Довгоочікувана асоціація з неочікуваним розвитком

Перегони України, Грузії і Молдови на шляху до Європи

(опубліковано на 112. ua 20 вересня 2016)

 

Група євродепутатів цього тижня відвідає Київ, де візьме участь у засіданні парламентського комітету асоціації Україна – ЄС для обговорення незмінного, поки що, порядку денного: лібералізація візового режиму, імплементація Угоди про асоціацію, хід реформ, питання санкцій проти Росії, ситуація на Донбасі і в Криму, децентралізація

Понад два роки тому Євросоюз дав старт умовним "європерегонам" України, Грузії і Молдови на шляху до світлого європейського майбутнього. Через розмаїття обставин, різні потенціали цих країн, як тоді, так і зараз, визначити фаворита виявляється не простим завданням. І не лише для нас, але й для європейців. Євросоюз прагне, щоб вся Трійка фінішувала одночасно успішно, а в реальності їй доводиться обирати з поміж тих "скакунів", що краще долають трасу, вирішуючи непросте завдання - перейти від партнерства і співробітництва з ЄС до політичної асоціації та економічної інтеграції. Щоб дати оцінку успішності таких перегонів необхідно звертатися до конкретних індикаторів, серед яких: "Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки", "Юстиція, свобода і безпека", "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею", "Економічне та секторальне співробітництво", "Фінансове співробітництво". Ми ж сконцентруємо нашу увагу на найбільш значущих питаннях євроінтеграції – лібералізації візового режиму з ЄС і впровадженні всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

 

Довгоочікувана асоціація з неочікуваним розвитком

 

Україна, Грузія і Молдова 27 червня 2014 р. взяли одночасний старт на Європу, підписавши довгоочікувані Угоди про асоціацію з ЄС. Натомість подальше протікання процесу застосування положень цих угод відбувалося зовсім не синхронно.

Так, тимчасове її застосування почалося в кожній з країн по-різному. В Україні, наприклад, це сталося 1 листопада 2014 р., а в Грузії і Молдові – 1 вересня того ж року. Режим тимчасового застосування означав для Трійки, що дія Угоди поширюється лише на ті сфери, які стосуються виключної або змішаної компетенції ЄС, оскільки застосування Угоди в цілому вимагає її ратифікації парламентами держав-членів ЄС. Таким чином, обсяг тимчасового застосування охоплює лише окремі статті/глави Угоди.

Надалі Україна продовжила своє відставання, оскільки на відміну від нас, молдаванам і грузинам пощастило більше, адже із тимчасовим застосуванням положень угоди вони отримали одночасно й тимчасове застосування розділу IV, що стосується запровадження зони вільної торгівлі. Україна ж, обтяжена додатковими витратами на проведення військової кампанії на Сході під тиском Росії, у рамках тристоронніх переговорів ЄС—Україна—Росія, позбулася такого права через відтермінування ЗВТ до 1 січня 2016 р. Хоча, як компенсацію, ЄС продовжив режим автономних преференцій України до 31 грудня 2015-го, що дозволяли скасувати мита на окремі види українських товарів в країнах ЄС, натомість для Євросоюзу зберігалися старі митні правила.

Вирівняти ситуацію, на той час, можливо було лише шляхом досягнення одночасної ратифікації цих угод національними парламентами держав-членів ЄС, для того щоб положення угоди для трійки претендентів вступили у повну силу. Але тут знову ж таки Україна залишилася аутсайдером, оскільки 1 липня ц. р. Європейська Комісія оголосила про повноцінний вступ у силу Угоди про асоціацію з ЄС для Грузії і Молдови, а Україні досягти цього ж результату завадив проведений на весні у Нідерландах сумнозвісний референдум, що звів остаточну ратифікацію угоди для українців нанівець.

"Обидві Угоди про асоціацію створюють глибоку і всеохоплюючу зону вільної торгівлі, таким чином, поглиблюючи політичні та економічні відносини між Європейським Союзом і відповідними країнами Східного партнерства", - говориться в повідомленні Єврокомісії.

"З повним вступом у силу нашої Угоди про асоціацію з Грузією наші відносини стають ширшими й глибшими, а також вигіднішими. ЄС чекає подальше зміцнення співробітництва з країною, яка досі працює над критично важливими реформами", - заявила тоді високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Фредеріка Могеріні.

От і має Україна на сьогоднішній день недоугоду про асоціацію, що ще й досі не вступила у повну силу і носить для нас лише тимчасовий характер. Дане питання, звісно, носить більше політичний характер, аніж економічний, але як казав класик: "Маємо те, що маємо".

 

Що ж стосується запровадження безвізового режиму для Трійки, то тут попереду опинилася Молдова, стосовно якої такі переваги були застосовані ще в квітні 2014-го.

З моменту вступу в силу безвізового режиму між Молдовою і ЄС в Європу не пустили всього 3450 громадян РМ, заявила через два роки після нововведення на прес-конференції спеціаліст управління по контролю за державним кордоном прикордонної поліції республіки Ірина Ройбу.

Нині, згідно встановлених правил, по безвізу громадяни Молдови можуть знаходитися в ЄС тільки при наявності біометричних паспортів. Перебувати в країнах Євросоюзу можна 90 днів протягом шести місяців. У тих, хто перетинають кордон ЄС, має бути медична страховка, а також валюта із розрахунку 50 євро на кожен день перебування. Окрім цього, на кордоні потрібно вказувати мету поїздки і пункт призначення. Якщо міграційні служби встановлюють на території ЄС порушення, то громадян Молдови депортують або штрафують на суму до 3 тис. євро. Згідно статистики молдавської прикордонної поліції, за два роки безвізового режиму в ЄС почали їздити на 13% частіше. Окрім цього, біометричними паспортами почали користуватися у два рази більше людей. Виїзди в Європу складають приблизно половину від тих, що у цілому здійснюються громадянами республіки.

Отже боротися за безвіз нині продовжують лише Україна і Грузія. І чи пастиме Україна задніх, вірогідно, стане відомо вже у жовтні цього року.