Список використанних джерел

Реферат

З теми:

Рух за права та «визволення тварин»

 

Виконала:

студентка 1-го курса

очного відділення,факультету «Психологія»

Воронова А.А.

 

Перевірив:

Юрченко С.С.

 

 

Нова Каховка,2016

Зміст

Вступ

1.Охорона тваринного світу

2.Права тварин

2.1.Історія розробки концепції прав тварин

2.2.Концепція прав тварин

2.3.Захист прав тварин в Україні

3.Рух за «визволення тварин»

3.1.Ідеалогія

3.2.Практичні дії

3.3.Рух за «звільнення тварин» в Україні

3.4.Критика

3.5.Акції прямої дії і закону

Висновок

 

Вступ

Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, науково обгрунтованого, невиснажливого використання і відтворення тваринного світу.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законом “Про тваринний світ”, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами. Відносини у галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, свійських тварин, а також діяльність, пов'язана з охороною і використанням залишків викопних тварин, регулюються відповідним законодавством України.

1.Охорона тваринного світу

Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ.

Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:

встановлення правил та науково обгрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу;

охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об'єктів тваринного світу;

охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;

запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів; формування екологічної мережі, створення державних заповідників, заказників і визначення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні;

встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; розроблення і впровадження програм (планів дій) щодо збереження та відтворення видів диких тварин, які перебувають під загрозою зникнення;

розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для зберігання генетичного матеріалу;

встановлення науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування; регулювання вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій; надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій; організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу;

виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони тваринного світу;

здійснення контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;

проведення заходів екологічної безпеки; запобігання проникненню в природне середовище України чужорідних видів диких тварин та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення;

створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;

урахування питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів та здійснення господарської діяльності; регулювання вивезення за митний кордон України об'єктів тваринного світу;

стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу;

проведення відповідно до законодавства інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки в порядку, передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:

збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;

збереження цілісності природних угруповань диких тварин;

додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення;

раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;

платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю, господарській та іншій діяльності;

урахування висновків екологічної експертизи щодо об'єктів господарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу.

Охорона тваринного світу на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України забезпечується відповідно до цього Закону, Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ), інших нормативно-правових актів. Рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території України, види тварин підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України. Порядок і вимоги щодо охорони, використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин визначаються законом про Червону книгу України.

Види тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів заносяться до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні. Визначення видів і встановлення порядку охорони, використання і відтворення тварин, занесених до зазначених переліків, здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з урахуванням науково обгрунтованих експертних висновків.

Правила добування рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин для розведення в спеціально створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Права тварин

Права тварин — захищені мораллю і законом потреби, домагання, інтереси тварин, що розглядаються як моральні партнери. Права тварин є частиною концепції прав природи, є важливим розділом екологічної етики.

2.1.Історія розробки концепції прав тварин

Ідеї прав тварин дотримувалися багато індіанських племен, сибірські народи, а також буддисти. Християнство і іудаїзм оголосили право худоби на відпочинок в сьомий день тижня. Судові суперечки за участю різних тварин як суб'єктів права відомі в Стародавньому Єгипті і Середньовічній Європі. У XIII ст. арабський мислитель Ізз-Дін ібн Абд-Салам написав спеціальний трактат про права тварин. У 1820 р. німецький філософ Краузе заявив, що всі істоти, які мають душу, повинні мати права. У тому числі і тварини. У 1894 р. німецький суддя Брегенцер написав книгу про юридичні права тварин. У 1900 р. подібну працю видав французький дипломат Енгельгард. Однак найґрунтовніше права тварин розглядалися в книзі англійця Сольта «Права тварин», виданій в 1893 р.

У Російській імперії вперше про права тварин заговорили наприкінці XIX ст. У 1898 р. голова Ковенського відділення Російського товариства захисту тварин А. Дарон писав, що тварини «з вищої справедливості» мають право на «невинне існування». У 1899 р. петербурзький доктор-медик С. Фішер у своїй книзі «Людина і тварини. Етико-юридичний нарис» заявив: «Держава повинна охороняти інтереси тварин. Ця охорона повинна висловитися в правових нормах. Найкращим засобом для цього є визнання правової особистості тварин, тобто наділення тварин відомою часткою правоздатності».

У 1903 р. в Москві вийшла книга вченого-історика Московського університету П. В. Безобразова «Про права тварин».

Про права тварин писали в 1912 р. В. Г. Чертков, І. Горбунов-Посадов.

Знову до ідеї прав природи загострився інтерес в 1965 р., коли відома письменниця Бриджит Брофі опублікувала своє есе «Права тварин». У 1970–1980 рр. в США, Великобританії, Австралії та інших країнах стала виходити безліч книг і статей, присвячених розробці теорії прав тварин. Найбільш значний внесок у розвиток і популяризацію ідеї прав тварин внесли такі видні західні екофілософи, екологи та юристи, як Річард Райдер, Пітер Сінгер, Том Ріган, Ендрю Лінзі, Крістофер Стоун і інші. З 1984 р. в США діє організація «Юристи за права тварин». 10 грудня щорічно святкується як День прав тварин.

2.2.Концепція прав тварин

Надання прав тваринам не означає припинення їх використання, а тільки припиняє їх використання зі зловживанням (експлуатації). Право — це регулятор суспільних відносин і в даному випадку права тварин регулюють відносини людей з тваринами. Разом з тим право — це людський винахід, і тому між тваринами немає і не може бути правових відносин. Вовк, задираючи кабана, чи не порушує право кабана на життя.

«Право — це те, що гарантує життєві інтереси, допомагає задоволенню потреб, досягненню цілей. Право належить тому, хто ним користується, а не тому, хто виявляє волю. Суб'єктом права є той, кому призначено користуватися правом, завдання права — гарантувати йому це право», — писав у 1903 р. в своїй книзі «Про права тварин» П. В. Безобразова. Іншими словами, право — це те, що викликано необхідністю. Слід зазначити, що наявність прав не завжди передбачає наявність обов'язків. Так, немовлята і душевнохворі люди мають права, але не мають обов'язків. Також і з тваринами: у них є права, але немає обов'язків.

Американський юрист К. Стоун вважає, що незважаючи на те, що тварини не можуть самі відстоювати свої права в суді, їх права (за аналогією з правами немовлят і дорослих людей, що страждають серйозними хворобами) можуть відстоювати в суді опікуни, наприклад, представники екологічної організації, статутними цілями якої є захист прав тварин. Подібна практика існує в США та Японії, де позивачами виступають (через опікунів) тварини.

За усіма тваринами на рівні видів і особин можуть бути визнані наступні права:

• На рівні видів — право на існування, право успадкування, право на життєвий простір, право на відшкодування шкоди з вини людини, право на генетичну різноманітність (захист від генетичного забруднення), право на процвітання.
• На рівні особин — право на життя, право на природну свободу, право успадкування, право на захист від страждань з вини людини (на захист від жорстокості), право на необхідну для життя частку земних благ, право на генетичну різноманітність (захист від генетичного забруднення), право на відсутність відповідальності перед людиною, право на опіку (для домашніх і сільськогосподарських тварин).

Слід додати, що правами можуть наділятися також створені людиною нові види тварин або нові види тварин, що потрапили на Землю з космосу.

На відміну від людини тварини, як на рівні видів, так і індивідів, мають набагато менше прав, ніж людина і не мають рівних з нею прав. Права тварин, також як і людини, не є абсолютними і при вагомій моральній аргументації можуть порушуватися. У майбутньому у тварин (принаймні у вищих), можуть з'являтися й інші права, наприклад, право обирати (через своїх опікунів). Слід підкреслити, що на практиці не завжди можна здійснювати захист прав багатьох тварин, наприклад, нижчих тварин. У наявності позиція, яку ми хотіли б прийняти, але яка поки не може бути здійсненна, однак ми повинні до неї прагнути.

Затвердження прав несе для тварин значне поліпшення ефективності їх захисту завдяки включенню розвиненого механізму правового захисту. І не тільки майнових інтересів, якщо популяція тварин понесла збиток. Якщо ця шкода суб'єкту права (тварині) незворотна, то включається, наприклад, кримінальне законодавство за фактом геноциду. Будь-який вид тварин, а не тільки людина, може стати власником деяких фінансових активів, які можуть накопичуватися в місцевих або національних бюджетах саме для їх охорони. Завдяки правам тварин будь-який вид тварини перестає бути власністю. Крім цього велике значення ідеї прав тварин полягає в тому, що вона стимулює людей обмежувати, по можливості, вбивства і страждання тварин з вини людини. У майбутньому для захисту прав тварин можуть бути створені спеціалізовані суди, Міжнародний суд з прав тварин, а також введення посади Уповноваженого з прав тварин.

Як вважають деякі фахівці, наділення тварин правами має відбуватися поступово. У першу чергу правами можуть бути наділені високорозвинені тварини — людиноподібні мавпи, кити, дельфіни, а також домашні тварини. У 2007 р. парламент Балеарських островів затвердив резолюцію, відповідно до якої права людиноподібних мавп захищаються законом. В даний час в багатьох країнах діють громадські організації з захисту прав тварин, які входять у міжнародний рух визволення тварин. Його активісти борються з такими напрямами діяльності людини, які грубо порушують права тварин, як спортивне полювання, корида, фієста, родео, утримання тварин у цирках, дельфінаріях, звіринцях, зоопарках, використання шкур тварин в одязі, експерименти над тваринами тощо.

2.3.Захист прав тварин в Україні

Метою Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» є не тільки захист тварин від страждань, зміцнення моральності та гуманності суспільства, а й захист природних прав тварин. Одним з таких прав, яке бере під захист цей Закон, є захист тварин від жорстокого поводження з боку людини. Закон забороняє нацьковувати тварин одна на одну, використовувати для їх умертвіння отрути, бити тварин, полювати на вагітних самок. Іншим законодавчим актом, який захищає права не тільки видів, але й окремих тварин, є Закон України «Про Червону книгу України». Він захищає права рідкісних видів тварин на існування, а також права індивідуальних рідкісних тварин на життя і свободу. У 2012 р. до Закону України «Про Червону книгу України» була прийнята добавка, завдяки якій під охорону беруться також дрібні тварини на рівні непатогенних мікроорганізмів

Рух за визволення тварин

Рух за визволення тварин — міжнародний рух за права тварин, що включає в себе філософські аспекти, розробку законів щодо захисту тварин, популяризацію прав тварин у ЗМІ та навчальних закладах, а також акції прямої дії і екотаж. Початок руху поклала знаменита книга відомого австралійського екофілософа Пітера Сінгера «Визволення тварин», видана в 1977 р.

3.1.Ідеалогія

Завдяки роботам відомих екофілософів і захисників тварин П. Сінгера (Singer P.), Т. Рігана (Regan T.), Е. Лінзі (Linzey A.), Р. Шарпа (Sharp P.), С. Беста (Best S.) та інших у русі визволення тварин утвердилася ідеологія, заснована на біоцентризмі. Якщо раніше захисники тварин захищали тварин тільки від жорстокості або вимагали для тварин благополуччя, то сучасна ідеологія руху визволення тварин виходить з необхідності захисту прав тварин

3.2.Практичні дії

Рух визволення тварин виступає проти кориди, спортивного полювання, любительської риболовлі, носіння хутра з диких тварин, утримання тварин у цирках, дельфінаріях, зоопарках, великих тваринницьких комплексах, використання тварин у наукових цілях. Активісти руху проводять акції прямої дії — блокади, пікети, а також екотаж, спрямований, наприклад, на зрив спортивного полювання, випускають на волю лабораторних тварин, залучають до акцій протесту проти носіння хутра або кориди відомих моделей і артистів.

3.3.Рух за звільнення тварин в Україні

В Україні рух за звільнення тварин, або рух захисту тварин, сформувався після 2006 р., коли був прийнятий Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Більшість членів українського зоозахисного руху об'єднує Асоціація зоозахисних організацій України. Активісти руху борються з дельфінаріями, утриманням ведмедів у ресторанах, цькуванням диких тварин на мисливських притравочних станціях, отруєнням бродячих собак у містах, домагаються заборони на використання фосфіду цинку, а також вільного використання пневматичної зброї в населених пунктах, вимагають виведення вовка зі списку «шкідливих» тварин, проводять рейди по припиненню незаконного фотографування з дикими тваринами на вулицях міст, ведуть пропаганду гуманного ставлення до тварин у школах. Українські зоозахисники домоглися засудження декількох догхантерів, пропагують в Інтернеті проти жорстокого поводження з тваринами.

Критика

Критиці піддаються дії деяких учасників руху за права тварин, як, наприклад, члени «Фронту звільнення тварин» за акції, що суперечать закону: знищення хутряних ферм, напади на наукові лабораторії з подальшим випуском лабораторних тварин на волю, шантаж і погрози на адресу вчених-вівісекторів. Подібні дії розцінюються правоохоронними органами ряду країн, як екологічний тероризм. У своїй доповіді начальник секції відділу боротьби з тероризмом Дж. Джарбо в 2006 році назвав діяльність Фронту звільнення тварин і енвайронменталістської організації Фронт звільнення Землі серйозною терористичною загрозою

В опублікований ФБР список найбільш розшукуваних терористів, крім уродженців арабських країн, включений лише один громадянин США. У 2009 році у розшук був оголошений Даніель Андреас Сан Дієго — ортодоксальний веган і учасник руху за звільнення тварин, організатор двох терористичних актів, спрямованих проти біотехнологічних концернів.

3.5.Критика руху за звільнення тварин в Україні

Певна частина українського зоозахисного руху обмежують сферу своєї діяльності виключно проблемами бродячих міських собак, не звертаючи уваги на численні порушення Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» щодо диких, піддослідних або сільськогосподарських тварин. Все це звужує базу зоозахисного руху, обмежує потенційні можливості його розвитку.

3.5.Акції прямої дії і закон

За даними ФБР (США), зоозахисна організація Люди за етичне поводження з тваринами — PETA і «Комітет лікарів за відповідальну медицину» (PCRM) надавали фінансову підтримку іншим зоозахисним організаціям, дії яких визнано протиправними.

По даними на 2005 рік, ФБР уважно дослідило фінансування Фронту звільнення тварин і енвайронменталістської організації Фронт звільнення Землі, які здійснюють «насильницькі» дії в ім'я тварин, з боку окремих осіб і громадських груп.

Деякі борці за звільнення тварин вчиняють підпали установ, що практикують жорстоке повдження з фауною, переслідують і шантажують співробітників таких установ, викрадають і випускають на волю тварин з наукових лабораторій і розплідників, зокрема вовків і мавп. З великих організацій такого трибу найбільш відомі Фронт звільнення тварин і Фронт звільнення Землі (об'єдналися на початку XXI ст.).^[13] За даними ФБР, в США з 1990 по 2004 рік активісти енвайронменталістських організацій вчинили понад 1200 злочинних дій.

В останні роки в США спостерігається зростання протиправної активності захисників прав тварин. Dario Ringach, професор неврології Каліфорнійського університету, який розробляє пристрої для відновлення зору, призупинив свої експерименти на мавпах в 2006 року після неодноразового переслідування членів його родини і нападу на будинок його колеги. На думку професора, «вони будуть переслідувати людей, що працюють з мишами або навіть з дрозофілами» .

В 2010 році Міністерство юстиції США після чотирирічної перевірки за запитом Конгресу США класифікувало виконувані з метою «боротьби з терористичною діяльністю в США» розслідування ФБР відносно екологічних організацій і захисників прав тварин, серед яких були Грінпіс і PETA, як неправомочні і необґрунтовані. У звіті також сказано, що представники ФБР надавали недостовірні дані і вводили Конгресс в оману.

Висновок

Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Етичне ставлення дитини до тварини має почати формуватися в сім'ї з перших років життя дитини. Головним виховуюючим чинником є приклад батьків та інших дорослих, що оточують дитину. Доброго поводження з домашніми тваринами та іншими, що нас оточують: виключення грубого поводження з ними, заподіяння їм болю, навіювання страху - має стати нормою ставлення до тварин для дитини. Дорослі повинні з серйозністю ставитися до потреб тварин, задовольняти не тільки їх потреби в їжі, воді, а й у спілкуванні; тварини можуть страждати від самотності, бездіяльності, нудьги. Кожен з нас повинен завжди піклуватися про «братів наших менших», бо вони в рази беззахисні ніж ми. Ніколи не треба забувати, що права мают не лише люди, але й усе, що нас оточує, тому ми маємо захищати усе, що навколо нас та піклуватися, як про себе.

Список використанних джерел

1. www.wikipedia.com

2. http://znaimo.com.ua.

3. http://ur.co.ua.

4. Сайт Асоціації зоозахисних організацій України

5. Сінгер П. Майбутнє руху звільнення тварин

6. Махова М. Притравочні станції — загроза диким тваринам

7. Сінгер П. визволення тварин

8. Рух за звільнення тварин