Взвод наступає на фронтідо 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронтідо 50 м. 3 страница

За неможливості обходу опорного пункту противника командир взводу зосереджує вогонь взводу і доданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для атакирубіж і одночасно вживає заходів щодо пророблювання проходу в загородженнях, що виявлені. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення і продовжує рух вперед.

У разі послаблення опору противника механізований взвод, який наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки (у випадку виходу з ладу БМП (БТР). Для цього БМП (БТР) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, які виділені для дій із десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень“ДО МАШИНИ” бігом висувається до своїх БМП (БТР, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою“ПО МІСЦЯХ” робить посадку і готується для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори БМП (навідники кулеметів БТР, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на БМП (БТР, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання.

Командир механізованого взводу, який діє десантом на танках, зобов’язаний заздалегідь розподілити відділення і додані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування і способи цілевказання, вимоги безпеки. Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. З першою нагодою взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.

223. Виявивши углибині оборони противника засоби ядерного, хімічного нападу, наземні елементи систем високоточної зброї, взвод,вміло використовуючи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить із ладу установки (гармати, міномети).

Загородження і перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає проробленими проходами.

Зони зараження взвод долає на БМП (БТР, автомобілях, танках) із використанням засобів індивідуального і колективного захисту або обходить їх за напрямками, що вказує командир роти.

На важкодоступних для танків ділянках місцевості механізований взвод під час наступу в пішому порядку обганяє танки і наступає під прикриттям їх вогню і вогню БМП (БТР).Після подолання цих ділянок танки знову виходять вперед, і взвод продовжує наступати за ними.

224. Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами вогнем і рішучою атакою з ходу, або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу, при цьому танки і БМП (БТР) займають вогневі позиції за найближчим укриттям, а особовий склад механізованого взводу спішується і займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Після нанесення противнику ураження взвод атакою у взаємодії з сусідами або самостійно завершує його знищення.

Взвод, який противник не контратакує, прискорює своє просування з метою виходу у його фланг і тил.

225. Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує його переслідування і доповідаєпро це командиру роти.

Під час переслідування взвод, вміло використовуючи складки місцевості, діючи в бойовому або похідному порядку, обходить противника паралельними маршрутами, виходить на шляхи його відходу, сковує його дії і знищує рішучою атакою у фланг і тил.

У випадку неможливості виходу на шляхи відходу противника взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх і проривається до основних сил противника.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на БМП (БТР)або десантом на танках.

226. Закріплення захопленого рубежу (об’єкта) командир взводу організовує відповідно до положень, що викладені у розділі “Оборона”. У взводі в короткий термін організується система вогню і виконуються інші заходи щодо підготовки до відбиття контратак противника. Особлива увага приділяється організації протитанкової оборони.

227. Виконавши завдання (після бою) взвод за рішенням командира роти виходить у призначене місце (на зазначений рубіж), де розташовується (закріплюється на рубежі). Командир взводу організовує спостереження і безпосередню охорону, визначає заходи маскування і доповідає командиру роти (батальйону) про результати бою. У доповіді вказуються: завдання, що виконане взводом і місце його знаходження; які цілі противника знищені взводом; короткі відомості про противника і його дій; втрати особового складу, ОВТ; витрата боєприпасів і пально-мастильних матеріалів; стан ОВТ, а також морально-психологічний стан особового складу та інші питання.

228. Механізований (танковий) взвод, що складає резерв батальйону, використовуючи маскуючі властивості місцевості, просувається за ротами першого ешелону навіддалені1,5-2 км у готовності до виконання завдань, що раптово виникли, а також для виконання завдань, які покладені на другий ешелон батальйону.

Отримавши завдання на ввід в бій з метою розвитку наступу батальйону (підсилення підрозділу, що поніс втрати, тощо), командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, організації взаємодії. Взвод при підході до зазначеного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

З отриманням завдання на знищення противника, який залишився в тилу батальйону, взвод висувається на вказаний йому напрямок і, використовуючи результати вогневого ураження, завершує його розгром (блокування).

 

5.3. Наступальний бій механізованого відділення

 

229. До початку наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником відділення приховано займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце).

У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а БМП (БТР) – на вогневій позиції поряд із траншеєю з метою підтримки атаки відділення вогнем, просування за ним під час наступу і швидкого відходу для посадки особового складу або в глибині вихідного району разом із іншими машинами взводу. Гранатометне і протитанкове відділення, займають вогневі позиції, на яких, як правило, відривають та обладнують окопи.

Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) командир відділення організує спостереження, систему вогню і маскування на випадок відбиття можливої атаки противника або знищення вогневих засобів під час вогневої підготовки атаки.

У вихідному положенні командир відділення ставить завдання спостерігачу, в якому вказує: орієнтири, відомості про противника, місце для спостереження, сектор спостереження, район особливої уваги, порядок доповіді.

На випадок відбиття атаки противника командир відділення ставить завдання, де вказує: передній край оборони противника і звідки можна чекати його несподіваної атаки, смугу вогню відділення (її межі праворуч, ліворуч) і додатковий сектор обстрілу; кулеметнику – вогневу позицію, основний і додатковий сектори обстрілу; гранатометнику – вогневу позицію, основний і додатковий сектори обстрілу; автоматникам – місця на позиціях; час готовності і дії з початком атаки противника.

Після цього, за необхідності, робить вказівки щодо дообладнання позицій, що займають у вихідному положенні, де визначається конкретний обсяг необхідних робіт, виконавці і час початку і закінчення робіт.

Під час підготовки наступу з ходу відділення займає визначене місце у вихідному районі роти згідно з розділом “Розташування на місці”.

230.З отриманням бойового завдання командир відділення організовує підготовку наступу. Він повинен: з’ясувати її, оцінити обстановку (зрозуміти, де знаходиться противник і що він робить, а також розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи до переднього краю оборони противника (об’єкта атаки), загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню); провести бойовий розрахунок і визначити завдання особовому складу, віддати бойовий наказ; організувати підготовку відділення до виконання завдання; перевірити знання завдань особовим складом, його забезпеченість всім необхідним і доповісти командиру взводу про готовність відділення до наступу.

Під час підготовки наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником усю роботу з організації наступу командир відділення проводить на місцевості, а під час наступу з ходу за неможливості виїхати на місцевість – за схемою (на макеті місцевості).

Під час з’ясування завдання командир відділення повинен зрозуміти завдання взводу, відділення (об’єкт атаки і напрям продовження наступу, рубіж переходу в атаку і місце спішування, завдання танка, за яким наступає відділення, і його номер (розрозпізнавальний знак) і порядок його виконання (дії до початку і під час атаки), а також завдання сусідів, час готовності до наступу.

Під час вивчення противника командир відділення повинен зрозуміти накреслення переднього краю (траншеї, ходу сполучення) перед фронтом наступу відділення і його віддалення від вихідної позиції (рубежу переходу в атаку і спішування), склад об’єкта атаки (обслуга кулемета, протитанкового ракетного комплексу, група піхоти, БМП(танк), інші вогневі засоби) і його розташування, у тому числі вогневих засобів на флангах і в глибині об’єкта атаки.

Під час вивчення місцевості командир відділення визначає вигідні підступи до об’єкта атаки, наявність загороджень, природних перешкод і проходів у них, її доступність для дій в пішому порядку і на БМП (БТР), захисні і маскуючи властивості, умови спостереження і ведення вогню до і в ході наступу.

Проводячи бойовий розрахунок, командир відділення повинен призначити спостерігача за противником, зв’язківця до командира взводу і піднощика боєприпасів, визначити склад бойових “двійок” (“трійок” тактичних груп) і їх старших, порядок їх розміщення в БМП (БТР) і в бойовому порядку.

Визначаючи завдання особовому складу, командир відділення намічає розміщення кожного солдата в бойовому порядку відділення (бойових груп в бойовому порядку відділення), цілі для ураження вогнем стрілецької зброї і БМП (БТР), порядок їх руху, порядок висування відділення до проходу в мінно-вибуховому загородженні і його подолання, спішування, розгортання і ведення вогню під час переходу в атаку, в ході її ведення та дії при бої в глибині; порядок взаємодії та взаємної підтримки вогнем, способи і сигнали управління.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад і характер дій противника, накреслення його переднього краю оборони, місця розташування вогневих засобів;

у другому пункті – завдання взводу і відділення (об’єкт атаки і напрямок продовження наступу), завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (розпізнавальний знак), а також порядок використання вогню артилерії старшого командира й інших вогневих засобів;

у третьому пункті – після слова “Наказую” – завдання особовому складу відділення (“двійкам”, “трійкам”, тактичним групам) і доданим вогневим засобам;

у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир відділення вказує:

к о м а н д и р м е х а н і з о в а н о г о в і д д і л е н н я – всьому особовому складу (“двійкам”, “трійкам”, тактичним групам) – місце і порядок спішування, місце кожного солдата (групи) в бойовій лінії відділення, порядок подолання загороджень і перешкод; навіднику-оператору (кулеметнику БТР а), кулеметнику і гранатометнику, а за необхідності й іншому особовому складу (групам) – цілі для ураження і порядок ведення вогню; механіку-водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаці, подолання загороджень і перешкод;

к о м а н д и р г р а н а т о м е т н о г о в і д д і л е н н я – обслугам – цілі для ураження, вогневі позиції і порядокїх зайняття, напрямок стрільби і порядок ведення вогню, а також порядок взаємодії з механізованими підрозділами; навіднику-оператору (кулеметнику БТР а) – порядок прикриття дій обслуг і підтримки атаки механізованих підрозділів вогнем із гармати і кулемета; механіку-водію (водію) – напрямок наступу, порядок руху, подолання загороджень і перешкод;

 

к о м а н д и р п р о т и т а н к о в о г о в і д д і л е н н я – обслугам, навіднику-оператору (кулеметнику БТР а) – цілі для ураження, порядок ведення вогню і спільних дій із механізованими підрозділами; механіку-водію (водію) – напрямок наступу, порядок руху в атаці, подолання загороджень і перешкод; під час атаки в пішому порядку, крім того, – місце і порядок спішування, подолання загороджень і перешкод.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а за неможливості – за схемою (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

Під час взаємодії командир відділення повинен організувати взаємодію з сусідами і засобами, що діють на напрямку дій відділення, а також між вогневими засобами відділення за місцем (рубежем, об’єктом), часом і завданням, що вирішується.

Взаємодія з танком досягається рухом без відставання особового складу механізованих підрозділів і підтримання їх своїм вогнем, наданням допомоги при подоланні перешкод, прикриттям вогнем при виході з ладу, знищення протитанкових засобів, що заважають просуванню танків.

Найважливішою умовою підтримання взаємодії механізованих підрозділів з підрозділами інших родів військ є своєчасний показ танкам, артилерії і авіації цілей для ураження і використання результатів їх дій механізованими підрозділами.

231. Підготовка відділення до виконання завдання включає: розставляння особового складу, що прибув, за посадами, підготовку особового складу до виконання завдання, а озброєння – до бойового застосування, поповнення ракет і боєприпасів, технічне обслуговування БМП (БТР), виконання завдань інженерного обладнання вихідної позиції (місце розташування).

У ході підготовки командир відділення перевіряє знання особовим складом бойового завдання і способів дій у наступі, сигналів і порядку дій заним, готовність озброєння, БМП (БТР) до бою, наявність встановленого запасу боєприпасів, пального, продовольства й інших матеріальних засобів. Виявлені недоліки усуваються на місці. Про готовність до наступу командир відділення у встановлений час доповідає командиру взводу.

232.Наступ із безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (з траншеї, окопу), яка займається у встановлений командиром взводу час із перестроюванням бойового порядку (при знаходженні в положенні оборони) або після зміни підрозділів, які оборонялись.

Для наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником відділення займає ділянку траншеї (ходу сполучення) з урахуванням побудови бойового порядку для наступу або зручності посадки на техніку під час атаки на БМП (БТР, десантом на танку). БМП (БТР) займає вогневу позиціюза відділенням або знаходиться разом із взаємодіючими танками на вихідній (очікувальній) позиції. Із заняттям вихідної позиції командир відділення організовує спостереження за об’єктом атаки, систему вогню і маскування на випадок переходу противника в наступ або для знищення його вогневих засобів, які виявлені, дообладнання вихідної позиції і підготовку пристосувань для швидкого вистрибування з траншеї, а при наступі на БМП (БТР) вказати особовому складу місце і порядок посадки і спішування.

Якщо вихідна позиція відділення має ділянку траншеї, то вона дообладнуватиметься стрілецькими окопчиками, пристосуванням для швидкого вистрибування, а при необхідності і заглиблюється. За відсутності фортифікаційних споруд особовий склад відриває поодинокі окопи, а за наявності часу – ділянки траншеї (окоп на відділення) й укриття для особового складу, а також споряджає магазини, стрічки і готує до дії гранати. Для розміщення БМП (БТР) використовуються наявні окопи, а при їх відсутності – складки місцевості або влаштовуються укриття. Всі роботи проводяться під виглядом посилення оборони переважно вночі, в інших умовах обмеженої видимості і до світанку ретельно маскуються.

Гранатометне і протитанкове відділення, зазвичай, займають вогневі позиції, на яких відриваються й обладнуються окопи.

233.З початком вогневої підготовки наступу командир відділення веде спостереженя - ня за об’єктом атаки і про все відмічене в ньому і біля нього (виявлені вогневі засоби противника), а також про результати вогню своєї артилерії й інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети й інші вогневі засоби, а також живу силу противника в об’єкті атаки і на його флангах, або діє за рішенням командира взводу.

Під час атаки в пішому порядку з підходом танка до траншеї на відстань100-200 м командир відділення подає команду “ВідділенняПОЗНАЧИТИ ПРОХІД ДЛЯ ТАНКІВ”, а потім за командою (сигналом) командира взводу –“ВідділенняПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”. За цією командою особовий склад заряджає зброю повними магазинами (стрічками), приєднує багнети і встановлює, при необхідності, обладнання для швидкого вистрибування з траншеї, веде спостереження за танками і сигналами командирів відділень.

За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду“Відділення, в атакуВПЕРЕД”, за якою відділення швидко вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно, за підтримкою вогнем БМП (БТР), атакує противника, ведучи вогонь на ходу і з коротких зупинок і продовжує наступ углиб.

Під час атаки відділення не відстаючи, слідує за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові,вчасно вказує БМП (БТР) і танку найбільш небезпечні цілі, які перешкоджають просуванню.

Командир відділення, просуваючись у бойовій лінії, на ходу уточнює (ставить) завдання кулеметникам, гранатометнику і стрілкам (бойовим групам), а при необхідності – порядок подолання загороджень.

Мінне поле відділення долає слідом за танком його коліями або проробленими проходами бігом, як правило, у складі взводу. При підході до мінного поля за командою командира взводу або самостійно командир відділення командує: “Відділення, за мною, у колону по одному (по двох), у прохід, бігомМАРШ”. За цією командою кулеметник першим висувається до проходу, долає його, вогнем прикриває рух відділення. Решта солдатів із наближенням поступово скорочують інтервал до 1 м, перешиковуються в колону і стрімким кидком під прикриттям вогню БМП (БТР) і кулеметника долають мінне поле.

За командою командира відділення “Відділення в напрямку _________, направляючий _____________, до бою – ВПЕРЕД”або“Відділення, за мною – ДО БОЮ”.При цьому слід пам’ятати, що мінно-вибухові загородження не являються такою загрозою, як вогонь противника, що прикриває загородження.

Подолавши мінне поле, відділення (танк) знову розгортається в бойову лінію і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, який знаходиться в траншеї, на25-40 м,особовий склад за командою командира відділення “Відділення,гранатамиВОГОНЬ” закидає його гранатами, з криком “Ура” вривається на передній край оборони противника, знищуючи його вогнем впритул і гранатами, а при виникненні рукопашної сутички – багнетами і прикладами, неспинно, слідом за танками продовжує атаку у визначеному напрямку.

Якщо танки затрималися, відділення повинне висуватися вперед і атакувати противника, не очікуючи танків, використовуючи результати вогню артилерії і мінометів.

В атаці рівняння повинне бути тільки по передніх солдатах, ніхто не має права відставати. Успішне просування вперед хоча б тільки одного солдата повинно бути негайно підтримано іншими солдатами та відділенням у цілому.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед, при послабленні опору противника за командою (сигналом) командира взводу проводить посадку в бойову машину піхоти (БТР , десантом на танк) і продовжує наступ у вказаному напрямку.

Під час атаки з висуванням на рубіж перехода в атаку на БМП (БТР) посадка в них особового складу здійснюється з підходом БМП (БТР) до початкового положення для наступу. Механізоване і протитанкове відділення за командою своїх командирів“ДОМАШИНИ”, “ПОМІСЦЯХ” швидко роблять посадку, готуються для ведення вогню з ходу і слідом за танком або самостійно атакують противника, ведучи вогонь з ходу через бійниці (поверх борту), знищуючи живу силу противника і його вогневі засоби, в першу чергу ті, що перешкоджають просуванню танків.

234. Отримавши завдання знищити противника, що залишився в траншеях і ходах сполучення, 2-3 солдати (одна з бойових груп) відділення, закидавши противника гранатами, стрімко заскакують у траншею, враховуючи ведення вогню вздовж траншеї в різні напрямки, для прикриття один одного з тилу, просуваються траншеєю, вогнем в упор, багнетами і гранатами знищують противника, який обороняється, долають прямолінійні ділянки траншей (ходу сполучення) після їх обстрілу і подавлення вогневих точок гранатами, просуваючись від повороту до повороту і знищуючи тих, хто обороняється. Решта складу відділення (бойова група) рухається обома боками траншеї зверху, не втрачаючи з виду солдатів, що просуваються траншеєю, знищують виявлені вогневі засоби і противника, який намагається залишити (захопити) траншею.

Жива сила і вогневі засоби противника, що розташовані в бліндажах та інших оборонних спорудах, закидаються гранатами, за необхідності частина бойової групи вривається в бліндаж і вогнем впритул завершує його знищення, про цьому 1-2 солдати контролюють входи і виходиз бліндажа зовні.

Після знищення противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудах відділення, не затримуючись, просувається у визначеному напрямку.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, не відстаючи, переслідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

Командир відділення, діючи в бойовому порядку відділення, управляє вогнем і рухом відділення командами, що подаються, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він вказує БМП (БТР) і танку цілі, що перешкоджають просуванню відділення.

235.Під час наступу двійками” (тактичними групами) позначення проходів для танків і перехід відділення в атаку здійснюється в порядку, викладеному в ст. 222. При цьому бойові “двійки” діють в інтервалі 15-20 м, а тактичні групи – 25-30 м між ними.

Подолання загороджень у складі взводу відділення може здійснювати відповідно положень, викладених у ст.222. Можливий і такий варіант: маневрена група відділення діє в безпосередній близькості за танком і веде вогонь уздовж лівого (правого) борту танка, знищуючи живу силу і протитанкові засоби ближнього бою безпосередньо перед ним; вогнева група відділення діє на видаленні 5-10 м за танком і своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби праворуч від танка. Не виключено подолання загороджень тільки маневреною групою під прикриттям вогневої групи і БМП (БТР).

Після подолання мінного поля відділення розгортається в бойовий порядок і атакує противника одночасно всім відділенням або маневреною групою під прикриттям вогневої групи.

236. Під час наступу в глибині оборони противника відділення, не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення здійснюється за командою командира взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням) визначає командир відділення у залежності від рельєфу місцевості й інтенсивності вогню противника. Він зобов’язаний слідкувати за тим, щоб підлеглі швидко просувалися вперед, вміло використовували місцевість і витримували вказаний напрямок. Відкриті ділянки місцевості, що прострілюються противником, вигідно долати перебіжками (бігом) усім складом відділення одночасно або по одному – по два. На закритій місцевості необхідно рухатись у бойовій лінії прискореним кроком. Прихованим підступом механізоване відділення просувається в колоні по одному. Невеликі ділянки, що прострілюються противником і мають незначні укриття можуть, долатись солдатами відділення почергово, короткими перебіжками, під прикриттям вогню сусіда. А першим повинен розпочати рух солдат, що знаходиться позаду інших. Вогонь у відділенні ведеться з ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення зобов’язаний встановити такий порядок просування і ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: кулеметник (одна двійка”, трійка”, тактична група) і частина стрільців веде вогонь, а інші – просуваються вперед, потім ті, що просунулись, відкривають вогонь, забезпечуючи просування тих, що залишилися позаду.

Якщо відділення потрапило під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить з-під обстрілу стрімким кидком уперед.

Противник може застосувати зброю масового ураження. Для захисту від неї людей, техніки і озброєння використовуються складки місцевості, укриття, інженерні споруди. Найефективнішим засобом захисту є безпосереднє зіткнення з противником, тому що це лишає його можливості застосувати зброю масового ураження, щоб не вразити свої війська.

Надійний захист особового складу відділення може бути досягнутий вмілими і енергійними діями командира й особового складу, використанням захисних якостей техніки, місцевості, індивідуальних засобів захисту, санітарної обробки особового складу, дегазації і дезактивації обмундирування, ОВТ.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, не відстаючи, переслідує противника і знищує йоговогнем усіх своїх засобів.

237. Під час наступу з ходу командир механізованого (протитанкового, гранатометного) відділення з початком розгортання взводу в бойовий порядок виводить БМП (БТР) на свій напрямок, уточнює навіднику-операторові (кулеметнику БТР а) і механіку-водію (водію) об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (направлення наступу), місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення.

При атаці на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висунення до переднього краю оборони противника, знищує його протитанкові цілі й інші вогневі засоби вогнем із зброї бойової машини і стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

При атаці десантом на танку, відділення розмішується, головним чином, в його кормовій частині, над силовим відділенням. Командир відділення займає місце праворуч біля башти і входить у зв’язок із командиром танка через танковий переговорний пристрій. Для ведення вогню солдати розміщуються: кулеметник – у центрі танка, безпосередньо за його баштою; стрільці – праворуч і ліворуч від башти; гранатометчик розташовується поряд із командиром відділення і веде спостереження за сигналами командира взводу. Під час руху десантом на танку відділення веде спостереження, за командою командира відділення і самостійно знищує виявлені цілі противника, особливо протитанкові засоби ближнього бою. Командир відділення попереджає командира танка про загородження, які знаходяться попереду, і природні перешкоди.

При атаці в пішому порядку з виходом БМП (БТР), танка з десантом до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира “ДОМАШИНИ” швидко вискакує з машини (спішується) і за командою “Відділення в напрямку _________, направляючий _____________, до бою – ВПЕРЕД”або“Відділення, за мною – ДО БОЮ” розгортається в бойову лінію і прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний вогонь з ходу, продовжує атаку.

Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником.

238. Найважливішим фактором, що визначає результат бою, є управління боєм і його складова – управління вогнем. Управління вогнем – найважливіший обов’язок командира відділення, він включає: розвідку цілей і оцінку їх важливості; вибір виду зброї для надійного їх ураження; подання команд на відкриття вогню; спостереження за результатами вогню і його корегування, маневр вогнем; контроль за витратою боєприпасів.