Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику

Розвиток і збагачення педагогічної практики значною мірою залежать від надбань педагогічної науки. Вона визначає мету і зміст, форми й методи виховання та підготовки підростаючого покоління до життя і праці, впливає на розвиток й удосконалення національної школи та освіти. Впровадження в практику досягнень педагогічної науки передбачає оволодіння учителями, вихователями і керівниками шкіл результатами нових педагогічних досліджень, розробленими на їх основі практичними рекомендаціями і методикою їх застосування. Втілити ідеї педагогічної науки в практику діяльності можуть як окремий педагог (учитель навчального предмета, класний керівник, вихователь, директор школи чи його заступник), так і їх група (методичне об'єднання класних керівників, вчителів навчального предмета), педагогічний колектив.

Етапами запровадження в практику конкретних досягнень є: підготовка науково-методичних рекомендацій і розроблення необхідної документації для працівників школи; проведення інструктивно-методичних нарад з керівництвом школи й активом учителів, розподіл функцій між ними; надання оперативної допомоги керівництву школи у плануванні й проведенні методичного навчання і самоосвіти вчителів з досліджуваної проблеми; чітке визначення основних етапів впровадження і пов'язаного з ним методичного навчання, щоб воно стало доступним для вчителів; проектування заходів морально-психологічного стимулювання працівників школи, які беруть участь у цьому процесі; оперативний контроль за впровадженням, виявлення типових труднощів і недоліків, внесення коректив до методичних матеріалів, змісту методичного навчання, до темпу і етапів впровадження; аналіз результатів впровадження наприкінці навчального року і накреслення нових перспектив роботи над цією темою.

Як свідчить досвід, не все нове педагогічний колектив сприймає з ентузіазмом. Адже завжди знайдуться вчителі, які на будь-які новації дивляться з недовірою, скептично, не бажатимуть нічого змінювати у своїй діяльності. Тому потрібно переконати педагогічний колектив у їх доцільності, довівши зумовленість цих педагогічних ідей суспільними потребами, вимогами перед школою. Важливо, щоб педагоги зрозуміли, яких результатів у навчанні та вихованні буде досягнуто внаслідок впровадження новаторської ідеї, як вони вплинуть на раціоналізацію праці вчителів та учнів. Цьому часто сприяє підкреслення наступності нових ідей з уже наявними у шкільній практиці і передовому досвіді вчителів, що свідчитиме про можливість використання їх у конкретній школі. Позитивно впливають на педагогів ознайомлення з результатами досвіду інших шкіл, які успішно втілюють цю наукову ідею, порівняльні діаграми, схеми, таблиці, що доводять ефективність нових прийомів роботи.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки особливо актуальними е педагогічні новації, які сприяють оптимізації навчально-виховної роботи, забезпечують організацію диференційованого навчання, впровадження методики попередження і подолання педагогічної занедбаності учнів та ін. Однією з форм упровадження є авторські школи, які, попри вирішення загальних освітніх завдань, особливу увагу зосереджують на актуальній, за їх переконаннями, проблематиці. У них, як правило, функціонує власна система опанування знань, практичних умінь і навичок дослідно-експериментальної діяльності, окремих видів професійної підготовки, роботи за новими технологіями. Авторство означає передусім глибоке вивчення особистості учня (інтелектуальних, психологічних, медичних, фізичних даних, навчальних можливостей, здібностей, нахилів, мрій) і на цій основі вироблення, погодження та реалізацію індивідуальних планів його навчання, виховання, розвитку з обґрунтованим прогнозуванням результатів усіх етапів навчально-виховного процесу. Воно передбачає роботу за авторськими, експериментальними та оригінальними програмами на уроках, заняттях факультативів, у гуртковій роботі тощо; використання нестандартних та оригінальних підходів до організації навчально-виховного процесу; орієнтацію на зв'язок з вищими закладами освіти, НДІ, позашкільними й іншими установами та організаціями, навчання на їх базі; системну індивідуально-групову роботу медико-соціально-психологічної служби; підвищення психолого-педагогічної культури учасників навчально-виховного процесу; індивідуальну науково-методичну роботу з педагогами, поєднання в ній контрольно-аналітичного й методичного аспектів; організацію центрів розвитку і дозвілля учнів, батьків, учителів; подолання дискомфорту в навчанні, розвитку учнів, роботі педагогів; співпрацю зі школою.

Авторські класи створюють за ініціативою вчителя, який згодом стає його класним керівником.

Основою науково-філософської концепції авторської школи є любов до дітей, які є центром педагогічної системи, звернення до їх внутрішнього світу, опора на їх сили, внутрішні потенції.

Висновки

Успішне вирішення завдань, поставлених суспільством перд школою, потребує використання вчителями, педагогічними колективами, органами управління освітою здобутків передового педагогічного досвіду та досягнень психолого-педагогічної науки. Впровадження передового педагогічного досвіду передбачає такі етапи:
1) вивчення змісту передового досвіду;
2) виділення в ньому головного;
3) реалізація передових ідей досвіду в педагогічну практику.
У процесі впровадження передового педагогічного досвіду використовуються такі форми роботи: школи передового педагогічного досвіду, опорні школи, науково-практичні конференції і семінари, педагогічні читання, курси підвищення кваліфікації, захист передового педагогічного досвіду на засіданні педагогічної ради школи, шкільні, міжшкільні методичні об'єднання з предметів, тижні педагогічної майстерності, наставництво, відкриті уроки.
Найпоширенішими із методів впровадження передового педагогічного досвіду є розповідь, бесіда, лекція, перегляд діа- і кодопозитивів, кінофільмів, відеозаписів уроків, плакатів, буклетів, опрацювання статей, книг, ділові і рольові ігри, семінари, розв'язання педагогічних завдань і ситуацій, семінари та ін.
Важливе значення в пропаганді передового педагогічного досвіду відводиться методичному кабінету школи, де зібрані адреси передового педагогічного досвіду вчителів країни, області, району, школи, списки літератури з описом досвіду роботи передових учителів, методичні рекомендації щодо впровадження того чи іншого передового досвіду, оформлено стенд «Впроваджуй передовий педагогічний досвід».
З метою підвищення якості навчально-виховної роботи потрібно процес вивчення і пропаганду передового педагогічного досвіду поєднувати з впровадженням в практику роботи шкіл досягнень педагогічної науки. Це так зване вирощування або формування педагогічного досвіду на основі передових ідей педагогічної науки.
Втілювати ідеї педагогічної науки в практику своєї діяльності може як одна особа, так і група осіб, цілий педагогічний колектив. Процес вирощування досвіду передбачає такі основні етапи:
1) глибоке вивчення і аналіз результатів сучасних наукових досліджень, ідей, рекомендацій науки з даної проблеми; нормативних документів, а також матеріалів про наявний досвід роботи, що стосується даної проблеми;
2) розробка шляхів, способів вирішення даної проблеми в педагогічній діяльності, створення моделі даного досвіду. Модель — це орієнтовна система форм, методів, засобів діяльності. Вона аж ніяк не обмежує творчість учителя. Зрозуміло, що неможливо передбачити все детально. Однак у моделі повинна знайти своє відображення структура педагогічної практики;
3) практична реалізація розробленої моделі, власне процес створення досвіду. Учасники досвіду апробують різні шляхи, способи, методи досягнення поставленої мети, тобто різні варіанти реалізації досвіду, привносять в нього дещо своє, суб'єктивне. У процесі вирощування досвіду здійснюється корегування педагогічної діяльності його учасників, при потребі їм надається необхідна допомога в подоланні тих чи інших труднощів. На цьому етапі робиться і експертна оцінка вирощеного досвіду, тобто вивчення його ефективності і готовності до масового впровадження;
4) підготовка рекомендацій щодо використання досвіду у масовій педагогічній практиці. В описі досвіду розкривається його актуальність, теоретична основа, провідна педагогічна ідея, шляхи та засоби її реалізації, перевага даного досвіду перед існуючою педагогічною практикою, його перспективність.

 

Література.

 

Активні форми і методи впровадження ППД /Зб. наук. статей, - К., Рад. шк., 1989.

Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе – М.: 1977 – 259с.

Миронова С.П. Підготовка вчителів до корекційної роботи в системі освіти дітей з вадами інтелекту: Монографія. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2007. – 304 с.

Інклюзивна освіта: теорія та практика: навчально-методичний посібник/[кол. авторів; за заг. ред. С.П. Мирнової]. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. – 192 с.

Волкова Н.П. Педагогіка.-К.2001

Грищенко Н. Деякі проблеми методичної роботи в школі // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №5. – С.4-5.

Лебідь Т. Організація науково-методичної роботи // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №4. – С.4.

Павлютенков Є.М. Крижко В.В. Організація методичної роботи – «Видавнича група «Основа»»,2006.