений корінь |
| 12. Вегетативними органами рослини є: | A. Квітка, листок, брунька B. Корінь, стебло, листок C. Плід, листок, брунька D. Насіння, корінь, стебло E. Корінь, квітка, листок |
| 13. У винограду стебло: | A. Прямостояче B. Витке C. Повзуче D. Чіпке E. Укорочене |
| 14. Брунька – це: | A. Верхівковий листок B. Зародковий пагін C. Сочевичка D. Листковий рубець E. Меживузля |
| 15. Роздивляючись пазушні колючки глоду, студентка визначила, що вони являють собою видозміну: | A. Черешка B. Прилистків C. Листкової пластини D. Пагона E. Складного листка |
| 16. Встановлено, що у стеблах деревних рослин горизонтальне переміщення та тимчасове накопичення метаболітів забезпечують: | A. Судини B. Трахеїди C. Ситовидні трубки D. Серцевинні промені E. Річні кільця |
| 17. На бульбах топінамбура адвентивні бруньки відновлення разом з частиною стебла утворюють: | A. Вічка B. Ареоли C. Колючки D. Пуп’янки E. Листкові рубці |
Ситуаційні завдання
| 1. Для мікроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом ( денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має ... | A. Столон B. Цибулина C. Коренебульба D. Бульбоцибулина E. Бульба |
| 2. Відмічено, що у пагона з почерговими листками апікальна брунька рано припинила свій розвиток, а ріст забезпечила найближча бічна брунька. Отже, галуження пагона... | A. Несправжньодихотомічне B. Рівнодихотомічне C. Моноподіальне D. Нерівнодихотомічне E. Симподіальне |
| 3. Бульби у земляної груші (топінамбура) і картоплі розвиваються на швидко відмираючи підземних пагонах - ... | A. Столонах B. Вусиках C. Вусах D. Кореневищах E. Коренебульбах |
| 4. Відділено листок пшениці, який з’єднувався зі стеблом за допомогою ... | A. Плівчастого розтруба B. Стеблоподібного черешка C. Видовженої піхви D. Подушковидної основи E. Вушка |
| 5. Досліджується зона кореня, що вкрита епіблемою без продихів і кутикули, з тонкостінними кореневими волосками. Це зона ... | A. Кореневого чохлика B. Поділу C. Росту D. Всмоктування E. Проведення |
Тема: Макроскопічний аналіз вегетативних органів рослин (листків)
| 1. Місцем прикріплення листка на пагоні називають: | A. Вузол B. Міжвузол C. Пазуху D. Бруньку E. Розетку |
| 2. Простий пальчастий листок є лопатевим, якщо розчленованість сягає: | A. Основи пластинки B. Більше ніж половини півпластинки C. Близько третини півпластинки D. Понад 2/3 півпластинки E. Центральної жилки |
| 3. Якщо довжина перевищує ширину листової пластинки більш як у 5 разів, листок називають: | A. Довгастим B. Ланцетоподібним C. Оберненоланцетоподібним D. Лінійним E. Оберненояйцеподібним |
| 4. Сітчасте жилкування листка у: | A. Пшениці B. Подорожника C. Конвалії D. Дуба E. Кукурудзи |
| 5. Ланцетна форма листової пластинки має такі розміри: | A. Довжина дорівнює ширині B. Довжина більша за ширину в 2 рази C. Довжина більша за ширину в 3-4 рази D. Довжина більша за ширину в 5 разів E. Довжина більша за ширину в 6 разів і більше |
| 6. Серцеподібна форма листової пластинки у: | A. Берізки B. Ялини C. Евкаліпту D. Гречки E. Липи |
| 7. Жилкування листків у дводольних рослин: | A. Паралельне B. Сітчасте C. Дугове D. Паралельне і дугове E. Сітчасте і паралельне |
| 8. Листкорозміщення по три і більше у вузлі називається: | A. Чергове B. Супротивне C. Роздільне D. Кільчасте E. Мозаїкою |
| 9. Паралельне жилкування листків у: | A. Черемхи B. Клену C. Дубу D. Берези E. Кукурудзи |
| 10. Листкорозміщення, коли один листок росте навпроти іншого, має назву: | A. Паралельне B. Чергове C. Супротивне D. Кільчасте E. Чергове і кільчасте |
| 11. У маку листки: | A. З листковою піхвою B. Стеблообгортні C. Пронизані D. Пронизані супротивні E. Черешкові |
| 12. Якщо довжина перевищує ширину листкової пластинки в 3-4 рази і найбільша ширина пластинки біля верхівки, то листова пластинка має назву: | A. Довгаста B. Ланцетоподібна C. Оберненоланцетоподібна D. Лінійна E. Оберненояйцеподібна |
| 13. На колючку перетворився весь листок у: | A. Осоки B. Барбарису C. Білої акації D. Австралійської акації E. Астрагалу |
| 14. Сидячі листки у: | A. Традесканції B. Вишні C. Осики D. Клену E. Дубу |
| 15. Списоподібна форма листової пластинки у: | A. Липи B. Берези C. Стрілолиста D. Берізки E. Цибулі |
| 16. При мікроскопії листка встановлено, що він має багатошарову епідерму з потовщеними оболонками, товстою кутикулою і продихами в криптах. Це дозволяє припустити, що рослина росте в посушливих умовах, тобто є: | A. Ксерофітом B. Мезофітом C. Гідрофітом D. Гігрофітом E. Гідробіонтом |
Ситуаційні завдання