Способи виявлення наявності взаємозв’язків

Паралельне зіставлення рядів значень ознак х і у, побудова точкового графіка «кореляційне поле». Розміщення точок на графіку свідчить про наявність і напрям зв'язку. Кореляційна таблиця, у якій міститься комбінаційний розподіл сукупності за ознаками х і у. Розміщення частот у клітинках таблиці вздовж діагоналі свідчить про наявність і напрям зв’язку.

 

Групи за факторною ознакою Групи за результативною ознакою Разом
     
       
       
Разом        

Аналітичне групування за факторною ознакою х. Наявність зв’язку виявляється систематичною (від групи до групи) зміною групових середніх результативної ознаки

Групи за факторною ознакою (хj) Кількість одиниць (fj) Середнє групове значення результативної ознаки ( )
 
В цілому

 

Виявлення та вимірювання взаємозв’язків ґрунтується на всебічному аналізі суті явищ.

Під аналізом таких залежностей розуміють визначення кількісної характеристики зміни в часі окремих чинників xi на зміну в часі результату y.

В разі дослідження стохастичних залежностей визначають величину тісноти та істотності зв’язку між причинами злочину та його економічними наслідками. Так, для встановлення тісноти зв'язку між двома ознаками право­вих явищ (числом скоєних злочинів і рівнем сп'яніння злочинців)використорвують різні коефіцієнти. Найбільш поширеними є коефіцієнт асоціації (А) і коефіцієнт рангової кореляції Спірмена — (р) .

Коефіцієнт асоціації вимірює тісноту зв'язку між двома альтернативними ознаками (котрого разу скоєно злочин — вперше чи вдруге; місце скоєння злочину — місто чи село). Вихідна інформація має бути наведена у формі чотириклі-тинкової таблиці співзалежності. Для перевірки істотності зв’язку використовується критерій χ2(xi-квадрат), який функціонально пов'язаний з коефіцієнтом асо­ціації: χ2 =А2 п.

При його порівнянні з критичним χ2 α(k}:

якщо χ2факт> χ2таблто це свідчить про невідхилення гіпотези (очікування, передбачення) про наявність зв‘язку між озна­ками;

якщо χ2факт<, χ2табл то наявність зв'язок між ознаками не доведена і зв'язок вважається неістотним.

Коефіцієнт рангової кореляції вимірює зв'язок між ознаками порядкової шкали. Розрахунок його грунтується на різниці ран­гів d = Rх –Rу, де Rx, Ry — ранги елементів сукупності відпові­дно за першою і другою ознаками.

Цей коефіцієнт може набувати значень від -1 до +1. Якщо два рядки рангів повністю збігаються, то Σd2=0 і р=1, що означає повний прямий зв'язок між ознаками, які вивчаються. При пов­ному зворотному зв'язку р = -1.

Для перевірки істотності зв'язку треба фактичне значення по­рівняти з критичним — рα (п\ Якщо рфакт > ртабл , то гіпотеза про наявність зв'язку між ознакамине відхиляється.

Правова статистика виділяє три групи ознак кримінологічної характеристики особи злочинця:

1) соціально-демографічні;

2) кри­мінально-правові;

3) морально-психологічні.

До першої групи відносяться стать, вік, національність, гро­мадянство, країна проживання, освіта, рід занять, місце прожи­вання та ін.; до другої — галузь вчинення злочину, об'єкт пося­гань, співучасть, сума збитків, мотиви злочину і т.і.

Для оцінки ефективності роботи правоохоронних органів необхідно проаналізувати показники розкриваності (виявленості) економічних злочинів, повернення справ на дорозсліду­вання, строків розслідування, вирішення справ, оцінки якості роботи судів першої інстанції з боку вищих інстанцій.

Діяльність органів слідства характеризує показник розкрива­ності злочинів, який визначається як співвідношення кількості направлених до суду справ та припинених за нереабілітуючими обставинами до загальної кількості виявлених злочинів, тобто за наслідками попереднього слідства.

Серед показників судової діяльності найважливіше місце відводиться показникам якості роботи судів. Це відомості про відміну чи зміну вищестоящими судами вироків і рішень, ви­несених судами першої інстанції, а також визначень про при­зупинення справ. Частка відміни та зміни вироків характеризує ефективність роботи судів не тільки першої, але й вище­стоящих інстанцій.