Бесіда на педагогічну тему, яку готує педагог чи спеціаліст (лікар, працівник соціальної служби, психолог).
Обмін думками.
Повідомлення керівника про навчально-виховну роботу.
Обговорення та вирішення питань, що стосуються життя класу.
Різне.
Перед проведенням батьківських зборів керівник має потурбуватися, щоб у класі було прибрано, провітрено. Бажано посадити батьків на місця, де сидять їхні діти - таким чином вони побачать робоче місце сина чи доньки, матимуть можливість познайомитися з батьками сусіда по парті.
Можна покласти перед батьками складений аркуш паперу, всередині якого написати індивідуальне звернення до батьків. Наприклад, «Наталка стала уважнішою, але все ще потрібно звертати увагу на …»; «Коля останнім часом дуже неуважний, втомлюється до закінчення занять. Залишіться, будь ласка, після завершення зборів. Я хочу обговорити з вами ситуацію»; «Запрошуємо вас на консультацію з приводу... Вона відбудеться о 14 годині в суботу». Це додаткове педагогічне спілкування дає батькам важливу для них інформацію.
Батьківські збори мають тривати не більше ніж 1 год — 1 год ЗО хв. Невимушене, емоційно забарвлене вступне слово вчителя створює доброзичливу атмосферу.
Після короткого вступу педагог проводить бесіду на педагогічну тему. Зупиняючись на теоретичних та методичних аспектах проблеми, він обов'язково розкриває її стосовно конкретної ситуації життя даного класу, складу учнів та їхніх батьків. Характеризуючи учнів, потрібно відзначити успіхи тих, чиї батьки прислухалися до порад педагога.
Вчителю дуже важливо продумати проведення тієї частини зборів, що стосується організаційних питань. Якщо не приділити їй належної уваги, то батьки будуть поспішати, записувати тільки те що безпосередньо стосується їхньої дитини, намагатимуться уникнути доручень.
Батьківські збори за проблемами, що на них вирішуються, поділяються на організаційні, тематичні та підсумкові. Але більш раціональною та дієвою формою цієї роботи є комбіновані збори, які комплексно розв'язують завдання, поставлені перед освітнім закладом в соціально-педагогічній роботі з батьками.
Для ефективної організації батьківських зборів доцільно періодично проводити анкетування.
Анкета для батьків.
1.Яку інформацію Ви хотіли б отримати на батьківських зборах?
2.Які питання виховання Вас особливо хвилюють?
3.Яку пресу Ви читаєте?
4.Чим Ви можете допомогти керівнику в роботі з дітьми групи?
5.На що педагогу слід звернути особливу увагу в роботі з Вашою дитиною?
Масові форми роботи: загальні батьківські збори, збори батьків учнів усіх груп відділу; тижні сім'ї (вечорниці, сімейні естафети, концерти, написання творів про свою сім'ю тощо); дні відкритих дверей; конференції тощо.
Однією з форм роботи з батьками молодших школярів є день відкритих дверей. У деяких закладах для цього виділяють певний день місяця, в інших проводять його залежно від конкретних умов. У цей день до закладу запрошують усіх батьків. Відвідування занять, безпосереднє ознайомлення з роботою керівника, спостереження за дітьми є дієвою формою педагогічної пропаганди.
Щоб батьки з безлічі вражень виділили справді потрібне, керівник проводить з ними вступну бесіду. Він визначає, на що потрібно звернути особливу увагу. Педагог може запропонувати батькам звернути увагу на прийоми, які ви застосовуєте для зосередження уваги учнів на необхідному, на те, як вводить у навчальний процес ігрові ситуації тощо.
Педагог звертає увагу батьків і на те, як у класі здійснюється турбота про здоров'я учнів: у приміщенні прибрано, провітрено, педагог стежить за осанкою учнів, запобігає їхній втомі, вводячи у процес заняття фізкультхвилинки, та ін.
Перед організацією дня відкритих дверей, якщо він відбувається вперше, батьків слід попередити, щоб вони в жодному разі не перебивали педагога, а всі пропозиції та побажання висловлювали після заняття.
Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи учитель має враховувати важливість таких чинників:
1. Запрошення батьків до співпраці. Часто педагог вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їхнього боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб спробувати зрозуміти їхні почуття, виявивши стриманість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.
2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль педагога та сім'ї учня можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має робити педагог, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.
3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Керівник повинен, завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.
4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки педагог виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість керівника, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.
5. Пошук нових форм співпраці. Педагог може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.